Скасування дрібниці в Україні може статися під новорічні свята
В Україні перестануть карбувати половину монет , І округлять цінники в магазинах. Ініціатором цього заходу, який, напевно, згодом назвуть реформою, виступив Нацбанк.
Він підготував проект постанови «Про оптимізацію обороту монет дрібних номіналів», і оприлюднив його для громадського слухання. Головний пункт документа - в Україні перестають чеканити 4 монети з 8 існуючих (крім пам'ятних): номінали 1,2,5 і 25 копійок.
За версією Нацбанку, все це буде відбуватися таким чином:
- Чи не будуть карбувати нові монети чотирьох номіналів, проте в грошовому обороті продовжать ходити раніше вироблені монетки - 1,2,5 і 25 копійок. Чи будуть вони примусово вилучатися Нацбанком з обігу, і скільки часу це може зайняти - в нацбанківській презентації не вказується.
- НБУ планує встановити в Україні правила округлення вартості товару і послуги з досить простим принципом: цінники, які закінчують на 1-4 копійки, повинні зменшуватися до 0 в кінці, і бути кратні 10, а цінники з останніми 5-9 копійками підвищуються до нульового значення. Погоджено це рішення з податківцями і візьме на себе Державна фіскальна служба контроль за виконанням цієї вимоги - невідомо. Адже, як відомо, Держцінінспекція була скасована.
- Торговці і сфера послуг, за задумом НБУ, повинні будуть вказувати в своїх цінниках дві вартості - до округлення цін і після нього.
- Два ці цінника будуть застосовуватися в залежності від форми платежу. Якщо людина платить готівкою - вартість округляється, а якщо карткою - стягується неокругленних ціна.
- Такий підхід, на думку нацбанківців, дозволить українським торговцям і далі застосовувати маркетингові ходи і проводити розпродажі з цінниками по 99 копійок в кінці.
Чиновники запевняють, що монетна революція не спровокує підвищення по всій країні цін на товари і послуги.
«Введення правил округлення не матиме ніякого впливу на інфляцію як безпосередньо, так і опосередковано, оскільки мова йде про правила округлення всіх товарів в чеку, а не про ціни індивідуальних товарів. З огляду на це, прямого впливу на показники інфляції запропоноване рішення не спричинить. Це також підтверджує досвід таких країн як Данія, Швеція, Норвегія, Угорщина і Чехія », - йдеться в повідомленні регулятора.
У той же час вдумливого аналізу про витрати роздрібних мереж по впровадженню нових принципів ціноутворення - «по-нацбанківськи» - до повідомлення НБУ не додається. Хоча цілком очевидно, що ведення бухобліку за двома цінників і переписування самих цінників (в двох форматах - при готівковому і безготівковому розрахунку) під кожну одиницю товару буде коштувати магазинах засобів. І мова не тільки про витрати на папір під цінники, які доведеться переробляти, а й про трудовитратах персоналу. Як відомо, навіть в період святкових розпродажів, коли продавці всім магазином ночами переписують окремі цінники, вони отримують доплату за переробку. А у випадку з тотальною зміною всіх цінових покажчиків працювати доведеться ще більше.
У той же час не виключено, що магазини і сервісна мережа просто округлити всі свої цінники ще до затвердження Нацбанком його монетного постанови. Якщо вони спочатку будуть кратні 10, то два цінника на кожен товар або послугу в принципі можуть бути зайвими. Правда, в цьому випадку інфляційний ефект все-таки буде, адже торговці за власною ініціативою (ще без указки НБУ) будуть тільки підвищувати вартість товарів, і в збиток собі точно працювати не стануть.
У самому крайньому випадку, Нацбанк після цінової революції просто перекладе відповідальність на торговців. Їх звинуватять у спекуляціях, а НБУ знову перегляне свій інфляційний прогноз , Який і так змінює регулярно. Тому, до речі, його оцінка вже давно нічого не означає навіть для бізнесу та економічних аналітиків, і вже точно байдужа населенню - ціни в українських магазинах зростають значно швидше, ніж Держстат з Нацбанком друкують в своїх звітах.
Якщо врахувати, що в центробанку ніхто не понесе ніякої відповідальності за затіяну монетну реформу, то самому НБУ вона в підсумку буде дуже вигідна. Адже регулятор давно міцно переплачує за чеканку українських монет дрібних номіналів. Чиновники підрахували, що виробництво монети з нержавійки, наприклад, номіналом 1 копійка, фактично обходиться в 16 копійок. Власне, тому одинички і двійки тотально вимиваються з грошового обігу України. Після випуску Нацбанком, їх просто переплавляють радіоаматори або інші ентузіасти, і використовуються як метал.
У приватних бесідах нацбанківці зізнаються, що реально в грошовому обігу перебуває лише 55-60% викарбуваних монет. Це приблизно. Скільки точно - чиновники самі не знають, оскільки не підозрюють, з якою швидкістю умільці переплавляють їх вироби. Так що користуються лише емісійної статистикою: на поточний момент в грошовому обігу України знаходиться 12,9 млрд. Штук монет. На номінал в 1 копійку доводиться - 2,4 млрд. Штук, на 2 копійки - 1,4 млрд. Штук, на 5 копійок - 1,9 млрд., На 10 копійок - 3,8 млрд. Штук, 25 копійок - 1 , 7 млрд. штук, 50 копійок - 1,2 млрд. штук, 1 грн. - 0,5 млрд. Штук.
Тому в банківському співтоваристві вже більше десяти років обговорюється ідея Нацбанку вивести дрібні монети з обігу і повністю зупинити їх карбування. Найчастіше вона блокувалася на рівні уряду, яке побоюється зростання цін в країні. Може тому зараз в НБУ вирішили схитрувати - провести свою монетну реформу власною постановою, просто поставивши всіх перед фактом.
У будь-якому випадку поки опублікований для громадського слухання документ - це проект постанови Нацбанку. До 18 грудня 2017 р чиновники збирають оцінки і пропозиції щодо нього з боку торгово-сервісних мереж і громадських об'єднань. І обіцяють приймати остаточне рішення тільки після їх вивчення. Чи виконають вони своє обіцянкою і стануть в принципі детально опрацьовувати отримані пропозиції - питання. Виключати прийняття сирої монетної революції «під ялинку» не можна.
Наслідки можуть бути різними: НБУ може згорнути карбування дрібниці і отримати свою економію, залишивши людям розсьорбувати зростання цін через те, що правила про подвійні цінниках ніхто не буде виконувати. У той же час не виключається і координація центробанку з податківцями та іншими контролюючими структурами, і досить безболісний перехід на нові принципи ціноутворення. Швидше за все, все стане ясно вже на початку 2018 р