Смертність по обидва боки фронту

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями:
Детально про втрати Великої Вітчизняної

Над темою номера працював

священик
Миколай
САВЧЕНКО

Смертність по обидва боки фронту

Тут необхідно відразу уточнити, що отримані нами втрати всього народонаселення СРСР включають в себе еміграцію і імміграцію. Трохи пізніше ми оцінимо міграцію і віднімемо її із загальної наднормативної спаду населення, а зараз спробуємо вирішити ще одну найважливіше завдання.

Після того, як ми отримали першу оцінку втрат Великої Вітчизняної Війни, нами було вироблено рішення другої дуже важливого завдання. Вона полягала в тому, щоб спробувати розділити населення СРСР лінією фронту в її максимальному просуванні на схід для оцінки облікових втрат народонаселення окремо на тиловий радянської території і окремо на окупованій.

На карті СРСР лінія фронту на центральному і північному ділянці фронту найбільш просувалася на схід в листопаді-грудні 1941 року перед початком контрнаступу Червоної Армії під Москвою і Тихвіном, а на півдні максимальне просування лінії фронту відзначено в листопаді 1942 року перед початком Сталінградського настання. Обидві ці різночасові лінії фронту з'єднуються в районі міста Єлець Липецької області. Цією лінією ми розділили територію Української РСР на дві частини.

У числі окупованих республік ми враховували Україну, Білорусію, Литву, Латвію, Естонію і Молдавію. У числі радянських тилових - все закавказькі і середньоазіатські.

Для того щоб найбільш точно розділити населення РРФСР лінією фронту на дві частини, нами була накреслена ця лінія в її найбільшому просуванні на схід, по-перше на адміністративній мапі 1939 року, що відповідає часу перепису населення 1939 року і, по-друге, на адміністративній мапі 1959 року. Потім по карті 1939 роки ми вирахували площі областей, які опинилися в окупації, з одного боку, і в радянському тилу, з іншого боку. Те ж саме ми зробили по карті 1959 року для всіх післявоєнних областей окремо. Ми виходили з припущення, дуже близького до істини, що населення областей було розподілено більш-менш рівномірно по їх простору і тоді ми приблизно можемо оцінити, скільки населення виявилося в кожної розділеної лінією фронту області в окупації, і скільки залишалося в радянському тилу завжди.

При розрахунках часткою областей ми користувалися Атласом СРСР 1939 року 22 , В якому кордони регіонів вказані станом на 1 грудня 1938 року, в той час як перепис населення 1939 пройшла в січні 1939.

Якщо ми розрахуємо повозрастная частки всіх наших груп населення в кожній з цих областей, які потрапили в окупацію, і підсумуємо їх, то виявиться, що на окупованих територіях РРФСР за переписом 1939 року проживало 26,40 млн осіб населення із загального населення Української РСР в 108,27 млн, або 24,4%. З цього числа чоловіків військових призовного віку було на окупованих територіях 7,9 млн і на тилових радянських 24,78 млн з їх загального числа в РРФСР 32,68 млн.

Якщо ми аналогічно розрахуємо повозрастная частки населення в кожній з областей за переписом 1959 року і по адміністративній мапі 1959, і підсумуємо їх, то виявиться, що на окупованих територіях РРФСР на 1959 рік проживало 25,30 млн осіб населення із загального населення Української РСР в 117 , 53 млн або 21,52%.

Якщо з одного боку додати до даних окупованих територій РРФСР дані по Україні та Білорусії за переписом 1939 року і також дані новоприєднаних територій, а з іншого боку додати до даних тилових російських областей все республіки Закавказзя і Середньої Азії, і розділити повозрастная все населення по нашим групам , то виходить, що з усього населення СРСР на 1939 рік у 190,01 млн на кордонах 1959 року окупованих територіях проживало 83,48 млн осіб і на радянських тилових 106,52 млн. При цьому чоловіків військових призовних вік в проживало на окупованих територіях 26,07 млн, а на тилових радянських 32,86 млн з загального числа в 58,93 млн чоловіків. Виходить також, що з 1939 по 1959 рік, за 20 років на обраних нами територіях всього пішло з життя 59,35 млн осіб, що народилися до 1939 року, і з них на окупованих землях 29,11 млн, а на радянських тилових 30,22 млн. При цьому чоловіків військових призовного віку вибуло за 20 років 26,07 млн, причому з них 12,18 млн на окупованих і 13,89 млн на тилових землях.

Якщо ж порахувати спад груп населення не в душах, а у відсотках від готівкової чисельності на 1939 рік то виявиться, що якщо в цілому по СРСР загальна спад за 20 років чоловіків військових призовного віку склала 44,2%, то на окупованих землях їх вибуло 46,7% і на тилових радянських 42,3%. А в середньому по всьому населенню із загальної убутку 31,2% виходить спад окупованих територій 34,8% і тилових 28,4%.

Після того, як були отримані цифри наявного населення на 1939 і 1959 рік окремо щодо окупованих територій і окремо по тиловим, ми зробили оцінку чисельності населення також на червень 1941 року, на початок 1946 року народження, а також розрахували загальну спад населення від усіх причин з цих земель і виділили нормальну мирну смертність і наднормативну спад населення військового часу. Для цього ми зробили припущення, що смертність населення СРСР з 1939 по червень 1941 року і з 1946 по 1959 рік була однаковою як по окупованих територіях, так і по тиловим. Ми припустили, що і до війни, і після неї жителі СРСР знаходилися приблизно в однакових умовах, і смертність відрізнялася тільки під час війни. Відразу скажемо, що дані загальної післявоєнної смертності по республікам СРСР показують нам, що це припущення цілком виправдано в першому наближенні. Далі, аналогічно вже проведеним раніше розрахунками для всієї території СРСР, були виведені значення наднормативної спаду населення по окупованих і по тиловим областям і республікам. Результати розрахунків втрат населення з липня 1941 року по січень 1946 року приведені на рис. 11.

Малюнок 11. Надлишкова спад населення з липня 1941 року по січень 1946 року по групам на окупованих і тилових територіях СРСР, млн осіб

Виявляється, що 56% облікової убутку населення припадає на окуповані області і республіки і 44% на тилові. Чоловіки призовного віку в цілому по СРСР взяли на себе 67,0% убутку, а окремо на окупованих територіях - 58,2% і на тилових радянських - 78,9%. Крім того, особи старшого покоління понад норму вмирали приблизно однаково по обидва боки фронту. Що ж стосується дітей, то виходить від'ємне значення наднормативної спаду населення тилових областей. Це означає, що, незважаючи на військову смертність в радянському тилу, кількість дітей 1929-1938 років народження не тільки не скоротилася, але навіть зросла. Це сліди масової евакуації дітей в тил в 1941-1942 роках. І відповідно, кількість дітей в окупації сильно скоротилося, але деяка частина цього скорочення на щастя пояснюється вивезенням дітей, а не тільки їх загибеллю. Ми також бачимо, що серед вибули наднормативно чоловіків призовного віку з 16,84 млн осіб було уродженців тилових областей і республік 8,66 млн і окупованих регіонів - 8,19 млн. Що ж стосується мирного населення (жінки, діти і люди похилого віку), то їх всього в СРСР вибуло 8,28 млн, і в тому числі окремо з тилових регіонів 2,32 млн і з окупованих - 5,88 млн

22 Кишеньковий атлас СРСР 1939. Головне управління геодезії і картографії при РНК СРСР, Ленінград, 1939 http://minchanin.esmasoft.com/maps/ussr1939/