Спілкування з правоохоронними органами

  1. Рекомендуємо поділитися з друзями в соціальних мережах:

Оновлене 13.07.2015 9:03

Спілкування особи з правоохоронними органами, особливо з ініціативи органів, має специфічні особливості.

Знання своїх прав, наполегливість і вміння їх реалізувати, своєчасна допомога юриста і участь адвоката допоможуть уникнути негативних правових наслідків такого спілкування. Знання своїх прав, наполегливість і вміння їх реалізувати, своєчасна допомога юриста і участь адвоката допоможуть уникнути негативних правових наслідків такого спілкування

Хоча Конституція України в ст.59 і декларувала право кожного на правову допомогу, проте до недавнього минулого правовою допомогою адвоката в правоохоронних органах могли скористатися тільки особи, щодо яких було порушено кримінальну справу і які отримали статус підозрюваного (обвинуваченого).

Згідно із законом порушення кримінальної справи чекала перевірка заяв, повідомлень та іншої інформації, яку проводили органи дізнання в особі працівників карного розшуку, дільничних уповноважених, дізнавачів і т.д., що тривала не більше десяти днів. В цей період часу особа неодноразово викликався для дачі пояснень, з ним можна було проводити незаконні процедури впізнання, огляду житла, будівель, особистого огляду. Як свідчить практика, «опитування» могли тривати багато годин поспіль, в тому числі і в нічний час, при цьому не завжди гарантувалося відсутність незаконного впливу, як мінімум психологічного. В результаті людина часто змушений був власноручно писати пояснення, в яких давав проти себе свідчення, часом носять характер самообмови. Після порушення кримінальної справи особа отримувала статус підозрюваного, його пояснення передруковувалися в протоколи допитів. Слідчого практично неможливо переконати в іншою версією, окрім тієї, що викладена в поясненні, написаному під впливом. На жаль, свідчення як і раніше є «царицею доказів», хоча вони маскуються під протоколи відтворення обстановки і обставин події, очні ставки з участю підозрюваного (обвинуваченого). Далі ці свідчення лягали в основу обвинувачення, а потім трансформувалися в обвинувальний висновок, і справа направлялася до суду. І так як практика винесення виправдувальних вироків в наших судах ще не сформувалася, при спробі підсудного змінити свої показання в суді, це розцінювалося, як бажання піти від відповідальності і негативно впливало при постановленні вироку.

Світло в кінці тунелю з'явилося після винесення Конституційним Судом України рішення від 30.09.09 р, згідно з яким положення ст.59 Конституції України необхідно розуміти так, що «особа під час його допиту як свідка в органах дізнання, досудового слідства або дачі пояснень, має право на правову (юридичну) допомогу від обраної за власним бажанням особи в статусі адвоката ».

Тепер, у разі необхідності спілкування з правоохоронними органами, особа має право прибути до органу внутрішніх справ, прокуратуру, СБУ і т.д. з адвокатом, який допоможе реалізувати передбачене Конституцією і процесуальним законом право на захист і юридичну допомогу і стане на заваді можливого порушення прав людини. Однак попередньо необхідно мати при собі копії договору (угоди) з адвокатом на юридичну допомогу, а адвокат, повинен мати заздалегідь заповнений ордер і проявляти наполегливість в інтересах клієнта при спілкуванні з правоохоронцями.



Читайте також:

Рекомендуємо поділитися з друзями в соціальних мережах:

Ваша думка важлива для нас! Будь ласка, оцініть матеріал або поділіться ним в соціальних мережах, клікнувши на відповідне кнопці.