Суд за "Воєводу": Як КБ "Південне" гальмує російське переозброєння

На тлі упевнених перемог України в Стокгольмському арбітражі чимось на зразок "снігу на голову" стала новина про те, що міністерство оборони Росії через суд домоглося стягнення з стратегічного українського державного підприємства понад мільярд рублів компенсації.

Йдеться про Арбітражному суді Москви (Росія), який 12 березня задовольнив позов міноборони Росії до конструкторського бюро з системного проектування ракет і ракетних комплексів ДП ​​"КБ" Південне " (Дніпро, Україна) про розірвання держконтракту від 29 серпня 2003 року та стягнення 1,1 млрд рублів.

Міноборони Росії зажадало стягнути з КБ "Південне" 915,6 млн руб. неустойки за невиконання умов контракту, 183,6 млн руб. безпідставного збагачення (оплачені, але не виконані роботи) і 3,2 млн руб. відсотків. Суд постановив: "Позов задовольнити повністю". На жаль, інших подробиць немає, тому що справа розглядалася на закритому судовому засіданні.

Однак вдалося встановити суть претензій росіян до українського держпідприємству. Йдеться про контракт, який передбачав проведення на замовлення Міноборони Росії робіт з продовження термінів експлуатації стратегічної ракети шахтного базування РС-20В "Воєвода" (за класифікацією НАТО - SS-18 "Сатана").

Ця історія почалася ще в квітні 2017 го року, коли міністерство оборони Росії вирішило вимагати в арбітражному суді Москви розірвати державний контракт з українським КБ "Південне" і стягнути з нього солідну компенсацію.

Треба віддати належне дніпряни: представник КБ "Південне" в суді позовні вимоги не визнав і просив повністю їх відхилити. За його словами, передача російській стороні результатів ДКР була зупинена у зв'язку з введенням в серпні 2014-го року українською владою заборони на експорт на Росію товарів і послуг військового та подвійного призначення. Відповідач пояснив, що це є обставиною непереборної сили, що підтверджено відповідним сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Крім того, відповідач заявив про пропуск російським міністерством оборони річного строку позовної давності, передбаченого нормами українського права, а також про недотримання російською стороною обов'язкового претензійного порядку врегулювання спору.

Однак, як ми вже відзначали, незважаючи на всі аргументи української сторони, російський суд повністю задовольнив позов російського міністерства (власне, хто б сумнівався?).

В принципі, росіян можна зрозуміти: вони планували, що до 2018-го року РС-20В "Воєвода" (SS-18 "Сатана") пробудуть на озброєнні російської армії, після чого їх за два роки повністю замінять на новий ракетний комплекс "Сармат ", боєголовки утилізують (або продадуть північним корейцям - хто знає), а українські ракети-носії зможуть використовувати в якості легких космічних ракет для виведення на орбіту малогабаритних супутників.

Останнє, до речі, зараз користується великим попитом у світі, що обумовлено тенденцією до зменшення розміру і маси космічних апаратів. А тут мало того, що Україна не продовжила термін експлуатації російських ракет-носіїв, так вона ще й сама їх виготовляє на замовлення в необмеженій кількості.

власне, ідея використання ракет-носіїв РС-20В "Воєвода" (SS-18 "Сатана") в космічних цілях була озвучена ще в липні 2016- го року , І вже тоді Андрій Іонін, член-кореспондент Російської академії космонавтики імені Ціолковського, застерігав, що відсутність українських фахівців в цьому процесі може створити проблеми для страхування супутників, які будуть виводитися такою ракетою.

"Якщо ракета стоїть на бойовому чергуванні, то її, за визначенням, можна запускати і без будь-якої участі представників виробника. Якщо замовники будуть згодні з новою схемою підготовки, то проблем ніяких. Але ось з боку страхових компаній будуть питання, тому що якщо , не дай бог, щось трапиться, то без участі виробників встановити причини нештатної ситуації буде складно ", - попереджав тоді Йонин.

А додайте до цих проблем ще й відсутність продовження термінів експлуатації ракет, які Україна не може і не буде робити в умовах російської агресії проти себе, і отримаєте повний букет проблем. Проблем, які росіяни самі собі створили і, як бачимо, не бачать іншого виходу, крім як вдаватися до маніпуляцій зі своїми ж судами.

За даними російських ЗМІ, ракет РС-20В "Воєвода" (SS-18 "Сатана") на Росії залишилося понад 50 одиниць, і без української допомоги вони скоро перетворяться на купу стратегічного металобрухту. Тому можна припустити, що даний судовий позов був спрямований не стільки на те, щоб стягнути з українців гроші, скільки на те, щоб залякати їх величиною штрафів і спонукати тим самим до повернення "в гру".

Однак, як бачимо, КБ "Південне" на цю маніпуляцію не повівся, і Росії довелося йти до кінця і виставляти його "на гроші".

Що ж буде далі? Найбільш імовірним варіантом розвитку подій бачиться наступний: Україна відмовиться виконувати рішення московського суду, а можливо, навіть офіційно назве його заангажованим і упередженим. В такому випадку Росії залишиться або звертатися в міжнародні суди, або вдатися до націоналізації українських активів або пасивів на своїй території на відповідну суму (1,1 млрд рублів).

Перший варіант бачиться відверто програшним для Росії, а другий може спровокувати "гонку експропріацій" між обома країнами - тим більше, що Україна до такого розвитку подій сама придивляється в контексті невиконання росіянами рішення Стокгольмського арбітражу. Не кажучи вже про нову хвилю міжнародних санкцій.

Звичайно, може статися й таке, що Україна в особі держпідприємства КБ "Південне" заплатить Росії в особі її міністерства оборони в зв'язку з рішенням російського суду. Однак, відверто кажучи, для цього не існує жодної причини. Більш того, в умовах російсько-української війни це було б злочином проти власного народу і підпадало б під визначення "фінансування тероризму".