Шукач | Військовий храм на честь Архістратига Михаїла в Севастополі

Оцінка: 0/0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

Побудований в 1848 році (архітектор Фандервейде) як тимчасова адміралтейська церква на період будівництва Нікольського адміралтейського собору. До цього часу каплиця в ім'я Миколи Чудотворця, закладена ще в червні 1783, занепала, тому, отримавши найвищий дозвіл, її розібрали і приступили до будівництва монументального собору. З перервою в період облоги Севастополя його звели і освятили в 1857 році. У 1930 році собор закрили, в роки другої світової будівля була сильно зруйнована. Його реконструювали і розмістили Будинок офіцерів Чорноморського флоту. Церкви Св. Архістратига Михаїла пощастило більше: вона збереглася, хоча і не передана громаді.

Будівля споруджена з інкерманського каменю прямокутної форми з полуциркульной апсидою в східній частині. Портал виконаний у вигляді ніш, перекритих арками, з різьбленими архівольтами, котрі спиралися б на колони.

В першу оборону міста храм став тимчасовою гарнізонної церквою, в ній відспівували загиблих адміралів: В.А. Корнілова, В.І. Істоміна, П.С. Нахімова. Увійшовши на Південну сторону міста, французи встановили в ній вівтар і проводили католицьку службу. Ремонтно-відновлювальні роботи були проведені після Кримської війни на кошти підрядника Івана Красильникова. У храмі були чотири ікони - святих Великих князів Володимира і Олександра Невського, апостола Павла і архістратига Михаїла, імена яких носили князь А.С. Меншиков, князь М.Д. Горчаков, адмірал П.С. Нахімов і віце-адмірал В.А. Корнілов - діячі 349-денної оборони Севастополя.

До її 50-річчя на центральному фасаді церкви встановили мармурові меморіальні дошки з перерахуванням частин військ гарнізону, які брали участь в обороні 1854-1855 років.

З 1889 року була церквою 50-го Білостоцького піхотного полку, після 1917 року - читальня імені французького комуніста А. Марті, з 1931-го - Будинок санітарної освіти, з 1968 року - 7-й зал музею ЧФ РФ.

Історія храму Архістратига Михаїла

При заснуванні міста Севастополя одним з перших споруд була церква в ім'я св.Миколая Чудотворця, після именовавшаяся Севастопольським Адміралтейському собором. По обидва боки одночасно з цим храмом були побудовані дві каплиці. До середини XIX століття Адміралтейський собор неабияк застарів, і була потрібна його перебудова в новий, більш місткий. У зв'язку з цим в 1848 році капітан над Севастопольською портом контр-адмірал Рогуля звернувся з проханням до Головного Командиру Чорноморського флоту і портів М.П. Лазареву про дозвіл перебудувати за кресленням, складеним інженером штабс-капітаном Стерновим, одну з каплиць, «хоча і стару, але міцну капітальними стінами», що знаходиться при Нікольському соборі, в бокові церква св. архістратига Михаїла. Це клопотання було затверджено. І з 4 липня 1848 року по кінець 1849 року було здійснено перебудова.

Антимінс для храму був освячений свт. Інокентієм Херсонським. Однак сама церква освячена була тільки в червні 1850 року соборним причетом на чолі з настоятелем Севастопольського Адміралтейського собору протоієреєм Іоанном Терлецким. З причини старості старого Нікольського храму, під час оборони Севастополя, Михайлівська церква заступала собою Севастопольський Адміралтейський собор. У цій церкві протягом всієї облоги Севастополя безперервно відбувалися Богослужіння причетом Севастопольського Адміралтейського собору; тут, в цій церкві, були відспівані поховання славних захисників Севастополя - адмірала В. А. Корнілова, контр-адмірала В. И. Істомін і адмірала П.С.Нахімова.

1 березня 1855 року, після смерті Миколи I, в храмі і на церковній площі севастопольський гарнізон був приведений до присяги на вірність імператору Олександру II.

До кінця облоги Севастополя, церква настільки постраждала від ворожих бомб і гранат, що 6 серпня 1855 року відбулося перенесення всіх святинь Михайлівської церкви в більш безпечне місце, - в каземати Миколаївської батареї (нині приморський бульвар). У 1857 році на кошти підрядника Івана Красильникова почався ремонт храму. І лише 10 жовтня 1870 церква була відновлена.

24 вересня від святителя Гурія Єпископа Таврійського і Сімферопольського отримано був св. антимінс, для священнодійства в храмі архістратига Михаїла при Севастопольському Адміралтейському соборі.

У жовтні церква була освячена. Але богослужіння в ній відбувалося спочатку в зимовий час і 8 (21) листопада, в день храмового свята, а потім тільки 8 листопада.

У 1889 році храм став полковий церквою 50-го піхотного Білостоцького полку. До 50-річчя 1-й оборони Севастополя на західному фасаді церкви були встановлені 24 мармурові дошки з найменуваннями частин військ Севастопольського гарнізону, які брали участь в обороні міста.

Після 1920 року богослужіння в церкві було припинено, в будівлі знаходилася читальня імені французького комуніста А. Марті, з 1931-го - Будинок санітарної освіти, з 1968 року - 7-й (нині 8-й) зал музею ЧФ РФ, де був представлений післявоєнний період флоту.

У 1996 році з благословення архієпископа Сімферопольського і Кримського Лазаря в Севастополі реєструється Російська Військово-морська Православна громада св. Архистратига Михаїла, до складу якої входять діючі і відставні офіцери Чорноморського флоту. Головною турботою громади було зміцнення духовних і моральних основ військового служіння Батьківщині серед моряків-чорноморців, а так само відновлення богослужінь у Михайлівській церкві для військовослужбовців та членів їх сімей.

В кінці квітня 2000 архієпископ Сімферопольський і Кримський Лазар призначає настоятелем храму св. архістратига Михаїла ієрея Олександра Бондаренко.

21 листопада 2002 року, вперше після 80-річного забуття, в Михайлівському храмі, була відслужена Божественна літургія. Це стало можливим завдяки зустрічі Керуючого Сімферопольською і Кримською єпархією Митрополита Лазаря і командувача Чорноморським флотом віце-адмірала Масоріна Володимира Васильовича, в результаті якого було прийнято рішення про проведення в Михайлівському храмі літургії в престольне свято - Собор Архістратига Михаїла, - 21 листопада. Такі богослужіння стали проводиться щорічно.

З липня 2010 року, після вступу на посаду командувача Чорноморським флотом віце-адмірала Корольова Володимира Івановича, богослужіння в Михайлівському храмі відбуваються щомісяця для військовослужбовців та членів їх сімей.

У серпні 2011 року новий командувач Чорноморським флотом контр-адмірал Федотенков Олександр Миколайович приймає рішення про перенесення експозиції 8 залу музею з будівлі храму в нове приміщення, з метою відродження історичного вигляду військового храму.

У листопаді 2012 року новий Міністр оборони Російської Федерації Шойгу Сергій Кужугетович приймає рішення про реставрацію військового храму св.Архістратіга Михайла на засоби військового відомства Росії, силами ВАТ Слов'янка під керівництвом Белавенцева Олега Євгеновича.

У вересні 2013 року до робіт приступила «СК Міст» (директор Медведєв Олександр Рюрикович). За рік виконана реставрація фасадів, замінено вікна, проведено роботи по заміні покрівлі на мідну, встановлений мідний купол і хрест, покриті сусальним золотом, виконана замінена старого дерев'яного перекриття на залізобетонні конструкції. Ялтинські майстри встановили мармуровий престол, жертовник і різьблений іконостас, виготовлений в Коєлга Челябінської області, Львівські фахівці виготовили унікальні бронзові панікадила-хоросо з зображеннями військових символів: двоголових орлів, якорів, Андріївських прапорів і георгіївських хрестів. Вхід в храм прикрашають масивні мідні двері з бронзовими фігурами: якорями - символом порятунку і рибами - символом Ісуса Христа. Над дверима встановлений вітраж із зображенням Архістратига Михаїла. Мармурова підлога храму прикрашений мозаїкою. На стінах, облицьованих уральським мармуром, будуть написані імена воїнів, загиблих на Чорноморському флоті за 235-річну історію.

Розпис храму виконана в ранньовізантійського стилі мінських іконописцями. У вівтарній абсиді написана Євхаристія, а в конхе -Богородіца «Оранта».

Звід прикрашають Собор Архангелів, а на стінах церковні свята: Різдво Христове, Преображення, Вознесіння, Зішестя в Ад (Воскресіння), Зішестя Святого Духа на апостолів, а так само євангельські події: Порятунок потопаючого Петра, Ісус приборкує бурю, Розп'яття Спасителя і Зняття з Хреста. На західній стіні написано Чудо Архистратига Михаїла в Хонех і перенесення мощей свт. Спиридона Триміфунтського св. адміралом Феодором Ушаковим на о. Корфу.

У цокольному поверсі завершуються роботи по будівництву хрестильне храму з баптистерием для повного занурення дорослих. Різьблений іконостас для нижнього храму виготовляє з альмінського каменю ієрей Димитрій Горякін. Завершуються оздоблювальні роботи надбрамної дзвіниці, для якої вже виготовлені в Ярославлі 11 дзвонів, найбільший вагою 850 кг з образами Спасителя, Богородиці і преп. Сергія Радонезького, небесного покровителя Міністра оборони Сергія Шойгу. На другому за величиною дзвін зображення чотирьох адміралів: Лазарева, Нахімова, Корнілова і Істоміна.

Святині храму:

Кіот з часткою Хреста Господнього та мощей вмч. Георгія Побідоносця і св. прав. Феодора Ушакова.

Кіот з мощами прп. старців Глинських.

Список Іверської ікони Божої Матері в лютому-березні 2014 року і ікона Архістратига Михаїла, написані ченцем Святої гори Афон Неофітом монастиря Сімонапетра, піклуванням Чернятина Михайла Юрійовича.

Ікона покровителів моряків - ап. Андрія Первозванного, свт. Миколи Чудотворця та св. прав. Феодора Ушакова. Образ був написаний в Краснодарі з благословення митрополита Катеринодарського і Кубанського Ісидора на народні пожертвування, привезена в Севастополь і передана гарнізонного храму Чорноморського Флоту членами громадської організації «Глибинка» (Краснодар).

джерело 1
джерело 2