Священний обов'язок / Онлайн конференція

  1. Священний обов'язок

№15 від 04 квітня 2014 року

Священний обов'язок
№15 від 04 квітня 2014 року   Священний обов'язок   Згідно з Конституцією, захист Батьківщини є священним обов'язком і обов'язком громадянина Республіки Білорусь

Згідно з Конституцією, захист Батьківщини є священним обов'язком і обов'язком громадянина Республіки Білорусь. Служба в Збройних Силах, внутрішніх військах та в органах прикордонної служби в нашій країні завжди була престижною і почесним обов'язком, школою мужності і патріотизму, гідним початком самостійного життя молодої людини. Щорічно навесні і восени відправляються служити близько 9 тис. Молодих хлопців. Про особливості весняної призовної кампанії цього року під час онлайн-конференції, що пройшла на сайті БЕЛТА, розповіли перший заступник начальника головного організаційно-мобілізаційного управління Генерального штабу Збройних Сил полковник Сергій Пузаков, начальник управління інформації головного управління ідеологічної роботи Міністерства оборони Володимир Макаров, а також заступник голови ГУ «Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил Республіки Білорусь» полковник Олександр Горбарчук.

Кор. БЕЛТА: - Скільки новобранців планується призвати на строкову службу? Як вплине на заклик демографічна ситуація, адже не секрет, що призовного віку досягли хлопці, які народилися під час великого спаду народжуваності в країні?
Сергій Пузаков: - У травні цього року для проходження строкової військової служби в з'єднання та військові частини Збройних Сил, інші війська і військові формування Білорусі планується відправити близько 10 тис. Чоловік. Ще до 1 тис. Новобранців пройдуть службу в резерві.
Дійсно, в даний час в Білорусі відзначається загальне зменшення кількості призовників. І на те є об'єктивні причини, зокрема, демографічна ситуація. Все це було спрогнозовано, і з метою повного і якісного комплектування Збройних Сил, інших військ і військових формувань були своєчасно внесені зміни і доповнення в закон «Про військовий обов'язок і військову службу», які вступили в чинності 15 серпня 2010 року. Зокрема, було скасовано відстрочка від призову учням середніх спеціальних і студентам вищих закладів освіти, в тому числі навчаються за кордоном, в заочній (включаючи дистанційну) форму навчання. Такий захід посприяла збільшенню кількості призовників в Білорусі.
Надалі їх чисельність буде відповідати потребам Збройних Сил, інших військ і військових формувань для нового поповнення військовослужбовців строкової військової служби з урахуванням вимог до стану здоров'я і морально-психологічних якостей. Можна констатувати, що питання зміни системи комплектування, як і зміни призовного віку, в даний час в Білорусі не розглядаються.
Павло Черноухом, м.Мінськ: - За яким принципом йде розподіл молодого поповнення за родами військ? Чи враховується бажання самого призовника і кому він повинен його виявляти? Чи правда, що мінчан намагаються відправити служити подалі від столиці, а хлопців з глибинки, навпаки, ближче до Мінська?
Сергій Пузаков: - При прийнятті рішення про призов громадян на строкову військову службу, службу в резерві районна (або міська) призовна комісія за їх місцем проживання визначає вид і рід військ Збройних Сил, інших військових формувань, в яких ці громадяни можуть проходити строкову військову службу , службу в резерві. Перед тим як прийняти таке рішення, вивчається стан здоров'я призовника, а також його морально-ділові та психологічні якості. За підсумками цих досліджень, а також з урахуванням рівня освіти і отриманою спеціальністю призовна комісія приймає відповідне рішення про направлення його для комплектування тієї чи іншої військової частини.
Бажання призовника проходитимуть службу в тій чи іншій військовій частині призовної комісією, по можливості, враховується, але не є визначальним при прийнятті остаточного рішення.
В даний час комплектування Збройних Сил військовослужбовцями, які проходять строкову військову службу, здійснюється в основному за територіальним принципом. Тобто ми намагаємося відправити призовника служити ближче до тих місць, де він проживає. Однак в разі необхідності Збройні Сили комплектуються і по екстериторіальний принцип.
Алла Петрівна, м.Мінськ: - Чи можуть батьки бути присутнім при проходженні їх дітьми медичного огляду в призовної комісії?
Олександр Горбарчук: - Громадяни призовного віку у нас проходять медичний огляд. Таке поняття, як «медичний огляд», існує тільки при відправці в Збройні Сили. Медичний огляд - захід призову, яким підлягають громадяни, які досягли 18-річного віку. Присутність батьків на цьому заході не передбачено. В принципі, в цьому немає необхідності. Лікарі-фахівці оглядають молодих людей, вивчають документи, які запитуються завчасно. Інформації у них достатньо. Відомості, які надаються для винесення остаточного висновку, йдуть з поліклінік, які відвідували призовники.
Сергій Пузаков: - Перевіряють призовників не військові лікарі, а медики, призначені рішеннями районних виконавчих комітетів. Це лікарі з тих же самих поліклінік, куди ходять молоді люди та їх батьки. Склад комісій призначається персонально, там кваліфіковані лікарі.
Сергій, м Пуховичі: - Мені скоро служити. Я хочу служити, вважаю, що справжній чоловік повинен пройти армійську школу. Але таке явище, як дідівщина, вважаю вкрай негативним. Чи змінилося щось в цьому відношенні з тих часів, коли служив мій батько? А то по телебаченню говорять одне, а приходять хлопці з частин і розповідають зовсім інше.
Володимир Макаров: - На це питання я можу відповісти не тільки як начальник управління інформації, але і як учений. Тема моєї дисертації присвячена, зокрема, системі профілактики порушень статутних правил взаємовідносин. Все пізнається в порівнянні. Сьогодні ймовірність загинути в білоруській армії десь в 4-5 разів менше, ніж поза Збройних Сил. Так було не завжди, 20 років тому, коли Президент Білорусі, головнокомандувач ЗС Олександр Лукашенко прийняв армію, ці процеси буквально зашкалювали. У 1995 році 102 людини загинули, було скоєно 42 самогубства, в основному військовослужбовцями строкової військової служби. Якби не заходи, які були прийняті під керівництвом головнокомандувача міністрами оборони, командувачами військами, офіцерами, генералами, то число загиблих було в рази більше.
У білоруській армії боротьба з нестатутними взаємовідносинами ведеться з нещадною твердістю. Можу озвучити цифру за 2013 рік: 26 військовослужбовців строкової служби здійснили такого роду злочини, стільки ж їх було і в попередньому році. Але наші слідчі органи чудово працюють, і будь-яке правопорушення в армії буде однозначно виявлено, а винуватець притягнутий до відповідальності. Для порівняння: якщо в 2013 році 26 військовослужбовців стали учасниками такого роду злочинів, то в 2003-му їх було 134 - скорочення в 5 з гаком разів. І це незважаючи на те, що чисельність військовослужбовців строкової служби за цей час майже не змінилася. У 2005 році, коли було завершено реформування, чисельність ЗС склала близько 50 тис. Чоловік плюс 15 тис. Цивільного персоналу.
Є ще один показник, який безпосередньо пов'язаний з порушенням статутних правил взаємовідносин. Якщо такі порушення є, то з армії біжать. За останні 3-4 роки в білоруській армії не більше трьох осіб самовільно залишали частини. У минулому році за це до відповідальності були притягнуті двоє людей. У більшості армій у всьому світі такі цифри не оприлюднюються. Але іноді це потрапляє в друк. У 2008 році солідні джерела оприлюднили такі відомості: тільки в сухопутних військах США на тисячу чоловік було 9 дезертирів. Для порівняння: у нас на 50 тис. Два самовільно залишили частину військовослужбовців. У 225 разів менше. Це багато про що говорить.
Армія - унікальний організм, де профілактика дідівщини на відміну від виправних установ, закритих навчальних закладів може бути найефективнішою за рахунок високого сенсу служіння Батьківщині, за рахунок так званого принципу воєнізації, який полягає в дотриманні ритуалів, наприклад, віддання військового вітання, елементарних правил гуртожитку . Якщо це дотримується, то навіть близько не може бути ніяких нестатутних взаємовідносин. У військових підрозділах, де йде бойова підготовка, а таких в Білорусі переважна більшість, злочинів та пригод немає, там їх просто не може бути.

Повний текст онлайн-конференції опубліковано на сайті www.belta.by

Як вплине на заклик демографічна ситуація, адже не секрет, що призовного віку досягли хлопці, які народилися під час великого спаду народжуваності в країні?
Чи враховується бажання самого призовника і кому він повинен його виявляти?
Чи правда, що мінчан намагаються відправити служити подалі від столиці, а хлопців з глибинки, навпаки, ближче до Мінська?
Чи змінилося щось в цьому відношенні з тих часів, коли служив мій батько?