Світ без кордонів: Літературні подорожі для книголюбів

1. Гепард
2. Неймовірні пригоди Алексіса Зорбас
3. Шантарам
4. Казки старого Вільнюса
5. американські боги
6. Повість про любов і пітьмі
7. Тітонька Хулія і писака
8. лялька
9. кам'яний пліт
10. Міст на Дрині

Тепер абсолютно вільно можна відправитися куди завгодно. Ну, майже, тому що все-таки не зовсім куди завгодно і не всім, але пам'ятайте: побувати в будь-якому куточку світу можна, просто прочитавши правильну книгу. Власний досвід і бліц-опитування серед наших читачів видав нам такий літературний путівник.

Гепард

Джузеппе Томмазі ді Лампедуза, Італія

Звичайно, це Італія часів Гарібальді, це князі і республіканці, Клаудіа Кардинале і Ален Делон в однойменному фільмі. І можна сказати, що ось - є інспектор Монтальбана і там дуже правдоподібна сучасна Сицилія, і є Паоло Джордано, у якого хлопці з «Самотності простих чисел» живуть в дуже реальному манірному і емоційно скупому місті начебто Турина. Але «Гепард» - це якась внутрішня сутність Італії, яку можна розглядати, або народившись там, або проживши досить довго. «Потрібно змінити все, щоб все залишилося як раніше», - говорить молодий аристократ, приєднавшись до революціонерів. Він збереже статус, достаток і всі привілеї, до того ж, знайде нові: можливість одружитися на дівчині недорогоцінного походження, адже тепер всі стани - рівні, чи не так? Елегантне «перефарбування» в політиці. Десь ми вже це бачили ... Сучасний італійський класик Алессандро Барікко стверджує, що «Гепард» - це ще й неймовірний літературну мову. І він чудово переданий в перекладі Мар'яни Прокопович .

Неймовірні пригоди Алексіса Зорбас

Нікос Казандзакіс, Греція

Хтось скаже: ну, це така «лубочних» Греція. Так, але яскрава картинка не означає - неправдива. Алексіс Зорбас більш відомий в світі як «Грек Зорба», якого в однойменному фільмі зіграв чудовий Ентоні Куїнн. Ніякого особливого сюжету тут немає: є Крит, його запахи, кольори і відблиски на море, є головний герой - музикант, коханець, авантюрист, у якого є свої біди, радості і неймовірні пригоди на тлі всієї цієї середземноморської краси.

Шантарам

Грегорі Девід Робертс, Індія

Шанувальники «Шантарама» - це як релігійна громада. І їх в світі дуже багато, тому що книга лідирує у всіх списках бестселерів і заслужила захоплені порівняння з творами кращих письменників Нового часу, від Мелвілла до Хемінгуея. Тюрма, наркотики, втеча, пограбування, індійська мафія і справжня любов.

Казки старого Вільнюса

Макс Фрай, Литва

Так, це фантастичні розповіді, але чомусь Вільнюс і його мешканці в них дуже реальні. Вільнюських історій у Макса Фрая, який насправді письменниця Світлана Мартинчик, набралося аж на п'ять томів, кажуть, що оповідань буде 108 - стільки, скільки вулиць «старого міста» Вільнюса. Книги оформлені чудовими фотографіями закоханого в столицю Литви автора.

американські боги

Ніл Гейман, США

Скажімо так: це зовсім «молода» книга, що не психологічний роман і не сімейна сага, це дуже якісне урбаністичне фентезі. Але за словами тих, хто пожив досить в Америці - це якщо не її портрет маслом, то вже точно яскравий моментальний знімок, де крізь типовий пейзаж і типових персонажів просвічує щось зовсім паранормальне, у що, власне, можна було б легко повірити: виявляється, що в США живе безліч різних богів і персонажів із міфів Старого Світу, які прибули в Америку з іммігрантами з різних народів, але втратили колишню могутність, оскільки люди перестали їм поклонятися. Тепер Один збирає Старих Богів для епічної битви з Новими Американськими Богами, проявами сучасного життя і технології - такими як інтернет, мас-медіа або сучасний транспорт. Лихо, чи не так? Видана в 2001 році, вже в 2002 році книга отримала премію Хьюго за кращий роман, премію Х'юго за кращий роман і премію імені Брема Стокера. І, до речі, в цьому році вийшов серіал за мотивами книги , Який вже продовжили на другий сезон.

Повість про любов і пітьмі

Амос Оз, Ізраїль

Це автобіографічна книга, в якій Оз розповідає про свою сім'ю, про їх переїзді з Європи до Ізраїлю, про те, як вони розчарувалися еміграцією. Його мати наклала на себе руки, і сам Оз дуже довго шукав відповідь на питання, чому так сталося. Саме роздуми про її життя зробили з нього письменника. Книга говорить також про народження мови. Дядько письменника - творець сучасного івриту, він повинен був придумувати деякі слова, адже старий іврит був мовою біблійних часів. По цій книзі ізраїльського класика Наталі Портман зняла свій перший фільм як режіссер.а

Тітонька Хулія і писака

Маріо Варгас Льоса, Перу

У Перу, звичайно, вже є телебачення, і радіо-п'єси в дусі мильних опер, які завзято строчив головний герой, вже не так актуальні. Але ось та ж любов до драматичних поворотів, до пристрасті, сліз і тіточкам-вамп в цій південноамериканській країні все та ж. Так що магічний реалізм, в якому дивно органічно поєднуються реальна тітонька і неймовірні пригоди, - наше все і в сучасному Перу.

лялька

Болеслав Прус, Польща

Дивно, але поляки кажуть, що роман, написаний в ХІХ столітті, все ще дуже актуальний для сучасної Польщі. Багато хто вважає, що так само, як «Улісс» Джойса - це Дублін, «Лялька» - це Варшава. Роман розповідає про бідного дворянина Станіслава Вокульського, який розбагатів через чесну торгівлю, бо увірував, що майбутнє - за чесними підприємцями. Не обійшлося і без захоплюючої любовної історії: намагаючись домогтися руки красуні-аристократки Ізабелли Ленцкой, Станіслав намагається збільшити свої статки і включити в свою підприємницьку діяльність її друзів-аристократів. Але польське суспільство дуже інертно, вищі верстви воліють нічого не робити, вважаючи бізнес долею плебеїв, тому затія Вокульського з тріском провалюється. Мабуть, ті, хто не працює, ніколи не зрозуміють тих, хто працює, це вірно і для Польщі, і для України, і для всіх на всі часи.

кам'яний пліт

Жозе Сарамаго, Португалія та Іспанія

Лауреат Нобелівської премії розповів про сутність іберійської душі через фантасмагорію, в якій весь півострів відірвався від Європи і дрейфує в Атлантичному океані, перетворившись буквально в «кам'яний пліт». Багатії і чиновники спішно його покинули і тепер ніщо не заважає побачити його людей такими, якими вони є. Португалія і Іспанія, суперниці в минулому, які не зуміли зайняти гідного місця в сучасній Європі, тепер можуть попрямувати до берегів Африки або Америки, з якими вони пов'язані спільною історією. Книга наповнена неймовірними пригодами, великими і маленькими чудесами і вірою в те, що все, що відбувається - відбувається на краще.

Міст на Дрині

Іво Андрич, екс-Югославія

Так, книга писалася, коли Югославія була єдиною державою і південні слов'яни вважалися єдиним народом, а тепер живуть окремо в своїх крихітних державах. Але наші друзі з Сербії та Боснії стверджують, що відмінності мінімальні, а Андрич в різні періоди свого життя вважав себе то хорватом, то сербом, живлячи при цьому гарячу симпатію до боснійців-мусульман. Це єдиний югославський письменник, удостоєний Нобелівської премії з літератури. Про що ж книга? Міст через річку Дрина в місті Вишеграді (нині - Боснія і Герцеговина) був побудований пашею Мехмедом Соколович, візиром султана, якого колись з Вишеграда вкрали підлітком і відвезли в Стамбул. Міст стає свідком всіх подій, що розвиваються на боснійської землі протягом чотирьох століть аж до вбивства ерцгерцога Франца-Фердинанда в Сараєво, яке послужило приводом для початку Першої світової війни і ознаменувало кінець старого укладу життя і на містичних Балканах, і в усьому світі.

- Читайте також: 10 книг для розумних жінок