Тимошенко витре ноги об Порошенко і викине його з політики

Тріумфальний для України вердикт Стокгольмського арбітражу за позовом «Нафтогазу України» проти «Газпрому» став сигналом для злагодженої атаки на Юлію Тимошенко і її «Батьківщину», відзначає прес-служба партії. Як-не-як, в 2009 році саме вона була ініціатором контракту, який прийнято вважати (і продовжують вважати) грабіжницьким і одіозним. А тут ще й сама Юлія Володимирівна вимовила обурився багатьох фразу про те, що саме завдяки контракту 2009 року Україна зараз виграла суд в Стокгольмі.

Як результат, перший же день сесійного тижня у Верховній Раді перетворився в повномасштабну інформаційну рубку в форматі «Троє проти одного». У Радикальної партії Тимошенко звинуватили в державній зраді; керівник фракції БПП зажадав розслідування обставин підписання контракту силами НАБУ і САП; «Народний фронт» також не обирав слів.

У відповідь «Батьківщина» пригадала Олегу Ляшко хвалебні висловлювання про Тимошенко 4-річної давності і обізвала його «скотинякой». А нардеп Сергій Власенко дав «Цензор.НЕТ» докладне інтерв'ю, в якому спробував пояснити, чому газових контрактів 2009 року невірно вважати кабальним для України.

- Очікували такого тиску з боку відразу трьох фракцій - колишніх ваших соратників по коаліції?

- По-перше, вони нам точно не ідеологічні друзі; скоріше - ідеологічні опоненти. Звичайно, після публікації останніх рейтингів, де «Батьківщина» і Юлія Тимошенко займають перші місця, ми кожен день очікуємо якихось провокацій, дурних, неправдивих, популістських заяв щодо того чи іншого дії «Батьківщини». Але, чесно кажучи, було неприємно чути заяви від деяких персонажів. Ну, ладно ще Артур Герасимов (керівник фракції БПП у Верховній Раді. - Є.К.), який у 2009 році бігав по Луганщині з охоронцем Безлер, нині відомим під кличкою Біс. Це мені зрозуміло, моральних претензій у мене до нього немає. Просто неприємно все це слухати від керівника однієї не дуже традиційної фракції, який в 2009 році був членом фракції БЮТ ...

- ... Не тільки в 2009, але і в 2008-му, 2007-му - і далі за списком.

- Абсолютно вірно. Але і, в тому числі, - в 2009 році, в момент підписання контракту. Я не пам'ятаю, щоб він виступав тоді проти контракту; і нехай вони служать демарш і вийшов з фракції. Навпаки - всіляко виступав «за». Більш того, коли Юлія Володимирівна була в тюрмі, він, якщо пам'ятаєте, багато разів робив публічні заяви про те, що вона - найкращий кандидат в президенти.

І ось від цих людей, які в 2012 році зайшли в парламент тільки завдяки Юлії Тимошенко і «Батьківщини» і які ніколи б не потрапили в парламент в інших умовах, - сьогодні чути від них таке мені по-людськи неприємно.

Є ще одна коротка історія, яку я не можу не розповісти. Сьогодні діюча влада вже осідлала економічні схеми Януковича. Поставивши своїх смотрящих, вона в усіх напрямках, йде шляхом Януковича. У тому числі - шляхом дискредитації «Батьківщини». Пам'ятайте, цю тактику Януковича - випускати проти Юлії Володимирівни жінок, які її критикували? Та ж Інна Б., Анна Г.

- Ну, ви на захист Юлії Володимирівни теж випускали жінок: наприклад, Олександра К ...

- Ні, ми говоримо про те, що була тактика Януковича - брехати про Тимошенко вустами жінок. І сьогодні мені було вкрай неприємно по-людськи чути звинувачення, в тому числі, з вуст Ірини Луценко, яка стала депутатом у 2012 році тільки завдяки особистій позиції Юлії Тимошенко.

- Стоп, хіба не за Юрієм Луценком була закріплена квота в два людини в списку?

- Так, за ним була закріплена квота з двох чоловік: Ірина Луценко та Юрій Гримчак. При цьому тодішній керівник ради партії «Батьківщина» Арсеній Яценюк сказав, що ніякої Ірини Луценко і ніякого Юрія Гримчака не буде. І тільки особиста позиція Юлії Тимошенко дозволила відстояти кандидатуру Ірини Луценко. Юлія Володимирівна розуміла, що Ірина - ніякий не парламентарій; їй просто потрібні були додаткові підпори в захисті чоловіка. Який дійсно тоді був одним з лідерів опозиції, перебував у в'язниці і під політичним пресингом.

загрузка ...

- ... І який, з точки зору залучення електорату, вам теж був потрібен.

- Питання не в цьому. Яценюк був проти, Тимошенко - за. І Тимошенко тоді вдалося в досить жорсткій формі забезпечити Ірині місце в прохідній частині списку. А Гримчак був в кінці першої сотні, і він, наскільки я пам'ятаю, не пройшов.

І чути зараз звинувачення від цих людей - дуже неприємно. Хоча Бог їм суддя.

- З іншого боку, це політика; опоненти користуються зручною можливістю для того, щоб знизити рейтинг конкурента. І все ж, погодьтеся, адекватної відповіді на критику на вашу адресу, поновилася після тріумфального для України рішення Стокгольмського суду, ви не продемонстрували. І зрозумілою для людей формулювання - не подали. Ну, не вважати ж такою фразу Юлії Володимирівни про те, що «саме завдяки контракту 2009 року Україна тепер змогла перемогти в суді» ...

- Я з вами не зовсім згоден. Але спочатку відповім на піднятий вами філософське питання. Знаєте, кожен в політиці сам встановлює для себе ті межі, які він переходити не може. Ось я, наприклад, ніколи і ні за яких умов не дозволю собі переходу з партії в партію. І якщо мої з «Батьківщиною» ідеологічні погляди з якихось причин розійдуться - я складу мандат, не буду нікого критикувати, розвернуся і піду. І я точно не вважаю правильним поливати брехнею і лайном ту людину, яку ти вчора публічно, будучи в його команді, звеличував.

У мене був конфлікт з одним народним депутатом, який ставив мені в докір те, що я Петра Олексійовича в фейсбуці називаю «Пеця». При цьому він зневажливим чином відгукувався про Юлію Володимирівну.

Я пояснив йому різницю: я ніколи не був в політичній партії Петра Порошенка, ніколи не був в політичній фракції Петра Порошенка. Я ніколи не мав бізнесу з Петром Порошенко. Ніколи його не підтримував - і тому можу говорити про нього все, що завгодно! Але людина, яка мені це сказав, був членом фракції «Батьківщина». І зміг отримати мандат тільки завдяки імені Юлії Тимошенко.

Тепер повертаємося до вашого запитання. Ми з вами можемо намагатися говорити популістськими і простими формулюваннями. Але замість цього давайте розвіємо кілька міфів про газовий контракт.

Міф №1: контракт підписали Тимошенко і Путін. Це неправда, оскільки контракти підписали Дубина і Міллер. Це, звичайно, не означає, що Юлія Володимирівна намагається зняти з себе політичну відповідальність; так, саме вона була керівником делегації, яка проводила переговори. Так, Юлія Володимирівна видала директиви, які згадувалися багато разів. Але давайте дивитися документи; там значиться, що контракти підписали Дубина і Міллер.

Позиція №2: відповідно до вироку судді Кірєєва (який точно нам не друг) ціна на газ не була 500 доларів, як нам про це розповідають. Ціна на газ для України за цим контрактом становила 232 долари 98 центів. У мене є довідка, отримана від НАК «Нафтогаз України». І ось що я вам скажу: ціни в 500 доларів не було ніколи. Жоден місяць! До 2014 року - так точно. Коли укладався контракт, українські споживачі отримували газ власного виробництва. І контракт на газ відразу йшов тільки на підприємства. Тому ніколи ціна російського газу не впливала на платіжки людей. Це брехня.

І є ще формула, про яку всі забувають. Ось газовий контракт. На відміну від багатьох людей, які його критикують, я цей контракт читав. Ось хто його підписав, тут написано: «Газпром», «Нафтогаз».

А тепер я дозволю собі процитувати з контракту пункт 4.4: «Якщо будь-яка зі сторін заявить, що обставина на ринку паливно-енергетичних товарів істотно змінилися в порівнянні з тим, що сторони обгрунтовано очікували при укладенні цього контракту, і контрактна ціна, зазначена в пункті 4.1 цього контракту, не відображає рівень ціни ринку, - то сторони вступають в переговори щодо перегляду контрактної ціни відповідно до положень цього контракту ».

У перекладі з юридичної мови на простий це означає: якщо формула не відповідає ринку - вступайте в переговори і йдіть до арбітражу.

- У ваших вустах цей ланцюг міркувань виглядає логічною. Але для мільйона телеглядачів фраза Юлії Тимошенко про те, що саме завдяки контракту 2009 року Україна зараз виграла суд в Стокгольмі, - виглядає невмілої казуїстикою. Люди можуть заперечити вам: не було б того контракту - не було б і необхідності йти в Стокгольмський суд.

- Все це - гіпотетичні міркування: не було б ... не пішли б. Насправді ж кожен рік Україна підписувала контракт по газу. А ви пам'ятаєте взагалі, з чого все почалося? А почалося все з того, що 4 січня 2006 року тодішній президент Віктор Ющенко, тодішній прем'єр Юрій Єхануров і тодішній керівник «Нафтогазу» Івченко одним розчерком пера скасували угоду з Російською Федерацією, де газ був по 50 доларів. І це угода мала діяти ще кілька років! Чому ж про це ніхто не згадує?

- Зате я добре пам'ятаю 2009 рік, коли підписання контракту соратниками Юлії Володимирівни подавалося як перемога; блискучий компроміс, знайдений в складній ситуації ...

- Давайте будемо об'єктивні. Ціна 232 долари 98 центів на 2009 рік - це перемога? Звичайно перемога. А ось у мене в руках інфографіка за цінами на газ в 2011 році. Це польське дослідження, стан на 2011 рік: Україна - 309 доларів, Австрія - 387 доларів, Польща - 420 доларів, Литва - 397 доларів, Словенія - 377 доларів, Швейцарія - 400 доларів, Франція - 399 доларів, Італія - ​​410 доларів. І ще раз: Україна - 309 доларів. Це перемога чи ні? Ну, звичайно, перемога!

А ось у мене довідка від «Нафтогазу» по всіх періодах, починаючи з 2009 року і закінчуючи першим кварталом 2014 року. Я стверджую, що жодного разу в Україні не було ціни 500 доларів. Всього кілька місяців була ціна в 450 доларів - і то через те лише, що було зростання цін на нафту; тоді це було 120 доларів.

І ще хочу сказати: якби контрактна формула діяла сьогодні, то ми б отримували газ по 180 доларів. А в реальності громадянам газ сьогодні продають по 285. Скажіть, це перемога контракту? Або все-таки політичні інсинуації навколо нього?

І ще одна цифра. Коли в 2009 році газ в Україні був по 232,98, а в Польщі в цей час газ коштував (у нас про це є лист від польського прем'єра) 510. Ще раз питаю: це перемога чи ні? Звичайно, перемога!

Єдина реальна проблема цього контракту полягала в принципі "бери і плати". Але цей принцип за все 8 років жодного разу не застосовувався. І я вам скажу зараз страшну річ, про яку взагалі ніхто не говорить. 19 січня 2009 року було підписано два контракти: це контракт на газ (я вам його вже показував) і контракт на транзит. А ви знаєте, що в контракті на транзит також закладено принцип «бери або плати» - але тільки на користь України? А ви знаєте, що в цьому контракті Росія зобов'язується прокачувати 120 млрд кубів газу? І навіть якщо вона прокачає менше, то вона зобов'язана заплатити за прокачування 120 млрд кубів? Чому про це ніхто не говорить ?!

- Я з цікавістю слухаю ваші доводи; напевно їх розберуть «на гвинтики» експерти. І це добре, це сприяє серйозної дискусії в суспільстві. Але вже зовсім не сприяє їй вимовлена сьогодні Юлією Володимирівною фраза: «Поганий або хороший контракт? Перевірте зараз за своїми платіжками. У 2009 році, коли працював цей контракт, ви платили копійки за природний газ. А зараз, коли цього контракту немає, ви платите в 10 разів дорожче. Ось вам конкретика ». Що це взагалі за популістські виверти? Давайте, в такому випадку, я згадаю як в 1983 році хлопчиком пив квас за 3 копійки і їв бублик за 5?

- Зачекайте, питання ж не про газ в Радянському Союзі. Звичайно, ми можемо згадати і ковбасу по 2,20 і горілку по 2,10. Але ми говоримо про інше. Нам намагаються втовкмачити в голову, що цей контракт - кабальний, невигідний. (Дивуючись. - Є.К.). Але хто вирішив, що він невигідний? Чи не зрозумієш - але я скажу, чому невигідний. Тому що Янукович по ньому переплачував - і він для нас став невигідним. А я намагаюся оперувати цифрами. Але - ви правильно сказали - люди все міряють по собі. Тому Юлія Володимирівна сказала просту річ: хлопці, ось хтось вам каже, що контракт поганий; а хтось - що контракт хороший. Але кожен з вас вільний зробити свої висновки. І для цього ви повинні відчути це на собі. Яка людям різниця, хто з ким які контракти підписував? Людям важливо, скільки вони платять за газ. А зараз, на жаль, вони платять в десятки разів більше, ніж в той момент, коли був підписаний поганий контракт. Все логічно, все просто!

- А чи не здається вам іронією долі той факт, що найяскравішим критиком дій Тимошенко при підписанні газового контракту є людина, яка багато років був у вас у фракції і якого Юлія Володимирівна, по суті, привела в політику. Та й в Народному фронті, і частково в БПП, повно людей, багато років колишніх соратниками Юлії Тимошенко ...

- Але ви ж добре розумієте, що це говорить ніякий не Ляшко, ніякий не Народний фронт. Це різними голосами говорить Петро Олексійович Порошенко.

- Навіть якщо і так, володарів цих голосів потрібно ще знайти і зібрати.

- Але абсолютно же очевидно, що сьогодні розмовами про газовий контракт прикриваються: Роттердам +, який роблять Порошенко разом з Ахметовим, на утриманні у яких, в свою чергу, знаходиться Ляшко. Цим прикривається і так звана тарифна реформа - грабіж українських громадян вигадками про газовий контракт 2009 року. Тобто вони, з одного боку, кажуть: «Ми три роки у російських газ не беремо», а з іншого боку - у них у всьому винна Тимошенко!

До речі, зверніть увагу ще на один аргумент. Скажіть, будь ласка, а чому ніхто - ні Янукович, ні Азаров, ні Яценюк, ні Гройсман - не скасували контракт, якщо він такий поганий? Чому не звернулися до суду зі скасуванням цього контракту? Чому не намагалися повернути переплачені?

На погоджувальній раді я зажадав опублікувати наш позов і повний текст рішення Стокгольмського суду. Даю тисячу проти одного, що правовою підставою для вимоги назад переплати буде вже процитований мною пункт 4.4 цього контракту. Я впевнений, що підставою для скасування принципу «бери або плати» будуть антимонопольні розслідування Єврокомісії та аналогічні рішення по Польщі, Чехії, Словаччини, Німеччини. Я впевнений, що саме ці аргументи використовував «Нафтогаз», коли йшов до суду. «Нафтогаз» пішов в суд не проти контракту, він йшов до суду за контрактом. І правильно зробив! Тільки це треба було зробити трьома роками раніше, коли для цього виникли умови! І якщо ви візьмете мої заяви 2011, 2012, 2013 років, то скрізь, де мова йшла про газові контракти, я говорив Азарову: «У вас є пункт 4.4 контракту - йдіть до суду, у вас є підстави. Вимагайте! »

Тепер давайте вивчимо нинішню інфографіку «Нафтогаз України». Суть його претензій до «Газпрому» полягали в тому, що в 2011-2013 роках Україна переплачувала зайві гроші. У перекладі з юридичної мови на нормальний це означає, що хтось в той момент платив не за контрактом, але більше.

Чому він це робив? Відповідь абсолютно очевидна: по-перше, відкати; по-друге, політичний тиск на Тимошенко. Тому у мене просте питання: хлопці, якщо в 2011-2013 роках ми переплатили 17 млрд, то про що ми повинні пам'ятати? Про те, що в цей час міністром економіки у нас був такий собі Петро Олексійович Порошенко, без якого точно не могли б ціну сформувати. І який все це точно повинен був візувати!

- Виглядає це так, як ніби ви зараз намагаєтеся залучити його ім'я до цієї історії.

- Ну, окей, кожен з нас сам може вирішити.

Ще раз, вимоги «Нафтогазу» стосуються переплати в 2011-2013 роках. Зауважте, не в 2009, коли прем'єром була Тимошенко, і навіть не в 2010-му, коли Віктор Федорович, вибачте за термінологію, ще «не роздуплився». А в 2011-2013 роках.

І друге: принцип «бери або плати». Це дуже важливий момент. Чи був поганим пункт «бери або плати»? Звісно так. Але він був типовим для всіх контрактів не тільки по російському газу. Це був типовий пункт по російському, норвезькому та алжирському газу. Тобто по всій Європі у всіх контрактах діяв принцип «бери або плати».!

У 2011 році (тобто через два роки після підписання контракту) європейська комісія ініціювала антимонопольне розслідування - проти «Газпрому» в першу чергу. І встановила, що ця вимога в контракті - «бери або плати» - є порушенням європейського монопольного законодавства. Що після цього зробили нормальні країни? Та дуже просто: маючи такий же контракт, поляки пішли, подали в арбітраж, почали переговори - і в доарбітражні процедурі росіяни відмовилися від принципу «бери або плати». Розуміючи, що це неможливо довести в суді.

Після цього Чехія пішла в Віденський арбітраж - і виграла в 2012 році справу проти «Газпрому» по «бери або плати».

А тепер підійміть заяву Тимошенко, підійміть мої заяви. З 2011 року ми криком кричали: после того як є решение - йдіть до суду и скасовуваті! Тому що в момент Підписання це Було типове Умова. А в 2011 році ситуація змінилася. І вона змінилася, коли Тимошенко вже не була прем'єром. Тобто на питання: «чи була в 2009 році альтернатива принципом« бери або плати », єдино вірну відповідь: ні, не було. Причому не тільки за російським, а й з норвезької та алжирському газу.

- Припустимо, що ви маєте рацію. Все це ви зараз розповідаєте мені в розлогому інтерв'ю для інтернет-видання. Тим часом Юлія Володимирівна давно перевела всі своє спілкування з українцями в суто телевізійний формат. І тим самим в цій ситуації - загнала себе в кут. Тому що телевізійна аудиторія чіпляється за одну-дві яскраві фрази і не схильна крок за кроком аналізувати довгий ланцюг фактів і подій. Публіка на всю обурюється конкретної фразою лідера «Батьківщини»: «Контракт допоміг Україні виграти Арбітражний суд в Стокгольмі». Вже і в інтернеті ходять жарти щодо того, що Дантес, застреливши Пушкіна, дозволив тому увійти в історію.

- Знову ви торкнулися набагато ширшу проблему, ніж заданий вами питання. Проблему того, що, на жаль, ми з реального держави перетворилися в якусь фейсбучно-піарну навіть не країну, а незрозуміло що. І люди, на жаль, мислять телевізійними картинками і месседжами. Виходить людина, яка несе очевидну ахінею, - але в площині піар-технологій. І далі все починають це обговорювати як вже усталену істину. Наприклад, виходить згаданий вами Олег Ляшко і каже: «За транзитним контрактом 10 років не змінювалася ціна». Та невже? Ось, переді мною транзитний контракт. Відкриваємо пункт 8 «ставка плати за транзит» вона ж формульна точно так само як і ціна на газ! І вона не може не змінюватися! І ціна на транзит лише за перший рік дії цього контракту збільшилася майже в два рази. І ось на цей рахунку довідка від «Нафтогазу».

Ніхто сьогодні не готовий до професійних глибоким дискусій. Все це підміняється голослівними фразами. Але це все подається і підтримується політтехнологічними методами. Зробіть аналіз: скільки разів з цими брехливими тезами в ефірі був Олег Ляшко? І зробіть аналіз, скільки разів в ефір пускали мене?

- Лідер фракції БПП у Верховній Раді Артем Герасимов зажадав від НАБУ і САП «розібратися з газовим контрактом» 2009 року. Як думаєте, вони всерйоз збираються «прокачати» це питання? Або ж це просто ще одна серія снарядів в інформаційній війні?

- Дивіться, САП точно контролюється Адміністрацією Президента, для вас же це не секрет? НАПКА точно контролюється проурядових більшістю. А що таке НАБУ - не знаю, різні версії з цього приводу ходять. Але, ось, у мене в руках - постанова Верховного Суду України від 14 квітня 2014 року, підписане всім складом Верховного Суду. 42 судді це підписали! І я читаю (опускаючи все дати) резолютивну частину: «Верховний Суд постановив заяву Тимошенко задовольніті; вирок Печерського районного суду, Апеляційного суду та ухвалу Колегії Суддів СУДОВОЇ палати у крімінальніх справах для ВИЩОГО спеціалізованого суду относительно Тимошенко Юлії Володімірівні - скасуваті. А крімінальну дело относительно неї за Частина третьою статті 365 Крімінального кодексу - закрити за відсутності події злочини ».

Тобто юридично питання вичерпано. Але у нас, напевно, символічним зигзагом долі стане ситуація, коли політв'язень режиму Януковича Юрій Луценко, який іноді сидів в сусідньому «стакані» Печерського суду з Юлією Володимирівною Тимошенко, буде заново відкривати газову справу проти Юлії Тимошенко. Хоча у вироку Кірєєва (знову-таки, він нам не друг, правда?) Немає жодного слова про особисте корупції Тимошенко, ні слова про якісь політичні домовленості.

- Падіння рейтингів в зв'язку з дружною критикою на адресу «Батьківщини» і Тимошенко - очікуєте?

- Послухайте, питання ж не в рейтингу.

- Ну, як не в рейтингу? Ми ж розуміємо, чому такий активний той же Олег Валерійович - його партія б'ється з вашої приблизно за один і той самий електорат.

- Думати так - стратегічна помилка. Ніякої Ляшко з нами не б'ється. З нами б'ється Петро Олексійович Порошенко. Вустами Ляшко, вустами керівника своєї фракції.

- Ну, це як сказати. Якщо після цієї активності Ляшко ви втратите частину електорату, то відійде він не до Петра Олексійовича, а до самого Ляшка.

- Давайте будемо відверті: завдання Петра Олексійовича - будь-якими шляхами втягнути Олега Валерійовича до другого туру.

- Навіть так?

- Звичайно! Це ж очевидні речі. А з ким йому боротися? З Тимошенко, яка його покладе на дві лопатки, витре про нього ноги і викине його взагалі з політики за одну секунду?

Це вже не 2014 рік. І я хочу подивитися на телевізійні дебати Порошенко і Тимошенко. І я хочу подивитися, як в результаті цього від Порошенка залишиться 50 маленьких ведмежат.

***

Нагадаю, Тимошенко показала в Раді відео , Де клоун Ляшко молить бога за її президентство.

А про те, що у Порошенка хочуть вивести у другий тур Ляшко замість Тимошенко, заявила днями також нардеп Олександра Кужель .