У Миколаєві представили новий український фільм про заробітки за кордоном: «Ми про себе зняли кіно, про наші проблеми»

Коли держава не може подбати про своїх жителів, їм доводиться шукати кращої долі за кордоном.

Такими словами італійський актор Мауро Чіпріані представив новий фільм спільного виробництва України та Італії «Гніздо горлиці» в Миколаєві в п'ятницю, 11 листопада, передає «NikLife».

Миколаїв став 13-тим містом в Україні, в який команда фільму «Гніздо горлиці» привезла українську новинку. Картина створювалася протягом трьох років.

Проблеми з фінансуванням, гострі події в країні і найскладніше - відхід з життя одного з акторів наклали відбиток на створення картини. «Гніздо горлиці» став останнім фільмом для Віталія Линецького, який зіграв головного героя Дмитра - чоловіка героїні Римми Зюбіної. Також одна з центральних ролей дісталася італійцеві Мауро Чіпріані. Крім акторів, миколаївську прем'єру відвідали режисер фільму Тарас Ткаченко, продюсери Володимир Філіппов та Андрій Суярко.

«Тема кінокартини близька тисячам українців - заробітки закордоном. У центрі сюжету - жінка Дарина, яка залишає село на Закарпатті та відправляється в Італію доглядати за літньою жінкою, залишивши власну сім'ю - чоловіка і дочку. Можливо, не настільки складна фізично, як морально, робота приносить героїні відчай і проблеми. У спробах знайти гроші вона втрачає свою сім'ю, а, можливо, навпаки тільки знаходить її », - пише видання.

За словами Тараса Ткаченка, загибель Віталія Линецького вплинула на підсумок кінокартини.

- Його не стало, і нам довелося абсолютно переробити фінал, тому що головне, що ми з Віталієм не зняли - це величезну фінальну сцену, яка повинна була зайняти 20 відсотків картини. Тому була перероблена кінцівка. Але то кіно, яке є зараз, стало набагато реалістичніше і чесніше. Тому я абсолютно згоден з тим, що я бачу на екрані. Я думаю, що всі мої партнери також, - коментує Ткаченко.

Продюсери Андрій Суярко та Володимир Філіппов Виконавець головної ролі Алессандро італійський актор Мауро Чіпріані

Тема заробіток закордоном близька не лише Україні. Багато країн пройшли через це на різних етапах свого становлення, тому незалежно від географії кінокартина може знайти свого глядача, зокрема і в Італії. З цим згоден і виконавець ролі Алессандро - Мауро Чіпріані, який також знає сім'ї з хатніми робітницями з України.

- Насправді, вам тільки здається, що ми живемо іншим життям, але Італія пройшла через це сама. Пройшла, можливо, не зараз, десятки років назад або століття тому, але вона була в тій же ситуації. У ситуації, коли багато жителів виїжджали в імміграцію. Тому ця проблема дуже близька нам італійцям також. Це фільм, в якому ви можете змінити імена, зовнішні обставини, вид роботи, ще щось. Але, в принципі, ви можете вписати будь-яку ситуацію в будь-яких обставинах будь-якої країни. І будь-яка країна зрозуміє це, тому що майже кожен через це проходив. Але якщо говорити про Італію, то це все дуже поширене. Ви можете дуже часто на вулиці зустріти українця. Крім того, багато моїх знайомих мають батьків, за якими доглядають українці. Ми всі, так чи інакше, торкаємося цієї проблеми українців в нашій країні, - поділився Чіпріані.

Фільм «Гніздо горлиці» знятий за мотивами книги українського письменника Василя Мельника, який пішов з життя в минулому році, але встиг відвідати зйомки фільму.

- Відкрию одну інтимну таємницю. Він (Мельник, ПН) прийшов до нас на зйомку в Чернівці, був в абсолютному захваті, тримав Римму за руки, цілував. Потім пішли в готель, де ми жили, пив з нами кави, говорив компліменти, а потім сказав: «Тільки думав, що у Даринки більше груди буде», - згадував кумедні моменти Ткаченко.

Для Зюбіної це було несподіванкою, так як письменник говорив їй особисто, що потрібен тільки каблук вище, та й він думав, що Римма буде блондинкою.

В цілому, у фільмі зберегли багато епізодів з книги, але ось деякі все-таки не вдалося перенести на екран, щоб не втратити їх цінності, не зробити смішними або неправдоподібними.

- Він дуже хотів, щоб ми зняли такий епізод, коли Дарина думає народжувати чи ні, і сідає в парку. Він це все показав, тільки лавочку не показав для цього епізоду. І на цю лавочку прилітає горлиця і сідати біля ніг, і Дарина дивиться на горлицю і вирішує, що вона буде народжувати. Тарас - він такий важливий, такий вихований, такий інтелігентний, толерантний. Він просто кивав, і думав: «Де я візьму дресированих горлиць?», - жартувала Зюбіна.

Творці картини вважають, що рівень піднятих у фільмі проблем дає можливість переосмислити себе, свою історію і дати поняття, що ми з себе представляємо і що хочемо донести світу. Адже в українському кіно немає свого героя і характеру.

- Хто про нас буде знімати кіно? Так ніхто. Всі наші сусіди знімають таке - «ніхто, крім нас». Наші сусіди про нас таке кіно знімають. Ви, напевно, чули про фільм «Волинь», «Ми з майбутнього». Це погляд ситого про бідних, а ми про себе зняли кіно, про свої проблеми, може, вони не такі кучеряві, як хотілося б. Ми для нас і про себе. Цей посил головний. Кіно - це відображення душі нації і дуже важливо таке дзеркало мати. Від того, як ми формируемся як нація, ми відчуваємо себе як країна, яка дійсно потребує свого кіно. Немає країн в світі, у яких немає свого кінематографа. Ми 25 років віддавали медіапростір без бою, а тепер доводиться його, на жаль, відвойовувати, - ділиться Володимир Філіппов.

Відзначимо, що на даний момент у виробництві знаходиться близько 30 повнометражних українських фільмів, і через рік вони всі вийдуть на великі екрани. Ну, а поки жителі України можуть особисто подивитися фільм «Гніздо горлиці» на великих екранах: в Миколаєві фільм вийшов в прокат в кінотеатрі «Піонер».