*

Псалом 109 в Синодальної російської Біблії починається так: Сказав Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу ворогів твоїх підніжком ніг твоїх

Тут виникає дивна тавтологія. «Промовив Господь Господеві». Звідси робиться висновок що є 2 особи одного Бога. Але «Господь Господеві» - це російською, а Псалми писалися на івриті. І на івриті написано 2 різних слова «сказав Господь до свого пана» (цей псалом на івриті має номер 110). На івриті «пан мій» звучить як «Адоні». Але, оскільки в біблійному івриті не було голосних букв, то це ж слово можна теоретично прочитати як «Адонай», яке по іудейської традиції відноситься до Бога і замінює слово «Єгова», яке заборонено вимовляти сучасним іудеям.

Деякі християни вважають, що друге слово і є «Адонай» а не «Адоні», і з цього знову виводять доказ 2-х осіб одного Бога говорять між собою в псалмі - одна особа Єгова, інше - Адонай. Але таке тлумачення нерозумно. Тому що вони тлумачать біблійне слово талмудичної традицією, що виникла через сотні років після написання самого псалма. І якщо вже християнські тлумачі вважають юдейську традицію правильною, то самі іудеї озвучують це слово в псалмі не як «Адонай», що іудеї відносять до Бога, а як «Адоні», що іудеї відносять тільки до людини:

נְאֻם יְהוָה, לַאדֹנִי --שֵׁב לִימִינִי; עַד-אָשִׁית אֹיְבֶיךָ, הֲדֹם לְרַגְלֶיךָ.

Тобто, такі християнські тлумачі самі собі суперечать - з одного боку спираються на іудейське тлумачення слова, з іншого боку його ж не визнають.

Більш того. Ніякого окремого слова «Адонай» не існує в Біблії. «Адонай» - замінник імені Бога, введений іудеями через сотні років після закінчення написання Біблії пророками. Перекладається воно «Господа мої». Ця словоформа належить до кількох, а не до когось одного.

Російське слово "Господь" в російській Синодальної Біблії еквівалентно єврейському слову "Адонай". "Господь" - посилена форма від "пан". І, якщо в російській Біблії «Пан» відноситься до людини, то «Господь» тільки до Бога й Ісуса.

Але російське «Господь» - єдине число, а «Адонай» - множинне в присвійний формі «Господа мої». ( «Пан» в однині на івриті «Адон», а «Пан мій» - «Адоні»).

У тексті Біблії на івриті, яким користуються іудеї, варто слово «Єгова», а вимовляти треба по новій традиції «Господа мої», щоб відрізнити «Пан мій» по відношенню до Бога від «пан мій» по відношенню до простої людини. Де вивіреності відповідають множинної формі - "Адонай", - там мається на увазі Бог, а де вивіреності звичайні - там людина.

В Біблії на івриті слово "Адоні" "пан мій", застосовується по відношенню до людей (наприклад, так Аарон назвав Мойсея в Чис 12:11), а в відношенні Бога - тільки в поєднанні з ім'ям Єгова (як правило «Адоні Єгова» " пан МІЙ Єгова ", але, в деяких місцях« Адон Єгова »(пан Єгова), як наприклад в Вих 23:17; Іс 1:24).

В Біблії близько 7000 раз Бог названий Єговою і кілька разів за все «Адоні Єгова». Цей горезвісний "Адоні" або "Адонай" по відношенню до Бога йде завжди разом зі словом «Єгова». Окремо ніколи!

І сенс фрази «Адонай Господь» - не ім'я Бога, а ім'я з титулом. «Владика Єгова» або «пан мій Господь».

Широковідомий і вживається нині текст Біблії на івриті називається "Масоретськом", що означає традиційний. Він не є тим самим священним прототекстом, який був написаний пророками, хоча і дуже близький до нього. Це визнають самі іудеї. Створили цей текст іудейські переписувачі "масоретами".

Хоча в сучасній іудейської масоретською Біблії 134 рази зустрічається «Адонай» по відношенню до Бога без «Єгова». А підрахували всі ці 134 місця самі єврейські масоретами в процесі створення масоретського (традиційного) тексту. У виданнях ТаНаХа (Старого Завіту) з "повною масоретський текст" (масоретський текст - примітки на полях), навпаки 3-го вірша 18-го розділу книги «Буття», (де 3 ангела з'явилися Аврааму) коштує на полях Масоретськом значок "134" єврейськими буквами «кув-ламед-далет» קלד.

Один з найавторитетніших в світі вчений-дослідник масоретський текст Крістіан Давід Гінзбург (1821-1914) (він же автор перекладу Нового Завіту на іврит!) Пише з цього приводу, що в багатьох з цих 134 місць, в яких в отриманому тексті стоїть "Адонай ", відповідно до цієї масоретський текст, деякі з кращих манускриптів і ранні видання мають тетраграмматон.
Як він це зрозумів - мені поки з'ясувати не вдалося. Але сумніватися в цьому складно, тому що занадто вже авторитетний Гінзбург як текстолог, библеист і знавець єврейської традиції.

Давид Гінзбург "спеціально" народився саме на Різдво 25 грудня 1821 року. Як і більшість знаменитих євреїв, єврейський юнак увірував в Христа, і до свого імені додав «Крістіан». Гаряче бажання свідчити про Христа привело його в лондонське місіонерське товариство, зусилля якого були спрямовані на поширення Євангелія серед євреїв. Він публікує коментарі до Книгам Пісня Пісень (1857) і Екклезіаст (1861), книгу про караїмів і ессеях, а також дисертацію про вчення, розвитку та літератури Каббали. Але головною роботою його життя стало вивчення масоретський текст.

Масоретський текст ( «традиція», «переказ») - це звід вказівок іудейських переписувачів з 6 по 9 ст. по Р.Х., службовців збереженню канонізованого тексту Біблії при переписуванні.

Значення масоретський текст величезне, так як вона була вірним і єдиним на той час способом точної передачі Святого Письма до винаходу друкарства. Книги Старого Завіту переписувалися від руки, і, незважаючи на величезну акуратність переписувачів, ними все ж допускалися невеликі помилки. Експерти, які виявили помилки, робили помітки на полях. Примітки накопичувалися, потім уважно вивчалися гебраїста, який встановлював їх правопис.

Завдяки знанням масоретський текст, д-р Гінзбург був обраний членом ревізійної комісії коректорів Старого Завіту. В результаті цієї роботи сьогодні можна перевірити відповідність всякого роду змін, доповнень і пропусків в Старому Завіті. Довідник д-ра Гінзбурга став безцінним даром для дослідників Біблії всього світу. Про значення цього манускрипту говорить той факт, що для супроводу його видання до Відня британський міністр закордонних справ лорд Салісбері направив офіційного кур'єра Королеви.

Повний список цих замін опублікований тут

Буття 18: 3, 27, 30, 31, 32; 19:18; 20: 4;
Результат 4:10, 13; 5:22; 15:17; 34: 9, 9;
Числа 14:17;
Ісус Навин 7: 8;
Суддів 6:15; 13: 8;
1Самуїлова 3:10, 15; 22: 6;
2Царів 7: 6; 19:23;
Ездра 10: 3; Ne 1:11; 4:14;
Іов 28:28;
Псалми 2: 4; 16: 2; 22:30; 30: 8; 35:17, 22, 23; 37:13; 38: 9, 15, 22; 39: 7; 40:17; 44:23; 51:15; 54: 4; 55: 9; 57: 9; 59:11; 62:12; 66:18; 68:11, 17, 19, 22, 26, 32; 73:20; 77: 2, 7; 78:65; 79:12; 86: 3, 4, 5, 8, 9, 12, 15; 89:49, 50; 90: 1, 17; 110: 5; 130: 2, 3, 6;
Ісая 3:17, 18; 4: 4; 6: 1, 8, 11; 7:14, 20; 8: 7; 9: 8, 17; 10:12; 11:11; 21: 6, 8, 16; 28: 2; 29:13; 30:20; 37:24; 38:14, 16; 49:14;
Плач Єремії 1:14, 15, 15; 2: 1, 2, 5, 7, 18, 19, 20; 3:31, 36, 37, 58;
Єзекіїль 18:25, 29; 21: 9; 33:17, 20;
Данило 1: 2; 9: 3, 4, 7, 9, 15, 16, 17, 19, 19, 19;
Амос 5:16; 7: 7, 8; 9: 1;
Михей 1: 2;
Захарія 9: 4;
Малахія 1:12, 14. Подібні спотворення, де ім'я Єгови замінили нема на Адонай, а на Елогім: Ps 14: 1, 2, 5; 53: 1, 2, 4, 5, 6. Як безсумнівного докази того, що в деяких древніх іудейських текстах був "Єгова" там, де зараз "Адонай", може служити кумранский сувій Ісаї http://www.learuf.h1.ru/Kumran.htm . Гінзбург, до речі, зробив свої відкриття до Кумрана. Кумран лише підтвердив його правоту. Цікаве дослідження провів Олесніцкій Акім' Алексѣевіч' (1842-1907), русскій православний біблеіст', ізслѣдователь Старого Завѣта, викладач єврейської мови та біблійної археологіі, доктор богослов'я. Вь 1873 р направлен' Вь Палестину для ізученія ея древніх памятніков'. Впослѣдствіі он 'посѣщал' Святу Землю неодноразово (1886, 1889, 1891) і стал фактично первим' русскім' спеціалістом' за біблійною археологіі Вь ея новом' поніманіі. Олесніцкій внес' значний вклад' Вь ізученіе ветхозавѣтной поетики, Талмуда, зоставив докладний опісаніе мегалітіческіх' памятніков' Палестини, предложіл' свою реконструкцію Іерусалімскаго храму. Он 'також перевел' книги пророков' Ісаіі, Іереміі, Іезекііля і Данііла (ТКДА, 1865-1873). Перу Олесніцкаго прінадлежіт' краткій ісагогіческій курс', являющійся компендіумом' святоотеческіх' воззрѣній на час, авторство і обставини напісанія священних' у Вільні ...

Ось що пише Олесницький по темі заміни Єгови на Адонай в своїй роботі "Тенденціозния коректури іудейскіх' кніжніков' (соферімов') Вь чтеніі Старого Завѣта"

Перш за все коректури соферімов' торкнулися біблейскіх' мѣст', між яких перший мѣсто !!!занімает' так 'звана тетраграмма, у даний час промовлене Іегова.
Нѣчто подібне встрѣчаем' Вь язикѣ древніх греков', які вмѣсто слова Зевс' іноді вживали тільки член'.Теж отношеніе, яке ми встрѣчаем' з боку соферімов' Кь тетраграммѣ або Кь імені Іегова, поширюється на інше ім'я Божіе Яг', що представляє сокращеніе слова Іегова, але вживається менѣе часто.Напр.слово аллил-Яг', що складається із 'двух слов' (хвалите Іегову) талмудисти і масоретами пішут' как одне слово Вь відѣ собственнаго імені Аллилуя http://biblia.russportal.ru/index.php?id=exeges.bibleist.olesna02

Як в сучасному івриті звернутися до кільком людям? До одній людині звертаються «Адоні».

А до кількох - зовсім по-іншому - «працювати» - абсолютно інший корінь з наголосом на останньому складі. Тому що нормальне слово в такому випадку для звернення до декількох людей «Адонай» вони вже приписали до Бога. Одне вигадане слово тягне за собою вигадування іншого слова замість першого, яке вирішили використовувати в іншому сенсі.

Але наш псалом написав Давид задовго до винаходу імені «Адонай» і тому там може бути тільки «Адоні».

Але, є в цій темі ще один цікавий момент. В Біблії на івриті без всяких масоретських спотворень є 1 місце, де зустрічається слово, схоже на «Адонай» без Єгови (складається з тих же приголосних). Второзаконня 10:17:

На івриті це виглядає так:

יְהוָה אֱלֹהֵיכֶם - הוּא אֱלֹהֵי הָאֱלֹהִים, וַאֲדֹנֵי הָאֲדֹנִים:

Зверніть увагу, що навіть православні перекладачі не перевели як «Господь Господеві», а підібрали іншу слово «Владика Владик». Тому що зрозуміли, що тут не «Адонай» на івриті, а схоже слово, але іншого. Тому що тут Єгова є не «моїм паном», а паном інших панів. Іудеї огласовалі цей вислів як «Адоная Адоная» а не "Адонай Адоная". Тобто, іудеї теж не бачать тут "Адоная".

«Адоная Адоная» - це словосполучення, називається «сміхут», коли обидва слова іменники. Причому друге слово «Адонія» - це просто "панове" або "владики" в чистому вигляді - множина без притяжательной форми «мої». А перше слово - це теж «панове», але остання буква «м» відкидається в сміхуте. Слово «Адонія» не існує без другого слова в словосполученні. Тільки з ще одним словом. Якби не було другого слова, то було б просто «Адонія». Такі звичайні правила івриту в словосполученнях, коли перше слово у множині чоловічого роду.

Але, чому ж тут Єгова не названий просто «адон» а названий «Адонія», тобто у множині? Тому ж, чому в івриті слово «Бог» має множинну форму «Елохім», а не «Елохім». Це виражає його велич. Слово множинної форми, але вживається, як в однині. Адже в цьому ж вірші Єгова названий «Бог Богів» «Елохім Елохим». Теж від першого слова "Елохім" відкинута остання «м» як і у випадку з "Адоная", і вийшло "Елохім".
Загалом, в цьому вірші слова «Адонія» і «Елохім» не є самостійними словами, а є усіченими словами без останньої букви "м" закінчення множини в граматичних зв'язках з наступними за ними іменниками.

Тільки не треба думати, що, якщо Бог названий "владикою" під множинної формі, то це означає що Бог складається з декількох ликів. Просто саме слово "Пан" має множинну форму як вираз величі того, до кого це слово відноситься, навіть якщо мова йде про людину. наприклад в Ісая 19: 4 сам Єгова вживає слово "Пан" по відношенню до людини , Царю, який захопить Єгипет у множинної формі але в однині: "І віддам Я Єгипет у руку жорстокого"

Тобто, слово "пан" в івриті має часто множинну форму навіть по відношенню до 1 особі. Точно так же по відношенню до Бога множинна форма не відноситься до числа богів, як не відноситься до числа людей. Так в івриті виражається велич над кимось.

Загалом, ніде в первинному тексті Біблії не зустрічається слово "Адонай" по відношенню до Бога окремо від імені "Єгова", і тому не може воно бути і в псалмі. Тому що це не ім'я, а титул, що додається до імені "Єгова". А ось слово "Адоні", "пан мій" по відношенню до людини зустрічається неодноразово в Біблії, і тому для нього цілком природно з'явитися в псалмі 109.

***

Мої наукові дослідження Біблії і релігій:

***

***

У міру виходу нових статей список поповнюється.

Підписуйтесь до мене на поновлення

***

Шановні читачі та письменники!

Не забувайте робити репост або посилання моїх досліджень у себе в соцмережах і особливо в групах. Тут зібрана інформація унікальна, незаперечна і дуже важлива