Україна оприлюднила 380 архівних документів КДБ щодо Волинської трагедії

Оприлюднено документи Організації українських націоналістів і Української повстанської армії з архівів КДБ про польсько-українських відносинах 1942-1947 років, зокрема щодо Волинської трагедії

Про це повідомляє depo.ua з посиланням на прес-служба Українського інституту пам'яті.

У колекції - 380 документів, перш за все з розсекречених архівів КДБ. Також великий блок матеріалів - з архіву Миколи Лебедя, одного з керівників українського визвольного руху. Багато років цей архів вважався втраченим, поки в 2007 році не був переданий Центру досліджень визвольного руху. Інша його частина зберігається в Гарвардському університеті ", - йдеться в повідомленні.

Сучасні Західна Україна і Східна Польща - Холмщина, Волинь, Галичина, Надсяння та Лемківщина - території, де під час і після Другої світової війни велося польсько-українське протистояння.

"Головним завданням воюючих сторін було встановлення власного контролю над спірними територіями сучасної Східної Польщі та Західної України. Особливість цієї війни у ​​війні - в тому, що вона була збройним протистоянням між регулярними і партизанськими формуваннями, активну участь в ній брали цивільне населення, яке або підтримувало одну зі сторін, або не мало ніякої чітко окресленої політичної орієнтації і користувалося конфліктом як способом вирішення своїх непорозумінь. Ці причини зумовили вчинки обох сторін, які в даний час можуть бути кваліфіковані як військові злочини ", - пояснює історик, автор книги" Друга польсько-українська війна. 1942-1947 "Володимир В'ятрович.

Документи свідчать, що початком війни стали польські акції, спровоковані німецькими переселеннями на Холмщині в 1942 році. "Згодом війна перекинулася на Волинь, де придбала неконтрольований однієї зі сторін характер селянської жакерії. Наступною ареною війни стала Галичина, де вона вилилася в завзяте, часом навіть фронтове, протистояння обох підпільних рухів - УПА і АК (Армія Крайова - ред.), А потім ще і Надсяння і Лемківщина. Її завершальним акордом стала акція "Вісла" в 1947 році в рамках якої було депортовано близько 150 тис. українців, які населяли східні райони відновленої після війни Польщі ", - розповідає дослідник.

Нагадаємо, 8 липня Сенат Польщі (верхня палата парламенту) ухвалив постанову, в якому події Волинської трагедії названі геноцидом.

У документі сенатори закликали своїх колег з нижньої палати (Сейму) встановити 11 липня Національним днем ​​пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Республіки (1918-1939 роки).

Міністерство закордонних справ України закликає не політизувати прийняття Сенатом Польщі резолюції про визнання Волинської трагедії геноцидом.

11 липня в Верховній Раді України готують постанову у відповідь на прийняття польським Сенатом резолюції із закликом визнати 11 липня Національним днем ​​пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої ".

Довідка: Найбільш резонансною подією польсько-українського протистояння у Другій світовій війні була Волинська трагедія (поляки кажуть - Волинська різанина) - обопільні етнічні чистки, здійснені Українську Повстанську Армію (УПА) і польською Армією Крайовою (АК) за участю польських батальйонів шуцманшафти і радянських партизанів .

Кількість жертв, яке називають дослідники, сильно варіюється. За польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинуло щонайменше 100 тисяч осіб (головним чином - польські селяни), з яких 18 тисяч - до встановлених прізвищами, а з українського боку - до декількох тисяч чоловік.

Більше новин про події в світі читайте на Depo.Весь світ