ВГО "СОЮЗ РЯТІВНІКІВ" | Історична ДОВІДКА

1991 - 1996 роки

Після здобуття Україною незалежності в 1991 році, питаннями цивільного захисту та оборони, ліквідації наслідків та попередження надзвичайних ситуацій, захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, гасіння пожеж та пожежної безпеки займалися три окремих відомства -

  • Штаб цивільної оборони України
  • Міністерство у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС
  • Головне управління пожежної охорони МВС України.

У 1996 році Указом Президента України Л.Д. Кучми на базі Штабу ГО України і МінЧорнобиль України створено єдине відомство - Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України), яке стало головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації державної політики в сфері цивільної оборони, рятувальної справи, створення та функціонування систем страхового фонду документації, поводження з радіоактивними відходами, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, попередження ситуацій і реагування на них, ліквідації їх наслідків та наслідків Чорнобильської катастрофи, здійснює керівництво дорученою йому сферою управління і несе відповідальність за її стан і розвиток.

У підпорядкуванні МНС України перебувала угруповання військ Цивільної оборони України чисельністю 10 218 осіб, з яких 9550 - військовослужбовці. Війська ГО України були призначені для захисту населення і територій у разі виникнення надзвичайних ситуацій, викликаних аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, ліквідації їх наслідків і виконання інших передбачених законом "Про війська Цивільної оборони України" завдань.

У складі військ ГО України перебували: три окремі мобільні механізовані бригади (Київ, Дрогобич, Донецьк); одна навчальна бригада (с. Ватутіне Харківської обл); чотири окремих мобільних механізованих полку (м Лоскутовка Луганській обл., м Верхівцеве Дніпропетровської обл., смт. Мирне Запорізької обл., с. Червонознам'янка Одеської обл.); шість окремих аварійно-рятувальних батальйону (с. Мазанка Сімферопольського р-ну АР Крим, м Ромни Сумської обл., м Ужгород, м Чернівці, с. Якушинці Вінницької обл., с. Городище Рівненської обл.); два окремих аварійно-рятувальні загони (м.Кіровоград, м.Хмельницький); спеціальний морський загін (м Керч АР Крим); спеціальний авіаційний загін (м.Ніжин Чернігівської обл.); два окремих вузла зв'язку (м.Київ, м Переяслав-Хмельницький Київської обл.); два загону забезпечення військ (м Київ, с. Жеребкове Одеської обл).

Територіальні органи МНС України до 2003 року були представлені Головними управліннями (управліннями) з питань надзвичайних ситуацій у складі обласних державних адміністрацій.

У цей період МНС України силами військових підрозділів цивільної оборони успішно ліквідував ряд масштабних техногенних і природних катастроф, серед яких слід виділити ліквідацію наслідків масштабного паводку на Закарпатті в 1998 році.


2003 - 2010 роки

27 січня 2003 року Указом Президента України "Про заходи щодо вдосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій" органи і підрозділи Державної пожежної охорони виведені зі складу МВС і передані до складу МНС України. 19 грудня 2003 року видано Указ Президента України "Про Державну програму перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2005 року". Державна програма передбачала створення на базі Військ ГО України і органів і підрозділів пожежної охорони єдиної невійськової Оперативно-рятувальної служби. Передбачалася повна демілітаризація МНС, звільнення особового складу військ ГО з військової служби з подальшим присвоєнням спеціальних звань внутрішньої служби. Були повністю розформовані військові частини ГО в Донецьку, Хмельницькому та Чернівцях; реформовані в регіональні рятувальні центри військові частини ГО в Києві, Дрогобичі, Ромнах; реформовані військові частини ГО в Лоскутовка, Ужгороді, Мирному, Мазанці, Червонознам'янці, навчальна бригада в Ватутіне Харківської обл. - в навчальний центр Служби; Кіровограді, Городище - в аварійно-рятувальні загони територіальних органів Служби; реформовані спеціальні морський та авіаційний загін - в спец. морський та й авіа загони Служби; вузли зв'язку, бази забезпечення і т.д.

Після реформи 2003 року були сформовані нові територіальні органи МНС - Головні управління (управління) МНС України на базі Управлінь пожежної безпеки Державного Департаменту пожежної безпеки МВС України в областях, містах Києві та Севастополі.

У 2005-му році був прийнятий Закон України "Про правові засади цивільного захисту", Цей Закон визначав правові та організаційні засади у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, повноваження органів виконавчої влади та інших органів управління, порядок створення і застосування сил, їх комплектування, проходження служби, а також гарантії соціального і правового захисту особового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

У 2006 році війська цивільної оборони України були повністю розформовані, особовий склад військ і Державної пожежної охорони влився в ряди єдиної Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України.

У 2008-му році особовий склад органів і підрозділів МНС був переведений на службу за контрактом з переатестацію в спеціальні звання цивільного захисту.

У грудні 2010 року Указом Президента України Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи було реорганізовано в Міністерство надзвичайних ситуацій України як головний центральний орган виконавчої влади в системі цивільного захисту, реагування та запобігання надзвичайним ситуаціям, Державну інспекцію техногенної безпеки України , Державне агентство зони відчуження, Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки У раїни - як центральні органи виконавчої влади які направляються і координуються Міністерством.

Державний пожежний та техногенний нагляд, управління зоною відчуження і ЧАЕС, Держгіртехнагляд стали центральними органами виконавчої влади.

У період 2003-2010 років сили МНС України було залучено до ліквідації таких масштабних надзвичайних ситуацій: пожежа з последущей детонацією боєприпасів на території військової частини А0261, м Артемівськ (Збройні Сили України; пожежа з последущей детонацією боєприпасів на території 275-ой бази артилерійських боєприпасів ( збройні Сили України); аварії в системах теплопостачання в місті Алчевськ Луганської обл., в системах життєзабезпечення в Донецькій, Кіровоградській областях, АР Крим; спалах пташиного грипу в 2006-му році в АР Крим; авіакатастрофа з молёта Ту-154 поблизу с. Суха Балка Донецької обл. в липні 2006 р, побігло 170 громадян Російської Федерації; загибель 13-ти гірників на шахті ім. Засядька в вересні 2006 р; вибух газу в житловому будинку в Дніпропетровську по вул. Мандриківській , 127 в жовтні 2007 року, загинуло 23 людини; аварія на шахті ім. Засядька в листопаді 2007 року, загинув 101 шахтар, 40 було травмовано; залізнична аварія в Буському районі Львівської обл. з перекиданням 15 цистерн з жовтим фосфором ємністю 50 т; паводок в 6-ти західних областях України в 2008-му році, внаслідок якого загинули 39 осіб і завдано збитків розміром вище 4-х млрд. грн; лісова пожежа в Ізюмському р-ні Харківської обл., знищено 1300 га лісових насаджень; пожежа і подальша детонація боєприпасів на території військової частини А0829, м.Лозова Харківської обл; вибух житлового будинку в м Євпаторія, АР Крим, загинуло 27 осіб, врятовано силами МНС 21 чоловік; серія аварій на шахтах в Донецькій обл., внаслідок яких загинуло 27 чоловік і більше 40 травмовано; паводок в 6-ти західних областях України в 2008-му році, внаслідок якого загинули 39 осіб і завдано збитків розміром вище 4-х млрд. грн; ; пожежа в залі ігрових автоматів в г. Днепропетровск в 2009-му році, загинуло 9 та постраждало 11 осіб; епідемія грипу та ГРЗ в листопаді-грудні 2009-го року; сильні снігопади на території України в грудні 2009 року; вибух кисневого балона в лікарні м Луганськ в 2010 році, 16 загиблих і 6 постраждалих; сильні дощі та паводки в Івано-Франківській, Вінницькій, Чернівецькій і Хмельницькій областях в червні 2010 р; аварія рейсового автобуса "Еталон" (зіткнення з локомотивом на ж / д переїзді), загинуло 45 осіб та 8 травмовано; пожежа в будинку соц. обслуговування Дубровицького р-ну Рівненської обл в 2011 році, загинуло 16 осіб, постраждало і госпіталізовано 11 осіб.

2011 - 2013 роки

У 2011 році здійснювалися основні заходи з розділення Міністерства у справах НС України на 4 окремих відомства -

  • Міністерство надзвичайних ситуацій України (як головний орган)
  • Державна інспекція техногенної безпеки України,
  • Державне агентство зони відчуження,
  • Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України.

У листопаді 2011 року закінчені заходи щодо переведення особового складу наглядово-профілактичного блоку МНС для подальшого проходження служби в новостворену Державну інспекцію техногенної безпеки України, завершено формування її органів та підрозділів. Особовий склад залишився на службі цивільного захисту з відповідними спеціальними званнями, Указом Президента на них поширюється порядок проходження служби цивільного захисту, медичне, санаторно-куроротное забезпечення, пільги та компенсації передбачені для особового складу МНС.

У 2012 році Державні пожежні частини реформовані в Державні пожежно-рятувальні частини (ГПРЧ) і підпорядковані безпосередньо територіальним органам МНС. Районні (міські) відділи МНС реформовані в служби цивільного захисту в районах (містах) і введені до складу ГТУ (ТУ) МНС.

2 жовтня 2012 року Верховною Радою України був прийнятий Кодекс цивільного захисту України, який став головним систематизирующим нормативно-правовим актом в системі цивільного захисту населення, територій, навколишнього середовища, майна від наслідків надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонування єдиної державної системи цивільного захисту, позначає повноваження всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, громадян, осіб без громадянства та іноземців, підприємств, установ і організацій незалежний про від форми власності.

24 грудня 2012 року Указом Президента України В.Ф. Януковича Міністерство надзвичайних ситуацій і Державна інспекція техногенної безпеки України реорганізовано в єдину Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ГСЧС України), як центральний орган виконавчої влади, який координується і направляється Міністерством оборони України. Головою Служби Указом Президента призначений Болотських Михайло Васильович.

Протягом 2013 року Державною службою України з надзвичайних ситуацій здійснювалися заходи щодо створення нормативно-правової бази діяльності Служби (підготовлений і виданий Указ Президента України № 20/2013 від 16.01.2013 р "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій", яким затверджено "Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій"; Постанова Кабінету Міністрів України про формування територіальних органів ГСЧС України "); сформовані територіальні органи ГСЧС Украї ни - Головні управління та Управління ГСЧС України на базі ГТУ (ТУ) МНС і ГУ (У) Держтехногенбезпеки; призначено керівництво територіальних органів; завершено процес переведення особового складу двох центральних органів виконавчої влади в ГСЧС України для подальшого проходження служби.

Міністерством оборони України спільно з ГСЧС видано ряд нормативних актів, що регулюють діяльність Служби, взаємодія органів і сил ГСЧС України з органами управління Міністерства оборони, Генеральним Штабом Збройних Сил України та Збройними Силами України.

01 липня 2013 року набрав чинності Кодекс цивільного захисту України.