Віхи тижня. Пристрасті за мовою і Ющенко на поверхні

Віхи тижня. Пристрасті за мовою і Ющенко на поверхні

Мовою по спокою

Дії Партії регіонів і її союзників в парламенті складно пояснити логічно. Або «більшовики» розраховували, що прийняття «мовного» закону за алгоритмом «Хапай мішки - вокзал відходить» опозиція проковтне, немов гірку пігулку, або антагоністи в сесійній залі все прорахували заздалегідь і подарували глядачам-виборцям шоу з прицілом на 28 жовтня - день парламентських виборів.

За минулий тиждень політики немов розрахувалися з співгромадянами за вимушену бездіяльність. Фонтанує радістю Михайло Чечетов і напружено розповідає про боротьбу за мову Вадим Колесніченко. Доведені до нервових зривів «регіонали» з пропискою на Західній Україні, де позиція з питання про розширення прав російської мови сприймається дуже гостро. Свинячі голови з відрізаними головами у Івано-Франківській обласній адміністрації - прекрасне тому підтвердження. Та й активність «Свободи», оперативно запустила гасло «Моя мова - моя свобода», свідчить, що мовна проблема, розштовхуючи більш насущні, виходить на перший план в переліку хвилюючих виборців.

Мовні пристрасті істотно скоротили відстань від трагічного до смішного в українській політиці. Як, наприклад, оцінювати прагнення Володимира Литвина піти у відставку через те, що «більшовики», включаючи переважна більшість його однопартійців, прийняли закон «Про засади державної мовної політики»? Подвиг одинаки? Смішно, оскільки Володимир Михайлович з нинішньої (та й з минулого) владою відносини намагався не псувати. Торжество політичної доцільності? Ближче до істини, оскільки Литвин продовжує демонструвати власну значущість, а Партії регіонів після його демаршу добре б задуматися про те, що кнопкодави - це добре, а кадровий резерв - набагато краще.

Вони крутили мовою

Набирає досвід в якості лідера опозиції Арсеній Яценюк зміг керувати невеликим табором протестуючих далеко не поодинці всього три дні. Арсеній Петрович в цей час вважав за краще стати постачальником гучних новин для ЗМІ, погано приховуючи зловтіху, пов'язане зі спробою Володимира Литвина скласти з себе спікерські повноваження. Відсутність масової підтримки киян, які не побажали влаштовувати на Європейській площі «мовний Майдан» і наявність конкурентів з числа опозиції за право зняти електоральні вершки змусили Яценюка скоріше оголосити про перемогу. На його думку, вона висловилася в зірваної прес-конференції президента і відставку спікера, який в підсумку так нікуди і не пішов. Після тріумфального мітингу відстоювати позиції українського залишилася купка громадських активістів, а політичні важковаговики відправилися геть. З гордо піднятою головою відправився агітувати прихильників «Свободи» Олег Тягнибок, у якого в активі - приватне силове протистояння з «Беркутом». Майнув біля стін Українського дому Віталій Кличко, пріпугнувшій «Беркут» своєю появою, покрутилися націонал-демократи, які шукають нових політичних покровителів. Мечущиеся словесні громи і блискавки у владу Наталія Королевська не вважала за мовну проблему актуальною для «України - вперед». хоча Юлія Тимошенко з лікарняної камери передала пафосне звернення на захист української мови, добре помітно, що відсутність Юлії Володимирівни на авансцені політичного життя не засмучує ні влада, ні опозицію.

В активі Віктора Януковича - відмова від прагнення провести підсумкову прес-конференцію в Українському домі за всяку ціну. Президент вважав за краще діяти за допомогою соратників, щоб не руйнувати до основанья віру в «доброго Януковича» напередодні свого дня народження. Віктор Федорович навряд чи вважає, що парламентарії зайнялися вивченням президентського послання, переданого їм в друкованому вигляді, але вважав за краще «робочу відпустку» в Криму турботам і хвилюванням в столиці. До кінця липня можна перепочити, щоб з новими силами грати в рівновіддаленість від політичних сил, особливо від Партії регіонів, незмінно клянеться у вірності президенту.

Гешефт від мови

Парламентарії прийняли без участі (не виключено, що з мовчазної згоди) опозиції ряд рішень, які в цивілізованих країнах навіть в форму законопроектів не були б наділені. Але в українців - «власна гордість» з корупційним душком. Особливо «тішить» мільярд гривень, виділених на веб-камери на дільницях для голосування, які згодом прем'єр пропонує встановити на вулицях великих міст і в кабінетах чиновників. Пояснить хтось Миколі Азарову, що електронний уряд функціонує трохи інакше?

Випромінює оптимізм Микола Янович і в газовому питанні, чомусь переконаний, що Україна буде закуповувати у Росії стільки «блакитного золота», скільки захоче, а не стільки, скільки визначено нещасливими газовими угодами. Навряд чи справа в «мовному» законі - на таку дрібницю в Кремлі реагувати не стануть. Ще, до речі, уряду пора готувати 15 тисяч євро компенсації Юрію Луценку за незаконний арешт. Хоча мова про звільнення екс-міністра внутрішніх справ з-під варти не йде, він виграв ще один раунд в поєдинку проти влади.

Ющенко? Так?

Віктор Ющенко вирішив повертатися у велику політику під злегка модернізованою маркою «Нашої України». Не можна сказати, що Віктора Андрійовича чекають з розпростертими обіймами, але діючі і колишні співробітники партійного апарату отримали нову надію - на погашення астрономічних боргів із зарплати. Навряд чи залишкам команди Ющенка під силу повторити «нашоукраїнський» тріумф десятирічної давності, скоріше, йому доведеться пережити фантомні болі, пов'язані з втратою колишньої популярності.

Євген Магда

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter