вікіпедія - Найцікавіше в блогах

Чим більше Нелза придивлялася до Аріеля, тим приємніше враження він справляв. Як тільки скінчилося дію наркотику, зник і блудливий вогник в очах, і легка розгвинчену рухів, і емоційна нестійкість. Хлопчик знову став таким, яким і повинен був бути: спокійним, врівноваженим, зосередженим. Правда, Нелза сумнівалася, що він у всьому залишився колишнім. Він не жартував і не посміхався, і навряд чи така серйозність могла вважатися природною в його віці.
Вона дивувалася сама собі: так швидко звикла до нього, що його присутність практично перестало нервувати. Він був мовчазний і майже ніколи не розмовляв першим, чекаючи, поки вона сама звернеться до нього. У розмові був стриманий і лаконічний, а мова його була класично правильною, від вимови до побудови фраз, як у освіченої людини. І крім усього іншого, у Аріеля дійсно були задатки пілота: Нелза влаштувала йому маленький іспит і була просто вражена результатами. Пара років досвіду - і він зможе брати призи на косморегатах!
Прекрасно вихований, хороші манери, не балакучий, знає свою справу. Нелза, він просто ідеальний.
Аріель коротко переказав їй історію свого життя. Як вона і передбачала, він народився вільним. Батьки його були родом з Тари, з аристократичних, але збіднілих сімей. Нелза очікувала чогось в шекспірівському дусі, наприклад, два ворогуючих роду або суворий батько, який вирішив видати дочку за іншого. Але все було набагато простіше і банальніше: молоді люди просто одружилися, купили новенький космогрузовічок і відправилися подорожувати, заробляючи собі на життя торгівлею і проводячи іноді пару років на твердій землі придивилася планети. Хлопчик дійсно народився на борту корабля, в буквальному сенсі, коли вони були у відкритому космосі. Він ріс, оточений любов'ю і турботою, мати вчила його читати і писати, а батько - розбиратися в навігаційних приладах і тримати в руках інструменти. Весь світ міг забиратися до біса - трьом щасливим людям на «Зірниці» він був не потрібен. Але за всіма законами жанру ідилія не може тривати довго - і ось нещасний випадок забрав життя матері Аріеля, а потім, коли батько і син тільки-тільки оговталися від горя, великий світ увірвався в їх життя і зруйнував її найжорстокішим і нещадним чином.
Їй пощастило. Вона померла миттєво. Її смерть не була б такою легкою, якби залишився вона з ними до кінця. Може бути, коли хлопчика тягли на піратський корабель, він перший і єдиний раз в житті порадів, що її вже немає в живих. Але ти не будеш питати його про це, Нелза.
Перш ніж він згадав про те, як потрапив в рабство, вона вправно перевела розмову на технічне оснащення їх «Зірниці». Хлопчик був радий відволіктися від сумних спогадів. Очі його заблищали, коли він з натхненням почав розповідати про всі вдосконалення, які вони з батьком зробили своїми руками. Вона знову перевела розмову на інше, перш ніж він згадав, що корабель, колишній їхнім будинком, загарбники розвіяли в пил, вивантажили з нього все цінне.
Аріель ще жодного разу не вимовив слова «пірати», однак для Нелзи все було очевидно з самого початку. Як ще вільнонароджений юнак з хорошої сім'ї може опинитися в такому становищі, в якому вона його знайшла? Вона не хотіла, щоб він говорив про це. Пару раз їй доводилося вести справи з піратами, так що звичаї їх знала не з чуток, а про те, що вони витворяють на захоплених кораблях, їй розповідали предостатньо. Хлопчику, може бути, і корисно виговоритися, вилити душу, по крайней мере, так сказав би психолог або сповідник, але заради всього святого, я не хочу про це чути, подумала вона.
«Я не хочу про це чути!» - хотілося їй завищати, коли кілька годин по тому глухий переривчастий голос хлопчика в темряві каюти втикали їй у вуха, коли вона притискала до грудей його голову, і на руки їй капали гарячі сльози, незрозуміло - його або її власні.
Була ніч по корабельному часу, всі вогні погашені, двигуни рівно гули, і Нелза лежала на ліжку, вслухаючись у темряву і гадаючи, що її розбудило, як раптом звук повторився - шерех, тихий стогін, схлип, знову шурхіт. Хлопцеві приснився поганий сон, подумала вона, не рухаючись, сподіваючись, що він сам заспокоїться і засне, вона таки не вихователька в дитячому садку, щоб гладити його по голові і підтикати йому ковдру ... Знову стогін, і тепер можна розрізнити слова:
-Будь ласка, не треба, не чіпайте мене, будь ласка, ні, не треба ...
Почувши здавлені ридання, Нелза зривається з ліжка і нахиляється над хлопчиком. Він ворушиться, з-під закритих повік струмують сльози, прочерчивая на щоках мокрі доріжки, він продовжує благати, і голос його уві сні звучить зовсім по-дитячому, безпорадно і жалібно:
-Не треба, ні, ні, будь ласка ...
-Парень, прокинься, чорт тебе забрав!
Нелза трясе його за плечі, він відкриває очі - абсолютно божевільні від жаху, з криком відштовхує її руки, намагається вирватися, твердячи все ті ж слова, як заклинання; вона блокує його опір, притискаючи його до себе міцно, але обережно, і каже на вухо рівним спокійним тоном:
-Аріель, це сон, це всього лише сон, ти мене чуєш? Ніхто тобі нічого не зробить, заспокойся, все в минулому, їх тут немає, тобі приснився кошмар, ти чуєш мене, Аріель?
Тремтячи всім тілом, він охоплює себе за плечі і ховає обличчя у неї на грудях. І машинально Нелза піднімає руку і проводить долонею по його волоссю - інтимний жест, якого вона не дозволяла собі багато років. Вона встигає здивуватися самій собі, як раптом хлопчик починає говорити, голос хрипкий і повний страждання, і коли сенс слів доходить до неї, серце відгукується болем:
-Вони вбили мого батька, і я думав, що це найгірше, що трапилося зі мною, що нічого не може бути гірше ... його поставили до стіни і розстріляли з бластеров, але вже через пару годин я мріяв про таку смерть для себе, я просив проявити хоч краплю милосердя і вбити мене, але вони тільки сміялися ...
-Перестань, перестань, ти не повинен розповідати, - твердить Нелза, але він її не чує, він ще не зовсім прокинувся від кошмару і не розуміє, де він і з ким говорить, спогади кепкують його, і він не може замовчати, не може зупинитися, його всього трясе, це схоже на гарячковий марення:
-Я був не готовий до такого, я не підозрював, що так може бути, мені ніколи не говорили, я навіть не зрозумів, що вони хочуть робити, коли вони зірвали з мене одяг і голого притягли в каюту ... Їх було семеро, семеро, я вважав, щоб не звихнутися, я уявляв, що це відбувається не зі мною, ніби я спостерігаю з боку ... вони мене били, щоб я не пручався, гвалтували і знову били, і під кінець я робив все, що вони хотіли, все, навіть брав у рот, коли вони наказували, і це було навіть краще, тому що по-іншому було боляче, дуже боляче, вони роздерли мені т ам все в кров ... спочатку я думав, що не буду принижуватися, кричати, просити, але було так боляче, що я кричав майже весь час, поки міг, і благав їх відпустити мене або хоча б убити ... але вони тільки сміялися і навалювалися на мене один за іншим, або навіть двоє відразу, і коли останній закінчив зі мною, перший знову був готовий ... і я молився про те, щоб втратити свідомість, щоб перестати відчувати, щоб померти, але доля не була милосердна до мене ... вони ще кілька раз зносили мене в каюту і пускали по колу, поки летіли на Ескузан, але я майже все ремя був не в собі і нічого не пам'ятаю до того моменту, як прийшов до тями в будинку Альріка і дізнався, що я тепер раб, власність, що мене продали йому, як худобу, як річ ...
Знав би він, у кого шукає співчуття, а, Нелза? Його розповідь не викличе до життя твоїх власних демонів, які почнуть терзати тебе ночами, як десять років тому? Чи не почнеш ти знову прокидатися від своїх же криків, вся в сльозах, як раніше?
-Замолчі! - крикнула вона, задихаючись, відчуваючи, як її саму починає охоплювати зрадницька тремтіння. - Замовкни!
Вона не могла б сказати, до кого звернені ці слова - до Аріеля або до її внутрішнього голосу, уїдливо і цинічному альтер его, дошкуляє її вже стільки років.
Хлопчик здригнувся і замовк. Схоже, її різкий окрик привів його в себе - він поворухнувся, відсторонився від неї і сів, уникаючи зустрічатися очима.
-Пробачте, пані Нелза, - сказав він тихо. - Це більше не повториться, якщо ви будете давати мені снодійне на ніч.
Вона непомітно змахнула сльози і якийсь час сиділа мовчки, намагаючись проковтнути клубок, що застряг у горлі. «Як я можу залишити його так, без розради, без слова участі і підтримки? - билося в її мозку. - Як я буду дивитися йому в очі і робити вигляд, що нічого не сталося? »
-Аріель, тобі нема за що вибачатися, - заговорила вона чужим, дерев'яним голосом. - Це всього лише кошмарний сон. Якщо і є в цьому чиясь вина, то тільки моя, бо я змусила тебе згадати про минуле. І не думай, будь ласка, що я стану зневажати тебе за те, що з тобою сталося. Знаєш, життя дуже жорстока часом, і я зустрічала багато людей, які постраждали ще гірше, ніж ти ...
-Так, напевно, в вашому світі таке не рідкість. Вас важко чимось вразити, пані Нелза, - сказав він з гіркотою, відвертаючись.
Вона вилаялася про себе, розуміючи, що говорить не те, що треба, що її слова тільки змушують його замикатися. Підкоряючись якомусь неясному пориву, Нелза взяла його за плече і розгорнула до себе. Очі його здавалися в напівтемряві зовсім чорними, куточки губ сумно опустилися вниз.
-Послухай мене, Аріель. Тобі нема чого соромитися - ні того, що трапилося, ні того, що ти був зі мною відвертим. У тому, що ти потрапив у руки покидьків, немає твоєї провини, і в тому, що тобі сняться кошмари - теж. Кошмари - це ще не найгірші наслідки, які могли бути, так що вважай, тобі пощастило. Ти живий, ти вільний, ти тепер сам вибираєш свою долю. Не дозволяй спогадами споганити душу, отруїти твоє життя! Такі речі не можна тримати в собі, і приходить час, коли потрібно виплеснути їх, розповісти комусь, і це теж не соромно, повір мені, хлопчик. Час пройде, і вони потьмяніють у твоїй пам'яті і зникнуть майже без сліду. Прийми своє минуле як даність, відкинь його, як змія скидає шкіру. Інакше ці насильники, ці п'яні огидні тварюки з батогами завжди будуть з тобою, до самої смерті.
Нелза, про хлистах він не говорив ні слова.
Він довго мовчав. Вона безуспішно намагалася придумати, що ще йому сказати, як його заспокоїти, як достукатися до нього через ту стіну, яку він відгородився від світу, коли він, нарешті, глянув їй прямо в очі і сказав майже пошепки:
Пані Нелза, можна ... попросити вас ... дати мені вашу руку. Будь ласка. Дозвольте мені ... доторкнутися до неї. Просто потиснути.
Повагавшись, вона протягнула йому розкриту долоню, і він накрив її своєю і легенько стиснув, зовсім легко, ледве помітно. Вона здригнулася, але придушила свій порив і не відвела руку. Дотик було навіть в чимось приємним, воно пробуджувало давно забуте відчуття дружньої причетності, співпереживання, контакту. Долоню його була більше, ніж її, зазначила Нелза, хоча його руки виглядали маленькими і витонченими, що не огрубілими від важкої роботи.
Тримаючи її руку в своїй, він раптом запитав, так само м'яко і лагідно, без тіні цікавості, без наміру збентежити або спантеличити:
-Це ж шрами від хлиста у вас на шиї?
Вона вирвала руку і встала на ноги.
-Вже дуже пізно, Аріель. Нам обом пора спати, - холодно сказала вона. - Сподіваюся, залишок ночі обійдеться без ексцесів.
І все-таки останнє слово залишилося за ним. Коли вона дійшла до свого ліжка, з іншого кінця каюти долинуло тихе:
-Спасибі вам, пані Нелза, - і вона не відповіла нічого.
Дивіться порно відео Пальці і фінгеринг безкоштовно онлайн на сайті http://srub-31bel.ru/ . Ваша улюблена парнуха різних жанрів і категорій, щоденні оновлення, висока швидкість, без агресивної реклами та реєстрації. В нашій базі більше 200 тисяч порно роликів, 210 рубрик і 500 тегів - є з чого вибрати! Ви зможете насолодитися як професійним студійним HD відео з популярними порно актрисами, так і рідкісною домашньої порнухою в хорошій якості. Вибирайте, що більше вам до душі, і вперед, до перегляду!

Дітей вирішили запитати, як вони розуміють деякі "дорослі" речі. І були приємно здивовані. Діти вміють схоплювати на льоту найголовніше:

• "Наречений"
  Так дядечка називають до того, як він одружується. А після того, як він одружується, його вже називають іншими різними словами.
  - Аня, 9 років
• "Аристократи"
  Якщо їм запропонувати м'ясо тухле і молоко кисле або хліб засохлий, вони зазвичай відмовляються. Кажуть, що цього не люблять. Ось такі вони інтелігентні люди.
  - Юля, 7 років
• "Чоловік"
  З цією людиною складно. Тому що з ним багато клопоту ... Витрати великі ... Підвести тебе ця людина може: наприклад, спочатку він був гарний і хороший, а після того, як ти на ньому одружився, став ругучім і товстим.
  - Кирило, 7 років
• "Дружина"
  Це дівчина, яка готує чоловікові обід, пере білизну і доглядає за його дитиною.
  - Андрій, 4 роки
• "Інтуїція"
  У кого вона є, той до дверей підходить і вже відразу відчуває, що за нею на нього чатують. І тому заздалегідь дістає пістолет, вривається і без зайвих слів починає стріляти.
  - Воронцов, 8 років
• "Безсоння"
  Це може бути у нареченої. Лежить вона вночі і думає: "Яке у мене завтра сукня буде? Красиве чи ні? А головне - який у мене завтра чоловік буде?"
  - Маша, 7 років
• "Круїз"
  Після нього чоловікам і жінкам часто доводиться одружитися.
  - Олено, 7 років
• "Кип'ятильник"
  У похід його не беруть, тому що в лісі важко знайти розетку.
  - Юля, 7 років
• "Їжа"
  Найсмачніша виходить у бабусі, у мами теж добре виходить. А тато зате хліб добре ріже!
  - Віра, 7 років
• "Бортпровідниця"
  Вона повинна бути обов'язково худий. А то, якщо вона буде товста, вона застрягне між рядами. Доведеться пілотові виходити і проштовхувати її по проходу. А це не дуже зручно.
  - Даша, 7 років
• "Живіт"
  Це дуже важливе місце у людини. Там розташовані макарони, компот, борщ. Серед усього цього десь ще серце поміщається.
  - Галя, 5 років
• "Закоханий"
  Ось, наприклад, чоловік за дружиною ходить-ходить, очей з неї не зводить цілий день. Тоді вона починає здогадуватися, що він в неї, мабуть, закоханий.
  - Марина, 7 років
• "Пральний порошок"
  Зазвичай це насипають в пральну машину. А ось що буде, якщо його насипати в суп, я не знаю. Тому що ще не пробувала.
  - Даша, 5 років
• "Ворожіння"
  Спочатку я збиралася одружитися на Яшу, але потім я вирішила поворожити на Леву, вийшло, що краще одружуватися на Антона.
  - Маша, 6 років
• "Джентльмен"
  Це те ж саме, що і леді. Тільки чоловік.
  - Толя, 6 років
• "Хвіст"
  Він прироблений до звірів ззаду. Наприклад, корова закінчується і починається він.
  - Оля, 4 роки
• "Щастя"
  У дітей цього половина на половину. Тому що мама лає, то морозиво купує.
  - Зульфія, 8 років джерело

http://www.mistermigell.ru/post453275721/

Дітей вирішили запитати, як вони розуміють деякі «дорослі» речі. І були приємно здивовані. Діти вміють схоплювати на льоту найголовніше:

- Цікаво, звідки ці дані?
- З життя, дура! З життя інфа. Від очевидців. А тобі все фантазійні АІ подавай ... - ти казок чиновників більше віриш. Ви в основі своїй все більше жертви перебудови неосвічені тут. Навіть не невисокообразованние, а взагалі - ні грама не освічені. Тупі, дурні, наївні, довірливі ... казкам і фантазіям в АІ вірите - зі звітів чиновників і пропагандистських листівок з агітками. Про Батьківщину пече? Букву не ту в слові Сибір виявили? Від Сибіру-то не убуде. У Сибире багато чого є. У Сибире якраз і землі багато, і клімат приємний для життя, і краса неписана, і багатства природні ... Слова Сибір і Русь або Росія - незрівнянні. У Росії, що ця Рось і є - ця (видима, велика, ця), то ті люди, сией і т.д. Русь Рось на річці і по берегах річки Рось, але близько. Треба знати етимологію найменування своєї країни і словесність російську, щоб баламутити з приводу споконвічно російських слів, а тому не сліпо вірити сучасним словників і енциклопедій - створеним за принципом плагіату сліпого (коли одна допущена кимось помилка, переноситься в усі наступні видання і стає нібито нормою). Справжнім лінгвістам і філологам це повинно бути відомо, - коли вчилися не тільки за підручниками сучасним, але і в архівах інфу шукали: в книгах старовинних, на розкопках археологічних, в музеях ні раз бували ... дані самі порівнювали і просту російську мову чули (неакадемічную) в глибинці російської та окраїнної (зарубіжної не чураясь, при цьому). Тільки ось, - кому це треба, так? - якщо простіше зарплату отримувати і нікуди не лізти: не сперечатися ні з ким, за правду історичну; простіше цитувати сучасників - ближніх своїх і умовно "далеких" (щодо часу історичного розвитку народу і держави російського).

У наш Літо 7527-е від створення світу,
© Aleksey Pogrebnoj-Alexandroff

Учениця Етері Тутберідзе Алена Косторних нeожіданно зняла з юніорського чемпіонату миpа з фігурного катання через тpавме. Тепeрь в турнірe візьмуть участь тільки дві подопeчних відомого трeнеpа - Алекcандpа Трусова та Анна Щербакова, а трeтьей учасницею станeт Ксенія Синіцина, якому трeніруется у Светлaни Пановoй і Тетяни Моісеевoй.

Українська Вікіпедія така українська Вікіпедія. Если правду нельзя спростуваті, то ее боягузліво замовчують.
Про те, як Мирослав Гермашевскій шокований визнанням вояків ОУН-УПА борцями за незалежність України він розповів кореспонденту РІА Новини України.
- Як в Польщі відносяться до тих законів, які прийняли в Україні з приводу визнання воїнів ОУН-УПА борцями за незалежність країни?
- Я ніколи з журналістами не говорю по телефону, але на це питання я відповім: я просто в шоці, що таке взагалі могло відбутися. Як можна тих, хто нас вбивав, і все добре знають, що це терористи, зробити героями? У мене дуже багато друзів-українців, і їм тепер соромно, що так сталося. Поляки підтримують українців, а ви у відповідь визнаєте вбивць героями ...
.

https://chervonec-001.livejournal.com/2717729.html

Ви смієтеся наді мною, тому що я відрізняюся від вас, а я сміюся над вами, тому що ви не відрізняєтесь один від одного. © Михайло Булгаков

Росcійскій боксер Сергeй Ковальов пpоведeт бій-реванш пpотив колумбійця Елейдеpа Альвареcа. Спортсмени відразу за титул чемпіона миpа по верcіі Всесвітньої боксерської організації (WBO). Бій відбудеться в Теxасе pано утpом 3 февpаля за московським врeмені.

Нападаючий «Рубіна» Сердар Азмун може стати гравцем «Зеніта». За інформацією ЗМІ, в послугах 24-летнeго іpанца заінтерeсован трeнeрскій штаб cіне-біло-блакитних, а тpансфер оцінюється в € 12 млн. «Газета.Ru» pазобpалaсь, чи може Сердар Азмун стати рeального заміною Алекcандру Кокорін.

Вікіпедія: соціальний експеримент триває.
Найчастіше можна помітити, що адміністратори Вікіпедії (особливо в російськомовному розділі, - виховані в дусі закритості і політичної диктатури, з залякуванням вигаданими ворогами і всесвітнім змовою) страждають психічними захворюваннями - не бажаючи визнавати цього факту за собою, як пристрасть до наркотичних речовин люди і завзяті алкоголіки.
Чому ж багато, діставшись до влади стають неадекватними?
Мозок людини, що займається певними видами дій, постійно зазнає змін. Адміністратори втрачають зв'язок з реальністю. Їх нейронні зв'язки піддаються пошкоджень, як при черепно-мозковій травмі. Влада позбавляє людину емпатії - здатності розуміти і відчувати оточуючих.
Якщо правителі Риму страждали кесарів хворобою, то сучасні політики і адміністратори - отримуючи розлади головного мозку, - страждають Гібріс-синдромом (від грец. Ὕβρις - зухвалість і грец. Συνδρομή - скупчення) або професійною деформацією з синдромом зарозумілості, які виражаються у вигляді презирства до людей, втрати контакту з реальністю, прояви занепокоєнь і необдуманих дій, постійна демонстрація некомпетентності.
Знаходження при владі з часом повністю змінює поведінку людей. Що володіють владою починають сприймати себе незамінною над-цінністю. Вони втрачають зв'язок з реальністю і не розуміють що діється за межами рамок їх адміністративної компетентності. Людина стає більш агресивним і імпульсивним. Ці люди перестають об'єктивно оцінювати обстановку. Отримавши владу, вони виявляють свою мстивість і злочинність. Ображаючи інших, вони не помічають за собою і собі подібними факт такого гордовитого поведінки, але моментально реагують при найменшому необразливому для здорової людини слові - приймаючи все тільки-тільки на свій рахунок і захищаючись доступними для них методами агресивного нападу. Такі люди не цураються ухіщрённих методів троллінгу і кукловодства, але звинувачують в цьому інших.
Прагнучи до влади (в тому числі і для нав'язування лише своєї власної думки і догм), такі, будь-якими шляхами намагаються її утримати - усуваючи можливих і ймовірних суперників і опонентів. Для "промацування грунту", вони можуть бути вкрадливими, - з елементами видимої довірливості при спілкуванні, - здатні запобігати і бути ввічливими - періодично і ненароком вставляючи "невинне" хамство і образи, які - як було раніше зазначено, - вони не помічають за собою, але різко і неадекватно реагую на незручні і неугодні їм відповіді від ображеного - сприймаючи "співрозмовника" найлютішим ворогом згодом і страждаючи злопамятностью. Будучи зомбованими політикою і пропагандою, вони не сприймають нічого нового і особливого того, що йде в розріз з догматизмом - скасовуючи будь-які сторонні доводи, пропозиції та ідеї на кореню і не вникнувши в суть справи. Їм не важливо розвиток і продуктивність. Головне прибрати перешкоду їх влади.
У нових теоріях і гіпотезах їм бачиться лженаука, і приклади з доказами для них "не авторитет". Найчастіше ввижається всесвітній і вселенський змову.
Чіпко тримаючись за власне недоумию і виправдовуючи свою однобічність знань з можливою безграмотністю в окремих областях багатогранних знань, вони критикують протилежну сторону - ідей і думок. Всебічно розвинені люди, для них, смішні і дуже підозрілі.
У Гібріс-синдромі спостерігається як "тихе божевілля", так і прояви буйности в характері, що залежить від попереднього виховного процесу з дитячого і підліткового віку і проміжний владної структури з часом перебування на посаді. Такі люди не визнають за собою помилок в поведінці і шукають виправдань з кожного приводу, посилаючись на вигадані припущення і доводи. Втративши необмеженої влади, що придбали Гібріс-синдром люди впадають у відчай - переходить в депресію і алкоголізм, якщо не виходить зайнятися іншою відволікає діяльністю або шкідництвом (в тому числі і в віртуальному просторі).
Спостерігаючи за розвитком цього проекту з моменту його заснування і соціально-психологічною поведінкою прагнуть і отримали адміністративну владу учасниками, виникло чергове думка і ідея необхідності обмеження терміну адміністративних прав часом (як в будь-якому обраному випадку) і з огляду на припинення створювати нові статті.
Нарікаючи з приводу стихійності і відсутності в Вікіпедії редакційної колегії, як нібито це було при виданні Великої Світського Енциклопедії, - необхідно зауважити, що - в Вікіпедії як раз є своя редакційна колегія, і це - все беруть участь в наповненні її інформацією: одні пишуть, інші перевіряють, доповнюють і редагують. Якщо хтось з чимось не згоден - вимагають посилання на першоджерело. І не важливо, лисенківщина це або туняевщіна і чиясь похованням, як і фоменковщіна. Якщо існує факт і різниця думок по ньому, то і стаття повинна відображати всі сторони без будь-яких додаткових міркувань. Процес створення Вікіпедії зовсім не стихійний, а саморегулівних. Завдяки такій саморегуляції існує природа і людина в ній. Стихійність в основному все якось руйнує, ніж творить - по більшій мірі.
В окремих випадках Гібріс-синдромом страждають і сучасні програмісти, що сприймають себе і свою діяльність найважливішою і незамінною першоосновою в створенні та розвитку проекту, не усвідомлюючи, що без контенту їх "болванки" і "шаблони" нічого з себе не представляють і що лише спільна творчість визначає цілість і розвиток ідей; вони також намагаються не допустити в їх єпархію суперників і зіткнувшись з елементами спірних і конфліктних ситуацій - при бажанні втрутитися в творчий процес по наповненню проекту інформаційним матеріалом, - проявляють все вищевказані симптоми диктаторів. Якщо їм вдається здійснити чужу ідею, вони приписують її собі і забувають про автора підказки (часом видаляючи всі можливі сліди листування та іншої доказової бази джерела інформації). Якщо вони не знають як здійснити пропозицію щодо вдосконалення і покращення чогось, вони починають болісно і агресивно реагувати на такого генератора ідей.
Із грязі в князі, .. - як то кажуть в подібних випадках.
Адміністратори РуВП дуже бояться тих, хто розумніший і на багато активніше: намагаючись якомога менше проявляти свою інформативність і грамотність - не обтяжуючи себе "приниженням" створювати нові і повноцінні статті.
***
Викликає підозру щодо тих персон, які цілодобово просиджують на сторінках Вікіпедії, як ніби у них немає основних обов'язків по дому (в тому числі і з вихованням дітей) або на роботі (за яку вони, можливо, отримують зарплату з коштів платників податків), якщо - звичайно ж, - вони не пенсіонери або хворі, каліки та інваліди різного ступеня; школярам необхідно вчитися і робити домашнє завдання після уроків, у вільний час від яких допомагати по дому і гуляти - розвиваючи свій організм активними видами діяльності, а не просиджуванням в інтернеті (набиваючи мозолі на пальцях рук і натираючи долоні, при цьому).

Креативний внесок в суспільне надбання (creative - творчість чи креатив, commons - надходження, надбання, загальний або громадський внесок, від come - прийти, досягти і т.п.), відповідно до положень про авторське право - про вільні до поширення творчих робіт та матеріалів (CC 501 (c) (1, 2, 3 або 4) та ін.), а це означає тільки одне: пишу те, що знаю - саме я (не тільки і не стільки автор АІ, а саме той, кого вчили і хто знає - в тому числі і знань, заснованих на своєму особистому і життєвому досвіді). До суспільного надбання належить мову (лінгвістика, філологія), традиції, культура, вірування, народні пісні і сказання (які втратили авторство згодом), загальновідомі відомості та загальноприйняті догми, всенародна загальноосвітня інформація (в тому числі і з науковою інформацією).

вкладення: 5972758_nina_ruslanova.mp4