Вінницький краєзнавчий музей

Цей музей є значним культурно-освітнім та науково-методичним заклад міста і області. Він був відкритий в 1919 році. У 1970 році для музею побудували нове триповерхове приміщення з експозиційною площею понад 1500 квадратних метрів. Старе ж приміщення реконструювали і зручними переходами з'єднали з новим будинком. Багатотисячна колекція експонатів, зібрана внаслідок копіткої тривалої роботи наукових працівників музею, відтворює історію краю, героїчну боротьбу трудящих за владу Рад на Поділлі, партизанський рух в період Великої Вітчизняної війни, трудові звершення працівників і колгоспників Вінниччини.

Тут є також цікаві археологічні та нумізматичні колекції, старовинна зброя, вироби майстрів народної творчості, полотна видатних художників.

Експозиція музею мають відділи природи, історії дореволюційного минулого, історії радянського суспільства, відділ образотворчого мистецтва.

Відділ природи відкривається фізико-географічною картою Українського РСР, на якій виділена Вінницька область. Він дає уявлення про клімат, грунти, рослинний і тваринний світ, природні копалини краю.

Наступний відділ знайомить з розвитком людського суспільства від найдавніших часів, боротьбою подолян з литовськими, турецько-татарськими і польсько-шляхетськими завойовниками.

З середини X століття територія краю була заселена уличів і тиверців.

Матеріали експозиції докладно розповідають про життя і побут східних слов'ян часів Київської Русі. Представлені в вітринах коси, серпи, ножиці для стрижки овець, наконечники списів і стріл, бойовий меч та інші експонати свідчать про те, що східні слов'яни займалися землеробством, ремісничим виробництвом. Мали і власну грошову систему - про її існування красномовно говорить експонована копія київської гривні.

Після розпаду Київської Русі землі нинішньої Вінниччини відійшли до Галицько-Волинського князівства. З середини XII століття ці землі опинилися під владою монголо-татарських завойовників, а з 1362 року ці фірми були захоплені військами литовського князя Ольгерда.

Щоб утримати захоплені землі, литовські князі побудували тут ряд підкріплень. Один з таких замків побудований 1362 року. Площа його становила три тисячі квадратних метрів. Він мав шість башт, подвійні дерев'яні стіни. Саме цей замок почав місто Вінницю. Майстерно виконаний макет замку можна оглянути в одному із залів музею.

Розділ експозиції, присвячений визвольної війни українського народу 1648-1654 рр. проти шляхетської Польщі, відкривається скульптурним портретом Богдана Хмельницького. У залі експонуються карта бойових дій селянсько-козацьких загонів на території Правобережної України, портрети сподвижників Богдана Хмельницького, зброї тих часів. Завжди багато відвідувачів близько діорами «Розгром Польсько-шляхетських військ загонами козаків міщан на чолі з І.Богуном в Вінниці. Березень 1651 року ». Ряд експонатів відображає важливу історичну подію - возз'єднання України з Росією, 325 річницю якого широко відсвяткував радянський народ в 1979 році.

1768 року на Правобережній Україні спалахнуло антифеодальне повстання, очолюване М.Залізняк і І. Гонти. В експозиції представлені портрети, зброї повстанців.

У музеї багато матеріалів про керівника селянського руху на Поділлі в першій половині XIX століття Устима Какмелюка - портрет народного ватажка, фотографія будинку в селі Головчинці (нині Кармелюкове), в якому він народився, копія титульної обкладинки судової справи про його втечу з каторжних робіт.

Цікаві експонати відображають побут і працю селян і робітників Поділля XIX століття серед них - інтер'єри селянських будинків і бараків робочих цукрових заводів.

Багато музейних матеріалів знайомлять з розвитком соціал-демократичного руху в країні. На видному місці - портрет В.І.Леніна, фотографія членів Петербурзького «Союзу боротьби за визволення робітничого класу», організатором якого був Володимир Ілліч. Ряд експонатів розповідає про П.К.Запорожце, соратника В.І.Леніна, члена «Союзу боротьби». 1895 року він був заарештований. 19 лютого 1905 року внаслідок важкої хвороби П.К.Запорожец помер. Похований він у Вінниці, в парку-меморіалі імені М.Г.Козіцкого.

Революційні події 1905-1907 рр. на Поділлі ілюструє карта-схема революційних страйків робітників і селян, донесення жандармських і поліцейських управлінь про страйки на станції Козятин і збройний напад селян села Клембівка на панське маєток і інші матеріали.

З Вінниччиною пов'язані імена багатьох відомих діячів культури і науки. В експозиції - портрети В.А.Тропінін, Марка Вовчка, П. І. Чайковського, М. Некрасова, М. І. Пирогова, Д.К.Заболотного, М.М.Коцюбинського, С.В.Руданского, Н .Д.Леонтовіча.

Відділ історії радянського суспільства відкривається матеріалами про боротьбу більшовиків в період підготовки і проведення Великої Жовтневої соціалістичної революції.

У центрі експозиції - фотокопія рукопису Квітневі тези В.І.Леніна. Представлений протокол першого засідання Вінницького Ради робітничих і солдатських депутатів, круглу печатку Вінницького комітету РСДРП (б).

У музеї зібрані цікаві матеріали про підготовку збройного повстання у Вінниці. 28 жовтня 1917 року війська Тимчасового уряду виступили проти більшовицькому налаштованого 15-го запасного полку. Особливо жорстокий бій розгорнувся біля Народного дому, де розміщувався Вінницький Рада. Це важлива подія відтворює діорама, виконана художниками М. Ананьєва, І. Марченком, П. Жигимонтом.

Ряд експонатів розповідає про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції, перші історичні декрети Радянської влади.

Чимало місця відведено показу боротьби трудящих мас за встановлення Радянської влади на Україні, і зокрема на Поділлі, і подіям громадянської війни.

Ось фотографія по вулиці Леніна, 51. 17 січня 1917 року тут під головуванням більшовика А.В.Иванова відбулося засідання Вінницького Ради робітничих і солдатських депутатів, на якому було проголошено встановлення Радянської влади в місті. Окремий стенд знайомить зі славними борцями за владу Рад на Поділлі - головою Подільського губревкома М.Г.Козіцкім, головою Вінницького комітету РСДРП (б) М. П. Тарногородського, начдивом М.О.Щорса, командиром червоного козацтва В.М.Прімаковим і з багатьма іншими.

У листопаді 1920 року Подільська губернія була остаточно звільнена від Польських інтервентів і петлюрівців. Очолені комуністами, трудящі краю приступили до відновлення народного господарства. Численні фотографії, діаграми, зразки продукції розповідають про виникнення перших сільськогосподарських артілей, розвитку промисловості, колгоспного руху, культурне будівництво. Експонуються фотокопія постанови загальних зборів селян села Яруги від 22 грудня 1922 року про необхідність «об'єднати селян в сільськогосподарські товариства», портрети демобілізованих бійців-котовців, які в 1924 році утворили комуну в селі Ободовци (зараз колгосп імені Котовського). Є тут і незвичайний експонат - трактор ХТЗ номер 4024 - перший трактор Вахновська МТС Липовецького району. Фотографії зафіксували реконструкцію і будівництво ряду підприємств, зокрема Карделевского цукрового заводу, Вінницького м'ясокомбінату. Експонати цього розділу детально розповідають про успіхи, досягнутих трудящими області в роки довоєнних п'ятирічок на всіх ділянках економічного і культурного розвитку.

Важким випробуванням для вінничан, як і для всього радянського народу, була Велика Вітчизняна війна.

Вміщені в експозиції матеріали розповідають про запроваджений фашистськими загарбниками кривавий терор на окупованих територіях, про звірства окупантів, їх знущання над радянськими людьми. Ось гітлерівські реєстраційні карти на відправлених до Німеччини на каторгу громадян, лист дівчинки до матері з полону, карта розміщення на території краю концтаборів.

Але трудівники Вінниччини, як і весь радянський народ, що не схилили голови перед ворогом. Згрупувавшись навколо Комуністичної партії, вони розгорнули активну боротьбу з фашистськими окупантами. У багатьох районах області були створені підпільні партійні і антифашистські організації і групи. Вінницьку підпільну партійну організацію очолив І.В.Бевз. Активними учасниками її були комсомольці Л.С.Ратушная, І.А.Войцеховскій, І.В.Бутенко. В експозиції - фотографія приміщення бібліотеки імені Крупської, де розміщувався штаб організації, бюст Героя Радянського Союзу І.В.Бевза, фотопортрети підпільників-комсомольців. У цьому ж залі - друкарська машинка, шрифти, листівки, випущені в підпільній друкарні «Україна», яка була створена за ініціативою партійного центру.

Великий розділ присвячений партизанському руху на Вінниччині. У серпні 1942 року для керівництва підпільної і партизанської боротьбою в області створюється міжрайонні підпільний партійний комітет на чолі з А.К.Мікітенком, а пізніше - Вінницький підпільний обком партії, очолений Д.Т.Бурченком. В області розгорнулося масовий партизанський рух. У музеї є прапор партизанського загону «За Батьківщину», фото бійців загону, особисті речі командира партизанської бригади М.І.Владімірова, комісара партизанського об'єднання імені В.І.Леніна Д.Д.Садовніка (Васильєва). Інтер'єр партизанської землянки дає уявлення про життя партизан.

Кілька розділів показують післявоєнні розвитку народного господарства, науки і культури на Вінничині. Розповіді про передових підприємствах і господарствах доповнюється матеріалами про двічі Героїв Соціалістичної Праці П.А.Желюка, Т.М.Марцин, П.К.Романенка і багатьох інших. Експозиція яскраво відображає досягнення трудящих області в десятій п'ятирічці і зростання добробуту трудящих орденоносної Вінничині.

На видному місці - твори Л. І. Брежнєва «Мала земля», «Відродження» та «Целена». Вихід кожної з них стало найважливішою подією в суспільно-політичному та духовному житті нашої країни, викликало широкий відгук за кордоном. Ці твори відтворюють славні сторінки історії нашої партії і держави. Вони стали своєрідним підручником політичної мудрості, критерієм ленінського ставлення до праці.

Окремий зал, присвячений XXV з'їзду КПРС, нової конституції СРСР, успіхом вінничан в боротьбі за будівництво комуністичного суспільства.

В художньому відділі демонструються картини В.А.Трапініна, М. М. Ге, І. М. Крамського, С.І.Святославского, В.І.Касіяна та інших відомих художників.