ВІРМЕНСЬКА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА

Розстановка наголосів: АРМЯ`НСКАЯ СОВЕ`ТСКАЯ СОЦІАЛІСТІ`ЧЕСКАЯ РЕСПУ`БЛІКА

ВІРМЕНСЬКА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА, Вірменія, союзна республіка в складі Союзу РСР. Площа - 29,8 тис. Км2. Населення - 3079,5 тис. Чол. (На 1 січня. 1980). Осн. населення - вірмени (89,7%), живуть також азербайджанці (5,3%), росіяни (2,3%), курди (1,7%) та ін. (за переписом 1979). Столиця - Єреван.

Рукописна книга. Зародження арм. писемності відноситься до поч. 5 ст., Коли вчений і політичне життя. діяч Месропа Маштоца (361 - 440) створив арм. алфавіт (405 - 406). Найдавніші зі збережених рукописних книг - т. Зв. Вехаморское євангеліє (7 в.), "Євангеліє царіпи Млке" і "Лазаревське" ( "Євангеліє Лазаревського інституту східних мов"). В СР. століття в А. центрами книжкової справи були монастирі, де знаходилися сховища книг (Матенадаран) і створювалися рукописні книги на стародавньому арм. яз. (Грабар). Гл. вогнищами рукописної книги були Ані, Сахмосаванк, Татев, Гладзор, Ахпат, Са-Наїн, Хизан, Ахтамар і ін. - в Сх. А .; Ромкла, Сис, Кармірванк, Скевра, Дразарк, Акнер - в Зап. А. і Кілікії.

Найважливішими рукописними пам'ятниками є також Євангеліє (Карс, 11 в.), Євангелія (Дразарк, 1113 і тисячі сто вісімдесят дві), Євангеліє (Ромкла, +1165), Євангеліє цариці Керан (Ромкла, тисяча двісті шістьдесят-два), царський Євангеліє (Акнер, 1272) і ін. Велику цінність представляє написане в 10 в. Євангеліє з палітуркою зі слонової кістки ( "Пхоскря") - одна з найдавніших арм. рукописів з ілюстраціями. У 13 - 16 ст. високого розвитку досягає арм. світська поезія на живому нар. мовою (т. н. среднеармянском).

Починаючи з пор. століть А. піддавалася нашестю чужоземних поневолювачів, спалені величезні зборів рукописних книг. У 1179, під час навали сельджуків, тільки в фортеці Багаберд (Сюнік) було спалено бл. 10000 томів рукописних книг. До нашого часу збереглося більше 25000 томів арм. рукописних книг. Значить. частина арм. народу змушена була покинути батьківщину і розсіятися по всьому світу. Групи вірмен на чужині створювали свої громади, в яких брало продовжувала розвиватися арм. культура. Вогнищами виробництва арм. рукописної книги поза межами А. стали Львів, Кам'янець-Подільськ, Феодосія, Астрахань, Рим, Венеція, Ліворно, Константинополь, Єрусалим, Олександрія, Нова Джульфа, Мадрас, Бомбей, Калькутта і навіть Філіппінські острови.

Найбільшими сховищами арм. рукописних книг нині є Матенадаран ім. Месропа Маштоца в Єревані, бібліотеки мхітаристів у Венеції і Відні, бібліотека Єрусалимського арм. патріаршества, Матенадаран Новоджульфінского монастиря "Аменапркіч".

Початок друкарства. Видавнича справа. В А., протягом мн. століть перебувала під ярмом Туреччини і Ірану, не було можливості розвивати нац. культуру, в т. ч. і друк. Тому перші арм. друковані книги вийшли поза межами А. Перша арм. друкована датована книга - "Парзатумар" - випущена в Венеції в 1512 Акопом мегапартією. У 16 - 17 ст. арм. просвітителі заснували нові центри друкованої книги: в Константинополі (1567, див. Абгар Дпір), Римі (1584), Львові (1616), Мілані (1621), Лондоні (1636), Нової Джульфа (1639), Ліворно (1643), Амстердамі і Марселі (див. Воскан Ереванці), Лейпцигу (1680), Падуї (1690) і т. д.

Початок друкарства і видавничої справи в А. було покладено зусиллями католикоса Симона Ереванці, який організував друкарню (1771) і паперову ф-ку (1776) в Ечміадзіні. Однак переважне становище в книгодрукуванні залишалося за "колоніями", оскільки в самій А. зберігалися несприятливі умови для розвитку нац. культури. З'явилися нові осередки арм. культури і друкарства в Петербурзі (1780), Нахичеване-на-Дону (1786), Астрахані (1796), Мадрасі (1772), Калькутті (1796), Тбілісі (1824), Москві (1829) і т. д. Всі ці центри зіграли велику роль в історії арм. книги, особливо значний внесок Константинополя і Тбілісі (див. Аствацатуров Дпір, Арапян Погос), де функціонували десятки арм. друкарень і вид-в. Крім того, велику іздат. діяльність розвинули, особливо по арменоведенія, венеціанські і віденські мхітаристів (конгрегація арм. церковників), друкарня останніх стала однією з кращих в Зап. Європі (обидві друкарні діють до сих пір).

Арм. видавці випустили твори не тільки нац. літ-ри, а й античних, російських і світових класиків в перекладі на арм. мова. "Хроніка" Євсевія Кесарійського, "Про тварин" Філона, "Речі" Соверіана і деякі ін. Класичні. твори античності стали надбанням науч. світу лише завдяки арм. перекладам, зробленим ще в 5 ст., т. к. оригінали цих творів не дійшли до нас.

У поч. 90-х рр. 19 в. стали видаватися уривки з творів К. Маркса і Ф. Енгельса. Так, в 1893 в Афінах був виданий на арм. яз. розділ з "найманої праці і капіталу" Маркса, в 1894 - перші дві глави "Маніфесту Комуністичної партії" К. Маркса і Ф. Енгельса, в тому ж році у Відні нелегально було видано повний текст брошури Енгельса "Розвиток соціалізму від утопії до науки" . Повний текст "Маніфесту Комуністичної партії" в перекладі С. Шаумяна і М. Манучарян був виданий в 1904 в Женеві "Комісією по виданню партійної соціал-демократичної літератури на грузинському і вірменською мовами" при ЦК РСДРП.

У поч. 20 в. в Баку і Тбілісі були засновані парт. підпільні друкарні. Особливою популярністю користувалася Авлабарськая нелегальна друкарня в Тбілісі, в якій на мовах народів Закавказзя, в т. Ч. І на вірменському, друкувалися відозви, листівки, брошури, парт. періодика. У цій друкарні з 1903 друкувався орган Кавказького союзного комітету РСДРП більшовицька газ. "Боротьба пролетаріату" на арм., Вантаж. і рос. мовах (перший номер видрукуваний в підпільній друкарні "Ніна" в Баку). Перша робота В. І. Леніна в перекладі на арм. мова - стаття "Самодержавство коливається" надрукована в об'єднаному номері (квітень - травень) газ. "Боротьба пролетаріату" за 1903. У 1905 в тій же газеті опубліковані роботи Леніна "Демократичні мети революційного пролетаріату" і "Третій з'їзд". У Авлабарської підпільної друкарні надруковані і окремими брошурами видані на арм. яз. статті Леніна "Про революційно-демократичної диктатури пролетаріату і селянства" і "До сільської бідноти".

В кін. 19 - поч. 20 ст. в Єревані були відкриті дек. нових друкарень ( "Урарту", "Луйс", "Айренік" і ін.), в яких друкувалися головним чином газети. Велика частина вірменської книжкової продукції випускалася вірменськими друкарнями в Тбілісі. Серед них відрізнялася хорошою технічною оснащеністю друкарня О. Мартиросяна.

Зі встановленням Рад. влади в А. (листопад 1920) арм. книга отримала широкі можливості для розвитку на рідній землі.

У перші ж роки Рад. влади кнігоіздат. справа в А. було поставлено на держ. основу. 10 червня 1921 засновано Арм. держ. вид-во - "Айпетрат" (нині вид-во "Айастан"). Згодом створюються Усманкрат (Учпедгиз), Кусрат (Партіздат), Кахрат (Политиздат), Гюхрат (Сельхозиздат), вид-во АН Арм. РСР, вид-во Єреванського університету. У поч. 1964 при Сов. Мін. Арм. РСР утворений Комітет з друку (з 1978 - Держкомвидаву Арм. РСР). За 408 років (починаючи з 1512 коли була надрукована перша арм. Книга, до 1920) з 460 друкарень в різних країнах світу вийшло в світ вірменською мовою 3719 назв книг загальним накладом близько. 3,5 млн. Прим. За 50 років (1920 - 70) в Сов. А. видано 36 тис. Назв книг загальним тиражем 225 млн. Прим.

У 1980 в Єревані діяло 7 изд-в: "Айастан", "Луйс", "Советакан Грох", вид-во Єреванського ун-ту, вид-во АН Арм. РСР, Газетно-журнальне вид-во ЦК КП Вірменії, "Гітелік" ( "Знання").

У діяльності видавництв особливе місце займає видання праць класиків марксизму в перекладі на арм. яз. Випущені Зібрання творів К. Маркса і Ф. Енгельса. У 20-х рр. на арм. яз. були видані отд. роботи В. І. Леніна "Про кооперацію", "Держава і революція" і багато інших. ін., в 30-х рр. - Избр. твори в 6 тт. і ін. У 1969 завершено видання Зібрання творів В. І. Леніна в 45 тт. (По 4-му вид.), З 1974 здійснюється видання Повного зібрання. творів В. І. Леніна (по 5-му вид.). Видано рішення КПРС, праці керівників Комуністичної. партії Рад. Союзу і Рад. гос-ва, а також твори С. Г. Шаумяна, С. Спандарян і ін.

Випущені (або продовжують видаватися) багатотомні фундаментальні науч. праці: "Історія вірменського народу", "Геологія Вірменської РСР", "Флора Вірменії", "Фауна Вірменської РСР" та ін .; серійні видання - "Бібліотека вірменської класики", "Бібліотека російської класики" і ін. Масовими тиражами виходять від. видання творів класиків арм. літ-ри (О. Туманяна, А. Ісаакяна, X. Абовяна, Раффі, Чаренца і ін.), героич. епос "Давид Сасунський", переклади творів рус. письменників (А. С. Пушкіна, Л. Н. Толстого, М. Горького, В. В. Маяковського і ін.). Широко видаються класики світової літератури. Вперше видається Вірменська радянська енциклопедія в 10 тт. (До 1980 вийшло 4 томи).

Мистецтво книги. Найбільш ранні зразки арм. книжкової мініатюри (отд. мініатюри "Ечміадзинського євангелія", Матенадаран, Єреван) сходять до 6 ст. З 9 - 10 ст. в арм. книжкової живопису розвиваються два напрямки: для одного з них, пов'язаного з нар. позов-вом, характерні яскрава декоративність, свобода і динаміка композиції, графічність, відсутність золота ( "Лазаревське євангеліє", 887, там же; і ін.); інше характеризується мальовничістю і парадної монументальністю, великою кількістю архіт. і пейзажних фонів, багатством орнаменту, застосуванням золота ( "Євангеліє цариці Млке", 902, монастир Сан-Ладзаро, Венеція). У мініатюрах 13 ст. зустрічається все більше світських мотивів, посилюються тенденції до створення загострено-емоційних образів (майстер Григор, євангеліє Таркманчац, 1232, Матенадаран, Єреван, та інші.). У 2-й пол. 12 - 14 ст. провідне становище в арм. позов-ве займає Кілікійський школа книжкової мініатюри (склалася в Киликийском арм. гос-ве на півдні суч. центр. Туреччини). Майстри киликийськой мініатюри (Торос Рослин, найбільший представник школи, Саркіс Піцак і ін.) Створюють твори, відмічені винятковою різноманітністю орнаментальних мотивів і фарб, великою кількістю золота, емоційною насиченістю фігурних сцен. У 13 - 17 ст. яскравою самобутністю відрізняються книжкова живопис ванской, Гладзорского, Татевскій і ерзурумському шкіл. Високим художнім якістю виділяються середньовічної століття. арм. оклади карбованої і литий роботи, а також шкіряні палітурки з тисненням.

У 17 - 18 ст. в зв'язку з розвитком друкарства на арм. мовою позов-во книжкової мініатюри поступово згасає. Першодруковані арм. книги були прикрашені гравюрами на металі (за зразком Біблії Пискатора). У 19 ст. поширюються літографія. ілюстрації, стилістично близькі рус. реалистич. книжковій графіці. Найбільшим майстром арм. книжкової ілюстрації кін. 19 - поч. 20 ст. був В. Я. Суреньянц.

Для становлення позовква книги Рад. А. в 1920-і рр. велике значення мав досвід роботи мн. майстрів в області політичне життя. плаката і газетно-журнальної графіки. У 20 - 30-ті рр. в книжковій графіці успішно виступили М. Арутчян, М. Абегян, Е. Кочар, А. Мамаджанян, М. Сарьян і ін. (особливу роль у формуванні нац. школи ілюстрації зіграли роботи по оформленню різних видань "Давида Сасунський", випущених у світ в зв'язку з ювілеєм епосу в 1938). Провідне становище в вірменському мистецтві книги цього періоду зайняв А. Коджоян, зазвичай не тільки ілюструвати книгу, а й створював її макет.

Ще більшу різноманітність творчих манер характерно для книжкової графіки А. 40 - 60-х рр. Поряд зі старими майстрами (Р. Бедросян, Кождоян, Ш. Ованісян і ін.) Високохудожеств. графич. цикли створювали в цей період і художники наступних поколінь (А. Бекарян, Г. Ханджян і ін.); успішно розвивалося оформлення вірменської дитячої книги (А. Баяндур, М. Петросян і інші). У 60 - 70-ті рр. зріс інтерес до проблем комплексного оформлення книги, до синтезу проблем мальовничості і "кольоровості" зі складальної графікою (досліди М. Петросяна).

Поліграфія. Від минулого Рад. А. дісталося в спадок 3 дрібні друкарні. За роки Рад. влади створена полиграфич. база. У 1978 в системі Держкомвидаву Арм. РСР працювали 43 полиграфич. підприємства, потужність яких брало з випуску книжково-журнальної продукції становила 480 млн. краско-відбитків. До найбільших полиграфич. підприємствам республіки відносяться: полиграфич. комбінат ім. Акопа мегапартії, 1-я друкарня, к-які в основному друкують книги і журнали; друкарня вид-ва ЦК КП Вірменії, де зосереджено друкування республіканських газет і журналів, друкарня кольорового друку Держкомвидаву Арм. РСР, в якій широко впроваджена офсетний друк.

Книжкова торгівля. В системі Управління книжкової торгівлі Держкомвидаву Арм. РСР ( "Айгірк") в 1978 працювали 93 магазина і 75 кіосків. Крім універсальних, існують магазини спеціалізовані за видами літератури: політичне життя. книги, технічної, муз. літ-ри, а також магазини букіністіч. книги та передплатних видань. У сільських районах книжкову торгівлю здійснює книготорговельна мережа "Айкооп" (в 1978 80 магазинів). Проводяться книжкові ярмарки, тижні, декади книжкової торгівлі і ін.

Бібліотечна справа. Перші бібліотеки в А. з'явилися ще в 5 - 10 ст. при монастирях. У 19 ст. відкрилися бібліотеки в навчальних закладах: в 1832 - в Єреванській чоловічої гімназії, в 1850 - в жіночій гімназії і в 1881 - в учительській семінарії. У 90-х рр. 19 в. працювало також 7 бібліотек при початкових і парафіяльних школах. Перша публічна платна бібліотека-читальня була створена в Єревані в 1902. У 1913 на території суч. А. налічувалося всього 13 бібліотек загального користування з книжковим фондом 9 тис. Тт. Після встановлення Рад. влади в республіці в 20-х рр. функціонувало 60 бібліотек і 245 хат-читалень. У 1979 в А. працювало 1,4 тис. Масових бібліотек з фондом 19,8 млн. Од. хр. Найбільша бібліотека - Держ. республіканська б-ка Арм. РСР ім. А. Ф. Мяснікяна в Єревані (відкрита в 1922 на основі фондів б-ки Єреванській чоловічої гімназії, см. В ст. Бібліотеки союзних республік). До великих науч. б-кам відносяться: Фундаментальна б-ка АН Арм. РСР - науково-методич. центр мережі 22 бібліотек академич. установ (осн. в 1935, св. 1,5 млн. од. зб.), Наук. б-ка Єреванського університету (осн. в 1921, св. 1,1 млн. од. зб.), Респ. науково-технічні. б-ка (осн. в 1963, св. 2,8 млн. од. зб.), Респ. науч. мед. б-ка Арм. РСР (осн. В 1949, 274 тис. Од. Зб.).

Бібліографія. Держ. реєстрацію друкованої продукції республіки веде Держ. книжкова палата Арм. РСР (осн. В 1922). У 1925 Книжкова палата стала видавати "Літопис друку", к-раю нині включає "Книжкову літопис", "Літопис периодич. І триваючих видань", "Нотний літопис", "Літопис изоизданий", "Радянська Вірменія в друку СРСР і зарубіжних соціалістичних країн ". З 1973 Палата видає також покажчики "Азербайджанська друк в Радянській Вірменії" і "Курдська друк в Сов. Вірменії". Палата щорічно видає статистич. збірник "Книга і періодична преса в Вірменської РСР в 19 .. році". З ініціативи Книжкової палати складено і видано капітальна праця Г. Левонян "Вірменська періодична преса", що охоплює період з 1794 до 1934 включно. Видано покажчики "Бібліографія радянської вірменської художньої літератури", "Бібліографія праць В. І. Леніна на вірменській мові", "Бібліографія праць К. Маркса і Ф. Енгельса на вірменській мові", "Вірменські вчені, публіцисти, журналісти", "Вірменські літературні зв'язку "та ін. Книжкова палата видала 1-й том (1920 - 1930) багатотомного бібліографія, покажчика" Книга в Радянській Вірменії ". Бібліотеками видано ряд бібліографія, праць, з яких брало найбільш значні: "Наука в Вірменії за 50 років", "Видання Академії наук Вірменської РСР з 1957 по 1968 рр.", "Вірменська бібліографія" А. Салмасляна, два томи "Вірменської бібліологіі V - XVIII ст. " А. Анасяна, "Радянська Вірменія за 50 років"; з 1963 виходить щорічник краеведч. і вірмено-ведч. літ-ри "Вірменія".

Літ .: 400 років російського книгодрукування, т. 1, М., 1964 (глави, поївши. Вірменії); Абгарян Г. В., Матенадаран, Ер., 1962; Ішханян Р., Аревшатяна С. С., Вірменська книга, Ер., 1978; Бабаян А. С., Вірменська книга, Ер., 1956; його ж, Вірменська книга і книгодрукування, Ер., 1963 (на арм. яз.); Левонян Г. Д., Вірменська книга і мистецтво книгодрукування, Ер., 1958 (на арм. Яз.); Видавнича справа в Радянській Вірменії, Ер., 1972; Манукян М. Н., Книга в десятій п'ятирічці, Ер., 1977 (на арм. Яз.); Вірменська мініатюра, Ер., 1968 (на арм., Рос. І франц. Яз.); Орнаменти вірменських рукописів. Альбом, Ер., 1978; Дрампян І. Р., Корхмазян Е. М., Художні скарби Матенадарана, М., 1976. А. С. Бабаян, Г. Г. Акопян.

джерела:

1. Книгознавство: енциклопедичний словник / Ред. колегія: М. М. Сікорський (гл. ред.) та ін. - М .: Сов. енциклопедія, 1982, - 664 с. з іл., 12 л. іл.