Визнання кредитного договору недійсним.
У нашій країні кредитні правовідносини дуже швидко розвиваються, не дивлячись на те, що на шляху цього розвитку зустрічаються різні камені спотикання, як великі так і не дуже. Досить часто (а в період кризи майже повально) люди стикаються з проблемою неможливості в подальшому обслуговувати кредит, на підставі чого виникає безліч кредитних суперечок з банками. Варіантів виходу з даної ситуації кілька: продати заставне майно, розірвати кредитний договір, визнати кредитний договір недійсним.
Якщо звернутися до Цивільного кодексу України, то ми побачимо, що угоди мають ряд обов'язкових умов в момент укладення:
- зміст правочину не повинен суперечити Цивільному кодексу України та іншим нормативно-правовим актам;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
- угода, яка здійснюється батьками, не повинна суперечити інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
У разі недотримання цих вимог в момент укладання угоди, вона визнається недійсною.
Визнання кредитного договору недійсним своїм наслідком має двосторонню реституцію, передбачену ст. 216 Цивільного кодексу України, тобто, в разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість отриманого за цінами, які існують на момент відшкодування.
Отже, в разі визнання кредитного договору недійсним боржник зобов'язаний повернути банку тільки суму тіла кредиту без виплати відсотків. Зате банк зобов'язаний повернути всю суму сплачених боржником відсотків за договором кредіта.Іменно цей факт є корисним для позичальника в разі визнання кредитного договору недійсним.
Наслідком визнання кредитного договору недійсним є також недійсність договору застави або іпотеки, адже, згідно з ч. 2 ст. 548 ГК України недійсність основного зобов'язання тягне недійсність правочину щодо його забезпечення.
Отже, недійсність кредитного договору тягне недійсність договору застави або договору іпотеки, що зазвичай укладається з метою забезпечення виконання кредитного договору, і як наслідок банк повинен повернути предмет застави позичальнику, передавався у володіння банку.