Втручання у вибори президента: США зайняті рівно тим, в чому звинувачують Росію

  1. Один з 250, кому відмовили
  2. «Америка з нами!»
  3. Вибори - або майдан?

Посольство Росії в США заявило, що будь-які спроби з боку Сполучених Штатів чинити тиск на майбутні президентські вибори неприйнятні

Посольство Росії в США заявило, що будь-які спроби з боку Сполучених Штатів чинити тиск на майбутні президентські вибори неприйнятні. Крім того, в посольстві назвали прямим втручанням вимоги США допустити «кого-небудь до виборів в Росії», а звинувачення Вашингтона в політичне підґрунтя відмов у реєстрації ряду кандидатів на президентських виборах охарактеризували «політизованими і необгрунтованими».

Один з 250, кому відмовили

Відповідь посольства Росії базується на заяві Держдепартаменту США, який прозвучав 26 грудня 2017 року. Тоді офіційний представник Держдепу Клей Ноел заявив про «стурбованість» Вашингтона відмовою в реєстрації кандидатом на президентських виборах блогера Олексія Навального.

«Такі дії вказують, що російський уряд не змогло захистити простір в Росії для здійснення прав людини і реалізації основних свобод», - вказав у своїй заяві Ноел.

Зі схожою заявою виступила Європейська служба зовнішніх справ (аналог МЗС Євросоюзу), яка на підставі відмови в реєстрації Навального висловила «серйозні сумніви в політичному плюралізмі» в Росії і негативно оцінила «перспективу демократичних виборів в наступному році»

Згодом представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що цей вислів Держдепу розглядається Росією як «пряме втручання як в процес виборів, так і у внутрішні справи держави».

Прокоментувала критику Держдепу і Європейської служби зовнішніх справ і глава російського ЦВК Елла Памфілова. Вона вказала, що з 2012 року через незнятих судимостей ЦВК відмовила в реєстрації 250 кандидатам на виборах різних рівнів, але «ні у кого, включаючи єврочиновників», до цих пір чомусь не було сумнівів у відповідності таких рішень російськими законами і міжнародної практиці.

«У зв'язку з цим закономірне запитання: чим викликана привілейована турбота щодо пана Навального? Чому раніше за аналогічними ситуацій була проявлена ​​така ж заклопотаність відносно інших громадян Росії, яким було відмовлено в реєстрації через судимість? »- підкреслила глава ЦВК.

Нинішнє становище Навального вже визначено: ЦВК Росії відмовив блогеру в реєстрації, враховуючи його непогашену судимість у справі про розкрадання в компанії «Кировлес». Навальний намагався оскаржити це рішення у Верховному суді Росії, однак вища судова інстанція постановила, що відмова в допуску на вибори був прийнятий ЦВК в повній відповідності з положеннями російського закону про вибори.

«Америка з нами!»

Позиція США і Євросоюзу з приводу виборів президента Росії не є в чому-небудь оригінальної. Ось уже протягом чверті століття західні країни щоразу намагаються «протягнути» на виборах потрібного їм кандидата, послідовно виступаючи на підтримку найбільш керованих прозахідних політиків.

При цьому в силу якоїсь магічної закономірності подібні «месії» не тільки виявляються незатребуваними російськими виборцями (реальний рейтинг Навального, навіть за опитуваннями опозиційної соціологічної служби «Левада-центр», становить трохи більше 1%), але і обтяжують власну біографію кримінальними способами особистого збагачення.

При детальному розгляді нинішньої «демократичної фігури» Навального в силу цього факту виникає стійке відчуття дежа-вю. Десь і колись це вже відбувалося, тільки замість блогера фігурував нафтовий барон, замість розкрадань «Кировлеса» - приватизований «Юганскнефтегаз», а замість зборів «ініціативних груп» на місцях - масова скупка голосів тодішнього скликання Держдуми. А так - практично повна аналогія, аж до повторення сакраментального «Захід нам допоможе». Хоча сьогодні, ясна річ, «і труба нижче, і дим пожиже».

Якщо ж копнути глибше і подивитися на реальну економічну і політичну програму таких прозахідних «мурзилок», то все виявляється і того сумніше. Так як в минулий бізнес-проект опального нафтового барона по відношенню до Росії хоча б входила ідея продати все цінне з країни дешевше. І підгодувати отриманими грошима свій ближнє коло - нафтовиків, газовиків, охоронні компанії і ручні ЗМІ. А у нинішніх опозиціонерів немає навіть такої куцою програми: в їх економічної і політичної програмі зяє порожнеча космічного вакууму.

Читайте також: Ми пригадаємо цей день: Роман Носиков про те, як Америка образилася

Подібна діра була і в «передреволюційних» обіцянках українських опозиціонерів зразка 2014 року. Мовляв, «зайдемо в Європу», а там вже і мереживні трусики самі собою приспіють. Звичайно, серйозні оратори з майданної сцени кидали гасла красивіше: «євроінтеграція», «боротьба з корупцією», «асоціація», але суть їх була рівно такий же: зроблять все за нас, треба тільки розслабитися і отримати належний нам евроудовольствіе. Ну і «Америка з нами!», Куди ж без неї.

Правда, реальність майданних «реформ» чомусь вилилася в астрономічний зростання послуг ЖКГ, інфляцію і падіння курсу національної валюти, різкий підйом пенсійного віку і перехід не просто до платної, але до відверто канібальську системі медичного обслуговування. Але це якраз і був той «західний» шлях, який спочатку планувався для України під час «євромайдан», - просто про його направлення було зовсім вже незручно говорити виборцям.

Як не говорив про свої справжні цілі власник «Юкоса» і як мовчить сьогодні про свою реальну програму глава «Фонду боротьби з корупцією».

Як не говорив про свої справжні цілі власник «Юкоса» і як мовчить сьогодні про свою реальну програму глава «Фонду боротьби з корупцією»

Вибори - або майдан?

Судячи з усього, спроби західного втручання в російські вибори триватимуть аж до дати голосування. На сьогоднішній день з рук ляльководів вибили основний «козир» і технологію майдану - підконтрольного їм і керованого ззовні кандидата в президенти.

У такій ситуації провести безкровну зміну влади (а точніше - верхівковий переворот) в країні-жертві набагато важче. Варіант «помаранчевого майдану» зразка 2004 року вже виключений, єдине вікно можливостей для Заходу в такому випадку - дії за варіантом України 2013-14 років, з дестабілізацією внутрішньополітичної обстановки і змовою всередині частини діючої еліти. Звичайно, в разі Росії це буде означати не просто смуту в Москві, але і громадянський конфлікт всюди і, швидше за все, дуже ймовірний розпад країни.

Читайте також: Нас перевірять на міцність: Дмитро Євстаф'єв про зовнішні загрози для Росії

Безумовно, такий сценарій є вкрай малоймовірним, але багато дій західних країн - триваючі санкції, політичний тиск, погрози «розстрільного списку» для російської еліти, військова конфронтація з Росією - свідчать саме про нього.

Судячи з усього, найближчими місяцями стануть для Росії часом випробувань: країні належить зробити свій вибір, а не попастися в заздалегідь розставлену для неї пастку.

«У зв'язку з цим закономірне запитання: чим викликана привілейована турбота щодо пана Навального?
Чому раніше за аналогічними ситуацій була проявлена ​​така ж заклопотаність відносно інших громадян Росії, яким було відмовлено в реєстрації через судимість?
Вибори - або майдан?