Загадка Бородіно - що визначило результат легендарного бою?

24 квітня 2015 року в Музеї-панорамі «Бородінська битва» відбулася наукова конференція «Епоха наполеонівських воєн: люди, події, ідеї». Програма наукової конференції була присвячена 200-річчю закінчення епохи наполеонівських воєн. Пропонуємо увазі читачів «Правміра» доповідь протоієрея Олександра Ілляшенка про втрати російської і наполеонівської армій.

Щорічні конференції в Музеї-панорамі «Бородінська битва» збирають представників музеїв, архівів, бібліотек, академічних інститутів з Москви, регіонів Росії, країн ближнього і далекого зарубіжжя. Цього року заявки на участь подали 26 фахівців, які готові поділитися з колегами і всіма, хто цікавиться епохою 1812 року, науковими досягненнями з різних аспектів і проблем її історії.

Протоієрей Олександр Ільяшенко, старший викладач Православного Свято-Тихонівського Гуманітарного університету, виступив з доповіддю Порівняльний аналіз чисельності і втрат наполеонівської армії в Бородінській битві за даними Денье і Толя.

У доповіді говориться:

Події Великої Вітчизняної війни 1812 року і Бородінський бій описані багатьма сучасниками і істориками. Однак, незважаючи на численні опубліковані джерела, мемуари й історичні дослідження, ні для чисельності Російської армії і її втрат в Бородінській битві, ні для чисельності і втрат наполеонівської армії немає усталеної точки зору. Розкид величин значний як за чисельністю армій, так і за величиною їх втрат.

Протоієрей Олександр Ільяшенко

Згідно широко поширеній точці зору втрати російської армії при Бородіно в півтора рази перевершують втрати наполеонівської. Якщо запропонована картина відповідає дійсності, то чому ж славен день Бородіна?

Так, звичайно, наші воїни билися хоробро, але ворожі хоробріший, наші майстерно, а вони вправнішим, наші воєначальники досвідчені, а у них досвідченіше. Так яка ж армія заслуговує більшого захоплення? При такому співвідношенні сил і втрат неупереджений відповідь очевидна. Якщо зберігати неупередженість і елементарну об'єктивність, доведеться визнати, що Наполеон здобув чергову перемогу.

Однак існує й інша точка зору. Генерал-квартирмейстер російської армії граф Толь грунтується на офіційних документах, відбитих у ворога під час втечі його з Росії, і свідченнях полонених генералів і офіцерів. У нього втрати «Великої армії» становлять 58 000, а російській - 44 000 чоловік.

При такому співвідношенні сил складається зовсім інша картина. Незважаючи на славу великого полководця, Наполеон, володіючи полуторним перевагою в силах, не тільки не зміг знищити російську армію, але його армія зазнала втрат на 14 000 більші, ніж російська.

В день Бородінської битви російська армія винесла натиск переважаючих сил противника і змогла завдати йому втрати, більш важкі, ніж власні. Цей день, безсумнівно, є днем ​​національної слави, вдень слави російської армії, вдень доблесті, честі, мужності, військового мистецтва її полководців, офіцерів і солдатів.

На наш погляд, проблема носить принциповий характер. Або, користуючись фразеологією Смердякова, в Бородінській битві «розумна» нація перемогла «дурну», або ж численні сили об'єднаної Наполеоном Європи виявилися безсилими перед величчю духу, хоробрістю і військовим мистецтвом доблесного російського воїнства.

Вважати, що величини втрат встановлені остаточно, передчасно. Для цього є вагомі підстави. Тому і доводиться говорити про «відносної достовірності».

Для того щоб уникнути помилок, не можна порівнювати тільки дві, нехай і «співмірні» величини. Необхідно для аналізу залучати весь доступний чисельний матеріал, тоді можна робити більш-менш надійні висновки.

Маючи статистику чисельності і загальних втрат, втрат офіцерського та генеральського складу, ми можемо скласти відносні величини - такі, наприклад, як частка загальних втрат, частка втрат офіцерського та генеральського складу, можемо визначити, скільки солдатів доводилося на одного офіцера або генерала, скільки офіцерів доводилося на одного генерала, а також, як змінилися ці співвідношення до і після бою.

Відносні величини можна порівнювати один з одним, крім того, слід очікувати, що відповідні відносні величини повинні змінюватися в досить вузьких межах. Якщо ж вони значно відрізняються, то потрібно шукати адекватне пояснення цьому факту, або знайти інше, більш точне значення цієї величини.

Можна припустити, що на Бородінському полі було 130 тисяч французьких солдатів, а також 55 тисяч солдатів інших національностей, наявність яких залишилося «в тіні». Крім того, «в тіні» залишилася і частина втрат. «Тіньові» втрати становлять 58 - 30 = 28 тисяч осіб.

Отже, ми можемо припустити, що в наполеонівської армії велася подвійна бухгалтерія: частина солдатів проходила по одним відомостями, частина - за іншими. Це стосується як загальної чисельності армії, так і її втрат. З огляду на цю обставину, ми можемо припустити, що чисельність французьких солдатів фіксувалася за однією відомістю, чисельність же союзних військ - по інший.

В статті протоієрея Олександра Ілляшенка представлені результати порівняльного аналізу чисельності і втрат наполеонівської армії в Бородінській битві за даними Денье і Толя. Показано, що отримали широке визнання дані, засновані на праці барона Денье, розходяться з параметрами, котрі характеризують армію на кордоні і з середніми величинами, характерними для наполеонівських воєн.

Навпаки, дані, наведені генерал квартирмейстером графом Толем, з задовільною точністю описують чисельність і втрати наполеонівської армії в Бородінській битві.

Виступ протоієрея Олександра Ілляшенка прокоментував Віссаріон Ігорович Алявдін, голова «Товариства нащадків учасників Великої Вітчизняної війни 1812 року»:

- Пролунало запитання, для чого це потрібно? Відповідь є на початку доповіді о. Олександра: щоб систематизувати і уточнити наявні цифри. Адже навіть в сучасних авторитетних виданнях написано: по втратах в Бородінській битві існує діаметрально протилежні погляди.

І, тим не менш, деякі сучасні історики навіть в серйозних виданнях дозволяють собі приводити, як досить точні, цифри, які переважно звучать таким чином: величезні втрати російської армії і мінімізовані втрати французької.

Здоровий глузд, спостереження, багатофакторний підхід до Бородінського бою змушує задуматися, адже ми бачимо ряд абсолютно недоведених заяв.

Віссаріон Ігорович Алявдін

І тут питання саме до військових історикам, які займаються втратами, незалежно - в історії чи сучасності: ніхто ще не спростував такий аргумент: чому співвідношення втрат солдатів до генералів французької армії при Бородіно відрізняється від їх же втрат у всіх інших битвах?

Що ж таке сталося в Бородіно, що визначило такий результат? Чому наступає сторона у всіх боях французів несла втрати значно більші, ніж при Бородіно?

Будь-яка армія несе великі втрати при настанні, якщо ця битва не закінчується повним розгромом супротивника. При Бородіну ж ми маємо абсолютно дивну ситуацію: як визнають авторитетні історики, багато хто вже пішли, скрізь Наполеон штурмував російські батареї, і ніде йому не вдалося прорвати російський фронт. Тоді звідки втрати в півтора рази менше, ніж у росіян?

До сих пір ніхто не бере на себе відповідальність сказати, що ці цифри доведені на сто відсотків. І тоді постає питання: чому ми не можемо вдатися до прийнятого в науці порівняльного статистичного аналізу?

Сергій Володимирович Львів, заступник директора з наукової роботи Музею-панорами «Бородінська битва», ведучий конференції погодився з потрібності таких досліджень:

- Математичні методи в історії застосовуються і в Росії, і тим більше за кордоном, досить давно. У нас, починаючи з академіка Ковальченко і до нинішнього часу, коли в МГУ є кафедра історичної інформатики, активно діє асоціація «Історик і комп'ютер» в Москві і на Алтаї. Вони беруть участь в численних міжнародних конференціях.

Сергій Володимирович Львів

Організатори заходу: Уряд Москви, Департамент культури міста Москви, ГБУК «Музей-панорама« Бородінська битва »за підтримки Російського військово-історичного товариства.

Підготувала Тамара Амеліна