Закон про державною мовою: від чого і як потрібно захищати українську мову

У Верховній раді України йде підготовка до другого читання законопроекту «Про забезпечення функціонування української мови як державної». На початку жовтня депутати українського парламенту більшістю голосів прийняли його в першому читанні. Законопроект передбачає використання української мови в усіх сферах суспільного життя: від охорони здоров'я до культури і мас-медіа, від судочинства до сфери обслуговування.

Про це йдеться в сьогоднішній статті в виданні Deutsche Welle.

Мова отримає статус державного символу нарівні з гербом, наруга над ним або нехтування буде каратися штрафами або позбавленням волі на строк до півроку. Стежити за дотриманням закону буде спеціально створена Національна комісія зі стандартів державної мови і уповноважений із захисту української мови, який призначається Кабінетом Міністрів.

Про мовну ситуацію в Україні, зміни, передбачені новим законопроектом, своєчасності і доцільності його прийняття і ставлення до нього DW поговорила з одним з ініціаторів прийняття документа, депутатом Ради Миколою Княжицьким і генеральним директором Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), професором кафедри соціології університету « Києво-Могилянська Академія »Володимиром Паніотто.

Соціолог: Рідна мова - не завжди мова спілкування

Завдання нового закону про мову, в першу чергу, полягає в тому, щоб «утвердити українську мову як державну», «регулювати його використання у всіх сферах політичного і державного життя» і «захистити українців, які хочуть говорити на своїй мові», говорить депутат Верховної ради, голова комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький.

Крім того, додає він, новий закон важливо прийняти і з законодавчої точки зору: він повинен заповнити вакуум, що утворився в частині українського законодавства після того, як в лютому 2018 року Конституційний суд скасував закон про мову, ухвалений у 2012 році (відомий як закон Ківалова -Колесніченко).

Ніяких наслідків ні для російськомовного населення, ні для представників інших національних меншин, які проживають в Україні, новий законопроект не матиме, запевняє Княжицький. Мова, за його словами, йде виключно про «україномовному населенні країни і захисту його прав». «Усі соціологічні дослідження свідчать про те, що більшість населення України є україномовним. За статистикою, понад 60 відсотків вважають українську мову рідною », - говорить ініціатор нового закону.

Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), професор кафедри соціології університету «Києво-Могилянська Академія» Володимир Паніотто називає ситуацію з визначенням україномовного і російськомовного населення «кілька проблематичною». Питання «Яку мову ви вважаєте рідною» не відображає реальної ситуації, пояснює він. І додає, що учасники соцопитувань завжди з великою перевагою називають рідною мовою українську, але при цьому уточнюють, що з друзями або вдома розмовляють по-російськи.

«У наших дослідженнях ми зазвичай запитуємо респондентів, якою мовою їм зручніше розмовляти з інтерв'юером. На початку 90-х років російська вибирали 55% опитуваних, зараз їх приблизно 45%. Тобто ефективність українізації за ці роки виявилася не дуже висока. Частково це зменшення (частки респондентів, які обирають російську мову. - Ред.) Пов'язано зі зміною території соцдосліджень: ми вже не проводимо опитувань в Криму і на частині Донбасу », - розповідає соціолог.

Від судочинства до культури

Прийнятий в першому читанні законопроект регулює застосування державної мови в усіх державних і суспільних сферах життя. Вся медична та судова документація буде вестися виключно українською мовою, він же повинен стати мовою спілкування судових працівників і співробітників державних і комунальних медустанов. Втім, надати пацієнтам медичну допомогу можна буде і на іншій мові, якщо вони про це попросять.

Професійна правова допомога надаватиметься тільки українською мовою. У разі ведення судового процесу іншою мовою необхідна присутність українського перекладача. Мовою всіх підприємств і організацій сфери послуг, в тому числі, онлайн-магазинів і каталогів, також стане український. Обслуговування на іншій мові буде можливо на прохання клієнтів.

загрузка ...

Будь-які друковані ЗМІ повинні будуть видаватися українською мовою. Видання ЗМІ на інших мовах допускається лише в тому випадку, якщо їх зміст повністю відповідає україномовному оригіналу. У всіх місцях поширення ЗМІ частка україномовних газет і журналів повинна буде становити не менше 50 відсотків.

Істотні зміни передбачені і в сфері культури. Відповідно до прийнятого в першому читанні законопроектом, мовою практично всіх культурних заходів - від музейних експозицій до театральних і концертних вистав - має бути українська. У разі використання слів на інших мовах їх необхідно дублювати в українській транскрипції.

Театральні постановки зарубіжних колективів в державних або комунальних театрах повинні супроводжуватися субтитрами українською мовою. Кількість фільмів іноземними мовами в кінотеатрах не повинно перевищувати 10 відсотків від загальної кількості фільмів на місяць.

Чи потрібна захист україномовних українців?

«Люди, які говорять по-українськи, відчувають обмеження своїх потреб - в тому числі, культурних, - каже депутат Микола Княжицький. - Вони дуже часто не можуть отримати достатньої кількості інформації українською мовою - скажімо, по телебаченню або по радіо. А ці люди хотіли б отримати свій захист. І закон їм такий захист гарантує ».

Чи справді україномовні мешканці країни відчувають, що їхні потреби в мовній сфері не задоволені? «У мене не склалося враження, що вони відчувають себе ущемленими в своїх мовних правах», - говорить генеральний директор КМІС Володимир Паніотто.

За його словами, дані соцопитувань свідчать про те, що питання, пов'язані з мовою, зазвичай займають останнє або передостаннє місце (серед пріоритетних. - Ред.) І не сприймаються респондентами «як проблеми, які потрібно вирішувати».

Як захищати українську мову

Одним з основних аргументів українських політиків, що підтримують прийняття нового закону про мову, є твердження, що його необхідно захищати. «Українська мова повинна бути захищена від російської пропаганди, від різних провокацій, він повинен бути гарантований у вжитку», - переконаний ініціатор законопроекту Микола Княжицький.

Поділяє цю думку і Володимир Паніотто. «Протягом багатьох років в Україні досить активно насаджувався російську мову. Без якихось спеціальних заходів така жорстка конкуренція не дозволила б рости частці україномовного населення країни. Тому я думаю, що його дійсно потрібно захищати. Питання в тому, якими методами », - міркує соціолог.

В тему - Російська мова в Україні - мова інтелігенції?

Правильними, на його думку, повинні бути не забороняють укази, а створення нових можливостей для розвитку мови і його популяризація. Ідеальним прикладом в цьому сенсі Володимир Паніотто вважає створення в 1992 році Києво-Могилянської академії. «Цей вуз з двома робочими мовами - українською та англійською - і зараз є одним з кращих в країні, а в перші роки існування він взагалі був найкращим. І молоді люди, які хочуть здобути першокласну освіту, прагнуть вступити до Києво-Могилянську академію. Ось це правильний спосіб підтримки української мови », - зазначає вчений.

Зусилля, спрямовані на захист і розвиток мови, повинні бути обернено пропорційні віку, вважає Володимир Паніотто: «Ті заходи, які приймаються зараз - відключення російських каналів, введення квот- діють однаково на всі вікові групи, а в даному випадку вони повинні бути обернено пропорційні віку: чим старша вікова група, тим менше на неї повинен чинитися тиск з приводу зміни мови ».

«Проблеми з мовою сприймаються людьми вкрай болісно»

Як ставляться до нового законопроекту жителі України, невідомо - соцопитування на цю тему ще не проводилися. Але проблеми з мовою, за оцінкою професора Паніотто, сприймаються людьми вкрай болісно. «Говорити на якійсь мові - це як дихати повітрям: поки немає ніяких перешкод, людина цього просто не усвідомлює. Коли починаються якісь мовні утиски, це викликає у людей велике обурення », - пояснює глава КМІС. І згадує ситуацію, що склалася в Україні в 2014 році, після перемоги Майдану.

Тоді В'ячеслав Кириленко, який займав у той час пост віце-прем'єра і міністра культури України, запропонував скасувати спірний закон Ківалова-Колесніченка, який передбачав можливість введення статусу регіональної мови в регіонах з чисельністю національних меншин більше 10 відсотків населення, і прийняти новий закон про мову.

Верховна рада проголосувала за цю пропозицію, що викликало різку реакцію органів місцевого самоврядування в ряді регіонів. В. о. президента Олександр Турчинов заявив, що не підпише рішення парламенту про скасування закону про регіональні мови до тих пір, поки Рада не прийме новий. Однак тему активно підхопив ряд російських ЗМІ, які повідомили про те, що в Україні заборонили російську мову.

«Закон Ківалова-Колесніченка справді був не дуже вдалим, його багато критикували, але є закон, а є реальна практика. За всіма дослідженнями, його застосування нікого не особливо не турбувало, з ним існували якийсь час і могли існувати і далі. Нагальної потреби скасовувати його не було - в країні, в якій, фактично, починалася війна, це було все одно, що хлюпнути бензин в тліючий багаття. На мій погляд, це призвело до того, що число (проросійських. - Ред.) Добровольців на сході України збільшилася, а кількість жертв конфлікту в Донбасі зросла », - вважає український соціолог.

Спробу обговорення і прийняття нового закону про мову незадовго до виборів Володимир Паніотто вважає не надто вдалою: «Можливо, новий закон про мову дійсно слід прийняти, але краще для цього час - відразу після виборів, в спокійному режимі, при тривалому обговоренні і з повнішим урахуванням думок громадськості. А приймати його незадовго до виборів, коли рівень довіри виборців і без того дуже низький, не найкраще рішення ».

Коли відбудеться друге читання законопроекту «Про забезпечення функціонування української мови як державної», поки невідомо.