ЖУРНАЛИ ПЕДАГОГІЧНІ

Розстановка наголосів: ЖУРНА`ЛИ ПЕДАГОГІ`ЧЕСКІЕ

ЖУРНАЛИ ПЕДАГОГІЧНІ - периодич. видання, присвячені питанням виховання, освіти і навчання підростаючих поколінь і дорослих; один з найважливіших джерел для вивчення суспільно-пед. руху і пед. думки, розвитку нар. освіти. Виникнення і розвиток Ж. п. Пов'язане із загальним ходом розвитку педагогіки і нар, освіти. Спочатку пед. думка відбивалася на сторінках журналів загального характеру. Так, в Росії в видаваних просвітителем 18 в. Н. І. Новіковим сатиричних. журналах "Трутень" (СПБ, 1769 - 70), "Гаманець" (СПБ 1774) і ін. містився багатий пед. матеріал, висувалися раціональні вимоги до виховання, а в "Додатку до Московським відомостями" (1783 - 84) був пед. розділ, з к-якого виріс перший дет. журн. "Дитяче читання для серця і розуму". Проблемам виховання відводилося значне місце в "Санкт-Петербурзькому журналі" (1798), який видавався А. Ф. Бестужев і І. П. Пніна - рус. просвітителями, послідовниками А. Н. Радищева.

Пропаганда передових пед. ідей в 1-й чверті 19 ст. проводилась в журналах: "Вісник Європи" в період, коли він видавався Н. М. Карамзіним (М., 1802 - 03), "Періодичне видання Вільного товариства любителів словесності, наук і мистецтв" (СПБ, 1804), "Північний вісник" (СПБ, 1804 - 05), "Журнал Російської словесності" (СПБ, 1805), "Соревнователь освіти і доброчинність" (СПБ, 1818 - 25), альманасі "Мнемозина" (М., 1824 - 25), що знаходився під ідейним впливом декабристів. Одночасно існували журнали реакційного характеру: "Друг юнацтва і всяких років" (М., 1807 - 15), "Веселка" (Ревель, 1831 - 32), але не вони визначали осн. напрямок пед. журналістики.

У поч. 19 в. виходив журн. "Патріот" (М., 1804), що видається В. Ізмайлов, в к-ром у першій (пед.) Частини містилися гл. обр. перекладні статті, популяризувати ідеї Ж. Ж. Руссо та І. Г. Песталоцці.

Першим журналом, спеціально присвяченим питанням педагогіки, був "Педагогічний журнал" (СПБ, 1833 - 34), осн. Е. О. Гугеля, П. С. Гур'єв і А. Г. ОБОДІВСЬКЕ. У ньому розгорнулася критика виховання і школи того часу з позицій наукової педагогіки, висвітлювалися питання теорії і практики виховання, історії педагогіки. Журнал відстоював передові погляди, боровся за загальне елементарне нар. освіту, пропагував ідеї виховує навчання. Під ред. П. Г. Редкина і Д. А. Валуєва виходив журн. "Бібліотека для виховання" (М., 1843 - 1846) з пед. відділом, а в 1847 - 49 під ред. Редкина - "Нова бібліотека для виховання", що користувалася великою популярністю.

Паралельно з суспільно-пед. виданнями в 19 ст. виходили журнали, які виражали офіційну точку зору: "Періодичне твір про успіхи народної освіти" (СПБ, 1803 - 19), "Журнал Департаменту народної освіти" (СПБ, 1821 - 24), "Записки, що видаються від департаменту народної освіти" (СПБ, 1825 1827 1829). Ці журнали були попередниками осн. офіційного органу - "Журналу Міністерства народної освіти", яке існувало з 1834 по 1917. У перших офіційних Ж. п. друкувалися гл. обр. урядові укази, постанови Головного правління училищ, а також статті, що містили релігійно-моральні настанови.

Підйом суспільно-демократичного. руху в 60-х рр. 19 в. сприяв пожвавленню пед. думки і виникненню суспільно-пед. орг-цій (Комітети та суспільства грамотності, С.-Петербурзьке пед. т-во, недільні школи і т. п.). Це викликало і підйом пед. журналістики, привернуло до участі в пед. журналах видних педагогів і громадських діячів. Найбільш важлива роль в цьому відношенні належала "Поступу для виховання" (з 1860 - "Виховання") під редакцією А. А. Чумікова, зумів зробити журнал органом передової суспільної думки.

"Російський педагогічний вісник" (СПБ, 1857 - 61), який видавався педагогами Н. Вишнеградський, Гур'єв, А. Григоровичем, "Учитель", осн. педагогами І. І. Паульсон і Н. Х. Вессель, "Ясна поляна" Л. М. Толстого, "Народна школа", осн. діячем по поч. утворення Ф. Н. Мєдніковим, - являють собою Ж. п., які підняли важливі науково-пед. питання і відображали нагальні потреби рус. школи. Починає виходити перший рус. журнал з дошкільного виховання "Дитячий сад" (СПБ, 1866). До цього періоду відноситься і виникнення "Педагогічного збірника", органу Головного управління військово-уч. закладами, що займав передові позиції.

У період політичне життя. реакції 70 - 80-х рр. 19 в., Коли царський пр-во крок за кроком ліквідувало завоювання 60-х рр., В Ж. п. Не було широкого обговорення пед. питань, увага зосереджувалася переважно на питаннях методики, уч. посібників і т. п. Разом з тим виникла ціла низка журналів, що виходили і в наступні роки. Виходили: журн. "Сім'я і школа" (СПБ, 1871 - 88), що пропагував систему Ф. Фребеля, "Педагогічний листок", що став в наступні роки великим журналом різнобічного пед. змісту, перший критико-библиографич. журнал пед. літ-ри "Педагогічний музей" (СПБ, 1875 - 1880), "Виховання і навчання", "Педагогічна літопис", під ред. К. Сент-Ілера, що видавалася С.-Петербурзьким пед. об-вом (1876 - 77). З'явився журн. "Жіноча освіта", під ред. В. Спасовіча (СПБ, 1876 - 91); в 1892 проблематика його була розширена, і він був перетворений в журн. "Освіта", де містилися общепед. і історико-пед. статті; в 1903 - 07 в ньому брали участь марксисти (В. В. Боровський, А. В. Луначарський, М. С. Ольмінський, І. І. Скворцов-Степанов, В. М. Фріче).

90-е рр.- період пожвавлення і нового підйому нар. освіти і, певною мірою, його демократизації, посиленої уваги до земської поч. школі (див. Земські школи), зростання недільних шкіл для дорослих і позашкільних установ. Виходять 2 найбільших Ж. п .: "Вісник виховання" і "Російська школа" - органи буржуазно-демократичних. пед. думки, які розробляли проблеми теорії та історії педагогіки, експериментальної педагогіки, психології. Журнали містили також хроніку нар. освіти в Росії і за кордоном. У "Віснику виховання" висвітлювалися гл. обр. виховні проблеми, в "Руській школі" - питання роботи пор. школи, дидактики, методики викладання уч. предметів, історії педагогіки та школи. У зв'язку з розвитком в Росії спец. освіти почав видаватися журн. "Технічна освіта" (СПБ, 1892 - 1917, з 1908 виходив під назв. "Технічне і комерційну освіту").

Період першої рус. революції (1905 - 07) відзначений появою великої кількості журналів, що призначалися педагогам: "Завдання оновленої школи" (П., 1908, № 1), "Вісник Всеросійського союзу вчителів і діячів з народної освіти" (СПБ, 1905, № 1 - 3 ), "Вісник вчителів" (СПБ, 1906, № 1 - 4), "Учитель" (СПБ, 1907, № 1 - 9), "Журнал вчителя" (Новочеркаськ, 1906, № 1-2), "Педагогічна тиждень" (К., 1906, № 1 - 8), "життя і школа" (Саратов, 1906), "школа і життя" (Тифліс, 1906, № 1 - 9), "Ехо середньої школи" (СПБ, 1906, № 1, 2), а також зростанням ученич. журналів: "Голос середніх навчальних закладів" (СПБ, 1906, № 1 - 3), більшовицький журн. "Молодість" (СПБ, 1906, № 1 - 2). Існування цих журналів було нетривалим. У період між двома буржуазними революціями з'явилися Ж. п., Що існували більш тривалий час: "Вільне виховання", "Народний вчитель" (Кишинів - К.-М., 1906 - 19), "Для народного учителя", "Педагогічна огляд" (М., 1912 - 15), "Педагогічна справа" (Гродно, 1911 - 1913), "Професійна освіта" (П., 1915 - 17).

У ряді журналів висвітлювались питання методики викладання: рос. мови - "Рідна мова в школі" (Ярославль, 1914 - 18), "Філологічні записки" (Воронеж, 1860, 1862, 1864 - 1917), "Російський філологічний вісник" (Варшава-М.- СПБ - Казань, 1879 - 1918 ), "Філологічна огляд" (М., 1891 - 1902); математики - "Журнал елементарної математики" (К., 1884 - 86), "Школа математики чистої і прикладної" (СПБ, 1885, № 14), "Записки математичного гуртка при Оренбурзькому реальному училищі" (Оренбург, 1906 - 14) , "Математичний вісник" (М., 1914 - 17) та ін.

Одночасно з суспільно-пед. журналами виходили офіційні периодич. видання: крім "Журналу Міністерства народної освіти", виходили місцеві видання уч. округів і дирекцій нар. училищ. Циркуляри ряду уч. округів містили неофіційну частину, а в деяких уч. округах видавалися журнали, напр .: "Педагогічний вісник Московського навчального округу" (1911 - 17), "Початкове навчання" (Казань, 1901 - 17) і "Вісник освіти і виховання" (Казань, 1914 - 16) - Казанського уч. округу, "Вісник Оренбурзького навчального округу" (Уфа, 1912 - 15), "Домашнє та шкільне навчання" (Варшава, 1911 - 15) - Варшавського уч. округу, "Народна освіта в Віленському уч. окрузі" (Вільно, 1901 - 15); до циркулярів по Управлінню Кавказьким уч. округом (Тифліс) давалися у вигляді додатку окремі статті. Під редакцією директорів нар. училищ виходили "Известия з народної освіти Воронезької губернії" (Воронеж, 1912 - 16), "Кубанська школа" (Катеринодар, 1906, № 1 - 8), "Оренбурзькі педагогічні записки" (1907 - 10).

Загальна кількість Ж. п., Що видаються в дореволюційній Росії (1916), - св. 300, в 50 містах: Астрахань, Баку, Бендери, Варшава, Вільно, Виндава, Владикавказ, Вологда, Вороніж, Гродно, Дерпт, Єкатеринбург, Катеринодар, Єлизаветград, Житомир, Іркутськ, Казань, Київ, Кишинів, Красноярськ, Луганськ, Могильов, Москва, Ніжин, Нижній Новгород, Миколаїв, Новгород, Новочеркаськ, Одеса, Оренбург, Пенза, Петербург, Полтава, Ревель, Рига, Самара, Саратов, Сергієв-Посад, Симбірськ, Сімферополь, Смоленськ, Тамбов, Тифліс, Тобольськ, Томськ, Уфа , Хабаровськ, Харків, Чита, Ярославль. Велика частина Ж. п. Видавалася в Петербурзі (117), Москві (41), Києві (16).

Видавцями Ж. п. Були: Мін-во нар. освіти, Головне управління військово-уч. закладами, церковне відомство, уч. заклади різних відомств, міські думи, земства, вчительські союзи, пед. т-ва і культурно-просвітні об'єднання, з'їзди, виставки, окремі особи. У суспільно-пед. журналах брали участь видатні педагоги і за традицією, висхідній ще до 60-их рр. 19 в., Залучалися до участі нар. вчителя. Журнали вели боротьбу проти казенного духу і рутини офіційної школи. За своїм змістом Ж. і. були в своїй більшості енциклопедичні, т. к. охоплювали осі. питання педагогіки і нар. освіти, в них розроблялися різноманітні питання пед. теорії і практики, піднімалися найважливіші проблеми педагогіки як науки: її цілі та принципи, зв'язок з філософією і психологією; в центрі уваги перебували проблеми навчання, що виховує, міцного зв'язку освіти з моральним вихованням. Рус. методпч. думка знаходила відображення в загальній пед. журналістиці: велике місце займали статті про викладання рус. яз. і літератури, про методику пояснювального читання, літ. бесід, письмових робіт і т. д. Чільне місце займали питання реформи пор. школи, пед. підготовки вчителів. Значна увага приділялася хроніці вітчизняної та зарубіжної школи і позашкільних установ; журнали систематично вели бібліографію і своїми рецензіями охоплювали більшість виходила уч.- виховної літератури.

Суспільно-політичне життя. напрямок більшості Ж. п. було ліберально-буржуазним (виняток становлять журнали 60-х рр. 19 ст. і періоду революції 1905 - 07, з одного боку, органи офіційні і церковного відомства - з іншого). Цим пояснюється їх негативна позиція по відношенню до заходів Рад. влади в області нар. освіти в перші місяці після Вел. Окт. соціалістичної. революції.

Початок сов. пед. журналістики характеризується наростаючим кількістю журналів в перші післяреволюційні роки. Багато Ж. п. Видавалися губернськими і повітовими відділами нар. освіти, проте через відсутність міцної бази вони були недовговічні і часто обмежувалися одним-двома номерами. З розвитком Рад. гос-ва створилася база і для розвитку пед. журналістики. Ж. і. служили мети залучення вчителів до будівництва сов. школи, до здійснення комуністичного. виховання. Осн. лінію розвитку сов. пед. думки відображали "Народна освіта", "Комуністичне просвіта" - органи Нар. Комісаріату по освіті РРФСР, і "На шляхах до нової школи" - тео. орган Держ. вченої ради під ред. Н. К. Крупської. З'явилися журнали по окремих галузях нар. освіти: "Дошкільне виховання", "Дитячий будинок" (М., 1928 - 30), "Охорона дитинства" (М., 1930 - 31), "Питання дефектології", "Вожатий", "Просвещение на транспорті" (М. , 1922 - 30). Виходили ряд років місцеві Ж. п .: "Просвещение Сибіру" (Новосибірськ, 1923 - 35), "oУральскій учитель" (Свердловськ, 1925 - 27, з 1927 по 1931 виходив під назв. "Просвещение на Уралі"), "Питання освіти на Північному Кавказі "(Ростов-на-Дону, 1926 - 29)," Далекосхідний учитель "(Хабаровськ, 1934 - 37)," Питання освіти на Далекому Сході "(Владивосток, 1923 - 25). Виникли методич. журн .: "Рідна мова і література в трудовій школі" (М., 1928), "Математика в школі" (М., 1918), "Природознавство в школі" (Л., 1918 - 29).

Після постанов ЦК ВКП (б) 1931 1932 і 1936 з'явилися журнали, що відображають перебудову сов. школи на засадах систематич. вивчення основ наук, подальший розвиток пед. наук. Перебудовуються методич. журнали і видаються нові: "Російська мова в школі", "Література в школі", "Математика в школі", "Географія в школі", "Фізика в школі", "Хімія в школі", "Біологія в школі", "Історія в середній школі "(М., 1934, з 1946 виходить під назв." Викладання історії в школі ")," Іноземна мова в середній школі "(М., 1934, з 1948 виходить під назв." Іноземні мови в школі ") . Виділяються спец, журнали по поч. і пор. утворення: "Початкова школа", "Середня школа" (М., 1935 - 38, 1939). З 1937 почав виходити науково-пед. журі. "Радянська педагогіка".

Однією з характерних особливостей сов. пед. журналістики є поява Ж. п. на нац. мовах. Досвід і узагальнення роботи нац. шкіл відбивав суспільно-політичне життя. і науково-пед. журн. "Просвітництво національностей". Найбільші журнали на нац. мовах: УРСР - "Радянська школа" ( "Радянська школа"); БССР - "Народна асвета" ( "Народна освіта"); Узб. РСР - "Рада мактаб" ( "Радянська школа"); Казах. РСР - "Казахстан мектеби" ( "Школа Казахстану"); Вантаж. РСР - "Скола та цховреба" ( "Школа і життя"); Азерб. РСР - "Азербайджан мектеби" ( "Азербайджанська школа"); Літів. РСР - "Тарібіне мокікла" ( "Радянська школа"); Молд. РСР - "Инвецоторул святкує" ( "Радянський педагог"); Латв. РСР - "Падом Латвіяс відколу" ( "Школа радянської Латвії"); До ІРГ. РСР - "Мугалімдерге Жарден" ( "На допомогу вчителю"); Тадж. РСР - "мактаб совєти" ( "Радянська школа"); Арм. РСР - "Советакан манкаварж" ( "Радянський педагог"); Туркм. РСР - "Мугаллима кемек" ( "На допомогу школі"); Ест. РСР - "Ниукогуде коол" ( "Радянська школа").

У період Вел. Батьківщин. війни більшість Ж. п. не видавалося. У повоєнний час відновилося видання Ж. п. (За винятком деяких місцевих) і з'явилися нові журнали. Почали виходити: "Народна освіта", "Сім'я і школа", "Політехнічна навчання" (з 1960 - "Школа і виробництво"), "Школа-інтернат", "Загальноосвітня школа дорослих" (з 1961 виходить під назв. "Вечірня середня школа ").

Крім Ж. н., Присвячених роботі загальноосвітньої школи, виходять Ж. п., Що відображають питання проф.-технічна., Середнього спец, і вищої освіти, культурно-освітньої роботи: "Професійно-технічна освіта" (М., 1941) , "Середня спеціальна освіта", "Вісник вищої школи", "Культурно-освітня робота" (М., 1940).

До Ж. п. Примикають продовжувані видання - периодич. збірники, що випускаються ін-тами удосконалення вчителів, методич. кабінетами і ін., а також "Праці", "Доповіді", "Вчені записки", "Известия", що випускаються АПН РРФСР, пед. ін-тами і ін. уч. і науч. установами та орг-цнямі. Значне місце займають також бюлетені - видання офіційно-документального порядку та інформаційно-довідкові.

Сов. Ж. п. Вельми різноманітні за тематикою і охоплюють різні питання педагогіки і нар. освіти: питання теорії і практики виховання і навчання, історії педагогіки, пед. психології, організації та стану нар. освіти; особлива увага приділяється передового досвіду шкіл і вчителів.

Статті Ж. і. і видань, що продовжуються враховуються в вихідному поквартально бібліографія, покажчику "Література з педагогічних наук і народної освіти", який видавався з 1951 Держ. бібліотекою по нар. утворення ім. К. Д. Ушинського АПН РРФСР, а також в "Літопису журнальних статей", що видається Всесоюзної книжкової палатою з 1926.

Літ .: Лісовський Н. М., Бібліографія рус. периодич. друку, 1703 - 1900, П., 1915; Аблов Н. Н., Педагог. періодична преса, 1803 - 1916, під ред. Е. Н. Мединський, М., 1937 (стеклогр.); Педагогіка-історич. [Бібліографіч. огляд], тема 1 - 8, М., 1935 - 36; Бібліографія периодич. видань Росії, 1901 - 16, т. 1 - 4, Л., 1958 - 61; Періодич. друк СРСР, 1917 - 49, Журнали, праці і бюлетені по культурному будівництву, народної освіти і просвіти, М., 1956; Літопис периодич. видань СРСР, 1950 - 54, М., 1955; Літопис периодич. видань СРСР, 1955 - 60, ч. 1, М., 1963.

Журнали педагогічні (зарубіжні). Перші журнали пед. характеру з'явилися в нач. 18 в. у Великобританії. Англ. держ. діяч і письменник Дж. Аддісон спільно з письменником Р. Стилом заснували щотижневий журн. "Tatler" ( "Собеседник"), L., 1709 - 11, за к-рим пішов "Spectator" ( "Спостерігач"), L., 1711 - 12, 1714, а потім журн. "The Guardian" ( "Опікун"), L., 1713. В кінці 18 ст. почав виходити спец, пед. журн. "The Children's Magazin or Monthly Repository of Instruction and Delight" ( "Журнал для дітей, або Щомісячна скарбниця повчання і радості"), L., 1799. У Німеччині з 1713 - 14, а потім і в ін. Країнах з нього. мовою почали широко розповсюджуватися журнали релігійно-морального змісту ( "Моrаlistische Wochenschriften"). У Франції поява Ж. п. Відноситься до кінця 18 ст. - "Journal de Famille ou livre des enfants" ( "Журнал виховання в сім'ї"), Р., 1789 а в нач. 19 в. почав виходити журнал на допомогу поч. утворення: "Journal d'Education" ( "Журнал освіти"), Р., 1815 - 28.

У США Ж. п. З'являються в 1-й чверті 19 ст .: "Juvenile mirror or Educational Magazine" ( "Виховання юнацтва, або Педагогічний журнал"), NY, 1812; "American Journal of Education" ( "Американський педагогічний журнал"), Boston, 1826 - 39; "Teacher's Guide and Parent's Assistent" ( "Супутник вчителів і батьків"), Portland, 1826 - 28; "SchoolMagazine" ( "Шкільний журнал"), Boston, 1829. У 19 ст. починається швидке зростання пед. літ-ри і пед. журналістики в Європі та США.

За період з 1811 по 1900 в США з'явилося 409 Ж. п. В даний час Ж. п. Видаються в більшості країн. За даними ЮНЕСКО, до тисячу дев'ятсот шістьдесят-дві Ж. п. Видавалися більш ніж в 100 країнах. Загальна кількість назв Ж. П., ВКЛКР чаю відомчі видання, видання пед. асоціацій та ін. ( "Праці", "Бюлетені" і т. п.), досягає 5000. Значного розвитку набули Ж. п. в соціалістичних. країнах. За даними на 1962 в Болгарії видавалося і Ж. п., В Угорщині - 34, НДР - 26, Польщі - 36, Румунії - 18, Чехословаччини - 36, Югославії - 49. У великих європ. країнах число Ж. п. досягає: в Великобританії - 110, у Франції - 125, в Італії - 98, у ФРН-99. У США випускалося св. 2300 журналів, включаючи журнали, які мають місцеве значення, що видаються учительським і ін. Проф. асоціаціями (organ of local professional organisation). Ознакою Ж. п. В США є їх велика диференціація за змістом відповідно до спеціалізації галузей педагогіки і нар. освіти. Значного розвитку Ж. п. Отримали в Канаді. Тут видається 92 журналу з різних видів виховання і освіти. У країнах Лат. Америки більшість Ж. п. Представлено одиничними назвами, присвяченими общепед. питань, проф. утворення і т. п., але в окремих лат.-амер. гос-вах існує значне число Ж. п. різноманітної тематики: в Аргентині - 44 журналу, Бразилії - 58, Колумбії - 21, Кубі - 12, Мексиці - 21, Перу - 53, Чилі -13. Ж. і. видаються і в більшості країн Азії. Найбільше число журналів видається в Японії (240) і Індії (112), в інших гос-вах число Ж. п. Коливається в межах 5-12. У багатьох афр. гос-вах почали виходити Ж. п., що видаються гл. обр. міна-вами освіти в формі бюлетенів або журналів общепед. характеру. Т. к. Найважливішим завданням нових гос-в є підготовка нац. кадрів вчителів, виникають спец, журнали, присвячені цим питанням. Існують також міжнар. пед. видання.

Характер і зміст Ж. в. дуже різні. У багатьох країнах поряд з журналами общепед. характеру існують журнали, присвячені питанням управління і керівництва нар. освітою, окремих видах виховання і освіти (дитячого садка, поч., середнього, спец., проф. освіти, методики викладання окремих предметів, позашкільної освіти, бібліотечної справи і т. д.). У Ж. п. Країн соціалістичної. табору багато уваги приділяється політехніч. освіти, керівництву піонерським рухом, художньому вихованню, физич. вихованню в родині і школі.

Список основних журналів общепедагогического характеру по країнам.

Австралія: "Australian Journal of Education" ( "Австралійський педагогічний журнал"), Melbourne, 1957-.

Австрія: "Erziehung und Unterricht" ( "Виховання і навчання"), W., 1946; "Schule und Praxis" ( "Школа і життя"), Imst., 1947-.

Аргентина: "Educadores" ( "Вчителі"), Buenos Aires, 1959; "Archivos de Ciencias de la Educatidn" ( "Науково-педагогічний архів"), La Plata, 1961-.

Афганістан: "Akhabar-i-Irfani" ( "Бюлетень новин культури"), Kabul, 1951-.

Бельгія: "Bulletin du Ministere de l'lnstruction publique" ( "Бюлетень Міністерства народної освіти"), Brux., 1907-; "Education" ( "Виховання і освіту") Brux., 1950.

Болівія: "Educacidn Boliviana" ( "Просвіта Болівії"), La Paz, 1953-; "Education" ( "Просвіта"), La Paz, 1954-; "Boletin Informativo" ( "Інформаційний бюлетень міністерства освіти"), La Paz, 1956-.

Болгарія: "Народна просвіту" ( "Народна освіта"), Софія, 1945 -.

Бразилія: "Educacao" ( "Виховання"), R. de J., 1960; "Revista de Pedagogia" ( "Педагогічна огляд"), Sao Paulo, 1955-; "Revista brasileira de estudios pedagogicos" ( "Бразильський журнал педагогічних наук"), R. de J 1944-.

Великобританія: "Education" ( "Освіта"), L., 1903; "Journal of Education» ( «Педагогічний журнал"), L., 1867 - 1958; "The Times Educational Supplement" ( "Педагогічна додаток до газ." Таймс ""), L., 1910; "Educational Research" ( "Педагогічні дослідження"), L., 1958; "Researches and Studies" ( "Дослідження і етюди"), Leeds, 1950; "British Journal of Educational Studies" ( "Британський журнал педагогічних досліджень"), L., 1952-; "Studies in Education" ( "Педагогічні дослідження"), Hull, 1947-; "Education today" ( "Сучасна освіта"), L., 1952-; "Oversea Education" ( "Навчання в тропічних країнах"),

Угорщина: "Köznevelds" ( "Народна освіта"), Budapest, 1945; "Pedagogiai Szemle" ( "Педагогічна огляд"), Budapest, 1951; "Magyar pedagdgia" ( "Угорська педагогіка"), Budapest, 1961-.

Гана: "The Ghana Teacher" ( "Учитель Гани"), Accra, 1959-.

Німецької Демократичної Республіки: "Pädagogik" ( "Педагогіка"), В., 1946; "Sozialistische Erziehung" ( "Соціалістична виховання"), В., 1961-; "Polytechnische Bildung und Erziehung" ( "Політехнічна освіта і виховання"), В., 1959 -.

Гондурас: "Boletin del Ministerio de Educacidn Publica" ( "Бюлетень Міністерства народної освіти"), Tegucigalpa, 1949.

Греція: "Sholeio kai zōē" ( "Школа і життя"), Athēnai, 1957-; "Nea agōgē" ( "Нове виховання"), Athēnai, 1958-.

Данія: "Dansk Poedagogisk Tidsskrift" ( "Датський педагогічний журнал"), København, 1953-.

Індія: "Educational Review" ( "Педагогічна огляд"), на англ, яз., Madras, 1895; "Education" ( "Освіта"), на англ. яз. і яз. хінді, Lucknow, 1922 -; "Education Quarterly" ( "Педагогічний ежеквартальник"), на англ, яз .. New Delhi, 1949; "Journal of Education" ( "Педагогічний журнал"), на англ, і тамільською мовою., Madras, 1957-.

Індонезія: "Pewarta" ( "Бюлетень"), Djakarta, 1951-; "М. Р. К. Madjalah untuk soal-soal pendidikan dan pengadjaran" ( "Журнал педагогічних проблем"), Jogjakarta, 1959-.

Іран: "Amouzech-o-Parvareche" ( "Виховання"), Тeheran, 1918 - 53, 1956-; "Parvardchg nov" ( "Нове виховання"), Тeherаn, 1960.

Іспанія: "Revista española de pedagogia" ( "Журнал іспанської педагогіки"), Madrid, 1943-; "Arbor" ( "Огляд освіти і культури"), Madrid, 1946.

Італія: "I problemi della pedagogia" ( "Питання педагогіки"), Roma, 1955; "Rivista di legislazione scolastica comparata" ( "Журнал шкільного законодавства"), Roma, 1941; "Riforma della scuola" ( "Шкільна реформа"), Roma, 1955.

Канада: "Canadian Education and Research Digest" ( "Канадський реферативний журнал з педагогіки і педагогічних досліджень"), Toronto, 1961-; "Canadian Education Association News Letter" ( "Вісник канадської педагогічної асоціації"), Toronto, 1948-.

Китайська Народна Республіка: "Женьмінь цзяоюй" ( "Народна освіта"), Пекін, 1950.

Корейська Народно-Демократична Республіка: "Інмін кеюк" ( "Народна освіта"), Пхеньян, 1946.

Куба: "Pedagogo" ( "Учитель"), La Habana, 1949; "Boletin informativo" ( "Інформаційний бюлетень по освіті"), La Habana, 1960.

Мексика: "Education" ( "Освіта"), Мeх., 1957-; "Revista del Instituto National de Pedagogia" ( "Журнал національного інституту педагогіки"), Мeх., 1946-.

Монгольська Народна Республіка: "Сурган хумуужуулегч" ( "Педагог"), Улаанбаатар, 1961-.

Нідерланди: "Paedagogische Studiёn" ( "Педагогічні дослідження"), Groningen, 1920; "Onderwijs en Opvoeding" ( "Навчання і виховання"), Amst., 1950.

Норвегія: "Norsk Pedagogisk Arbok" ( "Норвезька педагогічний щорічник"), Trondheim, 1916-; "Norsk Pedagogisk Tidsskrift" ( "Норвезька педагогічний журнал"), Oslo, 1917.

Перу: "Educacion" ( "Освіта"), Lima, 1946-; "Nueva dducacidn" ( "Нове виховання"), Lima, 1945-.

Польща: "Wychowanie" ( "Виховання"), Warsz., 1958-; "Nowa szkola" ( "Нова школа"), Warsz., 1950; "Kwartalnik pedagogiczny" ( "Педагогічний ежеквартальник"), Warsz., 1956-.

Румунія: "Revista de pedagogie" ( "Педагогічна огляд"), Bucure§ti, 1952-; "Revista de referate. Seria Pedagogie-Psichologie" ( "Реферативне огляд. Серія Педагогіка-Психологія"), Bucuregti, 1961-.

США: "Education Digest" ( "Реферативний журнал з педагогіки"), Ann Arbor, 1935 -; "Education Theory" ( "Педагогічна теорія"), Urbana, 1951-; "Nation's Schools" ( "Національна школа"), Chi., 1928 -; «School and Society" ( "Школа і суспільство"), NY, 1915 -; "School Life" ( "Шкільне життя"), Wash., 1918-; "Journal of Teacher Education" ( «Журнал no питань педагогічної освіти"), Wash., 1950-; "Overview" ( "Огляд"), NY, 1960. Значне число журналів видається великими ун-тами, напр. "Harvard Educational Review" ( "Педагогічний журнал Гарвардського університету"), Camb. (Mass.), 1931-; "Journal of Experimental Education" ( "Журнал експериментальної педагогіки"), Madison, 1931-; "Journal of Educational Research" ( "Журнал педагогічних досліджень"), Madison, 1925-; "Review of Educational Research" ( "Огляд педагогічних досліджень"), Los Angeles, 1915-; "Bulletin of the Bureau of School Service" ( "Бюлетень Бюро шкільного виховання"), Lexington, 1927-; "History of Education Quarterly" ( "Журнал з питань історії педагогіки" Пітсбешгского ун-ту), Pittsburgh, 1961-; "Comparative Education Review" ( "Огляд з порівняльної педагогіки"), NY, 1957-.

Туреччина: "Egitim Hareketleri" ( "Народна освіта"), Ankara, 1955.

Федеративна Республіка Німеччини: "Bildung und Erziehung" ( "Освіта та виховання"), Bonn, 1948-; "Pädagogische Rundschau" ( "Педагогіческоеобозреніе"), Ratingen bei Düsseldorf, 1946-; "Pädagogische Welt" ( "Педагогічний світ"), Münch., 1946-; "Westermanns pädagogische Beiträge" ( "Педагогічні бюлетені Вестермана"), Braunschweig, 1948-.

Фінляндія: "Kasvatusopillinen aikakauskirja" ( "Фінські педагогічні записки"), Hels., 1863; "Kasvatus ja koulu" ( "Виховання і школа"), Jyväskylä, 1914.

Франція: "Pedagogie: education et culture" ( "Педагогіка"), P., 1945; "L'Education natjonale" ( "Національна освіта"), P., 1944-; "L'Ecole et la nation" ( "Школа і нація"), P., 1950; "L'Action laïque" ( "Світське школа"), P., 1925-; "Bulletin de la Socidtd française de Pddagogie" ( "Бюлетень французького педагогічного товариства"), P., 1914.

Чехословаччина: "Pedagogika" ( "Педагогіка"), Praha, 1951; "Jednotna škola" ( "Єдина школа"), Bratislava, 1946 -; "Veroba a škola" ( "Політехнічна освіта в школі"), Praha, 1956-.

Швейцарія: "Schweizer Erziehungs-Rundschau" ( "Виховання в Швейцарії. Огляд"), St.-Gallen, 1928 -; "Revue education" ( "Педагогічна огляд"), Bienne, 1959 -.

Швеція: "Skola ocli Samhälle" ( "Школа і суспільство"), Stockh., 1920-; "Meddelanden från Statens Psykologisk-pedagogiska Institut" ( "Бюлетень Державного психолого інституту"), Stockh., 1951-; "Pedagogisk Debatt" ( "Педагогічні дебати"), Stockh., 1953-.

Югославія: "Drustvo i vaspitanje" ( "Товариство і виховання"), Beograd, 1950; "Nastava i vaspitanje" ( "Навчання і виховання"), Beograd, 1952-; "Savremena škola" ( "Сучасна школа"), Beograd, 1946 -; "Nasa škola. Časopis za pedagoška pitanja" ( "Наша школа. Педагогічна огляд"), Sarajevo, 1955-.

Японія: "Kyôiku" ( "Освіта"), Tokyo, 1951-; "Bunka to Kyôiku" ( "Культура і освіта"), Shizuoka, 1950; "Gendai Kyôiku Kagaku" ( "Сучасна наука про виховання"), Tokyo, 1958.

Літ .: Davis S. E., Educational periodicals during the nineteenth century, Wash., 1919; International directories of education. Educational periodicals, UNESCO, [P.], 1963.

H. А. Зіневич. Москва.

джерела:

1. Педагогічна енциклопедія / Глав. ред. І. А. Каиров і Ф. М. Петров. т. 2. - М .: Радянська енциклопедія, 1965. - 912 с. з іл., 5 л. іл.