Історичний розвиток конституційних ідей
Опубликовано: 16.01.2019
Зазвичай вважають, що витоками сучасної конституційно-правової думки України є, насамперед, правові пам?ятки Київської Русі , юридична спадщина козацької доби , насамперед, « козацькі конституції » і Конституція Пилипа Орлика 1710 р. , конституційні проекти членів Кирило-Мефодіївського товариства , конституційна правотворчість доби національно-визвольних змагань , зокрема, конституційні акти УНР , ЗУНР , та ін.
Конституція 1710 р. - визначний український народнополітичний документ, у якому знайшли яскраве відображення тогочасні ідеали української нації. У ній відбилися протиріччя між європейською традицією і новітніми на той час ідеалами. Автори Конституції, П. Орлик та козацька старшина, прагнули зв'язати у єдине ціле уривки своєї минувшини та окреслити модель такого суспільства, яке вмістило б головні здобутки нації.
Основи концепції прав людини. Історія ідеї прав людини
Складається Конституція із вступу (преамбули) та статей, що об'єднані у 16 розділів. Основний пункт Конституції - проголошення незалежності України від Польщі та Москви. Конституція закріплювала принципи діяльності органів державної влади, скликання Генеральної ради тричі на рік, панівне становище православ'я у майбутній державі.
Конституція Пилипа Орлика містила багато цікавих і прогресивних ідей, була на рівні кращих досягнень тогочасної юридичної думки. Вона свідчить про глибоко демократичні засади кабінету Пилипа Орлика.
Побудова конституційного ладу в Україні почалася у 1917 р . Вже І Універсал Української Центральної Ради "До Українського народу на Україні й поза Україною", проголосив Україну вільною, закріпив демократичну виборчу систему.
Період відродження національної української держави (1917-1920) позначений появою значної кількості конституційно-правових актів, які передбачали певні варіанти організації державної влади в Україні. До них слід віднести III Універсал УЦР.
Великого значення для подальшого розвитку конституційного ладу в Україні мав IV Універсал , який проголосив Українську Народну Республіку самостійною , вільною, суверенною державою українського народу.
28 квітня 1918 р. УЦР прийняла Конституцію Української Народної Республіки , яка складалася з 7 розділів і 83 статей .
Яка юридично оформила відродження державності України. Конституція проголошувала Україну суверенною, самостійною і ні від кого не залежною державою. Відзначалося, що вся влада в УНР належить народові України , а за формою правління УНР є парламентською республікою , верховним органом влади якої є Всенародні збори .
На жаль, ліквідація Української Центральної Ради, встановлення влади гетьмана П. Скоропадського призвели до того, що положення першої Конституції України 1918 р. не були реалізовані.
За часів гетьманату діяли тимчасові конституційні закони: " Про тимчасовий державний устрій України " та " Про верховне управління Державою на випадок смерті, тяжкої хвороби і перебування поза межами Держави ясновельможного пана Гетьмана всієї України ".
Ці закони закріплювали монархічну форму правління в Україні, зберігаючи її унітарний державний устрій.
Повалення гетьманського режиму внаслідок народного повстання, очолюваного Директорією , відкрило шлях до подальшого конституційного розвитку України. Велике значення для відновлення конституційних засад УНР відіграла Декларація Української Директорії , відповідно до якої Україна знову проголошувалася республікою , поновлювалася дія демократичних принципів, проголошених ЦР в її Універсалах. У 1919 р. Урядова Комісія з розробки Конституції УНР підготувала новий проект Основного державного Закону УНР, який складався з 15 розділів і 345 статей .
За радянського періоду української державності було прийнято чотири конституції: Конституцію УСРР 1919 p ., Конституції УРСР 1929 , 1937 і 1978 р. У конституції законодавче закріплювали так звану радянську модель організації влади, основою якої був ленінський принцип поєднання у Радах, як працюючих корпораціях, законодавства і управління. Тим самим заперечувався визнаний у багатьох демократичних державах принцип розподілу влади.
Після розпаду СРСР і здобуття нашою країною незалежності розпочався новий етап у розвитку конституційного процесу в Україні. Його вихідним пунктом стало проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990р . Важливе конституційне значення мав Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 який дістав всенародну підтримку на референдумі 1 грудня 1991 р., та деякі інші правові акти.