Главная Новости

«Невидана книга». Чому перевидання Червоної книги України затягується?

Опубликовано: 20.03.2019

видео «Невидана книга». Чому перевидання Червоної книги України затягується?

VLOG: Чому ми живемо у Івано-Франківську?

Червона книга в небезпеці?

Червону книгу України мають видавати, за законом, кожні десять років, нагадує директор київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. Попереднє, друге, видання побачило світ у 1994 році. «Є види рослин і тварин, які за ці 15 років



дуже скоротили свою чисельність. Наприклад, лосі. У 80-их роках їх було 17 800, в 1991році - 14 тисяч, зараз офіційно - 4 тисячі, а неофіційно - 1 тисяча. Ми можемо втратити лося, можемо втратити 2 види осетрових. Маємо лише 1% від їх чисельності в 70-ті роки минулого століття».

Можновладці навмисне блокують нову публікацію, адже лось, осетрові риби та деякі інші представники фауни – добра здобич для декого з «преміум-мисливців» (нардепів, урядовців, олігархів тощо), стверджує Володимир Борейко. «Якщо вид заноситься до Червоної книги, його вже не можна комерційно використовувати. Тобто буде заборонено полювати на лося, ловити осетрових. А тому господарчі відомства – рибгоспи, лісгоспи проти занесення цих видів до Червоної книги».


Орёл и Решка. Перезагрузка. АМЕРИКА - Неизданное №2 (English subtitles)

Ніякого навмисного гальмування виходу Червоної книги не було і немає, переконує, зі свого боку, Володимир Домашлінес, начальник відділу охорони та збереження тваринного світу Міністерства навколишнього природного середовища України.


Тамара Севернюк про книгу Михайла Маслія "Золотий вік української естради" (1960-1980-ті роки)

Затримка вийшла через технічні проблеми, однак складнощі вже позаду і книга зможе побачити світ нинішнього року. «Договір уже є, частину грошей уже заплатили. Термін у договорі також прописаний – серпень цього року. Зараз іде додаткове опрацювання нарисів, щоб видати книгу належним чином», – твердить чиновник.

Людина і кримська природа

60% тварин і 44% рослин, занесених до Червоної книги України, мають кримську прописку. Наплив туристів, байдужість влади, нахабна забудова – все це призводить до того, що рідкісні види можуть невдовзі стати зниклими, розповідає кримський кореспондент Радіо Свобода Володимир Притула.

4 заповідники і 33 природних заказники, що створені і функціонують у Криму, мали б захистити флору і фауну півострова від тиску людини та обставин. Втім, частка Криму в Червоній Книзі України зростає, до неї потрапляє все більше рідкісних, реліктових та ендемічних рослин і тварин.

Серед «червонокнижних» рослин Криму, наприклад, суничник дрібноплідний, ялівець високий і сосна Станкевича, а серед тварин – кажан гігантська вечірниця, кучерявий пелікан, орлан-білохвіст і леопардовий полоз – на межі повного знищення, каже вчений-еколог Володимир Єна.

За його словами, навіть в умовах заповідників і заказників рідкісні види важко вберегти. Володимир Єна каже, що за останні 85 років кількість рекреантів, тобто туристів, на півострові зросла більш як у 100 разів. Тиск людини на заповідні зони Криму зростає, каже академік УЕАН Петро Вольвач: «В останні роки йде серйозний антропогенний наступ на кримські заповідники, ведеться неконтрольована забудова, кримське чиновництво перетворило заповідники на будівельні майданчики».

Відомо, що найбільше від забудови страждає Кримський природний заповідник і Ялтинський гірсько-лісовий, оскільки обидва розташовані на Південному узбережжі Криму. До того ж, нещодавно кримські високопосадовці виступили з ініціативою або зменшити площу цих південнобережних заповідників, або ж перевести їх у розряд заказників, де обмежена господарська діяльність дозволена. Поки що громадськості вдалося відстояти статус-кво, і Київ свого дозволу на такі зміни не дав.

Браконьєру по заслузі

У попередньому виданні Червоної книги, виданому у 1994 році, було 350 видів тварин, зазначає Сергій Межерін, доктор біологічних наук, заввідділу Інституту зоології. Нинішня редакція планує розширити перелік до 530 представників фауни, які зникають. «Дуже збільшився список савців і риб, амфібій і рептилій. Що стосується видів, то найбільший інтерес викликають осетер російський, севрюга, карась золотий. Проблемний вид серед ссавців – це лось, популяція якого дуже різко зменшилася. Дозвіл на будь-які дії з цими видами буде давати Національна комісія з питань Червоної книги. Якщо зараз чиновник певного рівня може простим підписом (розчерк пера) дати квоти на вилов і відстріл, то після занесення видів у Червону книгу, таке зробити буде неможливо».

Серпень – офіційний старт сезону полювання на птахів, або ж, як кажуть мисливці, «на перо», розповідає Володимир Нижник з Українського товариства мисливців та рибалок. Для такого полювання навіть не потрібна ліцензія: «Ліцензія – це конкретний документ, що дає право на полювання однієї тварини конкретного виду. Ліцензійними є всі парнокопитні: лось, олень, кабан, косуля, муфлон і ще деякі види».

А через браконьєрів за останні півтора десятка років чисельність качок, оленів, косуль, лосів зменшилася на 30-70 %, констатують екологи. І від таких мисливців Червона книга не рятує: чисельність ведмедів за 10 років скоротилася вдвічі, а зубрів - утричі. За 15 років браконьєри убили близько тисячі зубрів, але кримінальних справ порушили тільки три. У боротьбі з браконьєрством у влади є всі важелі: відповідне законодавство, повноваження... Але немає єдиного – бажання, зауважує колишній міністр охорони довкілля України Сергій Курикін: «Треба, щоб люди, які стежать за додержанням відповідного режиму лісокористування, за здійсненням мисливської діяльності просто належним чином виконували свої обов’язки. Адже в нас є розгалужена система органів, які стежать за станом довкілля, за умовами існування диких тварин».

У Кримінальному кодексі України є стаття «Незаконне полювання». За незаконне полювання в заповідниках, полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги можна сісти за ґрати на строк до трьох-п'яти років. Але на практиці браконьєри або уникають покарання, або відбуваються невеликими санкціями. Середня сума штрафів на одного браконьєра складає 73 гривні, зазначають екологи.

rss