Адміністрація Кличко продовжує пускати Голосіївський парк під забудову
17:32
З моменту підписання Президентом указу про створення Національного природного парку (НПП) "Голосіївський" пройшло 10 років, але в Київській міськдержадміністрації (КМДА) до сих пір продовжують "тринькати" землі заповідника.
Чиновники геть ігнорують численні вимоги депутатів Київради нарешті взятися за оформлення 11 тис. Га землі під парком, щоб врятувати цю територію від забудови. Екологічна комісія столичної міськради нещодавно зажадала від мера Віталія Кличка "пожурити" керівництво профільних департаментів КМДА за злочинну бездіяльність. Але команду Віталія Кличка (на фото тисне руку головному архітектору Києва Олександру Свистунову, на якого схвально дивиться заступник голови КМДА з будівництва Олександр Спасибко) можливість по клаптику далі роздавати простори "Голосіївського" забудовникам, очевидно, цілком влаштовує.
Як уже повідомляла KV, історія створення найбільшого парку Києва почалася ще 10 років тому з указу Президента №794 / 2007 від 27.08.2007 року "Про створення НПП" Голосіївський ".
Тоді під територію НПП "Голосіївський" Президент Віктор Ющенко наказав відвести 4,5 тис. Га землі, в тому числі з наданням в постійне користування 1,9 тис. Га. А в травні 2014 року указом в.о. Президента Олександра Турчинова №446 / 2014 "Про зміну меж НПП" Голосіївський "площа парку теоретично збільшилася: до НПП було велено приєднати ще 6,5 тис. Га Святошинського лісопаркового господарства.
Як відомо, гарантовано уберегти будь-яку природозахисних зону від забудови, можна тільки шляхом затвердження проекту її землеустрою з фіксуванням її цільового призначення і чітких меж землі в Державному земельному кадастрі. Все інше - від лукавого.
На жаль, Голосіївський парк на сьогодні існує тільки на папері і сторінці в Вікіпедії: за довгі роки в КМДА так і не розробили документацію із землеустрою території заповідника, що не встановили його межі і не внесли тисячі га зелених насаджень в натуру.
У підсумку, поки київські чиновники не поспішають оформляти землю під парком, з причини відсутності його чітких меж, столичні забудовники обносять "Голосіївський" висотками.
Так, в грудні 2015 року на сайті Київради з'явилася електронна петиція Микити Юренева про введення мораторію на забудову території, прилеглої до кордонів НПП "Голосіївський".
За словами її автора, об'єкт природно-заповідного фонду (ПЗФ) - Голосіївський парк - з усіх боків раз у раз атакують забудовники. Більш того, за даними Юренева, навіть всередині самого лісу вже знищені 500-літні дуби та перекопана галявина в 10 га під будівництво сумнівною "Дитячої лікарні майбутнього", яке так і не відбулося.
"Як об'єкт ПЗФ загальнодержавного значення, Голосіївський ліс повинен бути захищений охоронною зоною або буферними парками. Віталій Кличко і Київрада повинні ввести мораторій на забудову території, прилеглої до кордонів національного парку, шириною 500 м. Вони повинні сприяти розвитку тут зелених зон і рекреаційної інфраструктури замість будівництва 27-поверхових комерційних будівель ", - сказано в тексті петиції.
Під час обговорення даного питання на засіданні постійної комісії Київради з питань екологічної політики 24 лютого 2016 року заступник директора Департаменту земельних ресурсів КМДА Юрій Кулаковський зазначив, що "введення мораторію на забудову території прилеглої до кордонів НПП неможливо в зв'язку з відсутністю проекту землеустрою щодо затвердження меж парку".
В результаті на цьому засіданні члени екологічної комісії створили робочу групу по винесенню в натуру меж НПП "Голосіївський" для подальшого створення навколо парку буферної зони і введення мораторію на її забудову.
Очолила робочу групу депутат з фракції "Самопоміч" Олеся Пинзеник, яка тепер констатує, що через рік питання так не зрушив з мертвої точки.
За її словами, всі мораторії та буферні зони - другорядні, поки земля документально не закріплена за "Голосіївським".
"Через рік після створення нашої робочої групи в КМДА так і не створили відповідний проект землеустрою. Основною проблемою винесення меж НПП в натуру виявилася вже існуюча "клаптіковая" забудова окремих територій парку. Сьогодні ми не можемо оформити землю під заповідником, поки не знаємо його кордонів. А кордону, в свою чергу, не вдається встановити, так як вже є шматки, які з цього парку "повисмикували" під забудову ", - розповіла KV Олеся Пинзеник.
За словами голови робочої групи, показовим прикладом може служити випадок, коли клініка "Ісіда" колись викупила в "Голосіївському" туалет, а тепер на його місці ресторан. Оформлення кордонів НПП також вельми заважає будівництво офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщення торгово-розважального призначення та паркінгами в урочищі Бичок на Столичному шосе - частини нацпарку "Голосіївський".
"І хоча в жовтні 2016 року київський суд повернув з незаконної оренди 2,6 га землі урочища, директор НПП "Голосіївський" Борис Дробот стверджує, що сьогодні саме Бичок заважає йому просуватися в оформленні землі заповідника. Мовляв, поки судова тяжба триває, зробити проект землеустрою, куди входить і Бичок, як інтегральна частина парку, що не вийде ", - розповідає Пинзеник. .
На засіданні екологічної комісії Київради, які відбулися 25 січня 2017 року, з Пинзеник погодився і начальник Управління екології та охорони природних ресурсів КМДА Андрій Мальований. За його словами, над оформленням землі під парком в міськадміністрації працюють, проте вже відведені кому-небудь ділянки заповідника, мовляв, ставлять чиновників у глухий кут.
Відзначимо, сформувати кордону НПП "Голосіївський" теоретично можна з земель, закріплених землевпорядною документацією за декількома великими балансоутримувачами територій зелених насаджень. Наприклад, для формування кордонів НПП землі можна не вилучати у Святошинського лісопаркового господарства, лісопаркового господарства "Конча-Заспа" та комунального підприємства по утриманню зелених насаджень (КП УЗН) Голосіївського району.
За словами чиновника, в 2016 році з міського бюджету було виділено кошти на інвентаризацію земель двох зазначених вище лісопаркових господарств, проведені тендери і попередні роботи, підготовлена вся кадастрова інформація, але фактично роботи ще не завершені. В Управлінні екології КМДА переконують, що в 2017-му межі ділянок цих балансоутримувачів, мовляв, обов'язково будуть встановлені і нарешті відбудеться вже фактична реєстрація права постійного користування.
При цьому, як з'ясувалося, КП СЗН Голосіївського району подавало в КМДА клопотання щодо видачі дозволу на оформлення ділянки по парку ім. Рильського (теж повинен увійти в НПП "Голосіївський"), але в Департаменті земельних ресурсів КМДА відмовили через те, що окремі наділи в складі цього парку вже "пішли по руках".
"У Департаменті земресурсів КМДА відмовили в оформленні землі на основі того, що КП подавало клопотання на всю територію, яка була закріплена за підприємством за Програмою розвитку зелених зон, а фактично на сьогоднішній день, за даними земкадастру, цих земель вже менше. Багато земель КП вже надані у власність або користування, а майно якимось чином приватизовано ", - заявив Мальований.
У той же час, ситуація з буферною зоною навколо НПП ще складніше.
"У питанні буферної зони все знову впирається в межі заповідника. Але, де б вони не проходили, варто розуміти, що парк існує давно і будівництва навколо нього йдуть давно. Найрозумнішим варіантом було б обмеження висотності споруд при видачі містобудівних умов на ділянки, прилеглі до парку. Менше висотність - менше людей - менше навантаження на НПП. Але, оскільки "Голосіївський" вже обнесли висотками, створити буферну зону, по суті, просто нереально. Ніхто не відмовиться від своєї землі, якщо вона вже у власності ", - вважає Олеся Пинзеник.
При цьому, депутат підкреслила, що, відповідно до Закону "Про природно-заповідний фонд України", охоронні зони встановлюються "при можливості їх створення". Тобто, якщо такої можливості не буде, то наділи навколо НПП "Голосіївський" цілком законно заповнять новобудови.
У свою чергу, на засіданні екологічної комісії Київради від 25.01.2017 року директор НПП "Голосіївський" Борис Дробот нагадав керівництву профільних департаментів КМДА, що відповідний проект про встановлення охоронних зон НПП "Голосіївський" ще в 2013 році був розроблений, затверджений Міністерством екології та природних ресурсів і власне тоді ж переданий на розгляд київських чиновників.
"Проект буферної зони парку, який передбачає, згідно із законом" Про ПЗФ ", можливість її створення, не за рахунок природоохоронних територій, а за рахунок прилеглих ділянок, застряг в КМДА ще з 2013 року. Звичайно, проблемою є ще й те, що юридично документ вимагає узгодження з усіма землекористувачами ділянок, що межують з НПП ", - підкреслив Дробот.
За словами директора "Голосіївського", ці землекористувачі повинні узгодити проект буферної зони, добровільно взявши на себе зобов'язання по обмеженню їх забудови, а, як показує практика, це неможливо.
При цьому, вихід з ситуації, що склалася, на думку Дробота, лежить на поверхні і залежить безпосередньо від волі і бажання столичного керівництва.
"У КМДА можуть просто прописати містобудівні умови і обмеження, а рішеннями Київради внести зміни до Генплану і ДПТ по прилеглим територіям. Досить, наприклад, обмежити околиці НПП тільки житловим та рекреаційним будівництвом поверховістю три поверхи. Не буде ніякої промислової забудови та висоток - ми знімемо це питання, або хоча б якось його впорядкуємо ", - додав Борис Дробот.
В результаті, після року безрезультатного існування робочої групи по винесенню в натуру меж НПП "Голосіївський" та депутати Київради, і керівництво парку і столичні активісти впираються лише в один очевидний факт - в КМДА явно затягують процес.
"Ми вже рік говоримо на цю тему, є маса звернень нашої комісії в профільні структури КМДА, маса депутатських звернень, вимог громадськості щодо конкретних дій чиновників, але крім якихось начитувань суцільних перешкод і перешкод в Департаментах КМДА більше нічого не робиться. Замість порожніх розмов, давно пори виходити на фінішну пряму ", - заявив голова постійної комісії Київради з питань екологічної політики Костянтин Яловий (фракція" Єдність ").
За даними Олесі Пинзеник, в Департамент земельних ресурсів КМДА, Департамент містобудування та архітектури КМДА, Департамент благоустрою та збереження природного середовища КМДА протягом усього 2016 року направлялися офіційні доручення робочої групи, депутатські звернення та листи з проханнями висловити хоч якесь бачення самого процесу оформлення землі "Голосіївського". У відповідь приходили лише порожні відписки.
Наприклад, на засіданні екологічної комісії Київради від 25.01.2017 року депутати направили чиновникам протокольні доручення від комісії з настійним проханням протягом десяти днів прописати покроковий план винесення пристроїв заповідника в натуру.
"Ми вже втомилися просити департаменти КМДА працювати. Я навіть приймаю той факт, що в КМДА не звертають увагу на мої депутатські доручення, але на вимоги комісії вони просто зобов'язані реагувати. Ми рік просимо хоча б скласти чіткий план оформлення документів на землю, а замість цього нам якщо і відповідають, то порожніми відписками і цитатами Закону "Про ПЗФ", - обурилася глава робочої групи.
Однак, як з'ясувала KV, через місяць після отримання протокольних доручень екологічної комісії Київради ні глава Департаменту земресурсів КМДА Олексій Поліщук , Ні керівник Департамент містобудування та архітектури КМДА Олександр Свистунов не спромоглися написати членам комісії жодного рядка.
Більш того, ігнорують в КМДА і самі засідання екологічної комісії Київради з питання НПП "Голосіївський". Наприклад, це питання стояло на порядку денному засідання комісії 22 лютого 2017 року, чиновники про це знали, отримували запрошення, але на засідання навіть не з'явилися.
У підсумку, члени комісії вирішили звернутися до столичного мера Віталію Кличку з проханням напоумити знахабнілих чиновників, щоб вони припинили безпардонно нехтувати своїми прямими обов'язками.
У той же час, варто розуміти, що Кличко зайняв пост київського градоначальника ще в 2014 році. Прихід до влади його команди, як видно, не прискорив оформлення 11 тис. Га земель НПП "Голосіївський", а сам мер за цей час прославився десятками великих будівельних скандалів. А значить, очікувати від Кличка рішучих дій в цьому питанні, як видно, наївно.