Як бізнес втрачає гроші в банках-банкрутах
Фото: www.kp.by
велика втрата
В останню хвилю кризи, яка триває з початку 2014 року, збанкрутувало вже 50 банків . Постраждали від цього не тільки фізичні, але і багато юридичних осіб. Якщо громадянам держава гарантує повернення депозитів на суму хоча б до 200 тисяч гривень, включаючи відсотки, то компанії не отримують взагалі нічого. В цілому, бізнесмени втратили в банках-банкрутах близько 40 млрд гривень. Найбільше грошей підприємств зависло на рахунках "Дельта Банку" - більше 12 млрд грн, що не дивно, так як ця фінустанова є найбільшим банкрутом в Україні. На другому місці Брокбізнесбанк - там бізнесмени втратили 4,6 млрд гривень, а на третьому - Всеукраїнський банк розвитку - 3,4 млрд гривень.
У підприємців були різні причини для того, щоб зберігати свої кошти в конкретних банках.
"Наше підприємство кредитовалось в" Надра Банку "ще з 2007 року. Тому там же ми розмістили кілька рахунків. Коли пішов слух, що у банку почалися проблеми з виплатами, ми відразу ж спробували забрати гроші, але банк не віддавав їх. Тому в результаті ми не отримали нічого. Тепер судимося, тому що там були гроші для виплати зарплат співробітникам ", - розповів один з корпоративних клієнтів" Надра Банку ".
Втратили свої кошти в збанкрутілих банках і держпідприємства. Так, наприклад, "Укрпошта" приймала в своїх відділеннях платежі по кредитах від позичальників "Дельта Банку", і частина її коштів виявилася замороженою на рахунках банку.
"Після розрахунку з банком на поточному рахунку" Укрпошти "залишилася значна частина коштів, які в березні планувалося перерахувати на рахунки Дельта Банку в якості прийнятих платежів від населення. 2 березня" Дельта Банк "був став неплатоспроможним та відбулося блокування коштів "Укрпошти" , Що залишалися на поточному рахунку в цьому банку ", - розповів в.о. гендиректора" Укрпошти "Ігор Ткачук.
Фото: сkp.in.ua
Навіть у дуже великих компаній зависли гроші в неплатоспроможних банках. Так, свої кошти на рахунках "Дельта Банку" втратили мобільний оператор МТС і мережа магазинів техніки "Фокстрот". Тому зараз вони розглядають можливість повернути свої кошти, перевівши їх в капітал "Дельта Банку".
"Є ідея створити перехідний банк на базі" Дельта Банку ". Інвесторами цієї фінустанови хочуть стати компанії МТС і" Фокстрот ". Це була б ідеальна ситуація, але створити такий банк без участі держави неможливо", - пояснює директор-розпорядник Фонду гарантування Костянтин Ворушилін .
Також в "Дельті" лежать 50 млн гривень приватній біржі ПФТС.
можливості повернення
Теоретично підприємства повинні отримувати назад свої гроші після того, як будуть продані активи і майно банків-банкрутів. Зараз їх реалізацією займається Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі просто Фонд гарантування). Придбати кредитні портфелі, транспорт, нерухомість, банківське обладнання та інвентар у неплатоспроможних і ліквідованих банків може будь-хто. Аукціони проходять на електронних торговельних майданчиках.
Однак поки роботу з продажу цих активів навряд чи можна вважати успішною. В цілому на продаж виставлено майно на 32,6 млрд гривень, проте за весь час за їх рахунок вдалося виручити всього 223 млн гривень.
"Ми тільки почали великі продажі. При цьому часто виникають проблеми, наприклад, на активи банків" Форум "і" Надра "було накладено арешт. Але ми вже змогли продати майно деяких неплатоспроможних банків і плануємо, що до кінця року сума виручених коштів складе близько 5 млрд гривень ", - впевнений заступник директора-розпорядника фонду Андрій Кияк.
Передбачається, що цікавитися купівлею кредитних портфелів збанкрутілих банків повинні інші фінустанови, які хочуть наростити свою частку на ринку. Однак зараз ніхто не хоче вкладатися в такі проекти, так як, по-перше, намагаються "сидіти на грошах", а, по-друге, побоюються купівлі неякісних боргів.
Загальний обсяг проблемних кредитів у банківському портфелі і так вже перевищив чверть. Так що банки в першу чергу намагаються концентруватися на вирішенні своїх власних проблем, а не купувати чужі проблеми. "Ми продовжуємо працювати з нашими проблемними активами. Це одне з головних напрямків нашої стратегії", - говорить в.о. голови правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко.
Можливо, в майбутньому ситуація зміниться, і розпродаж активів банків-банкрутів піде швидше. "Ми розглядаємо можливість покупки активів неплатоспроможних банків. Але ми хочемо бачити, що конкретно ми купуємо. Тому будемо залучати до цього процесу ризиковиків і нашого акціонера", - говорить голова правління Кредобанку Дмитро Крепак.
Ще одним джерелом коштів для повернення грошей підприємствам можуть стати самі власники неплатоспроможних банків. Згідно з новим законодавством, тепер вони несуть кримінальну і грошову відповідальність за умисне доведення належали їм фінустанов до банкрутства. Правоохоронні органи тепер перевіряють, які конкретно дії (або бездіяльність) акціонерів сприяли тому, що у банку почалися проблеми. До таких вчинків відносяться відмова від вливання грошей в капітал, видача позик своїм власним структурам, кредитування під фіктивні застави, виведення грошей за кордон і подальше їх списування та інші операції.
Фонд гарантування вже подав до правоохоронних органів 20 заяв на власників банків із загальною сумою претензій в 20 млрд гривень. Поки що немає жодного очевидного результату за такими розслідувань. Одна з причин: багато акціонерів збанкрутілих банків зараз ховаються за кордоном. Планується, що Фонд гарантування подаватиме прямі цивільні позови до власників банків, щоб прискорити процес повернення грошей.
Фото: Віталій Головін
майбутні гарантії
Бізнесмени і в майбутньому продовжать позбудуться своїх грошей в разі банківських банкрутств. Уряд має кілька ідей, як посилити захист громадян, проте про підприємства воно не думає. Зокрема, Кабмін запропонував перевести з 2016 року під гарантії Фонду не тільки вклади звичайних громадян, а й рахунки фізосіб-підприємців. А Нацбанк хоче поширити гарантії на вкладників не тільки банків, але і кредитних спілок. Однак у всіх випадках мова йде виключно про фізосіб. Так що юрособи повинні самі подбати про збереження своїх заощаджень.
"Зобов'язання перед компаніями задовольняються далеко не в першу чергу. Це непроста і досить довга процедура, тому багато кредиторів вважають свої гроші втраченими", - говорить радник голови правління "Євробанку" Василь Невмержицький.
"Довіра підприємств до банків зараз дуже низька. Неодноразово була така ситуація, що на рахунку у підприємства лежать мільйони гривень, але неможливо заплатити ні податки, ні зарплату, тому що в банк введена тимчасова адміністрація і гроші заблоковані", - розповідає гендиректор Союзу підприємців малих середніх і приватизованих підприємств В'ячеслав Биковець.
Судячи з цього коментарю, приплив грошей від бізнесу в банківську систему найближчим часом не відновиться.