Андрій Миколайович Мазур: як прокрався чиновник допив Бориспіль

17:43

Відомий бориспільський корупціонер Андрій Мазур все ще розраховує отримати контроль над своїм улюбленим дійним місцем.

Як ми писали раніше одіозний казнокрад Мазур Андрій Миколайович усіма силами намагається залишити за собою легальне право розікрасти Бориспіль до переможного кінця. У цьому йому допомагають не тільки старі-добрі побратими з «Нашої України», а й представники Оппоблока (чит. - Партії Регіонів), Народного Фронту і чиновники з команди зганьбленого губернатора Київської області - Максима Мельничука.

Щоб розуміти всю глибину проблеми, пропонуємо Вашій увазі архівний матеріал-розслідування, який проллє світло на суть проблеми.

Аеропорт «Бориспіль»: «корито» державного значення для казнокрада Андрія Мазура

Ревізія «спадщини», залишеного новому уряду «помаранчевими» керівними кадрами, все частіше призводить до сумних висновків. Висуванці «демократично» сил, що прийшли до влади зимою 2005 року, крали з не меншим розмахом, ніж найбільш відомі казнокради часів Л.Кучми. З одним лише відмінністю: ще і розвалювали цілі галузі і державні компанії через власну некомпетентність. Історія ДП «Міжнародний аеропорт« Бориспіль »- тому характерний приклад.

Залишитися у «корита» за всяку ціну і якомога довше - така мета тепер уже колишнього керівника «Міжнародного аеропорту« Бориспіль »Андрія Мазура. Який сьогодні оббиває пороги судових інстанцій, домагаючись повернення собі директорської посади цього - стратегічного - підприємства.

Звільнений з посади 28 грудня 2006 року наказом (№ 1212) міністра транспорту М.Рудьковського, Олександр Мазур пробув на своїй посаді зовсім недовго - неповних чотири місяці (з 31 липня 2006 року). Але навіть за такий короткий проміжок часу встиг «покерувать» так, що офіційною причиною його звільнення з посади стало «порушення умов трудового контракту та статуту підприємства».

Що криється за обтічним формулюванням причини звільнення? Офіційна заява Мінтрансу, по суті, на це проливає мало світла. «До Міністерства транспорту та зв'язку України надійшла велика кількість скарг на непрозору діяльність Мазура Андрія Миколайовича в сфері державних закупівель ... Крім того, мали місце і випадки неефективного використання державного майна ... Окремі дії А.Мазура свідчать про спроби встановити особистий контроль над підприємством і межують з самоуправством ... Не проявив себе як ефективний менеджер і не довів відповідність своїх ділових якостей займаній посаді ... »

Не задовольнившись такими поясненнями, «УК» спробувала самостійно розібратися в «спадщині» Андрія Мазура. Наш висновок: таки наслідив!

Будучи креатурою тепер уже екс-міністра В. Бондаря, Андрій Миколайович Мазур свою трудову діяльність на новій посаді почав з банального: поновлення відомчого автопарку. І почав з розмахом!

За державні кошти для потреб «оновленого» керівництва «Борисполя» в компанії «Автохаус Київ» негайно були закуплені 12 автомобілів «Фольксваген» 2006 року випуску. Ціна покупки - 2 мільйони 593 тисячі гривень (договір № Фю-2006-135 (10-21.61-228). І це при тому, що ніякої виробничої необхідності в придбанні цього «нового житла» казенне підприємство не відчувало - існуючий автопарк повністю задовольняв потреби аеропорту . Але якому «призначенця» приємно їздити в старій машині, возівшей його попередника!

Очевидно, саме цією обставиною пояснюється той факт, що закуплені «фольксвагени» моделей «Caddi Combi Basis» (6 авто) і «Jetta Comfortline» (6 авто) були нестандартної - поліпшеною - комлектации - з більш потужними двигунами і безліччю технічних «наворотів» . Що значно здорожчали придбання.

В середньому, кожна авто обійшлося підприємству в 215 000 гривень (більше $ 43 000), що перевищувало вартість базової моделі, приблизно, на $ 5 000. Але навіть в цьому випадку залишається загадкою, чому придбані автомобілі обійшлися ДМА «Бориспіль» на $ 4 000 до 9 000 доларів дорожче (кожен!), ніж вони офіційно стоять в тому ж «Автохаус Київ», нехай навіть і з поліпшеною комплектацією. На питання, хто поклав собі в кишеню майже майже $ 80. 000 державних коштів в результаті цієї нехитрої комбінації, нам здається, має відповісти слідство. Якому поспішаємо полегшити задачу: згаданий договір підписаний особисто Андрій Мазуром. До нього і питання. Бажано, під протокол.

Втім, не одними турботами про соратників були заповнені будні екс-директора «Борисполя». Про себе він теж подбав, і теж - за державний рахунок. Себе Андрій Мазур «потішив» VW «Touareg», салон якого оздоблений благородної деревиною кореня горіхового дерева, шкіряним салоном «cricket», багатофункціональним кермом (шкіра / дерево), автоматичним закриттям задніх дверей, кондиціонером з роздільним регулюванням мікроклімату - для лівої і правої частини салону. Вартість подарунка собі, «крутому» держдіячі - 456 256 гривень (без малого $ 100 000). Ще раз підкреслимо - за наш з вами рахунок.

Висловлюючись мовою казенним, відзначимо, що таким чином директор аеропорту Мазур Андрій порушив вимоги п.7 укладеного з ним державою контракту і не виконав свої зобов'язання по ефективності використання держмайна. Що привело до істотних фінансових втрат підприємства.

Але це так, «наслідки загулу» ...

Зміцнивши «матчастину», Андрій Мазур, будучи господарем дбайливим, в найкоротші терміни застрахував буквально все майно аеропорту - аж до злітно-посадкових смуг. Доброго діла. Але хто візьме на себе труд розібратися, чому при Андрія Мазура розміри страхових платежів - авансом на рік вперед! - раптом вдвічі (!) Перевищили звичайні для «Борисполя» показники і досягли 8 мільйонів гривень? При цьому раптом старі партнери аеропрта - страхові компанії помінялися на нових. Відповідь на це питання, можливо, криється в формулюваннях укладених страхових договорів, що стосуються тих же злітно-посадкових смуг. Які пильно застраховані навіть від впливу граду (?), Ураганів (!), Цунамі (!! - з Канівського водосховища?) І зсувів (!!! - на рівнинній ділянці аеродрому).

Раніше «Бориспіль» на випадок цунамі десятиліттями не страхувався, що, ймовірно, було великим недоглядом з боку колишніх керівників цього держпідприємства. При цьому - знову ж таки, раніше - страхові платежі аеропорт вносив поквартально, щоб не «вимивати» оборотні кошти підприємства. І залишати за собою можливість впливати на страховиків - в разі невиконання тими своїх зобов'язань. Але Андрій Миколайович Мазур до справи підійшов з розмахом, тим самим позбавивши «Бориспіль» значних обсягів оборотних коштів. І ще така «щедрість» може свідчити про наявність «відкатів» з боку страхових компаній своєму благодійнику, але хто це сьогодні доведе? Хіба що відомча комісія або перевірка КРУ, яка і дасть оцінку правомірності і доцільності укладеним страховим операціях.

Настільки ревна турбота про збереження майна аеропорту разюче розходиться з підходом Андрія Мазура при страхуванні життя і здоров'я працівників підприємства. СК «Вексель», взявши на себе зобов'язання по наданню послуг в області добровільного медичного страхування, уклала договір не з відомчої медчастиною, розташованої на території аеропорту «Бориспіль», а з Центральною міською лікарнею міста Бориспіль. Тепер працівникам аеропорту, щоб отримати медичну допомогу за договорами страхування, потрібно їздити на прийом до лікарів і медобстеження в центр міста, що вкрай незручно. І простоювати годинами в чергах в коридорах переповненій міської лікарні.

Більш того, творяться чудеса: більшість звернулися працівників лікарі міськлікарні «футболять» на медобстеження в неблизький Київ - в обласну лікарню. Де бідолахам переважно ставлять діагноз з позначкою «хронічне захворювання». А згідно з укладеним аеропортом «Бориспіль» договору з СК «Вексель», страхова компанія своїм клієнтам не оплачує витрати на лікування захворювань, що мають Хронічекій характер. У підсумку в трудовому колективі вкоренилася думка, що «хронічні» діагнози в обласній лікарні медики їм ставлять свідомо - в силу негласної домовленості зі страховиками.

Взяти б з «Векселем» договір і розірвати, але і тут гроші за «послуги» страховки - 800 000 гривень - проплачені на півроку вперед ...

Точно така ж ситуація - і з держзакупівлями. Наприклад, постачальником-монополістом з постачання бензину для потреб аеропорту є місцеве, бориспільський, підприємство ТОВ «Найс» (м Бориспіль, ОКПО 20582895; директор Владислав Байчас), навіть має свою заправку при в'їзді в аеропорт. Ось тільки самі жителі Борисполя у «Найса» ніколи не заправляють свої автомобілі. Так як погана чутка про низьку якість «самопального» бензину цієї «контори» - вже роки привід для злих жартів з боку старожилів. Заправка благоденствує за рахунок «транзитників». Не варто дорікати автора в наговорити на постачальників бензину з ТОВ «Найс». Досить звернутися в той же «Автохаус Україна», де гарантійне обслуговування проходять вже згадані нами нові «фольксвагени» аеропорту «Бориспіль», що заправляють у «Найс». Там уже попередили представників аеропорту, що можуть припинити гарантійне обслуговування проданих автомобілів через заправки їх неякісним паливом. Про що сигналізують електронні бортові системи «крутих» авто.

Непогано розбираючись в модельному ряду престижних авто і протегування особистих інтересів на шкоду інтересам державним, Андрій Мазур і його команда явно не блищала знаннями економічними.

Наприклад, 11 листопада 2006 року з депозитного рахунку АКБ «Форум» на поточний рахунок «Борисполя» була перерахована сума в 13 мільйонів 500 тисяч гривень. Додаткове залучення обігових коштів призвело до збільшення їх залишків на рахунку підприємства - і це на кінець фінансового року. Підсумок: фактична відсутність аналізу руху грошових потоків з боку керівництва аеропорту призвело до фінансових втрат підприємства в сумі 185 900 гривень. У порівнянні з вартістю «Туарега» - дрібниця, звичайно. Але все ж - державна копійка.

Андрій Миколайович Мазур порушив і вимоги п.8 контракту, підписаного з ним державою в особі екс-міністра В.Бондаря - щодо «своєчасного та полного Внесення обов'язкових платежів до бюджету». Їм, всупереч положенням Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про оренду державного та комунального майна" не було вжито заходів щодо своєчасного перерахування до Держбюджету 30% плати за оренду держмайна. Сума невиплаченої обов'язкового платежу склала 794 231 гривню. Теж копієчка, і теж - на вітер ... Держава - почекає!

Чи не зробив Андрій Мазур і дій з погашення простроченої дебіторської заборгованості по оплаті орендної плати: на 31 грудня 2006 року вона склала майже 160 000 гривен. І знову - упущена копієчка.

Не виконав Андрій Мазур і ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів». Згідно з яким на підприємстві повинні бути працевлаштовані 141 інвалід (сьогодні їх числиться всього 57 душ). Статтею цього Закону передбачено штраф за кожного безробітного інваліда - у розмірі середнього річного заробітку по підприємству. Підсумок: підприємство зобов'язане сплатити штраф в розмірі 2 798 460 гривень. Вже - мільйони ...

Не дивно, що підсумком 5-місячної діяльності Андрія Мазура на посаді директора аеропорту «Бориспіль» стали збитки підприємства в IV кварталі минулого року - загальною сумою в 2 мільйони 223 тисячі гривень. З великим - борговими - «доробком» на майбутнє. Сам «поцарював» - іншим розсьорбувати.

Але навряд чи збитковим є ТОВ «Батир», за символічну плату орендує площу на першому поверсі головної будівлі аеропорту - там стоїть кіоск для обміну валют. Думаю, не потрібно пояснювати, наскільки вигідний «обмінник» в головному залі головного аеропорту «Україна» для його фактичного власника. Тобто для подружжя Андрія Мазура.

Незважаючи на кричущу безгосподарність, «корито» виявилося настільки привабливим для Андрія Миколайовича, що змиритися з думкою про свою необдуманої відставку він рішуче не може. Хочеться, хочеться Батьківщині послужити! І тоді попрямував він до суду - рідний, Бориспільський міжрайонний суд Київської області. Де рішуче і оскаржив розрив з ним контракту з боку держави. Суддя увійшов в положення земляка-годувальника, і заборонив (!) Міністра транспорту (г-ну Рудьковському) звільняти або усувати А.Н. Мазура з посади директора аеропорту - до розгляду справи по суті. І нікому не відомо, коли ж все-таки це саме розгляд «по суті» відбудеться.

І хоча суддя Е.Мартинов, який виніс таке сміливе рішення, на думку експертів «УК» явно перевищив свої повноваження, але кого це в Україні сьогодні дивує? Тим більше, що суддю і позивача пов'язують непорушні узи кумівства і кругової поруки (про це - в наступній частині нашої розповіді). Таким чином, Андрій Мазур, як йому здається, виграв ще дещицю такого цінного для нього часу. Можливо, він ще не встиг відпрацювати аванси, видані колишніми роботодавцями та діловими партнерами: нам би день простояти та ніч протриматися ... »

А щоб підкреслити свою, тепер вже уявну, значимість в очах колишніх партнерів і «суміжників», він шле телеграми і пише їм листи.

Так, наприклад, японським інвесторам - діловим партнерам «Борисполя», він теж написав «папір», до якої доклав згадане судове рішення: мовляв, я - на посаді, і все ще директор. Тому всі переговори - тільки зі мною! І міністр мені - не указ.

Ось в розподілі настільки ласого «пирога» ледь не взяв участь наш «герой», з останніх сил чіпляючись за своє крісло. Він «інформує» япоскіх партнерів, тоді як:

«За час перебування Андрія Мазура на посаді директора державного підприємства внаслідок непослідовних і некваліфікованих дій під загрозу було поставлено реалізація проекту будівництва пасажирського терміналу« D »за рахунок кредитних коштів японських інвесторів з-за« постійної зміни місця розташування цього об'єкта і, як наслідок, коригування проектної документації ».

І ще: «Будь-які заяви Мазура А.М. про те, що він на сьогодні є директором ДП «Міжнародний аеропорт« Бориспіль », не відповідають дійсності. Міністерство не давало йому ніяких повноважень на дії від імені цього підприємства на посади директора ».

І останнє: коли вже кане в минуле шкідлива політика отруювати у відставку «з миром» злодійкуватих чиновників? Адже якби пан Мазур ходив до слідчого прокуратури і давав свідчення по суті своїх «витівок», часу на ходіння по судах у нього б вже не залишилося ...

Що криється за обтічним формулюванням причини звільнення?
Аптом вдвічі (!) Перевищили звичайні для «Борисполя» показники і досягли 8 мільйонів гривень?
З Канівського водосховища?
І ще така «щедрість» може свідчити про наявність «відкатів» з боку страхових компаній своєму благодійнику, але хто це сьогодні доведе?
Мартинов, який виніс таке сміливе рішення, на думку експертів «УК» явно перевищив свої повноваження, але кого це в Україні сьогодні дивує?
І останнє: коли вже кане в минуле шкідлива політика отруювати у відставку «з миром» злодійкуватих чиновників?