Арабські прізвища: довгі традиційні імена на арабській мові, чоловічі та жіночі
- Традиція формування імені
- Алам
- Насаб
- Кунья
- лакаб
- нісба
- сучасні варіації
- Особливості імен в арабських країнах
- Цікавий факт
Арабською мовою та його територіальними діалектами користуються близько 300 млн чоловік, для більшості з яких вона є рідною. Крім цього, арабська стала мовою ісламу і зробив сильний вплив на мови народів, які сповідують іслам. В першу чергу, це стосується імен і прізвищ; ісламські прізвище та ім'я можна впізнати відразу. Незважаючи на те що арабські прізвища в сучасній формі закріпилися відносно недавно, вони мають довгу історію. До того ж часто ті частини імені, які ми звикли називати прізвищем, нею не є.
Традиція формування імені
Особисте ім'я є у кожної людини з тих часів, коли люди стали користуватися мовою. Зрештою, відрізняти одну людину від іншої потрібно, особливо тоді, коли мова йде в третій особі. Араби не стали винятком із цього правила.
Оскільки людей багато, а імен менше, необхідність чіткої ідентифікації привела до утворення по батькові, прізвиськ та інших додаткових ідентифікаторів, причому арабські могли складатися в довгий ланцюг, розібратися в якій часом важко.
Остаточно традиція іменування сформувалася в середні віки, і включала в себе наступні елементи:
- алам;
- насаб;
- кунья;
- лакаб;
- нісба.
З цих елементів у людини завжди присутні тільки перші дві частини.
Алам
Іноді його називають ІСМ. Це особисте ім'я, яке давалося дитині при народженні або трохи пізніше. Найчастіше воно було одне, але іноді зустрічалися варіанти і подвійні. Деякі з таких імен стали згодом самостійними. Так, ім'я Абд Аллах (раб Аллаха) стало саме таким, його пишуть разом, а національні (неарабським) варіанти можуть відрізнятися вимовою досить сильно - Абдулла, Обдулло і т. П. Деякі імена на арабській мові, жіночі і чоловічі, знаходяться на слуху - ми знаємо їх за фільмами і телепередач. У таблиці представлена частина з них:
чоловіче ім'я переклад жіноче ім'я переклад Алі високий Азіза рідкісна Абдулла раб Бога Аїша жива Асад лев Аміна вірна Ахмад похвальний Асма красива Ібрахім той же, що євр. Абрахам Джаміля прекрасна Мансур переможець Заріфа дотепна Мубарак благословенний Зухра планета Венера Мустафа обраний Лейла темна ніч Саддам наносить удар Мадіна місто Саїд щасливий Марьям той же, що євр. Марія Сулейман той же, що євр. Соломон Фатіма віднімає дитини від грудей Усама левеня Хадіджа передчасно народжена Хасан хороший Хатун пані Хаттаб проповідник Ясмін жасмин
У народів, які сповідують іслам, але не є арабами, особисті імена можуть бути місцевого походження.
Насаб
У казці «Старий Хоттабич» головного героя звали Хасан Абдурахман ібн Хоттаб. Якщо перевести кожну з частин цього імені, то отримаємо: Хороший слуга Всемилостивого, син Проповідника. Третя частина примітна словом «ібн», що означає по-арабськи «син». Таке батькові у арабів могло бути одне, а іноді, щоб підкреслити свою родовитість, могло розтягуватися на кілька предків назад, і насаб виходив не тільки зі згадуванням батька, а й діда, і прадіда, а то і прапрадіда.
«Син» по-арабськи звучить як «ібну», в іменуванні людини перший звук не вимовляється. У магрибских діалектах (Марокко, Алжир) це слово звучить як «бен» - що збігається з єврейським вимовою. По батькові дочок маркується словом «бинт».
Кунья
Ця частина імені починається зі слова «Абу», тобто батько. Дати кунью могли і при народженні, сподіваючись на те, що дитина продовжить рід. Деякі люди, діти яких прославили рід, іменувалися довгою куньей, згадуючи всіх своїх чудових нащадків.
Іноді слова «Абу» надавався відтінок не батьківства, а володіння, володіння. Такі куньи могли мати жартівливий або навіть негативний характер, наприклад, Абу Джахль - батько невігластва.
Кунья не є обов'язковою частиною імені. Зазвичай нею користуються тоді, коли хочуть представитися знайомим свого сина, особливо в разі, якщо син чимось знаменитий. У побутовому спілкуванні в своєму колі кунья не вживається.
Жіночий варіант куньи починається зі слова «умм».
лакаб
Це може бути прізвисько, титул або псевдонім. Обов'язковим елементом імені він теж не був, але часто саме по лакаб ми знаємо ту чи іншу знамените історичне обличчя. Деякі лакаб давалися людині після смерті, щоб увічнити його пам'ять.
Структура лакаб дуже різноманітна і часто передавалася у спадщину. Деякі приклади їх освіти:
- Прізвище у вигляді іменника. Може позначати якийсь характерна ознака
людини, його зовнішності, звичок і характеру. Таким може бути будь-яке слово, хоча пророк Мухаммед забороняв давати людям образливі клички. - Тахаллус, або псевдонім. Часто з'являвся у письменників, і за своїм походженням не відрізняється від попередніх прізвиськ. Іноді тахаллус ставала нісба, професія, якась характерна особливість творів автора. Так, лакаб поета Рудакі означає «струмочок», а Хайяма - «яточник».
- Мансаб, або професія. Часто була у міських жителів. Для прикладу можна взяти такі лакаб, як аль-Бахрі (моряк), аль-Хадад (коваль), ан-Наджар (тесля).
- Хітаб, або титули. Спершу вони належали родової знаті, але пізніше передача якогось звеличує епітета у спадок стала традицією у всіх верств населення. Монархи до імені приєднували титули, які звучать як халіф, емір, малик, в Османській імперії - султан, в Ірані - шах. Воєначальники і державні діячі любили підкреслювати свою прихильність ісламу, особливо в зіткненнях з європейцями. Так, відомий Саладін - це не ім'я знаменитого курдів, який очолив опір хрестоносцям, а лакаб. Салах-ад-Дін означає «благочестя віри».
нісба
Так називали топонім, з яким людина був пов'язаний. Це могло бути як місце його народження, так і будь-яке інше, звідки він прийшов. Так, ім'я вченого аль-Біруні означало «з передмістя», Басрі - з Басри, Бухарі - з Бухари. Як неважко здогадатися, нісба частіше була прикметником. Іноді вона означала приналежність людини до якого-небудь релігійної течії, племені або громаді. Так, покійний глава Лівії Муамар Каддафі був родом з однойменного села - Каддафі.
Нісба ставилася в кінці всього довгого арабського імені. Ось кілька нісба знаменитостей:
- Нішапура - Омар Хайям;
- Гянджеві - нісба середньовічного поета Нізамі;
- Курайш - Абу Бакр, перший халіф, зять Мухаммеда; нісба дана за назвою племені;
- Хорезми - Мухаммед ібн Муса Хорезмі, засновник алгебри;
- Бармаки - нісба перших перських міністрів Арабського халіфату.
сучасні варіації
Традиційні арабські імена мало підходять для оформлення документів, тому в сучасних державах все-таки з'явилися прізвища. Як правило, вони походять від лакаб або нісба, які давно закріпилися за сім'єю. Серед простолюду при паспортизації в прізвище перетворювалося по батькові, з якого вилучався «ібн».
До сучасних умов краще за всіх пристосувалися світські держави, де традиційне суспільство не має сильного впливу. Так, сирійські та ліванські паспортні імена і прізвища сприймаються жителями цих країн як щось природне, і мало кому в голову приходить додавати до них нісба або кунью.
Традиція досі впливає на вибір особистого імені, особливо в релігійних сім'ях. Так, в деяких громадах хлопчикам при народженні дають ім'я Мухаммед, а дівчаткам - Фатіма, в честь дочки Пророка. Пізніше ім'я можуть замінити, але іноді і залишають, тому ці імена є одними з найпопулярніших.
Серед інших особливо шанованих імен можна назвати ті, де згадуються епітети Аллаха. Вони починаються з приставки АБД, що означає «раб». Серед жіночих імен хорошими вважаються Хадіджа і Айша - на честь дружин Пророка.
Араби намагаються дати дитині гарне ім'я, вважаючи, що дитина його виправдає. Не завжди ці очікування виправдовуються; особливо неприємно, якщо людина за своїми якостями є протилежність своєму імені. На відміну від європейських імен, що походять з інших мов, арабські для носіїв мови є промовистими, тому і ставлення до них уважніше.
Особливості імен в арабських країнах
На традиції іменування відклав відбиток не тільки іслам, але й також і сусідні культури, і доісламські час, і сучасність.
Так, в Єгипті є пласт імен, пов'язаний з періодом Османської імперії. Це імена тюркського походження (Теймураз, Арслан). Іншою особливістю цієї країни є принцип вибору імені. Так, хлопчиків у багатьох сім'ях називають ім'ям того ж кореня, що й батька, наприклад, Мухаммед і Махмуд. Іншим цікавим звичаєм є вибір по згорілої свічці на торті, за жеребом, причому все це сприймається як свято. Початок цієї традиції лежить ще в доисламском Єгипті.
В Алжирі проживає велика кількість берберів; крім того, він довгий час був колонією Франції. Це наклало відбиток на імена алжирців. Так, в сільській місцевості та в округах з сильним впливом берберскімх традицій, істотна частка берберських імен, а в містах, де діловою мовою, як і раніше є французький - французьких. Берберські прислівники свого часу вплинули на місцеве вимова арабських слів, через що в них часто не вимовляється або коротшає перший склад (Ібрахім - Брахім).
Алжирці не люблять вживати нісба як паспортної прізвища, тому частіше прізвище походить від лакаб.
Цікава ситуація склалася в Іраку, де проживають як суніти, так і Шиїти. Останні люблять давати дітям імена нащадків Мухаммеда - Алі, Фатима, Хасан, Хуссейн, а ось серед сунітів вони такої ролі не грають. На півдні країни сильно вплив перських імен, на півночі - курдських. Є і турецька пласт.
У Лівані, де арабська мова є державною, але конфесійна приналежність народу дуже строката, в кожній громаді є свої традиції іменування дітей. У країні зустрічаються імена як арабської, так і грецького, вірменського, курдського походження. Як прізвищ у мусульман з початку минулого століття стали використовуватися насаби, а в християнських громадах (вірменських, маронітських, греко-католицьких) - мансаби (професіоналізми) і нісба.
Суворим законодавством обмежені імена в Саудівській Аравії. Там не можна привласнювати дітям неарабським імена; також при нареченні дитини ім'ям слід керуватися поруч правил, викладених ще Пророком.
Цікавий факт
Незважаючи на те що арабський світ уже давно не є чимось монолітним, в арабських країнах існують поширені прізвища. Після розвалу Халіфату колишні його території були завойовані різними державами, і випробували їх сильний вплив. Але після здобуття незалежності і введення документів, що засвідчують особу, виявилося, що в якості прізвищ вибиралися на подив схожі. Самих ходових прізвищ всього п'ять, ось їх список: Асад, Хуссейн, Аббас, Хабібі і Азар.