Азербайджан в рядах ООН - 1905.az
Щоб стати повноправним членом світової спільноти і отримати можливість брати участь в що відбуваються на міжнародній арені процесах, кожна з держав ставить перед собою завдання входження в ООН. Азербайджан, який відновив свою державну незалежність 18 жовтня 1991 року, з метою налагодження всебічного взаємного співробітництва з державами світу і зміцнення своєї незалежності теж став уживати необхідних заходів для того, щоб бути прийнятим в члени ООН.
29 жовтня 1991 року Азербайджанська Республіка звернулася зі зверненням до ООН і всім країнам світу. У зверненні містилося прохання до держав-членів ООН, з урахуванням того, що після здобуття державної незалежності Азербайджан йде шляхом демократії, свободи і рівноправності, з огляду на його бажання посприяти справі зміцнення міжнародної безпеки і співпраці, розглянути питання про її прийняття до цієї авторитетної організації .
14 лютого 1992 року Рада Безпеки ООН розглянула звернення Азербайджану і рекомендував Генеральній Асамблеї прийняти його в члени цієї організації. Таким чином, 2 березня 1992 року в 46 сесії Генеральної Асамблеї Азербайджан був прийнятий в члени ООН. В той же день, в Нью-Йорку, перед штаб-квартирою ООН було піднято державний прапор Азербайджану.
З 6 травня 1992 року в ООН почала працювати азербайджанська делегація. А представництво ООН в Азербайджані відкрилося в 1993 році.
Членство в ООН відкрило перед Азербайджанським державою можливість зміцнювати свою незалежність, більш ефективно скористатися міжнародними законами в боротьбі проти вірменської агресії, тісної інтеграції в світову спільноту в цілому.
Глобальна мета Організації Об'єднаних Націй полягає саме в тому, щоб об'єднати навколо себе всі країни світу, налагодити діалог між цивілізаціями і націями, домогтися шанобливого ставлення до національних і культурних традицій всіх народів.
Керуючись вказаною метою, Азербайджанська Республіка підняла перед цією організацією питання про неприпустимість агресії проти незалежної Азербайджанської Республіки з боку збройних формувань Вірменії та силового захоплення останніми території іншої країни. Та обставина, що Вірменія, яка окупувала Нагорний Карабах, який є споконвічною азербайджанською територією, захопила ще й прилеглі райони, і викликало реакцію Ради безпеки ООН.
Дана структура прийняла резолюції 822 від 30 квітня 1993 року до приводу захоплення Кяльбаджара, 853 від 29 липня 1993 після окупації Агдама, 874 від 14 жовтня 1993 року по приводу окупації Фізулінського, Джебраїльський, Кубадлінского районів, і, нарешті, 884 від 12 листопада 1993 року в зв'язку з окупацією з боку Вірменії Зангіланского району. У цих резолюціях, одноголосно прийнятих Радою Безпеки ООН у відповідь на окупацію територій суверенної Азербайджану з боку Вірменії, було підтверджено, що Нагірно-карабахський регіон є невід'ємною складовою частиною Азербайджану, містився рішучий заклик до поваги територіальної цілісності та суверенітету, визнаних міжнародним співтовариством кордонів Азербайджанської Республіки , підкреслена неприпустимість застосування сили з метою захоплення чужих територій. У резолюціях ООН потрібно невідкладне і беззастережне виведення всіх окупаційних сил з окупованих територій Азербайджану, створення умов для безпечного повернення на свої постійні місця проживання вимушено їх покинули людей. Крім того, в зазначений період Генеральний секретар ООН виступив з сімома заявами, що підтримують територіальну цілісність і суверенні права Азербайджану. Але доводиться з жалем констатувати, що Рада Безпеки ООН, що добився подолання кризи під час іракської окупації Кувейту, подій у колишній Югославії та Афганістані, до сих пір не проявляє жорсткої реакції на невиконання Вірменією зазначених резолюцій.
У зв'язку з тим, що в результаті вірменської агресії в Азербайджані утворилася мільйонна маса біженців і вимушених переселенців, Генеральна Асамблея ООН в 1993 році на своєму пленарному засіданні прийняла відповідну резолюцію. Ця резолюція передбачала надання міжнародної допомоги біженцям і вимушеним переселенцям.
На 49 сесії Генеральної Асамблеї ООН, що відбулася у вересні 1994 року, вперше взяв участь Президент Азербайджанської Республіки Гейдар Алієв. Виступаючи з промовою на сесії, він з її високої трибуни поінформував світову громадськість про становище в Азербайджані, про агресію з боку Вірменії. 29 вересня 1994 року Гейдар Алієв у своєму виступі на сесії Генеральної Асамблеї ООН так охарактеризував політику Азербайджану в ставленні до ООН: «У цілому Азербайджанська Республіка оптимістично оцінює перспективи ООН на майбутнє, має намір і надалі відстоювати високі принципи Організації Об'єднаних Націй, прагнути до підвищення ефективності і авторитету організації ».
У розширенні співпраці між Азербайджаном і ООН значну роль зіграв візит Генерального секретаря ООН Бутроса-Бутроса Галі в Баку в жовтні 1994 року. Особисто ознайомився з суспільно-політичним та економічним життям Азербайджану, Бутрос-Бутрос Галі заявив, що різні організації ООН активізують свої зусилля для надання допомоги Азербайджану в рішенні наявних проблем.
Президент Азербайджану Гейдар Алієв взяв участь і на спеціальній урочистій сесії Генеральної Асамблеї з нагоди 50-річного ювілею ООН, що відбулася в жовтні 1995 року. У своєму виступі на сесії він оприлюднив позицію Азербайджану в нагірно-карабаському вірмено-азербайджанському конфлікті і закликав світову спільноту вжити дієвих заходів для припинення агресії з боку Вірменії. У 1996 році Генеральна Асамблея ООН в резолюції про співпрацю з ОБСЄ ще раз заявила про те, що підтримує територіальну цілісність Азербайджану. Роком пізніше 28 липня 1997 під час свого офіційного візиту в США Гейдар Алієв зустрівся з новим Генеральним секретарем організації Кофі Аннаном. У бесіді з Президентом Азербайджану Кофі Аннан заявив, що ООН виступає за територіальну цілісність країни, що вірмено-азербайджанський нагірно-карабахський конфлікт повинен бути вирішений на основі принципів, вироблених на Лісабонському саміті ОБСЄ.
Президент Азербайджанської Республіки Гейдар Алієв, який виступив 28 липня 1997 року в зустрічі з постійними представниками держав-членів Ради Безпеки ООН, а 29 липня - представниками-послами, акредитованими в ООН держав світу, докладно поінформував учасників зустрічей про Азербайджан, про його сьогодення, складних проблемах з якими країна стикалася і стикається, про вірмено-азербайджанському нагірно-карабаському конфлікті.
У 1996 році Азербайджан підписав конвенцію ООН 1984 року «Проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання». Приєднавшись до цієї угоди, Азербайджан створив умови комітету ООН проти тортур для діяльності на своїй території.
У 1998 році указом Президента Азербайджану Гейдара Алієва в Азербайджані на високому рівні було відзначено 50-річчя Всесвітньої хартії прав людини ООН. У тому ж році за його розпорядженням у країні були скасовані смертна кара і цензура над пресою.
У вересні 2000 року брав участь в Саміті тисячоліття ООН Гейдар Алієв виступив з промовою і на цьому всесвітньому заході, що проводиться за участю керівників понад 150 держав світу, він знову поінформував держави світу про агресію Вірменії проти Азербайджану, про становище, що склалося в країні в результаті вірмено -азербайджанского нагірно-карабахського конфлікту. Президент Азербайджану наголосив і на необхідності проведення реформ в ООН, про які останнім часом проходили широкі дискусії.
Після подій 11 вересня 2001 року Азербайджан приєднався до антитерористичних заходів ООН. Азербайджанська Республіка тісно співпрацювала з Комітетом ООН по боротьбі з тероризмом і комітет санкції щодо Афганістану. У жовтні 2001 року Азербайджан брав участь і в антітерростіческіх операціях в Афганістані та направив свій військовий контингент для надання допомоги міжнародним збройним силам з охорони безпеки в Афганістані.
У жовтні 2001 року Азербайджанська Республіка приєдналася до Конвенції ООН по запобіганню фінансування тероризму. У травні 2002 року Президент Азербайджану Гейдар Алієв видав розпорядження про реалізацію резолюцій Генеральної Асамблеї ООН за №№ одна тисяча триста шістьдесят вісім, 1373 1377, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
У вересні 2003 року прем'єр-міністр Азербайджану Ільхам Алієв, виступаючи на черговій сесії Генеральної Асамблеї ООН, торкнувся питання про реформи і сказав, що для примноження сили і авторитету ООН реформи мають важливе значення. У своєму виступі пан Ільхам Алієв відзначав: «Тепер уже зрозуміло, що існуючі механізми ООН не відповідають вимогам часу, і в зв'язку з цим реформи в Організації Об'єднаних Націй перетворилися в важливий питання. Є необхідність в реформуванні Генеральної Асамблеї теж, там теж повинні знайти своє відображення як реалії сьогоднішнього дня, таки півстолітні реалії ».
Рік по тому, у вересні 2004 року, в своїй промові на 59 сесії Асамблеї Президент Азербайджанської Республіки Ільхам Алієв нагадав, що чотири резолюції Ради Безпеки ООН з приводу вірмено-азербайджанського нагірно-карабахського конфлікту все ще не виконані. Президент Ільхам Алієв довів до відома учасників сесії та обставина, що окуповані азербайджанські території використовуються з метою незаконного обігу наркотичних речовин, передачі зброї, здійснення незаконної економічної діяльності, контрабанди, і що ці території перетворені в гніздо терористів.
Організація Об'єднаних Націй, створюючи сприятливі умови для вдосконалення управління, зменшення бідності, забезпечення поваги прав людини та гендерної рівності, задоволення основних потреб людей в галузях охорони здоров'я та освіти, сприяє розвитку Азербайджану.
Азербайджан, який встановлює широкі відносини з ООН, користується різними формами співпраці. Для ефективного здійснення цієї співпраці Азербайджан приєднався до ряду найважливіших міжнародних угод. Ці угоди створюють можливості для вирішення проблем, що виникають у зв'язку з сучасного суспільно-політичного, соціально-економічною сферами життя країни. Азербайджан приєднався до міжнародних документів, що охоплює такі важливі питання, як цивільні і політичні права, права дитини, статус і соціальний захист жінок, біженців, жертв воєн, запобігання геноциду та покарання за злочин, а також ряд інших питань.
Азербайджан тісно співпрацює і зі спеціалізованими в різних областях організаціями ООН. З них найбільш активними є такі організації, як Програма розвитку ООН, Верховний комісаріат ООН у справах біженців, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Організація ООН з промислового розвитку (ЮНІДО), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), Жіночий фонд ООН (ЮНІФЕМ), Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), організація договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (ОДВЗЯВ) (Азербайджан приєднався до цієї організації в 1997 році).
Угода про співпрацю з ЮНІСЕФ Президент Гейдар Алієв підписав у вересні 1994 року, під час своєї участі в сесії Генеральної Асамблеї. Основною метою спільної діяльності з вказаною структурою є надання допомоги для полегшення становища дітей та підлітків-біженців та вимушених переселенців. У 1995-1997, 1998-2000 роки Азербайджан був членом Виконкому ЮНІСЕФ.
Зв'язки Азербайджану з ЮНЕСКО здійснюються з метою надання сприяння країні в розвитку таких областей, як освіта, наука і культура. Відповідним розпорядженням Президента Азербайджану в 1994 році створена національна комісія країни при ЮНЕСКО. У розвитку зв'язків Азербайджану з ЮНЕСКО, в їх розширенні і посиленні незамінну роль відіграє перша леді Азербайджану, президент Фонду Гейдара Алієва Мехрібан Алієва. У вересні 2004 року за внесок у розвиток традиційної музики, літератури і поезії, заслуги в області музичної освіти і обміну між культурами світу, виявлену відданість ідеям ЮНЕСКО Мехрібан Алієва удостоєна звання Посла доброї волі в області усних і музичних традицій.
Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, з 1993 року яке розгорнуло широку діяльність в Азербайджані, здійснило значні заходи з надання гуманітарної допомоги азербайджанцям, які опинилися в результаті агресії з боку Вірменії в положенні біженців і вимушених переселенців. Особливо в 1994-1995 роки, коли наша країна відчувала великі труднощі, без покровительства біженцям і вимушеним переселенцям з боку ООН-івських структур, інших міжнародних організацій, в Азербайджані вибухнула б гуманітарна катастрофа. Відповідно до Конвенції Верховного комісаріату ООН у справах біженців від 1951 року, і Протоколу від 1967 року сьогодні в Азербайджані створена досконала, що відповідає всім міжнародним стандартам законодавча база, що регулює права і соціальний захист вимушених переселенців.
Азербайджан тісно співпрацює з такими фінансовими і економічними структурами ООН, як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Всесвітня продовольча програма.
У 2000-2002 роки Азербайджан став членом Комісії ООН зі становища жінок, в 2002-2004 роки - Комісії ООН зі сталого розвитку, в 2003-2005 роки - Економічної і Соціальної Ради (ЕКОСОР).
Азербайджан бере активну участь в оголошеній у вересні 2000 року проект ООН «Цілі розвитку тисячоліття». Так, висунута державою в 2003-2005 роки Програма зменшення бідності та економічного розвитку здійснена за допомогою Програми розвитку ООН. В даний час Азербайджанська держава спільно з ООН працює над здійсненням нової Програми зменшення бідності та сталого розвитку. Азербайджан виступає за проведення реформ в головному органі ООН у справі охорони міжнародного миру і безпеки - Раді Безпеки.
Одним із знаменних подій у співпраці Азербайджану з ООН є прийняття Азербайджану в липні 2006 року в члени Ради ООН з прав людини.
14 березня 2008 року на розширеному засіданні Генеральної Асамблеї ООН обговорювалося питання «Про становище на окупованих територіях Азербайджану», включений до порядку денного 62 сесії під 20 пунктом. Постійний представник Азербайджану в ООН Агшин Мехтієв, який виступив в обговореннях, розповів представникам держав-членів ООН про загарбницької політики Вірменії в ставленні до Азербайджану, закликав делегації підтримати проект резолюції, автором якої є Азербайджан.
Проект резолюції, що складається з 9 пунктів, висловлював позицію Генеральної Асамблеї ООН по вірмено-азербайджанському нагірно-карабахського конфлікту, в тому числі підтримував територіальну цілісність Азербайджанської Республіки в межах визнаних на рівні міжнародно-правових актів кордонів, вимагав повного і беззастережного виведення збройних сил Вірменії з окупованих азербайджанських територій, створення відповідних умов для повернення на свої землі всіх азербайджанців - біженців і вимушених переселенців.
В ході голосування, що відбулося після обговорень, 39 країн проголосували за прийняття резолюції, 7 країн - проти, 100 країн утрималися. Таким чином, Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію «Про становище на окупованих територіях Азербайджану».
У документі висловлена серйозна заклопотаність тим, що збройний конфлікт в Нагірно-карабаському регіоні Азербайджану ставить під сумнів міжнародний мир і безпеку, і робить негативний вплив на гуманітарне становище країн Південного Кавказу. Генеральна Асамблея закликає держави-учасники поважати і підтримувати суверенітет, територіальну цілісність Азербайджанської Республіки в рамках його міжнародно визнаних кордонів. «Генеральна Асамблея ще раз заявляє, що жодна держава не має визнати ситуацію, що склалася в результаті окупації територій Азербайджанської Республіки, як законну, не повинно сприяти або створювати умови для збереження цієї ситуації». У документі наголошено на необхідності «невідкладного, беззастережного виведення вірменських сил з усіх окупованих територій Азербайджанської Республіки».
Азербайджан прагне розвивати свої зв'язки з ООН, для внесення свого ефективного внеску в його діяльність, активно бере участь в обговоренні висунутих пропозицій. Азербайджан виступає за розширення складу Ради Безпеки, за те, щоб СБ став більш відповідальним і демократичним, був в стані оперативно реагувати на нові загрози, ризики і небезпеки ХХI століття, виробив дієвий механізм для здійснення прийнятих резолюцій.
Отже, взаємні зв'язки, що утворилися зі вступом Азербайджанської Республіки в ООН, пройшовши шлях інтенсивного розвитку, перетворилися в багатостороннє співробітництво і зіграли важливу роль у розвитку Азербайджану як незалежної держави, в тому, щоб він зайняв своє гідне місце на міжнародній арені. Одночасно, Азербайджан теж вніс свій внесок в ефективне функціонування даної структури, захист міжнародного миру і безпеки.
З книги «Прапор Азербайджану на набережній Іст-Рівер» - видання Центру досліджень спадщини Гейдара Алієва. Баку, видавничий дім «Апостроф», 2009