Болгарські вибори: проросійський генерал проти євро-Цецки

Болгарія обирає президента країни вперше за п'ять років і відразу після двох парламентських виборів, що відбулися в 2013 р (планово) і в 2014-му (позачергово)

Болгарія обирає президента країни вперше за п'ять років і відразу після двох парламентських виборів, що відбулися в 2013 р (планово) і в 2014-му (позачергово). Настільки ретельно попрацювавши над комплектацією Народних зборів, Болгарія отримає нового президента замість займає цей пост Росена Плевнелієва.

Головні політичні сили Болгарії сьогодні - ГЕРБ ( «Громадяни за європейський розвиток Болгарії»), БСП (Болгарська соціалістична партія, яка веде свою історію ще від болгарських комуністів), а також «Рух за права і свободи». Саме ці партії набрали більше 10% на виборах в 2014 р (в парламенті, правда, є представники ще ряду сил, т. К. Прохідними є всього 4%).

Між виборами 2013 року і 2014 року в Болгарії відбулося щось схоже на український майдан, але, звичайно, в куди більш легкої версії. Народні протести, дострокові вибори, тільки без крові і інших жахів. Точніше, навіть вибори-2013 болгари провели трохи швидше після відставки Бойко Борисова з посади прем'єр-міністра. Тоді в країні протестували проти високих цін на електроенергію (як раз було різке зростання тарифів) ну і, природно, корупції. ГЕРБ, керований Борисовим, трохи здав на виборах, хоча і виграв їх (30,5%), а ось БСП на хвилі народного гніву подвоїла результат (26,6%) і разом з ДПС створила коаліцію на чолі з прем'єр-міністром Пламеном Пламен Орешарські .

Однак після тих виборів болгари знову почали протестувати, на цей раз проти призначених Пламен Орешарські міністрів. Проте, поглядаючи на Київ, болгарські протестанти дочекалися виборів до Європарламенту в 2014 р (в очікуванні цього опозиція п'ять разів намагалася висловити недовіру уряду).

На виборах до Європарламенту Болгарська соціалістична партія набрала 18,9%, а ГЕРБ - 30,4%. Після цього і союзники соціалістів з ДПС висловилися за перевибори, з чим довелося погодитися і в БСП. На виборах-2014, як і слід було очікувати, соціалісти набрали майже в два рази менше (15,4%) голосів, а громадяни, які бажають займатися європейським розвитком, поліпшили показники до 32,7%. ДПС майже наздогнало партнерів-соціалістів.

В результаті лідер Герб Борисов повернувся на пост прем'єр-міністра, і Болгарія зажила як і раніше, ніби цих років посилених виборів і не було. Бойко Борисов, до речі, зайняв в болгарській політиці нішу, яку можна називати помірно проросійською. На тлі президента Плевнеліева, який пишається навіть який-небудь дрібницею начебто перешкод для прольоту російських літаків до Сирії, Борисов раз у раз говорить про необхідність розвитку зв'язків, особливо економічних, з РФ.

Сильно засмучував Борисова провал «Південного потоку», який дуже допоміг би Болгарії в її нинішньому стані. Хоча не можна забувати, що при Борисові Болгарія відмовилася від будівництва АЕС в Белене російським «Атомстройекспортом», т. Е. І від майбутнього рішення проблем з електроенергією. Зовсім недавно, після програного в Женеві арбітражного суду, болгари взяли на себе зобов'язання повністю компенсувати «Атомстройекспорту» 620 млн. Євро за зупинку будівництва в обмін на відмову від відсотків по цьому боргу.

Тепер болгарський народ дає свою оцінку і «європейського розвитку», укладеним в назві ГЕРБ, і спробам отримувати якісь потічки грошей з Росії, поки Євросоюз відвернеться на більш важливі справи. У першому турі незалежний кандидат від соціалістів (прихильників АЕС в Белене) генерал Румен Радев набирає 25,45% голосів, а його конкурентка, спікер парламенту Цецка Цачева - тільки 21,97%. Далі йде Красимир Каракачанов від коаліції «Об'єднані патріоти» - у нього трохи менше 15% голосів, і бізнесмен Веселін Марешкі (близько 11%).

Російські ЗМІ обережно називають Радєва «другом Москви», і справді екс-командувач ВПС Болгарії вважає, що необхідно відновлювати контакти, а також критикує Плевнеліева за його антиросійські висловлювання і відмова відвідати Парад Перемоги в цьому році. І каже все це генерал Радев, звичайно, не просто так, а тому, що все це підтримують чимало болгар. Без сумніву, Болгарія відчуває себе не зі своєї вини потерпілої в санкцій війні Росії з ЄС. З АЕС в Белене і «Південним потоком» було втрачено багато користі для економіки держави. Тому не дивно, що європейськи орієнтована Цачева впевнена в необхідності перегляду санкцій проти Росії і змін в дипломатії Софії.

Загалом, як і в Молдавії, Болгарії чекає протистояння умовно проросійського кандидата з прозахідним. Подібність навіть гендерна, замість Ігоря Додона - «старий солдат», який не знає слів любові до ЄС, а замість Майї Санду - спікер Цачева з «евроцецкімі цінностями». Тільки, на відміну від Кишинева, результат виборів в Болгарії має менше шансів вплинути на реальну, а не представляється виборцями політику країни, в тому числі по відношенню до РФ. Але як показник настроїв електорату країни ЄС - це, безумовно, цікаво.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...