Будівництво пам'ятника Батьківщина-Мати і меморіального комплексу «Національний музей Великої Вітчизняної війни»

На високому правому березі Дніпра при в'їзді до Києва з боку моста імені Є.О. Патона розкинулася велика архітектурно-пластична композиція меморіального комплексу «Національний музей Великої Вітчизняної війни», домінантою якого є фігура Батьківщини-Матері.

9 травня 2006 року здійснилося 25 років від дня відкриття цього комплексу. На відкритті пам'ятника запам'яталося киянам останнім приїздом до міста на відкриття комплексу Генерального секретаря КПРС Л.І. Брежнєва. Будівництво пам'ятника Батьківщина-мати і музейного комплексу. 1980-1987гг.

Статуя Батьківщини-Матері входить до четвірки найбільш високих статуй світу: 102 метра від рівня землі (висота будівлі музею - 40 метрів і висота самої статуї - 62 метри). Площа перед будівлею музею може вмістити 30 тисяч чоловік. Комплекс, що займає площу 20 га, вдало завершив систему міських парків, розташованих вздовж дніпровських схилів від Подолу до бульвару Дружби Народів. Меморіал створений за задумом Є.В. Вучетича колективом художників, скульпторів і архітекторів.

Слід зазначити, що комплекс, присвячений величі подвигу мільйонів радянських людей, які захищали свою Батьківщину, починаючи з 1990-х років, став піддаватися критиці. Це і дорожнеча робот: тільки створення скульптури та п'єдесталу обійшлося в 12 мільйонів рублів, а був виконаний, крім того, і великий обсяг протизсувних заходів, та інші спецроботи. Згадувалася ще й небажаність сусідства меморіалу і його гігантської скульптури зі святинями Києво-Печерської лаври. Однак хто в середині 70-х років (комплекс почали будувати в 1976 році) міг посперечатися з рішеннями партії? Адже навіть склад творчих груп комплексу затверджувався на засіданнях політбюро.

Цікаво, що ще за царя Олександра II на цьому місці було задумано побудувати дзвіницю заввишки 160 метрів. Земля ця належала тоді Видубицькому монастирю. Але ченці Києво-Печерської лаври були проти. І тільки за часів царювання Миколи II були, нарешті, завезені будматеріали. Почати будівництво завадила Жовтнева революція. У 30-ті роки минулого століття тут планували розбити парк культури і відпочинку. Розроблено був оригінальний проект, але почалася Велика Вітчизняна війна.

А ось дослідники геопатогенних зон Києва вважають, що це одна з найбільш великих таких зон (розлом у земній корі). Вона доходить сюди від Зверинецького кладовища. Археологи знаходили тут залишки укріплень петровських часів.

Уже в повоєнний час було прийнято рішення про перенесення сюди експозицій Музею Вітчизняної війни, які перебували раніше у Кловського скверу і в Пушкінському парку.

За матеріалами книги Віталія Баканова «Забуті сторінки київського побуту»

Агентство нерухомості Терен Плюс пропонує: зняти квартиру на вул. Ярославів Вал