Булат Окуджава. Обговорення на LiveInternet

Булат Окуджава - це знаменитий радянський співак, який прославився, завдяки безлічі яскравих пісень. В його репертуарі значиться близько двохсот авторських композицій, кожна з яких має свою історію і долю. Булат Окуджава - це виконавець, який став справжнім символом свого часу, одним з найяскравіших співаків свого покоління. Саме з цієї причини дана біографічна стаття, присвячена його життя і долю, представляється настільки цікавою. Ранні роки, дитинство і сім'я Булата Окуджави Булат Окуджава з'явився на світло в столиці СРСР в родині переконаних комуністів, вихідців з Грузії та Вірменії. Батько майбутнього співака - грузин Шалва Степанович Окуджава - був відомим партійним діячем. Мама - вірменка Ашхен Степанівна Налбандян була домогосподаркою. Пісні Булата Окуджави популярні досі пісні Булата Окуджави популярні досі Через пору пару років після народження сина батьки майбутнього співака знову повернулися в Тбілісі. Тут батько Булата Окуджави почав стрімко дертися вгору партійною драбиною. Він був секретарем Тбіліського міськкому, 1-м секретарем Нижнетагильского міськкому партії, а також займав деякі інші важливі посади. Слідуючи за ним, сім'я Булата Окуджави часто переїжджала, проте дуже скоро кар'єра Шалви Степановича трагічно перервалася. За помилковим доносом, який посилила також имевшаяся в минулому сварка з Лаврентієм Берією, батько майбутнього співака був засланий в табори, а потім розстріляний. Рятуючись від гонінь, мама Булата Окуджави перевезла сина назад в Москву, однак згодом також попала в Карагандинський табір для дружин зрадників батьківщини. Повернутися звідти мужній жінці довелося тільки дванадцять років тому. Однак це вже зовсім інша історія ... Що ж стосується самого Булата Окуджави, то він після арешту матері знову відправився до родичів в Тбілісі. Тут він навчався, а потім працював токарем на заводі. У 1942-му році наш сьогоднішній герой відправився добровольцем на фронт. В радянській армії він служив мінометником і встиг взяти участь у багатьох кровопролитних боях. У 1943-му році він був серйозно поранений під Моздоком, а потім відправлений за лінію фронту. Характерно, що вже в цей період наш сьогоднішній герой написав одну зі своїх найбільш

перших пісень - «Нам в холодних теплушках не спалося». Після її написання Булат досить довго не брав в руки гітару. Після війни майбутній співак вступив в державний університет Тбілісі. Після закінчення навчання в 1950-му році він почав працювати вчителем в сільській школі. У цей період Булат Окуджава часто писав вірші, багато з яких згодом були покладені на музику. Зоряний шлях Булата Окуджави: від літератури до пісень У 1954-му році Булат Окуджава був присутній на зустрічі з читачами двох відомих радянських літераторів Володимира Коблікова і Миколи Панченко. Після закінчення творчого вечора він підійшов до них і запропонував послухати його вірші. Напрацювання молодого автора дуже сподобалися визнаним літераторам, і вже дуже скоро вірші Булата Окуджави почали друкуватися в газеті «Молодий ленінець». Заради нової роботи в газеті наш сьогоднішній герой переїхав до Калуги, де згодом видав свою першу збірку віршів «Лірика» (1956 р.в.). Булат Окуджава Пісня про дурнів Після реабілітації своїх батьків в 1955-му році він вступив в КПРС, а вже через три роки переїхав до Москви, де став працювати як автор пісень. Незважаючи на той факт, що афіш з оголошеннями про його виступах ніде не було, концерти Булата Окуджави завжди проходили при аншлагах. Глядачі ділилися враженнями зі своїми друзями, а ті приводили на виступи вже своїх друзів. Таким чином, вже на початку шістдесятих років Булат Окуджава став дуже популярний. Він виконував свої пісні під гітару, і такий майже інтимний формат виконання пісень дуже подобався слухачам. Дуже скоро композиції «На Тверському бульварі», «Московський мураха», «Сентиментальний марш» і багато-багато інших стали справжніми хітами свого часу. У 1961-му році в Харкові відбувся перший офіційний концерт Булата Окуджави, який пройшов з великим успіхом. Незабаром творчі вечори виконавця пройшли і в деяких інших містах СРСР. Булат

Окуджава - Пісня про московському мурашку У 1962-му році композиція Булата Окуджави вперше прозвучала в кіно. Даний фільм «Ланцюгова реакція» не став дуже популярний, проте його назва і по сей день нерозривно пов'язане з творчістю легендарного автора-виконавця. По-справжньому популярною стала інша композиція співака, написана зовсім для іншого фільму. Після виходу на екрани кінострічки «Білоруський вокзал», пісня Булата Окуджави «Нам потрібна одна перемога» звучала з усіх магнітофонів країни. Варто відзначити, що і до цього дня дана легендарна композиція є однією з найвідоміших пісень автора. Варто відзначити, що згодом Булат Окуджава часто співпрацював з видатними радянськими режисерами, написавши в цілому більше вісімдесяти пісень для різних кінофільмів. У вісімдесяті роки з масовою появою магнітофонів та інших пристроїв для відтворення музики, наш сьогоднішній герой міцно утвердився в якості одного з найвідоміших музикантів свого

Збереглося мало фотографій Булата Окуджави з другою дружиною Ольгою

часу. Паралельно з цим Булат Окуджава також часто працював в якості поета і прозаїка. Його повісті й оповідання виходили в багатьох радянських журналах і незмінно користувалися великим успіхом. Останні роки Булата Окуджави З розвалом СРСР Булат Окуджава почав часто гастролювати по європейським країнам і іншим державам Заходу. На початку дев'яностих його концерти відбулися в Польщі, Франції, Ізраїлі, США, Канаді, Німеччині та в деяких інших країнах. В останні роки свого життя Булат Окуджава жив у Парижі. Там же в 1997-му році він помер від нетривалої хвороби. Незважаючи на це, тіло Булата Окуджави було повернуто до Росії і поховано на Ваганьковському кладовищі в Москві. Особисте життя Булата Окуджави У своєму житті Булат Шалвович був одружений двічі. Перший шлюб з Галиною Смольянинову склався досить трагічно. Їхня донька померла ще в дитинстві, а син Ігор став наркоманом і навіть сидів у в'язниці. Другий шлюб з фізиком Ольгою Арцимовіч склався більш вдало. У цьому барці на світ з'явився син Антон, який згодом став відомим композитором. За деякими даними в життя Булата Окуджави був також і ще один яскравий роман. Довгий час його цивільною дружиною була співачка Наталія Горленко. З нею відомий автор прожив кілька років.
Детальніше: http://www.uznayvse.ru/znamenitosti/%D0%B1%D1%83%D...4%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0.html

Вона довгий час не сприймала його. Потім свідомо уникала можливої випадкової зустрічі, щоб не розчарувати. Потім - зберігала його листи. ..

Він боязко мовчав, перебуваючи поруч з нею. Але заради неї був готовий втекти зі школи і приїхати в інше місто, щоб хоч кілька хвилин подивитися на неї ...

Вони так і не стали парою. Але саме їй він писав в останні роки свого життя, забувши про втрачені 60 років розлуки ...

Вона ...

Ольга Миколаївна Шамина народилася в Нижньому Тагілі. Жила і навчалася в вагонка - житловому районі Нижнетагильского вагонобудівного заводу.

Він ...

Булат Шалвович народився в День Перемоги ... Але великим святом цей день стане набагато пізніше, а тоді це було всього лише 9 травня 1924 року. Батько Булата - Шалва Окуджава - був відомим партійним діячем, а мама - Ашхен Налбандян була родичкою вірменського поета Ваана Терьян і також працювала в державному апараті.

Перші роки дитинства Булат провів в Москві, в той час як батько був відправлений комісаром грузинської дивізії на Кавказ. Але через якийсь час зумів виписати до себе сім'ю.

В школу Булат пішов в Тбілісі, навчався в класі для росіян. Сім'я ні в чому не потребувала, незважаючи на досить важке передвоєнний час, адже батько отримав підвищення в посаді до секретаря міськкому. Однак незабаром через конфлікт з Лаврентієм Берією Шавло був змушений просити Серго Орджонікідзе перенаправити його на службу в інше місце.

Так сім'я Окуджави перебралася на Урал. Там-то - в Нижньому Тагілі - і нахлинули на Булата сумбурні почуття першої закоханості ...

Вони ...

Їм обом тоді було по 11 років. Вони провчилися разом лише рік - в четвертому класі Нижнетагильской школи. Він був самим ефектним хлопчиком в класі, але вона не виділяла його із загальної маси однокашників.

"... Сутеніло взимку рано, а електрику в нашій школі часто гасло. Коли клас занурювався в непроглядну темряву, Окуджава стрімко мчав до моєї парті. Сідав поряд, боязко тулився плечем і мовчав", - згадувала пізніше Ольга Миколаївна багато років по тому.

Через рік батька Булата перевели в інше місто, і сім'я знову переїхала. Але Булат пам'ятав свою першу любов і навіть зважився надіслати Ользі свою фотографію, на зворотному боці якої був напис "Леле від Булата".

Їх наступна зустріч трапилася через кілька років - Булат не витримав і, втікши з уроків, приїхав в свою стару школу. Ольга відповідала біля дошки, а Булат, нагородив під вікном класу ящиків, спостерігав за нею через скло: "Розповідаю я, значить, тему з історії та раптом бачу: за вікном маячить знайома фізіономія. Трохи в непритомність не впала. Після уроків Булат проводив мене до будинку. Йшов ззаду, ніс мій портфель і, як завжди, мовчав .. "

Вони зустрілися ще раз - через 60 років. Він став відомим бардом, вона - вийшла заміж і цілком щасливо жила зі своєю сім'єю в Челябінську. Це сталося в 1994 році. І до самої своєї смерті - 12 червень 1997 року - Булат писав Ользі. І кожен лист починав словами "Дорога Леля ..."

Леокадія Коршунова http://www.etoya.ru/love/2013/6/12/34591/