Чи стане Варшава оперативним центром НАТО?
Місія Польщі в Європі: зміцнення оборони континенту
Польща радикально нарощує витрати на оборону. На початку року Варшава анонсувала переговори з виробником озброєнь - компанією Raytheon - про закупівлю ракет на $ 7,6 млрд. Потім пішло повідомлення про готовність придбати партію нових танків і вертольотів і не менше 100 винищувачів. У найближчі роки поляки мають намір закупити понад 1000 БПЛА і 5 нових бойових кораблів. Згадані плани - тільки частина ініційованого Варшавою в кінці 2016 р проекту модернізації оборони вартістю $ 14,5 млрд. Саме тому Польщі просто судилося зіграти одну з провідних ролей в захисті рубежів Європи.
Дивуватися масштабності витрат не доводиться. Варшаві необхідно замінити залишилася в її розпорядженні військову техніку радянської епохи і частина «обноски», що дісталися країні на зорі 90-х від західних сусідів. А нинішня агресивність Росії в Балтійському регіоні (на початку жовтня Москва перекинула ракетні комплекси «Іскандер» в Калінінград, звідки ракети цілком можуть долетіти до Варшави) лише зміцнює впевненість Польщі в невідкладності заходів з модернізації оборони.
Польща, на відміну від більшості європейських держав, в 90-е не скорочувати оборонні витрати, а в останні роки, навпаки, навіть нарощує їх. Судячи за даними Стокгольмського інституту дослідження проблем світу, в 2015 р польський військовий бюджет склав 2,2% ВВП. У минулому році Варшава витратила на ці цілі 2% ВВП в повній відповідності з вимогою НАТО.
В кінці жовтня президент Дуда підписав закон про поступове щорічне збільшення витрат на оборону аж до 2030 р - до цього часу військовий бюджет Польщі досягне 2,5% ВВП. Це більше військових витрат будь-якого з інших членів НАТО, за винятком США.
Більш того, у Польщі велика і добре підготовлена армія, а в найближчі роки уряд планує наростити чисельність збройних сил - з 100 тис. До 150 тис. Військовослужбовців. До них також додадуться 50 тис. Добровольців формуються сьогодні сил територіальної оборони.
У Польщі 150 000 професiйних військових: подібним кількістю не може похвалитися жодна європейська країна, крім Франції, Німеччини та Великобританії. При цьому жодне з трьох згаданих держав в найближчому майбутньому не зможе сприяти зміцненню безпеки Європи більшою мірою, ніж Польща.
У збройних сил Франції серйозні зобов'язання в Африці, крім того, вони задіяні у вирішенні проблем внутрішньої безпеки. Британська армія страждає від кадрового дефіциту і недофінансування, а німецький бундесвер зайнятий вирішенням проблем технічного характеру: наприклад, у Німеччині сьогодні немає жодної готової до виходу в море субмарини.
У підсумку в переліку європейських кандидатів, здатних зіграти найбільш серйозну роль в зміцненні оборони континенту, особливо на східному фланзі НАТО, лідирує саме Польща. Варшава підтримує тісні військові зв'язки з Естонією, Литвою і Латвією, де 160 польських військовослужбовців вже несуть службу в бойовій групі НАТО. Польські солдати входять до складу нової багатонаціональної бригади альянсу, розквартированої в Румунії. На території Польщі розміщений штаб нового багатонаціонального дивізіону НАТО «Північний схід», який координує всі дії сил альянсу в рамках програми Розширеного передового присутності в Польщі та країнах Балтії.
Як повідомляє журнал Der Spiegel, Варшава конкурує з Берліном за право розміщення на своїй території нової структури - оперативного командування тилових операцій, якому відводиться роль головного європейського логістичного центру НАТО. В результаті в Польщі, де вже зосереджено 1270 військовослужбовців сил альянсу, їх чисельність може істотно зрости.
У червні заступник міністра оборони Томас Шатковський пішов ще далі, запропонувавши перетворити Польщу в повноцінний оперативний центр НАТО. У роки «холодної війни» цю роль грала Західна Німеччина - завдяки не тільки відмінно розвиненій інфраструктурі, а й розташуванню на кордоні з країнами Варшавського договору. Сьогодні на лінії потенційного зіткнення з Росією виявилася Польща.
У Варшаві розглядають і можливість інтеграції бойових підрозділів країн-союзників до складу національних збройних сил, а також прикомандирування польських військовослужбовців до арміям інших держав - членів НАТО.
Відповідно до даної моделлю, вперше запропонованої Берліном, кілька держав виділяють в своїх збройних силах певні підрозділи, дозволяючи їм обмінюватися військовослужбовцями і військовою технікою заради підвищення загальної бойової потужності.
Джерела в польському уряді підтверджують прагнення Варшави до взаємної інтеграції збройних сил. «У Польщі як у держави, що приділяє особливу увагу обороні східного флангу, величезний потенціал, але не всі члени НАТО виявляють до нього однаковий інтерес. Розміщення тут штаб-квартири багатонаціонального дивізіону «Північний схід» може стати ідеальною основою для подальшого розвитку польських пропозицій », - впевнений Лукаш Кулеси, експерт лондонського аналітичного центру European Leadership Network.
Цю думку поділяє і Джим Таунсенд, колишній помічник заступника міністра оборони США з питань європейської політики та співпраці з НАТО. «Польські збройні сили пройшли непростий шлях трансформації з армії країни Варшавського блоку в сучасну армію - із західним підходом до справи і західної військовою технікою. І тепер у них є все необхідне для того, щоб грати більш серйозну роль в системі загальної оборони », - вважає він.
Необхідний потенціал у Польщі дійсно є - європейським партнерам слід лише попросити Варшаву про допомогу. Крім інтеграції збройних сил з силами партнерів по НАТО і можливості розміщення нового командно-логістичного центру, Польща могла б наростити чисельність національного контингенту, який бере участь в місіях НАТО.
Але тут виникає певна проблема. З моменту приходу до влади партії «Право і справедливість» (PiS) польський уряд зуміло відновити проти себе інші європейські держави цілою серією скоєних всередині країни дій, які практично всі на континенті вважають неліберальними.
«Уряд PiS примудрилося ізолювати Польщу від більшості партнерів по ЄС і відповідно від європейської частини НАТО», - констатує Роланд Фройденштайн, заступник директора брюссельського Центру європейських досліджень ім. Вільфріда Мартенса. «Якщо нинішнє польське керівництво не змінить курс і не почне діяти більш конструктивно на європейській політичній арені, воно просто зведе до нуля всі вражаючі досягнення своїх попередників в оборонній та політичній сфері. В кінцевому підсумку Варшаві буде вкрай складно грати позитивну роль в забезпеченні європейської безпеки ».
Дійсно, конфлікт між Варшавою і європейськими партнерами, спровокований внутрішньою політикою польського уряду, здатний позбавити Польщу потенційної можливості блискуче проявити себе в зміцненні оборони континенту. У липні Єврокомісія у відповідь на проведення Варшавою серії реформ, що підвищують ступінь контролю влади над судами, пригрозила Польщі застосуванням положень статті 7 Лісабонської угоди, які позбавляють державу права голосу в ЄС.
Але не варто забувати і про те, що жодне з інших країн Європи не в змозі істотно зміцнити обороноздатність регіону. А тому європейським партнерам Польщі слід відмовитися від пікіровки і згадати, що рішення проблеми доведеться шукати на східному березі Одера.
Foreign Affairs, 26.10.2017 р © Council on Foreign Relations // Tribune News Services.
Читайте статтю про головні визначні пам'ятки, готелях і ресторанах Калінінграда «Міста ЧС-2018: Все про Калінінграді» .
Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...