Чорний ринок нелегальної зброї № 1 в Європі

Тема всезростаючого нелегального обігу зброї в Україні постійно на слуху з моменту державного перевороту і громадянської війни на сході країни. За цей час звучали різні цифри. Причому з кожним разом вони мали тенденцію до збільшення. Новий рекорд встановив скандально відомий генпрокурор України Юрій Луценко - понад 3 млн. одиниць.

Трохи більше року тому інший одіозний український політик, депутат Ради і радник міністра МВС Антон Геращенко повідомляв, що на руках у українців знаходиться 900 тис. Одиниць зареєстрованої зброї. Що стосується незареєстрованого - точної цифри немає, пояснював він тоді. Скільки реально такої зброї на руках - залишається тільки гадати. Наприклад, за даними Української асоціації власників зброї, в країні перебуває до 5 млн. Одиниць незареєстрованої вогнепальної зброї. Але і ці підрахунки непрямі.

З моменту захоплення бойовиками майдану складів зі зброєю на західній Україні в 2014 році вже чимало води утекло. Потім почалася каральна операція в Донбасі. За словами військового прокурора України Анатолія Матіоса, якщо не кожен другий, то кожен третій учасник силової операції незаконно вивіз із зони конфлікту зброю.

Війна в Донбасі «списала» всі попередні злочини добробатов, а суцільна корупція навколо українських складів з боєприпасами і озброєнням, які регулярно вибухають акурат до чергової перевірки, робить неможливими реальну інвентаризацію і конкретну відповідь, скільки було озброєння до відомих подій і куди воно пропало.

Як стверджує головний військовий прокурор, за цей період співробітниками правоохоронних органів вдалося вилучити з обороту тільки 8,6 тис. Одиниць незареєстрованої зброї. ще сумніше дані першого заступника голови Нацполіціі В'ячеслава Аброськіна. «Аналіз протидії злочинам, пов'язаним з незаконним обігом зброї, за останні п'ять років показує, що в середньому щорічно викривається близько 6800 злочинів цієї категорії», - говорить він. На жаль, це лише означає, що розкритих злочинів у справі про незаконний обіг зброї на порядок більше, ніж самого знайденої зброї в ході розслідування.

Це незначний відсоток від озвучених 3 мільйонів генпрокурором Луценко. У будь-якому іншому випадку можна було б наполягати на повній неспроможності силових структур в справі боротьби з нелегальним обігом зброї. Але з Україною реальність куди сумніше - тут силовики давно осідлали цей бізнес і є надійним дахом для нелегальної торгівлі.

Про людське око періодично робляться показові вилучення зброї у населення. Наприклад, у 2017 році Національна поліція вилучила понад дві тисячі гранат, тисячу пістолетів, 78 гранатометів, 72 вибухових пристрої, 240 тисяч патронів, а також автомати, обрізи та гвинтівки. Як же ці цифри дисонують з багатомільйонної збройової масою, що знаходиться незаконно на руках громадян.

Ще одним способом замилювання очей виявилися горезвісні місячники здачі зброї, хоча вони по результативності виявилися навіть краще, ніж різні спецоперації з вилучення нелегальної зброї. Протягом останніх декількох років МВС України регулярно проводить їх по всіх регіонах країни. У 2018-му, наприклад, таких було два - навесні і восени.

Згідно з українським законодавством, максимальне покарання, передбачене за незаконне поводження зі вибухонебезпечними предметами, до 7 років позбавлення волі. З огляду на таку гостру проблему для громадської безпеки, - не таке вже й суворе покарання. Але і його можна уникнути, якщо добровільно видати органам влади ці предмети. за підсумками останнього місячника українці здали в поліцію більш 3425 одиниць зброї і близько 97 тис. боєприпасів. Серед них 372 снаряда, 58 хв, 118 гранат і багато чого іншого. При цьому як мінімум половина, згідно з тими ж звітів силовиків, не має ніякого відношення до зброї, яке використовується ВСУ в Донбасі.

Для України стали буденною справою регулярні повідомлення з регіонів про схованках зі зброєю і боєприпасами. Зі зрозумілих причин більше таких випадків в прифронтовій зоні. Так, в листопаді ц.р. в селі Щедріщево поблизу Сєвєродонецька силовики виявили два великих схованки зі зброєю і боєприпасами. Фахівці-вибухотехніки вилучили чотири гранатомета РПГ-22, чотири гранатомети РПГ-26, 130 гранатометні постріли ПГ-7, 140 порохових зарядів до пострілів ПГ-7, 246 корпусів гранат (Ф-1, РГД-5, РГН, РГО), 339 детонаторів і ще багато чого іншого. А в жовтні подібну знахідку виявили в Артемівську (нинішній декоммунізірованний Бахмут). Близько 100 гранат, 14 РПГ, протитанкові міни і більше 20 000 набоїв були заховані в гаражі в житловому секторі міста. Встановлено, що арсенал зберігався протягом тривалого часу.

Зберігаються ці трофеї до певного часу. А потім по вже відпрацьованим каналах йдуть на продаж на внутрішній ринок. Самі правоохоронці визнають: основними продавцями такого виду зброї є військовослужбовці - учасники силової операції в Донбасі. А для подібних героїв, як відомо, давно вже закон не писаний. Особливо, якщо ти перебуваєш в сумнозвісних для жителів Донбасу фашистських каральних батальйонах.

Але що характерно: за офіційними даними МВС і СБУ, в кримінальних справах, пов'язаних з нелегальною торгівлею зброєю і боєприпасами, виявляються замішаними або служиві з Донбасу (солдати і офіцери нижчого рангу), або регіональні збройні банди. Кримінальні новини починаються регулярно сповіщають громадськість про затримання чергової такої угруповання.

За всіма законами жанру в такому корумпованій державі, як Україна, під правоохоронні жорна потрапляють, як правило, дрібні сошки цього бізнесу. Але ось що цікаво. згідно з торішнім дослідженню Швейцарського незалежного центру Small Arms Survey щодо кількості вогнепальної зброї на руках у цивільних осіб в усьому світі, Україна входить в топ-25 країн світу (з 230) за кількістю знаходиться в легальному і нелегальному обігу зброї.

На думку експертів цієї організації, значну його частину багато українців нелегально продають за кордон, де воно коштує в кілька разів дорожче. Цієї ж думки дотримується голова Наглядової ради громадської організації «Українська асоціація власників зброї» Георгій Учайкін. За його даними, Україна вже зайняла перше місце по постачаннях зброї в Європу. «Україна остаточно перетворилася в чорний ринок нелегальної зброї номер один в Європі. У країні, яка веде бойові дії, зброя знайдеться без проблем », - підкреслює він.

Як стверджує Г.Учайкін, сьогодні в Донбасі зброю можна придбати на 40-50% дешевше від легальної ціни. Той же АК-74 можна купити за 7-8 тис. Грн. (Близько 20 тис. Руб.), АКС74У - за 15 тис. Грн. (40 тис. Руб.), Пістолети ПМ і ТТ - за 5 тис. Грн. (15 тис. Руб.), А гранична ціна гранат - від 400 до 600 грн. (Від 1000 до 1500 руб.) За штуку. До слова, Учайкін переконаний: незареєстрованої зброї на руках у українців вже більше 5 млн.

Але кому під силу організувати масштабну нелегальну торгівлю зброєю за межами української території? Наглухо відморожених воякам з нацбатальонов це просто не під силу. Як то кажуть, не по Савці свитка. Їхня доля - внутрішній ринок. Але тоді залишаються тільки високопоставлені чини, які мають владу, капітали і підтримку за «бугром». Власне, Україна ще з моменту розпаду СРСР стала важливим постачальником зброї в гарячі точки планети. На цій справі вже не одне покоління української еліти змогло заробити шалені капітали. А як тільки починало «пахнути смаженим», відразу ж палали збройові склади.

Саме проблема з багатомільйонним нелегальним обігом зброї з легкістю вписується в старі схеми. Українське інтернет-видання «Страна.ua» з посиланням на власні джерела в СБУ призводить такі дані: за останні два роки склалося кілька стійких каналів вивезення зброї за кордон. Один з них прокладений через українсько-польський кордон, другий - через Одеську область, третій - через Закарпатті. Причому Польща, Угорщина, Румунія грають роль транзитних територій. Кінцеві покупці найчастіше знаходяться на Близькому Сході, в Афганістані і країнах Африки.

Нагадаємо, що маріонетковий київський режим, вислужуючи перед своїм заокеанським господарем, не раз був помічений в схемах нелегальних поставок зброї ігіловцам в Сирію. Особливо резонансним виявився скандал про постачання ПЗРК. Ризикну припустити: саме озвучені на офіційному рівні багатомільйонні цифри нелегального обігу зброї всередині країни служать прикриттям для налагоджених схем поставок, в яких бере участь вище політичне керівництво України.

Регулярно піднімають цю тему якраз ті одіозні фігури київської хунти, які і були помічені в подібних поставках зброї бойовикам ІГІЛ. Сам по собі факт величезної кількості нелегальної зброї на руках у населення дозволяє Києву з легкістю йти від відповідальності, коли ця зброя спливає в тій чи іншій гарячій точці світу.

Тим часом найбільша частина цієї зброї цілком може знаходитися на руках не у абстрактного українського люду, а у конкретних організаторів каральної операції в Донбасі.