ЦВК РК затвердив календар заходів з виборів

1. Печаль «Яндекса» і Mail.ru
2. Як впустити компанію
3. До чого привели емоції Ердогана
4. прагматика Трампа
5. Згадуючи про Грете

Акції «Яндекса» на NASDAQ тільки за один день, 22 жовтня, набрали в ціні більше 10%. Це відбулося слідом за обвалом паперів компанії 11 жовтня на 15%.

Обвал стався через ініціативу депутата Держдуми РФ від партії «Єдина Росія» Антона Горелкіна, який запропонував на законодавчому рівні ввести обмеження для іноземних громадян на володіння і управління інформаційно значущими для Росії інтернет-ресурсами (не більше 20%). До них Горелкин відніс активно використовуються громадянами російські сервіси в інтернеті, які можуть збирати інформацію про користувачів; в їх число потрапив ряд російських компаній, в тому числі «Яндекс».

Печаль «Яндекса» і Mail.ru

21 жовтня стало відомо, що уряд Росії вирішив з цілої низки пунктів переглянути «Закон Горелкіна». Наприклад, надійшла пропозиція збільшити дозволену частку іноземних інвесторів у великих російських інтернет-компаніях з пропонованих 20% до 50%.

Але ініціатива депутата-єдинороса встигла качнути ринок. Найбільше «пощастило» компанії «Яндекс», акції якої торгуються не тільки на Московській біржі, а й на біржі NASDAQ у США. Уже 11 жовтня, тобто відразу ж після озвучених ГОРЕЛКІНА пропозицій, її акції на торгах в Нью-Йорку впали з зафіксованих на попередньому сесії 10 жовтня $ 35,56 до $ 29,99. Більш того, фактично продовжили своє падіння аж до 18 жовтня, коли за одну акцію «Яндекса» давали лише $ 29,76. В цілому падіння в ціні склало 16,31%. Не кращими були справи і на Московській біржі, де одна з найуспішніших IT-компаній світу російського походження за тиждень «схудла» на 16,89%, втративши 393 рубля (майже 2,4 тис. Тенге) з кожної акції.

Через ініціатив Горелкіна дісталося не тільки «Яндексу», а й настільки ж відомою в Казахстані завдяки своєму поштового сервісу компанії Mail.ru Group. Її акції 11 жовтня на майданчику позабіржових торгів системи OTC Markets Group впали на 5,9%, з $ 20,20 до $ 19,01. На 21 жовтня, незважаючи на рішення уряду РФ, акції Mail.ru Group коштували вже $ 18,50.

Як впустити компанію

За минуле десятиліття політики своїми заявами неодноразово ускладнювали життя не тільки окремим компаніям, але і економікам своїх країн в цілому. Особливо в цій справі відзначилися нинішній президент Росії Володимир Путін, президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган, а також 45-й глава американського Білого дому Дональд Трамп. Одне з перших висловлювань Володимира Путіна, яка створила серйозні проблеми однієї з найуспішніших російських корпорацій, довелося на 2008 рік. 24 липня на нараді уряду РФ Путін, перебуваючи на посаді голови кабінету міністрів, несподівано для всіх звинуватив найбільшу металургійну компанію «Мечел» в завищенні цін на внутрішньому ринку при продажу коксівного вугілля. При цьому наступний рада російського прем'єра ретельно перевірити діяльність компанії, який він дав Федеральній антимонопольній службі та Слідчому комітету, обійшовся «Мечела» і його відсутньому на нараді через хворобу основному акціонерові Ігорю Зюзіну дуже дорого. Торгуються на біржах в Нью-Йорку (NYSE) і Москві (РТС) акції «Мечела» миттєво впали на 37,61% і 45% відповідно. Ігор Зюзін до кінця 2008 року втратив місце в першій десятці найбагатших бізнесменів Росії. Адже акції "Мечела" на біржі NYSE пізніше вже ніколи не торгувалися за ціною в $ 112,66, як це було в благополучній для Зюзіна першій половині 2008 року.

В черговий раз ставши президентом Росії, «впустив» Володимир Путін і акції вже згаданого «Яндекса». «Повинно бути стільки-то американців у них, стільки-то європейців, і вони змушені були з цим погоджуватися», - зауважив Путін, додавши, що інтернет - це спецпроект ЦРУ. Фондовий ринок на слова російського президента про «Яндексі» відреагував миттєво. На відкритті торгів біржі NASDAG вартість акцій російської інтернет-компанії відразу впала на 5%, протягом наступних двох тижнів втративши понад $ 4 з однієї акції.

До чого привели емоції Ердогана

Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган цілою серією висловлювань підніс сюрприз всій економіці своєї країни. Каменем спотикання стала спроба проведення військового перевороту в Туреччині, в організації якої Ердоган назвав живе в США засновника руху «ХИЗМЕТ» ісламського проповідника Фетуллаха Ґюлена. Після завершився в 2017 році розслідування турецький президент зажадав від Вашингтона екстрадиції Ґюлена, але отримав відмову. Причиною негативної відповіді з боку США став арешт у 2016 році турецькою владою проживав в Ізмірі християнського місіонера Едрю Брансон, звинуваченого не тільки в участі в терористичній організації, але і в шпигунстві, а також у підтримці забороненої в Туреччині і в Казахстані Курдської робочої партії.

Почалася тривала заочна перепалка між Ердоганом і президентом США Дональдом Трампом, яка привела до масштабного падіння курсу турецької ліри по відношенню до долара. В результаті якщо до початку протистояння Ердоган - Трамп за один долар давали 3,25 турецької ліри, то в серпні 2018 року - вже майже сім нових турецьких лір. Особливо чутливим для економіки Туреччини стала заява Ердогана від 8 серпня минулого року, в якому він запропонував своїм громадянам проявити почуття патріотизму і обміняти свої долари на суверенні ліри. Турецька валюта відразу ж впала з 5,3 до 6,930 за долар. З огляду на останню заяву американського держсекретаря Майка Помпео в ефірі телеканалу CNBC від 21 жовтня про готовність Америки до військових дій проти Туреччини, для ліри це ще не дно. Адже емоційний Ердоган навряд чи залишить без уваги слова першого керівника Держдепу США.

прагматика Трампа

На відміну від Ердогана і Путіна Дональд Трамп до своїх слів підходить виключно з прагматичної точки зору. Наприклад, в грудні 2016 року Трамп опублікував в Twitter свою думку про програму з розробки новітніх винищувачів F-35, вважаючи, що вона не тільки вийшла з-під контролю, а й виглядає занадто дорогий для бюджету США. Точка зору американського президента негайно позначилася на вартості акцій таких корпорацій, як Lockheed Martin, Boeing, і General Dynamics. Зокрема, акції Lockheed Martin впали на 4%, General Dynamics - на 2,97%, а Boeing - на 0,72%. Пізніше з'ясувалося, що у розробників цього літака все ж є можливість знизити вартість кожного винищувача з $ 89,2 млн до $ 81,35. При цьому з'явилося очікування, що другий і третій рік угоди з замовниками дозволять зробити F-35 дешевше $ 80 млн за одиницю, і це зробить даний винищувач одним з найпопулярніших на світовому ринку озброєнь.

Показовим є і зауваження Трампа на адресу автомобільної корпорації Toyota Motor, яка на початку 2017 року оголосила про рішення побудувати в Мексиці завод, орієнтований на експорт продукції в США. «Toyota Motor заявила, що побудує в мексиканському місті Баха новий завод для виробництва автомобілів Corolla для США. Побудуйте завод в Сполучених Штатах або платите великий прикордонний податок », - підкреслив Трамп в Twitter, обрушивши ринкову капіталізацію транснаціональної корпорації на $ 1,2 млрд через п'ять хвилин після публікації від 6 січня 2017 року. Відмова японців слідувати вимогам президента США обійшовся їм ще дорожче: протягом наступних шести місяців акції Toyota Motor Corp впали на торгах американської біржі NYSE на 12,68%, а на японській біржі Nikkei - на 16,39%.

Аналогічне зауваження Трампа, зроблене пізніше на адресу Ford Motor, змусило американську компанію відмовитися від планів будувати завод в Мексиці і почати пошуки місця для нового автомобільного заводу на території США.

Згадуючи про Грете

Очевидно, що висловлювання політиків можуть чинити серйозний вплив як на економіку держав, так і на окремі компанії. До речі, дуже може бути, що найближчим часом серйозний вплив на економіку надаватимуть і заяви шведської екологічної активістки Грети Тунберг, яка вже висловилася проти розробки Норвегією нафтового родовища «Йохан Свердруп», закликавши 19 жовтня через соцмережі мільйони своїх прихильників розширити географію шкільних і студентських акцій протесту.