Дебет-Кредит № 43 :: ПММ на підприємстві: від придбання до списання

Дебет-Кредит № 43 (26.10.2009)
Суть справи :: Бухгалтерський облік

Увага! архівна публікація

Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.

Паливно-мастильні матеріали (далі - ПММ) на підприємстві можуть бути і готовою продукцією, і товаром, який реалізується покупцям, і матеріалами, які підприємство використовує у власній господарській діяльності (наприклад, якщо підприємство заправляє автомобілі, то воно є кінцевим споживачем). Тобто мета, з якою купуються ПММ, визначає порядок їх бухгалтерського і податкового обліку. У цій статті розглянемо випадок торгівлі ПММ на прикладі АЗС, а в наступній - використання ПММ на автотранспортному підприємстві.

Що таке ПММ

Хоча термін «пально-мастильні матеріали» зустрічається в нормативних актах, але чітке визначення ПММ відсутній. Наприклад, ДПАУ в листі від 10.02.2005 р №819 / Д / 31-0015 зазначила: хоча деякі нормативні акти, зокрема Указ про спрощену систему, і містять згадка про ПММ, визначити, що таке ПММ, ДПАУ не може, так як це не входить в її компетенцію. З цього приводу ДПАУ навіть подавала запит в Держкомстандарт, де також не відповіли, чи що таке ПММ через відсутність визначення даного терміну, але запропонували окремі визначення термінів «паливо» і «мастило».

Отже, відповідно до роз'яснення Держкомстандартом, наведеними в листі в 25.04.2001 р №4-3 / 7-402, паливо - це загальне поняття, що означає матеріали, що використовуються як джерело енергії. Паливо (або пальне) використовують для двигунів внутрішнього згоряння. У свою чергу, мастило - це пластичний матеріал, що представляє собою структуроване загусником оливу, яке застосовується для зменшення тертя, консервації виробів та герметизації ущільнень.

Існує також визначення термінів «масла й змащення», наведене в Наказі Мінстату від 17.08.95 р №213 «Про розробку паливно-енергетичного балансу України за 1995 рік». Масла і мастила - це в'язкі вуглеводні речовини, які мають великий вміст парафіну і дистилюється при температурі від 380 ° C до 500 ° C при вакуумній перегонці нафтових залишків після атмосферної перегонки нафти. Сюди включаються всі сорти масел, в т. Ч. Консистентні мастила немінерального походження, регенеровані масла, відновлені на нафтопереробних підприємствах.

Як видно з роз'яснень, ПММ, незважаючи на коротку назву, містять в собі великий перелік матеріалів, і то, чи будуть ставитися ті чи інші запаси до ПММ, залежить від того, як вони використовуються в діяльності підприємства. Таке визначення підприємство здійснює самостійно. Зокрема, в тих же листах №819 / Д / 31-0015 ДПАУ зазначає, що визначення того, чи є газ пропан-бутан ПММ, залежить від того, де цей газ буде використаний. Якщо пропан-бутан реалізується і покупцем використовується як паливо для заправки транспортних засобів, то він буде ставитися до ПММ. А якщо газ реалізується покупцям, які, в свою чергу, будуть їм торгувати, - це товар. Відповідно, від такого визначення залежать і податковий, і бухгалтерський облік пропану-бутану у продавця і покупця. Наприклад, від того, чим - ПММ або іншим видом матеріалу - буде визнаний газ пропан-бутан, залежить, чи може продає його підприємець перебувати на спрощеній системі оподаткування (див. Розділ «Єдиний податок» цієї статті).

Облік ПММ на АЗС

Діяльність АЗС в частині роздрібної торгівлі ПММ регулюється Правилами №1442. Так, п. 6 і п. 27 Правил №1442 встановлюють, що відпуск ПММ покупцям і прийом ПММ від постачальників здійснюють оператори.

прийом ПММ

Якщо ПММ надійшли від постачальників в цистернах, прийом здійснюється операторами за марками і видами згідно з даними супровідних документів:

1) товарно-транспортних накладних (далі - ТТН);

2) паспорта якості;

3) копії сертифіката відповідності.

Оскільки рух ПММ на АЗС враховується в одиницях об'єму (п. 4.2.1 Інструкції №281), то прийом ПММ здійснюється шляхом вимірювання ПММ і в цистерні, і в резервуарі до і після зливання, а також шляхом вимірювання густини ПММ і його температури.

При відсутності розбіжності між фактично прийнятою кількістю ПММ і кількістю, зазначеною у ТТН, оператор проставляє час надходження автоцистерни на АЗС і власним підписом в накладній засвідчує її приймання. Один примірник ТТН залишається на АЗС, і після закінчення зміни здається зі змінним звітом оператора в бухгалтерію, а решта два повертаються водієві, який поставляє ПММ.

Якщо виявлено розбіжність кількості ПММ, виміряного в резервуарі, з даними ТТН, складається акт довільної форми за підписами працівників АЗС та водія в чотирьох примірниках, з яких перший додається до змінного звіту при передачі його в бухгалтерію підприємства, другий - надається представнику вантажовідправника, третій - водієві, а четвертий - залишається на АЗС.

У ТТН наводяться дані про фактично прийнятих ПММ, рівні ПММ в резервуарі до і після зливання, обсязі прийнятих ПММ, щільності по ТТН і кількості недостачі ПММ. Установлена ​​нестача підлягає відшкодуванню вантажовідправником - він або привозить інші ПММ, або повертає сплачені за них авансом кошти, в залежності від того, про що домовляться АЗС і постачальник.

Якщо ПММ від постачальників надійшли розфасовані в дрібну тару, підраховується кількість тари і порівнюється з даними, наведеними в ТТН. Якщо тара негерметична, ПММ, які повинні були надійти в ній, не оприбутковуються. Про цей факт також складається акт приймання, в якому вказується кількість фактично прийнятих ПММ і кількість повернутих постачальнику ПММ в пошкодженій тарі. Даний акт направляється вантажовідправнику разом з повідомленням про факт недопоставки.

На підставі ТТН та акта прийому, якщо він складається, оператор АЗС приходует отримані ПММ шляхом запису про їх надходження в журнал за формою №13-НП.

Якщо ПММ надійшли від постачальників через трубопровід, обсяг ПММ, прийнятих АЗС з трубопроводу, визначають представники вантажовідправника і АЗС за вимірюваннями (до і після перекачування) рівня, температури і щільності ПММ і рівня підтоварної води в резервуарі АЗС. По завершенні перекачування ПММ засувка на трубопроводі від підприємства до АЗС пломбується, а пристрій для пломбування зберігається у керівника підприємства.

На отримані ПММ складається акт прийому-здачі нафтопродуктів з трубопроводу на АЗС за формою №15-НП (додаток 15 Інструкції №281) в двох примірниках, який підписують представники вантажовідправника і АЗС. Перший примірник акта подається до бухгалтерської служби вантажовідправника і є підставою для списання нафтопродукту з підзвіту його матеріально відповідальних осіб, а другий залишається на АЗС і додається до змінного звіту.

Реалізація ПММ

У зв'язку з тим що п. 9 Закону України від 01.06.2000 р №1775-ІІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» серед видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, не містить реалізацію ПММ через АЗС, то така реалізація ліцензуванню не підлягає.

Відповідно до п. 10.3 Інструкції №281, відпуск ПММ на АЗС може здійснюватися як за безготівковим розрахунком - за відомостями, талонами, платіжними картками, так і за готівку.

Розрахунок готівкою. Реалізація ПММ за готівку потребує проведення розрахунків з використанням РРО (пп. 10.3.1.1 Інструкції №281). Крім того, в листі від 06.07.2009 р №14083 / 7 / 23-0717 / 572 ДПАУ зазначила: «Реалізація пального через АЗС повинна здійснюватись із застосуванням спеціалізованих комп'ютерно-касових апаратів, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та відповідають Технічним вимогам до спеціалізованих контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, затвердженим протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим звернений ем від 27.06.2002 р №13, і забезпечують відпуск пального в єдиному циклі з друком фіскального касового чека ».

Реєстрація, опломбування та застосування РРО здійснюються відповідно до Порядку №614.

За місцем використання РРО на АЗС слід забезпечити:

1) ведення в установленому порядку поточної, а також зберігання останньої використаної книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, і використаних контрольних стрічок за останні 3 робочих дня;

2) зберігання останньої використаної та поточної розрахункової книжки, що використовується у період ремонту РРО чи відключення електроенергії;

3) друк X-звітів, Z-звітів та інших документів (крім розрахункових), що передбачено експлуатаційною документацією на РРО, підрахунок готівки на місці проведення розрахунків під час перевірки на вимогу представника контролюючого органу;

4) зберігання на місці проведення розрахунків реєстраційного посвідчення та останньої довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій або їх копій.

П. 4.6 Порядку №614

За даними книги обліку розрахункових операцій підприємство складає і подає до ДПІ щомісячно звіт про використання РРО за формою № ЗВР-1, затвердженої Порядком №614.

Крім того, реалізація ПММ за готівку потребує, згідно з п. 3 ст. 3 Закону про патентування, наявності у АЗС торгового патенту.

Сума готівки за відпущені ПММ фіксується через РРО з обов'язковою видачею покупцеві касового чека. На вимогу водія оператор АЗС повинен зробити відмітки в дорожньому листі про кількість та вартість відпущених нафтопродуктів і запевнити запис своїм підписом і печаткою АЗС.

Здається готівка, отримана від реалізації ПММ на АЗС, так, як це встановлено наказом керівника. Вона може в кінці зміни здаватися в центральну касу підприємства, або перераховуватися оператором на поточний рахунок через відділення зв'язку, або інкасуватися за договором про інкасацію в банківську установу.

Безготівковій розрахунок. Відпуск ПММ за безготівковим розрахунком на підставі договорів, укладених між підприємством і споживачем, може оформлюватися відомостями на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП (додаток 16 Інструкції №281), платіжними картками або за талонами.

Відомість за формою №16-П не є щоденним документом. Термін її дії - звітний період (місяць). У ній фіксується кількість відпущених ПММ, що підтверджується підписами оператора АЗС та водія. У разі якщо за місяць не було відпущено всю кількість ПММ, оплачене авансом, на залишок оформляється так звана перекладна відомість. Тобто відомість такої ж форми, але на наступний місяць з приведенням в ній оплаченого, але не отриманого залишку ПММ.

Форму, зміст і ступінь захисту бланків талонів для продажу ПММ установлює емітент талона, т. Е. Підприємство-продавець. Необхідні елементи змісту талона - його серійний та порядковий номери (пп. 10.3.3.1. Інструкції №281). Такий талон дає право водієві отримати певну кількість пального, зазначеного в талоні. Після відпустки ПММ талон залишається на АЗС.

Заправка за платіжними картками передбачено, зокрема, пп. 10.3.4 Інструкції №281. Платіжна картка - це емітована в установленому законодавством порядку пластикова або іншого виду банківська картка, яка використовується для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором (пп. 1.27 Закону №2346). Питанню використання платіжних карток для придбання ПММ присвячено, зокрема, лист Держдепартаменту автотранспорту Мінтрансу України від 25.02.2008 р №563-04 / 09 / 14-08 (див. «ДК» № 14/2008 ). Порядок використання платіжної картки для придбання ПММ, так званої паливної платіжної картки, регулюється договором купівлі-продажу між покупцем і продавцем. А загальні правила використання цієї картки такі: емітує її продавець ПММ і згідно з укладеним договором видає покупцеві. Водій покупця купує протягом місяця ПММ, користуючись цією карткою. Підтвердженням факту отримання ПММ є витратні документи, чеки терміналів, які формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального з АЗС.

Зверніть увагу: згідно з пп. 3.1.2 Технічних вимог до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для роздрібної торгівлі нефтепродуктамі1, відпуск ПММ через спеціалізовані ЕККА при будь-якій формі оплати (готівкової, безготівкової, за електронними картками) і при будь-якій формі розрахунків (передоплата або оплата за фактично отримані ПММ) повинен супроводжуватися друком чека встановленої форми, який додатково містить номер пальнороздавальних колонки, через яку відпускали ПММ.

1 Затверджено протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при КМУ від 15.10.99 р №10.

Таким чином, навіть при безготівковому розрахунку за ПММ їх реалізація повинна бути проведена через РРО.

Підприємство, якому належить АЗС, на підставі документів про відпуск нафтопродуктів періодично, але не рідше одного разу на місяць, виписує зведені відомості-рахунки кожному споживачу за марками ПММ і цінами, установленими протягом місяця. У рахунках вказуються кількість і загальна вартість відпущених ПММ, в т. Ч. ПДВ. Звіряються розрахунки з покупцями за відпущені за безготівковим розрахунком ПММ щомісяця не пізніше п'ятого числа наступного за звітним місяця (пп. 10.3.2.2 Інструкції №281).

Бухгалтерський облік операцій на АЗС

Після закінчення зміни оператор АЗС становить змінний звіт за формою №17-НП у двох примірниках. У нього заносяться відомості про залишок ПММ на початок зміни, прийомі, відпустці і залишку на кінець зміни. Відомості про прийом наводяться окремо по ТТН і актам, дані про відпустку - за видами оплати (безготівковий відпустку відбивається за видами документів, якими він оформлявся). Окремо відображаються дані про наявність ПММ в резервуарах і дані показників лічильників, а також виручка, що надійшла за зміну. До звіту додаються всі первинні документи, що надійшли за зміну (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та ін.). Один примірник змінного звіту з доданими первинними документами подається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.

Бухгалтер підприємства, на якого покладено обов'язок обліку ПММ, перевіряє і приймає змінні звіти з доданими до них первинними документами, перевіряє правильність перенесення показників лічильників з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами зміни, які відображені в формі №17-НП, і надходження готівки. Зроблені при перевірці змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим співробітником бухгалтерської служби підприємства.

Це цікаво знати

На підставі перевірених змінних звітів та первинних документів бухгалтерська служба підприємства становить місячну накопичувальну відомість та обігові відомості, в яких відображаються (п. 16.3 Інструкції №281):

• кількість завезених на АЗС ПММ по маркам, видам і цінами;
• закупівельна вартість та вартість реалізації завезених ПММ;
• кількість і вартість ПММ, реалізованих споживачам за готівку, в т. ч. сума ПДВ;
• кількість і вартість ПММ, реалізованих споживачам за безготівковим розрахунком згідно з відомостями, за талонами та платіжними картками;
• результати інвентаризації нафтопродуктів та готівки.

ПММ на які торгують ними підприємствах є товаром, т. Е. Різновидом запасів підприємства. Це означає, по-перше, що тут бухгалтерський облік ПММ відбувається згідно П (С) БО 9, і по-друге, що для обліку ПММ використовується рахунок 28 «Товари», а облік собівартості реалізованих ПММ ведеться на субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів ».

Придбані запаси (нафтопродукти) оприбутковуються в бухгалтерському обліку за первісною вартістю, порядок формування якої визначено п. 9 П (С) БО 9. Метод визначення собівартості реалізованих товарів згідно з П (С) БО 9 підприємство вибирає самостійно. Але оскільки АЗС займається саме роздрібною торгівлею ПММ, в більшості випадків такі підприємства ведуть облік ПММ в продажних (роздрібних) цінах і розраховують собівартість реалізованих нафтопродуктів методом ціни продажу, з використанням субрахунку 285 «Торгова націнка».

Податковий облік операцій на АЗС

акцизний збір

Согласно з ухвалив ВРУ від 12.09.96 р №365 / 96-ВР и Закону №313, деякі ПММ є підакцізнімі товарами. Закон №313 візначає такоже розмір ставок акцизного збору на підакцізні ПММ. Согласно ст. 2 Декрету №18-92, платниками акцизного збору визначені:

1) виробники підакцизних товарів. Акцизний збір обчислюється у відсотках до обороту з продажу вироблених товарів;

2) замовники, за дорученням яких виготовляються ПММ на давальницьких умовах і які сплачують акцизний збір виробнику. Частина 4 ст. 6 Декрету №18-92 передбачено, що умовою відвантаження виробником (переробником) готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, його власнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми акцизного збору на розрахунковий рахунок виробника (переробника). Замовник, як платник податків, самостійно обчислює суму акцизного збору, і надає довідку про розрахунок витрат на пальне (за формою розрахунку акцизного збору) виробнику для включення останнім податкових зобов'язань в розрахунок акцизного збору. Тобто сплачує акцизний збір до бюджету виробник, але замовник ще до початку виробництва компенсує йому суму акцизного збору;

3) імпортери підакцизних товарів. Імпортери сплачують акцизний збір безпосередньо при ввезенні ПММ, від вартості, визначеної митниками. Базою митного оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, є митна вартість цих товарів, яка визначається відповідно до розділу XI Митного кодексу України. Таким чином, митна вартість є декларованою ціною реалізації підакцизних товарів при перетині митного кордону. На думку Мінфіну, викладеному в листі від 06.05.2005 р №31-17170-05-18 / 8685, суми акцизного збору до товарів, що імпортуються на митну територію України, необхідно визначати виходячи з митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без ПДВ і акцизного збору. Так само сплачують акцизний збір і фізособи, які ввозять підакцизні товари в багажі або отримують через пошту або іншу кореспонденцію в обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством;

4) юридичні або фізичні особи, які купують (одержують в інші форми володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів.

Оскільки в даній статті ми розглядаємо саме продаж ПММ, то зупинимося на останньому пункті докладніше.

Податковими агентами, згідно з Декретом №18-92, є суб'єкти підприємницької діяльності, створені у формі підприємства з іноземною інвестицією, а також його дочірні підприємства, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, право яких на звільнення від оподаткування окремими податками, зборами (обов'язковими платежами ) підтверджено рішенням суду (арбітражного суду). Тобто до податкових агентів серед продавців ПММ віднесені ті, які згідно з чинним законодавством позбавлені обов'язку сплачувати акцизний збір від продажу підакцизних товарів і при імпорті таких підакцизних товарів. Оскільки не платити акцизний збір зовсім, з точки зору законодавців, не можна, то обов'язок сплачувати акцизний збір переведена на покупців, які купують підакцизні ПММ у таких податкових агентів.

Согласно ст. 4 Декрету №18-92, на податкових агентів - продавців покладено, в свою чергу, обов'язок нараховувати та утримувати акцизний збір з платників акцизного збору (шляхом включення його в ціну реалізації товару), а також вносити суми акцизного збору, утримані з його платників, в бюджет і звітувати про суму акцизного збору в ДПІ за місцем своєї реєстрації (щомісяця не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, згідно з Додатком 1 Порядку №4). Порушення цих обов'язків податковими агентами, крім штрафних санкцій, передбачених ст. 17 Закону №2181, може призвести до позбавлення продавця статусу податкового агента по акцизному збору за рішенням суду (пп. «Б») п. 4 Порядку №4).

У разі продажу підакцизних ПММ суб'єктом підприємницької діяльності, позбавленим статусу податкового агента відповідно до пп. «Б» п. 4 Порядку №4, продавець повинен в письмовій формі повідомити покупцеві ПММ про його обов'язки сплатити акцизний збір до бюджету. При невиконанні цих вимог податковий агент несе відповідальність згідно з чинним законодавством (т. Е. Штрафні санкції, передбачені Законом №2181 за несплату акцизного збору в бюджет, буде платити такий порушник-продавець).

Юридичні та фізичні особи - СПД, які купують (одержують) підакцизні ПММ від продавця, позбавленого статусу податкового агента, перераховують акцизний збір до бюджету протягом 7 календарних днів, наступних за датою продажу (відчуження) таких підакцизних ПММ, і подають до ДПІ за своїм місцезнаходженням звіт за формою згідно з додатком 4 Порядку №4. Відповідальність за належне нарахування і своєчасне внесення сум акцизного збору в бюджет в разі отримання повідомлення від продавця несе покупець (одержувач) таких підакцизних ПММ (п. 8 Порядку №4).

Приклад 1 Підприємство «Альфа» є імпортером бензину в Україну і податковим агентом по акцизному збору. При імпорті підприємство «Альфа» серед інших податків і зборів не сплачує акцизний збір відповідно до Декрету №18-92. Імпортований бензин підприємство «Альфа» продає через власну АЗС в роздріб. Платниками акцизного збору є покупці, по відношенню до яких підприємство «Альфа» виступає податковим агентом. Об'єктом оподаткування є обсяг реалізованих ПММ, а ставка акцизного збору встановлена ​​в певній сумі в євро з розрахунку на 1000 кг. Чи сплачується такий акцизний збір у валюті України за валютним (обмінним) курсом НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу. Отже, підприємство на початок кварталу визначає суму акцизного збору на 1000 кг в гривнях, а оскільки облік ПММ на АЗС відбувається в одиницях об'єму, то і переводить цю ставку з грн / кг в грн / л і включає в реалізаційну ціну бензину (зокрема, про включення акцизу в ціну йдеться в п. 6 Порядку №4).

До речі, слід звернути увагу на те, що акцизний збір не тільки формує первісну вартість ПММ, а й входить до бази оподаткування ПДВ, визначену згідно з п. 4.1 Закону про ПДВ.

Ще одна особливість продажу підакцизних ПММ в роздріб - це декларування максимальних роздрібних цін. Таке декларування, відповідно до ст. 6 Декрету №18-92, здійснюють виробники та імпортери підакцизних товарів. Декларація про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари подається відповідно до центрального органу ДПС України або центрального органу державної митної служби України у формі, затвердженій наказом ДПАУ, ДМСУ від 21.11.2003 р №551 / 786, не пізніш як за п'ять календарних днів до моменту запровадження встановлених у декларації максимальних роздрібних цін.

У декларації повинні міститися відомості про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на всі підакцизні товари, що виробляються ним в Україні, або на всі підакцизні товари, які імпортуються ним в Україну, а також про дату, з якої запроваджуються встановлені в декларації максимальні роздрібні ціни . Декларація подається у двох примірниках; один з примірників декларації у день її подання повертається виробнику або імпортеру з відміткою про дату прийняття та реєстраційний номер прийнятої декларації, завірений печаткою органу, в який подавалася декларація.

Встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на перелічені у декларації товари запроваджуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідну декларацію було подано. У суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами (в тому числі і підакцизними ПММ), в місці торгівлі такими товарами на видному місці повинні бути розміщені засвідчені копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари.

Єдиний податок

Пункт 4 Прикінцевих положень Закону від 25.03.2005 р №2505-ІV вніс зміни до Указу №727, у зв'язку з чим з 01.07.2005 р не можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування суб'єкти підприємницької діяльності, які:

1) є виробниками підакцизних товарів;

2) здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів;

3) здійснюють господарську діяльність, пов'язану з оптовою та роздрібною торгівлею підакцизних ПММ.

Таким чином, «спрощенець» може займатися реалізацією тільки тих ПММ, які не належать до переліку підакцизних товарів, визначеному Законом №313 (зокрема мастила та інші масла, мазут).

Податок на додану вартість

Реалізація ПММ вважається використанням їх у господарській діяльності платника податку та оподатковується за ставкою 20%, тому при придбанні ПММ у платника ПДВ виникає право на податковий кредит за першою подією - оплаті або постачання ПММ від постачальника (пп. 7.4.1, 7.5.1 Закону про ПДВ). Підставою для податкового кредиту є отримана від постачальника податкову накладну або, як виняток, належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача ПММ, з визначенням загальної суми платежу, суми ПДВ та податкового номера постачальника (пп . 7.2.6 Закону про ПДВ).

Датою виникнення податкового зобов'язання є, знову ж таки, одна з подій, що сталася раніше: або надходження коштів, або відпуск ПММ (пп. 7.3.1 Закону про ПДВ). За безготівковим розрахунком підприємство зобов'язане виписати і надати покупцю податкову накладну. При готівкових розрахунках ПН видається покупцю, якщо цього вимагає останній. В іншому випадку продавець має право виписати податкову накладну за підсумком щоденних операцій згідно п. 8.4 Порядку №1651.

1 Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПА України від 30 травня 1997 р №165.

Податок на прибуток

Валові витрати в сумі вартості придбані для продажу ПММ без урахування ПДВ у АЗС виникають, відповідно до пп. 5.2.1 Закону про прибуток, як витрати, пов'язані з продажем продукції. Дата виникнення валових витрат визначена в п. 11.2 Закону про прибуток - це перша з подій (оплата або оприбуткування), що відбулося в зв'язку з придбанням ПММ, в разі якщо вони купувалися у платника ПДВ за ставкою 25%, і дата оприбуткування - при придбанні ПММ у кого-небудь іншого.

Валові доходи, згідно з пп. 11.3.1 Закону про прибуток, виникають за першою подією (надходження грошових коштів, відвантаження продукції покупцеві).

Таблиця 1

Бухгалтерський і податковий облік на АЗС

1. Отримано ПММ від постачальника (2000 кг за ціною 2,50 грн без ПДВ) 282 631 5000,00 п. 5.9 5000,00 2. Відображено податковий кредит з ПДВ 641 / ПДВ 631 1000,00 - - 3. Оплачено рахунок постачальника 631 311 6000,00 - - 4. На ПММ, отримані від постачальника, нараховується торговельна націнка (сума умовна) 282 285 2500,00 - - 5. Чи нараховується акцизний збір на ПММ (умовно): ставка акцизного збору - 110 євро на 1000 кг, курс НБУ євро на початок кварталу 10,92 грн / євро
Сума акцизного збору: 2000 кг х 110: 1000 кг х 10,92 грн = 2402,40 грн 282 641 / Акциз 2402,40 - - 6. Продано 442,3 кг ПММ за готівковий розрахунок, відбитий виторг 301 702 3000,00 2500 , 00 - 7. Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ 702 641 / ПДВ 500,00 - - 8. Реалізовано 383,3 кг ПММ за безготівковим розрахунком 361 702 2600,00 2166,67 - 9. Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ 702 641 / ПДВ 433,33 - - 10. Надійшла оплата за ПММ, реалізовані за безготівковим розрахунком 311 361 2600,00 - - 11. Отримано від друкарні замовлені талони 209 631 100,00 - 100,00 12. Нараховано податковий кредит по ПДВ 641 / ПДВ 631 20,00 - - 13. Оформлені талони видано купівельн м 93 209 100,00 - - 14. Оплачено рахунок друкарні 631 311 120,00 - - 15. Реалізовано 194,4 кг ПММ за талонами, відбито ПДВ 361
702 702
641 / ПДВ 1320,00
220,00 1100,00
- -
- 16. Списано суму торгової націнки, що припадає на реалізовані ПММ
2500,00 грн: 2000 кг x 1020 кг = 1275,00 грн 285 282 1275,00 - - 17. Списано собівартість реалізованих ПММ 902 282 2550,00 - п. 5.9 18. За реалізованим ПММ визначається акцизний збір до сплати
2402,40 грн: 2000 кг x 1020 кг = 1225,22 грн
Певний акцизний збір сплачується до бюджету 641 / Акциз 311 1225,22 - -

Приклад 2 Протягом червня 2009 р АЗС отримала від постачальника 2000 кг ПММ на суму 6000,00 грн (з ПДВ); реалізувала 442,3 кг ПММ за готівку на суму 3000,00 грн (з ПДВ), за безготівковим розрахунком - 383,3 кг на суму 2600,00 грн (з ПДВ). Крім того, АЗС виготовила в друкарні талони (500 шт.) На ПММ на суму 120,00 грн (з ПДВ). Ці талони були надані покупцям (за умовами договорів купівлі-продажу ПММ). Протягом місяця за талонами реалізовано 194,4 кг ПММ на загальну суму 1320,00 грн з ПДВ. Загальна кількість проданих ПММ досягло 1020 кг.

нормативна база

• Закон №313 - Закон України від 11.07.96 р №313 / 96-ВР «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)».
• Декрет №18-92 - Декрет КМУ від 26.12.92 р №18-92 «Про акцизний збір».
• Інструкція №281 - Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Мінпаливенерго, Мінекономіки, Мінтрансзв'язку та Держспоживстандарту від 20.05.2008 р №281 / 171/578/155.
• Порядок №614 - Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р №614
• Порядок №4 - Порядок позбавлення статусу податкового агента, затверджений наказом ДПАУ від 06.01.2000 р №4.
• Правила №1442 - Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою КМУ від 20.12.97 р №1442.
• Положення №111 - Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору та змін до наказів ДПА України, затверджене Наказом ДПАУ від 19.03.2001 р №111.

Анна Бикова, «Дебет-Кредит»

Переробка давальницької сировини
Суть справи :: Бухгалтерський облік
Зміст операцій з так званою давальницькою сировиною полягає в тому, що підприємство, метою якого є придбання певного виду продукції, закуповує сировину для її виготовлення і доручає організації, що виробляє відповідну продукц ...

Питання обліку запасів
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
З качана 2015 року сума податку на прибуток візначається на підставі Даних
бухгалтерського обліку. У зв'язку з ЦІМ податківці получил право перевіряті
правільність ведення бухобліку, правільність и повнотіла визначення доходів,
витрат и фінансовог ...

Продаж автомобіля фізособі
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
Звичайна господарська операція: юрособа продає легковий автомобіль -
Основний засіб - фізособі. Альо в зв'язку з нею у бухгалтерів вінікає
безліч вопросам, особливо в Світлі Постійно мінлівого законодавства.
ВІДПОВІДІ на много з таких в ...