Дебет-Кредит № 38 :: відповідає головний бухгалтер - що потрібно знати

Дебет-Кредит № 38 (20.9.2010)
Життя :: Почуття обов'язку

Увага! архівна публікація

Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.

Останнім часом все частіше застосовується відповідальність за наслідками податкових перевірок не лише до керівників юридичних осіб, але і до головних бухгалтерів, особливо якщо в акті сказано, що відповідальними за фінансово-господарську діяльність є керівник і головний бухгалтер. Яким чином це відбувається і як боротися з такими наслідками головбухові, а також які види відповідальності можуть бути застосовані до нього, читайте в статті.

Види відповідальності головбуха

Особа, яка виконує функції головного бухгалтера або бухгалтера, який працює як одна штатна одиниця на підприємстві, має чітко розуміти, що за результатами його роботи в чинному законодавстві передбачена відповідальність. Причому вона може бути застосована до такої особи, з огляду на характер його взаимоотно-шений з підприємством.

В цілому, згідно з чинним законодавством і статутними документами (про це вказується і в актах проведених документальних перевірок), особою, відповідальною за фінансово-господарську діяльність підприємства, є керівник і головбух. Згідно ч. 2 і 3 ст. 8 Закону про бухоблік, питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (див. також лист Мін'юсту від 06.11.2003 р №20-9-9354).

У той же час чинне законодавство встановлює відповідальність головного бухгалтера за дані, зазначені в обов'язковій звітності, яка подається державним органам та підписується головним бухгалтером в якості посадової (службової) особи. І підставою для застосування відповідальності у вигляді донарахувань АЛЕ є не тільки помилкові дані, відображені в таких звітах, але і відсутність підтверджуючих документів або помилка при оформленні первинних документів, використаних для складання звітності, тощо.

В цілому відповідальність головних бухгалтерів сьогодні вже не обмежується і не може обмежуватися посадовими обов'язками і вимогами, встановленими Положенням про головбухів. Особа, яка виконує функції головного бухгалтера, несе цивільно-правову відповідальність згідно з чинним ЦКУ як особа, що уклала з підприємством цивільно-правовий договір про надання послуг. А посадова особа, яка працює за трудовою угодою, у випадках, передбачених чинним законодавством, може бути притягнуто до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності.

Матеріальна відповідальність головбуха

Виходячи з того обсягу робіт, який, як правило, виконує головбух на підприємстві (незалежно від того, працює він сам чи керує цілим структурним підрозділом), він залишається посадовою особою, яка працює за трудовим договором. Саме до такої особи може бути застосована матеріальна відповідальність у випадках і в порядку, визначених КЗпП.

За загальним правилом, установленим в ст. 132 КЗпП, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, винні працівники несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. До прямої дійсної шкоди належать, зокрема, сплачені на користь контрагентів за госпдоговорами, Державного або місцевого бюджетів, державних органів суми неустойки, фінансових санкцій, пені (див. Лист Мінпраці від 02.04.2010 р №65 / 06 / 186-10 - « ДК »№ 22/2010 ).

Наприклад, якщо дія (або бездіяльність) бухгалтера або головбуха як посадової особи призвело до застосування до підприємства податковими або іншими контролюючими органами санкцій (що означає нанесення підприємству збитку), матеріальна відповідальність може покладатися на такого бухгалтера або головбуха (але вона обмежується його середнім заработком1 ). Випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників перераховані в ст. 133 КЗпП, а випадки повної матеріальної відповідальності.

Випадки повної матеріальної відповідальності

Повна матеріальна відповідальність також може бути застосована, зокрема, в наступних випадках:

• коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку (т. е. у разі вчинення злочину, яке повинно бути встановлено вироком суду, що набрав законної сили);
• коли втрачені майно та інші цінності були отримані бухгалтером / головбухом під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
• коли шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані.

У цих випадках (коли розмір шкоди перевищує середньомісячний заробіток) збиток покривається шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до суду.

Зараз діє Перелік посад і робіт, які заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва (додаток 1 до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28.12.77 р №447 / 24). Цей перелік не містить таку посаду, як головбух, який працює як одна штатна одиниця, або бухгалтер, який очолює бухгалтерську службу на підприємстві. Однак, наприклад, якщо головбух виконуватиме обов'язки касира і між ним і підприємством буде укладено згаданий договір, він буде нести повну матеріальну відповідальність за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або з іншою метою виключно в межах обсягу роботи касира.

1 Середній заробіток в таких випадках розраховується за два останніх повних місяці згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р №100.

Таким чином, головний бухгалтер, як посадова особа, несе матеріальну відповідальність як працівник, який працює за трудовою угодою, а саме бухгалтер або головбух, який працює як одна штатна одиниця, несе відповідальність за завдані їм збитки в розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку (ст. 132 КЗпП).

Зараз нерідко з головбухом укладають трудовий контракт, де окремим пунктом обмовляється питання матеріальної відповідальності. Такий вид документа не має права на існування, адже укладати контракти можна тільки в тих випадках, коли це прямо обумовлено законом. Сучасне законодавство, зокрема Закон про бухоблік, такої вимоги не містить. Але якщо бухгалтер все ж погодився на підписання подібного контракту (або письмового трудового договору у формі спеціально складеного документа), то обов'язково слід враховувати випадки повної і обмеженої матеріальної відповідальності, встановлені КЗпП. Розширювати такі вимоги роботодавець не має права.

адміністративна відповідальність

Як свідчить практика, до посадової особи - головбуха, яка працює за трудовою угодою, адміністративна відповідальність застосовується майже в кожному випадку проведення документальної перевірки на підприємстві.

Причому така відповідальність диференціюється в залежності від виду податку, збору (обов'язкового платежу), порядок сплати якого і відповідно подання звітності по якому є предметом перевірки. І тоді не важливо, який вид заходу відбувся - плановий або позаплановий.

Як правило, після складання Акту перевірки, в якому перераховані види порушень і є вказівка ​​на діяння, що містять склад правопорушення, відносно бухгалтера складається протокол про адмінправопорушення та справа направляється до суду загальної юрисдикції (місцеві суди) для винесення судом рішення про притягнення головбуха до адмінвідповідальності .

У подібних випадках враховуємо наступні моменти.

1. адмінштраф за протоколами, складеними податковими органами, накладається тільки судом.

Оскільки предметом планової податкової перевірки є виявлення порушення вимог валютного, податкового та іншого законодавства за певний період, то, як правило, за результатами перевірки податковими органами виявляються порушення вимог, скажімо, Закону про прибуток, Закону про ПДВ, Закону про доходи. У протоколі про адмінправопорушення вказується перелік положень чинного законодавства, порушення яких зафіксовано перевіркою. На практиці податкові органи складають протоколи із зазначенням порушення відповідно до ст. 163-2 КпАП. Адмінстягнення за цією статтею накладаються судом.

Але далеко не за всіма адмінстягнення ДПІ направляється в суд. Окремі з них, особливо за порушення щодо основних зборів (обов'язкових платежів) до фондів соцстраху, накладаються безпосередньо самими держорганами. Основні з них викладені в таблиці.

Таблиця

Основні види адмінстягнень, які можуть бути застосовані до головбуха

Вид порушенняОрган, який накладає стягненняРозмір адмінштрафу при першому порушенні *Чим передбачений

Відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди (судді) (ст . 221 КпАП) Від 5 до 10 н. м. д. г.
(85 - 170 грн) Ст. 163-1 КпАП Неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) Від 5 до 10 н. м. д. г.
(85 - 170 грн) Ст. 163-2 КпАП Неутримання або неперерахування до бюджету сум ПДФО при виплаті фізособі доходів, перерахування ПДФО за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення ДПІ за встановленою формою відомостей про доходи громадян Попередження або штраф від 2 до 3 н. м. д. г.
(34 - 51 грн) Ст. 163-4 КпАП Приховування (заниження) суми заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески на державне пенсійне страхування; порушення встановленого порядку нарахування страхових внесків; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків; неподання відомостей про обставини, що спричиняють зміни юридичного статусу страхувальника, порядку сплати ним страхових внесків; порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами ПФУ і Накопичувального фонду; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, коштів ПФУ і Накопичувального фонду або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, та іншої звітності і відомостей, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Органи ПФУ ( ст. 244-2 КпАП) Від 20 до 30 н. м. д. г.
(340 - 510 грн) Ст. 165-1 КпАП Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, строку реєстрації як платника страхових внесків до ФСС на випадок безробіття, несвоєчасна або неповна сплата страхових внесків Органи ФСС на випадок безробіття (ст. 244-9 КоАП) Від 8 до 15 н. м. д. г.
(136 -
255 грн) Ст. 165-3 КпАП Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, строків та обсягів сплати страхових внесків, приховування (заниження) суми заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески, неподання, несвоєчасне подання , подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, несвоєчасне інформування ФСС НВВ про чисельність працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), суму заробітної плати на п редпріятіе, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства Органи ФСС НВВ України (ст. 244-10 КУпАП) Від 8 до 15 н. м. д. г.
(136 -
255 грн) Ст. 165-4 КпАП Ухилення посадовими особами підприємств, установ та організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, від реєстрації як платника страхових внесків до ФСС ТВП, несвоєчасна або неповна сплата страхових внесків, а також порушення порядку використання цих коштів Органи ФСС ТВП (ст . 244-11 КУпАП) Від 8 до 15 н. м. д. г.
(136 -
255 грн) Ст. 165-5 КпАП Неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, чи із запізненням; незабезпечення належного стану первинного обліку; порушення порядку ведення ЄДР Органи державної статистики (ст. 244-3 КпАП) Для посадових осіб від 10 до 15 н. м. д. г.
(170 -
255 грн) Ст. 186-3 КпАП Приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінзвітності, неподання фінзвітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, порушення правил ведення касових операцій, перешкоджання працівникам ДКРС у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності Органи ДКРС (ст. 234-1 КпАП) Від 8 до 15 н. м. д. г.
(136 -
255 грн) Ст. 164-2 КпАП * Протягом року.

Якщо на головбуха (або керівника) складено протокол про адмінвідповідальність, то не радимо відразу ж сплачувати штраф, особливо якщо бухгалтер впевнений, що процедура притягнення до адмінвідповідальності ініційована неправомірно. Адже складений протокол ще не означає, що до особи обов'язково буде застосований адмінштраф.

Якщо ви отримали судове повідомлення про розгляд справи, варто, підготувавши заперечення, з'явитися на судове засідання. Адже до адміністративної відповідальності за рішенням суду головний бухгалтер може бути притягнутий тільки в тому випадку, якщо суд або інший орган, який розглядатиме матеріали справи, встановить склад правопорушення, і це буде зроблено протягом терміну давності (2 або 3 місяці).

2. Що триває або разове правопорушення в розумінні ст. 38 КпАП.

Відповідно до ст. 38 КпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу або інших законів підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині третій цієї статті.

Визначення поняття «триваюче правопорушення» чинне законодавство не містить.

У судах склалася практика, згідно з якою у випадках притягнення до адмінвідповідальності за ст. 163-1, 163-2 і 163-4 КпАП суд вважає такі правопорушення разовими. До речі, роз'яснення «разових» і «тривають» правопорушень надано Мін'юстом в листі від 17.07.2007 р №22-14-493. З урахуванням цих роз'яснень можна стверджувати наступне.

Приклад 1 Головбух подав платіжне доручення на перерахування суми податку, а згодом перевірка виявила недоплату податку до бюджету. Оскільки це прив'язане до певного строку сплати або подання відповідної декларації, то таке правопорушення не вважається триваючим. Податкові органи наділені повноваженнями щодо проведення камеральних перевірок, та й накладати адмінстягнення вони мають право не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, т. Е. З дати подання відповідної звітності (декларації, звітів, розрахунків та ін.). Крім того, тут необхідно врахувати і те, що в даному випадку, а також у разі, коли платіжне доручення було подано, але через помилку в сумі або у реквізитах узгоджене ПЗ погашено не було (сума податку не надійшла), це не може бути підставою для притягнення до адмінвідповідальності за неподання платіжних доручень, адже фактично вони були подані.

Приклад 2 За результатами Перевірки Виявлено Порушення відповідніх Положень Законів про прибуток, ПДВ та ПДФО. Як свідчіть практика, в таких випадка податкові органи застосовують адмінвідповідальність за ст. 163-1 КпАП - за порушення посадовими особами підприємства встановленого законом порядку ведення податкового обліку. По-перше, винесення податкових повідомлень-рішень з донарахованими АЛЕ і штрафними санкціями ще не свідчить про порушення ведення податкового обліку. Донарахування може бути викликана іншими обставинами, коли порушення обліку не встановлено: порушеннями при складанні звітності, визнанням неприйнятними певних документів, недоведеністю зв'язку з госпдіяльністю або оподатковуваними операціями та ін. По-друге, підприємства мають законне право на оскарження таких рішень як в адміністративному, так і в судовому порядку. Поки результати оскарження не будуть відомі, говорити про адмінвідповідальність неможливо (за період оскарження донарахувань підприємством можуть закінчитися терміни давності, а можливості відновлення їх законом не передбачені). Тим більше що податковий облік ведеться на підприємстві, податкова звітність подається належним чином і у встановлені терміни. При наявності поданої звітності правопорушення не може бути визнано триваючим.

Громадянська відповідальність головбуха

Говорячи про цивільну відповідальність, маємо на увазі випадки, коли функції головного бухгалтера на підприємстві виконує особа за цивільно-правовим договором, зокрема це може бути як фізична особа, так і фізична особа-підприємець, аудитор, централізована бухгалтерія, бухгалтерська служба (див. Зразок) .

Чинне законодавство, зокрема ЦКУ та ГКУ, дозволяють укладати будь-які договори, прямо не заборонені законом.

Підприємство самостійно обирає форму організації бухгалтерського обліку. Однією з таких форм є ведення бухобліку на договірних засадах з фізичною особою, фізичною особою-СПД, незалежним аудитором або представником аудиторської фірми.

Тут важливо врахувати, що умовами договору про надання послуг може передбачатися, зокрема, виконання всіх необхідних дій, які мають право здійснювати фізособи або аудитори в межах і обсязі, необхідних самому підприємству. Але умовами такого цивільно-правового договору не можна делегувати ті повноваження, виконання яких покладено законом на відповідну посадову особу підприємства.

Так, основна проблема, з якою можуть зіткнутися підприємства, - це підпис за головбуха на документах обов'язкової звітності.

Згідно п. 1 ст. 11 Закону про бухоблік, на основі даних бухобліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Її підписують керівник та бухгалтер підприємства. Бухгалтером в даному випадку є і особа, яка виконує функції по веденню бухгалтерського обліку і звітності на підставі договору (зокрема аудитор), але право / обов'язок підпису звітності відноситься тільки до фінансової звітності.

Згадані особи несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за своєчасність подання такої звітності і достовірність зазначених у ній даних.

Згідно з пп. 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 р №88, керівник підприємства затверджує перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції. У той же час адміністративно-розпорядчі функції керівника поширюються тільки на працівників такого підприємства, працевлаштованих за трудовими договорами.

Що стосується надання дозволу підписувати звітність, то тут керівник зобов'язаний враховувати умови договору на надання послуг і вимоги чинного законодавства.

І в разі надання права підписувати документи обов'язкової звітності безпосередньо в цивільно-правовому договорі (див. Зразок), а при відсутності вказівки в договорі - в наказі по підприємству, підписувати таку звітність така особа може без коливань.

зразок

Договір про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку на підприємстві

...

Обов'язки Виконавця:

...

Виконавець бере на себе зобов'язання по наданню таких послуг з ведення бухгалтерського обліку на підприємстві:

- складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

- контроль за відображенням на рахунках бухобліку здійснюваних Замовником господарських операцій;

- контроль і перевірка стану бухобліку в філіях, відділеннях та інших відокремлених підрозділах Замовника;

- організація обліку коштів, ТМЦ та ОФ Замовника, своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з їх рухом, облік витрат виробництва і обігу;

- здійснення контролю за своєчасністю та правильністю оформлення фінансових документів;

- забезпечення нарахування та перерахування податків і зборів (податкових платежів), внесків на соціальне страхування, заробітної плати працівників, інших виплат відповідно до вимог чинного податкового, фінансового та іншого законодавства;

- здійснення контролю за дотриманням порядку оформлення первинних бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних зобов'язань;

- забезпечення збереження бухгалтерських документів Замовника;

- забезпечення своєчасного складання бухгалтерської та податкової звітності, подання їх у встановленому порядку до відповідних органів;

- здійснення моніторингу за змінами чинного податкового, фінансового та іншого законодавства, безпосередньо пов'язаними з фінансово-господарською діяльністю Замовника;

- візування первинних документів, що надходять від Замовника;

- підписання документів обов'язкової звітності, поданих до відповідних державних органів.

...

Однак контролюючі органи (зокрема органи ПФУ та ДПС - див. Лист ПФУ від 18.02.2010 р №2928 / 03-20 та лист ДПАУ від 29.01.2010 р №838 / 6 / 15-0316) можуть не визнати таку звітність . Тому передбачена заздалегідь обов'язок підпису звітних документів може позбавити підприємства від зайвих проблем.

Якщо ж ні договором, ні наказом такого не передбачено, всі екземпляри (оригінали) звітів, які подаються держоргану, підписує тільки керівник (без підпису головбуха або з підписом керівника за обох осіб). При цьому, за домовленістю сторін, на підприємстві залишаються підписані аудитором чи іншою відповідальною фахівцем екземпляри з показниками складеної ним звітності.

Друге питання - це відповідальність осіб, що надають послуги з ведення податкового та бухгалтерського обліку на підприємстві за цивільно-правовим договором.

Така особа несе відповідальність згідно з вимогами чинного ЦКУ та / або ГКУ (якщо договір укладено з підприємцем або аудиторською фірмою). У такому випадку, якщо в звітності допущена помилка, яка тягне за собою штрафні санкції та донараховані податки, збори, відповідальність несе підприємство, якщо в порядку адміноскарження і / або адміністративного судочинства не буде доведено протилежне.

Якщо донарахування відбулося з вини особи, яка виконує функції бухгалтера з ведення обліку і складання звітності за цивільно-правовим договором, то воно буде відповідати в межах цього договору та / або чинного цивільного і господарського законодавства.

Кримінальна відповідальність бухгалтера

Свого часу ВСУ листом від 30.12.2003 р №5-13н387 зазначив, що статтею 22.5 Закону про доходи передбачено: якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного і кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 Закону для відповідного року (з урахуванням положень п. 22.4 Закону). Це означає, що при вирішенні питання, чи містить те чи інше діяння склад злочину, якщо КК з цією метою вживає термін «неоподатковуваний мінімум доходів громадян», під цим необхідно мати на увазі величину, яка дорівнює 50% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

В даний час донарахування понад 434500 грн (у 2010 році) навіть за умови оскарження сум за податковими повідомленнями-рішеннями можуть привести до відкриття оперативно-розшукової або кримінальної справи (ст. 212 КК), яке ведуть слідчі податкової міліції.

Кримінальна відповідальність за ст. 212 КК настає за умисне ухилення від сплати лише тих податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які встановлені Законом від 25.06.91 р №1251-XII «Про систему оподаткування» та введені в установленому законом порядку. Вона може наступати тільки за сукупністю обов'язкових умов, коли:

1) несплачені податки, збори, інші обов'язкові платежі входять в систему оподаткування і введені в установленому законом порядку;

2) об'єкт оподаткування передбачений відповідним законом;

3) платник податку, збору, іншого обов'язкового платежу визначений як такий відповідним законом;

4) механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), їх ставки і пільги визначені законами про оподаткування.

Суб'єкти ухилення від сплати податків

Суб'єктами злочину, який визначається як «ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів», зокрема, можуть бути:

• службові особи підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, які не мають статусу юридичної особи, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку, подання податкових декларацій, бухгалтерських звітів, балансів, розрахунків та інших документів , пов'язаних з обчисленням і сплатою обов'язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів (керівники; особи, які виконують їх обов'язки; інші службові особи, яким в установ енном законом порядку надано право підпису фінансових документів);
• особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи;
• будь-які особи, зобов'язані утримувати та / або сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі, що входять в систему оподаткування і введені в установленому законом порядку, в тому числі податкові агенти - фізичні особи та службові особи податкових агентів - юридичних осіб при несплаті ними податку з доходів фізичних осіб.

З цього приводу цікавим видається лист МВС від 31.03.2010 р №13 / 3-4156. Так, на думку слідчого управління МВС «... особа, яка веде бухгалтерський облік за цивільно-правовим договором про надання послуг з бухгалтерського та податкового обліку, якщо вона не призначена на посаду на підприємстві, не є його службовою особою, тобто виконуючим організаційно -распорядітельние, адміністративно-господарські обов'язки, не може нести кримінальну відповідальність за вчинення злочинів, суб'єктом в яких є спеціальна (службова) особа.

Такі працівники підприємств, функціональні обов'язки яких так чи інакше пов'язані з фінансовою та податковою документацією, але на яких не покладено відповідальність за фінансову діяльність юридичної особи в цілому і виконання обов'язку щодо ведення належним чином бухобліку, при наявності підстав можуть притягуватися до відповідальності в якості пособників в скоєнні ряду злочинів економічної спрямованості та у сфері службової діяльності ... ».

Дійсно, в даний час слідчі органи для притягнення до кримінальної відповідальності, в першу чергу, визначають, чи є відповідна особа службовою особою, несе воно відповідальність за фінансово-господарську діяльність підприємства. Такими особами сьогодні є тільки керівник і головбух. Отже, поки не буде доведено інше або не буде встановлено особу, яка повинна нести кримінальну відповідальність за встановлені діяння, саме ці службові особи підпадають під пильну увагу слідчих органів податкової міліції (і, як правило, за результатами проведених документальних перевірок, в актах яких і вказані такі особи).

Відносно бухгалтера - посадової особи, яка виконує функції за трудовою угодою, відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, настає тільки в разі, коли це діяння абсолютно навмисно. Мотив для кваліфікації останнього значення не має.

Про наявність умислу на ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів можуть свідчити, наприклад: відсутність податкового обліку або ведення його з порушенням встановленого порядку; спотворення в обліковій або звітній документації; неоприбуткування готівки, отриманої за виконання робіт або надання послуг; ведення подвійного (офіційного і неофіційного) обліку; використання банківських рахунків, про які не повідомлено органи ДПС; завищення фактичних витрат, що включаються в собівартість реалізованої продукції, тощо.

При цьому слід розмежовувати ухилення від сплати обов'язкових платежів і несвоєчасну їх сплату за відсутності умислу на несплату. Особа, яка не ставив метою ухилитися від сплати зазначених платежів, а не сплатила їх з інших причин, може бути залучено лише до встановленої законом відповідальності за порушення податкового законодавства, пов'язані з обчисленням і сплатою цих платежів. Відповідно до законодавства з питань оподаткування таке діяння є фінансовим (податковим) правопорушенням, відповідальність за яке може наставати згідно зі ст. 17 Закону №2181. Наприклад, несплата податків через неподання платником декларації у встановлені терміни або несплата викликана відсутністю податкового обліку, веденням його з порушенням встановленого порядку. Якщо ж податкова декларація була подана в терміни, а податки не сплачені вчасно через відсутність коштів на рахунку платника, то ці обов'язкові платежі вважаються податковим боргом (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням штрафу і пені за Законом №2181.

В пп. 5.2.6 Закону №2181 сказано: якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до остаточного вирішення справи судом, за винятком коли таке обвинувачення не тільки базується на рішенні контролюючого органу , а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України.

нормативна база

• КпАП - Кодекс України про Адміністративні правопорушення.
• КК - Кримінальний кодекс України.
• ЦКУ - Цивільний кодекс України.
• КЗпП - Кодекс Законів про працю України.
• Закон про бухоблік - Закон України від 16.07.99 р №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
• Закон про доходи - Закон України від 22.05.2003 р №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб».
• Закон №2181 - Закон України від 21.12.2000 р №2181-III «Про Порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державн цільовімі фондами».

Наталія Канарьова, «Дебет-Кредит»

Що нового
Життя :: Почуття обов'язку
Виправляємо помилки в звіті Ф4-ФСС з ТВП правильно
Досягнення пенсійного віку - не підстава розірвання трудового договору
Хто має право брати додаткову оплачувану відпустку ...

Як міндоходов перевірятіме ЄСВ
№ 48 (2.12.2013) :: Життя :: Почуття обов'язку
З жовтня цього року зароб Зміни в части адміністратора ЄСВ: тепер ЦІМ Внески буде займатіся Міндоходов. У «ДК» №40 / 2013 ми Вже аналізувалі основні Зміни в даного пітанні, зокрема ті, что стосується звітності по ЄСВ и довідок від ПФ ...

Платежі до бюджету
№ 48 (2.12.2013) :: Життя :: Почуття обов'язку
Наказом №609 від 22.10.2013 р Міндоходов затвердивши новий порядок Заповнення документів на переказ у разі сплат (Стягнення) податків, зборів, Митний платежів, єдиного внеска, Здійснення бюджетного відшкодування податку на Доданий ВАРТІСТЬ, возвр ...