День слов'янської писемності і культури
У Росії, як і в інших слов'янський державах, широко відзначається День слов'янської писемності і культури. Для багатьох народів слов'янських держав об'єднуючим фактором є православна релігія і пов'язана з нею духовна сфера і культура.
Витоки слов'янської писемності повертаються до Святих рівноапостольним братам Кирилу і Мефодію, які принесли на слов'янську землю писемність, тим самим прилучили багатомільйонні слов'янські народи до світової цивілізації, світової культури.
Слов'янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року.
Зміст статті:
Cвято Кирило і Мефодій
Давайте в День слов'янської писемності і культури поговоримо про слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія.
Брати Кирило і Мефодій виросли в знатній сім'ї, що жила в грецькому місті Солуні. Мефодій був старшим з семи братів, Костянтин - наймолодшим. Мефодій був у військовому званні і був правителем в одному з підлеглих Візантійської імперії слов'янських князівств, болгарському, що дало йому можливість навчитися слов'янської мови.
Майбутні слов'янські просвітителі отримали чудове виховання і освіту. Костянтин з дитинства виявив надзвичайні розумові обдарування. Навчаючись в Солунської школі і ще не досягнувши п'ятнадцяти років, він вже читав книги глибокодумно з отців Церкви IV століття - Григорія Богослова. Слух про обдарованості Костянтина досяг Константинополя, і тоді він був узятий до двору, де навчався разом з сином імператора у кращих вчителів столиці Візантії. У знаменитого вченого Фотія, майбутнього Константинопольського патріарха, Костянтин вивчав античну літературу. Костянтин навчався у кращих вчителів Константинополя і досконало опанував всі науки свого часу і багато мов, отримавши за свій розум і видатні пізнання прізвисько Філософ. Осягав він також філософію, риторику, математику, астрономію і музику.
Костянтина чекала блискуча кар'єра при імператорському дворі, багатство і одруження на знатній красивій дівчині. Але він вважав за краще піти в монастир на гору Олімп до Мефодія, братові своєму, - розповідає його життєпис, щоб безупинно творити молитву і займатися благочестивимироздумами.
Однак не вдавалося Костянтину підлягає проводити час на самоті. Як кращого проповідника віри, захисника Православ'я його часто посилали в сусідні країни для участі в диспутах. Поїздки ці були досить успішними для Костянтина. Одного разу, подорожуючи до хазарів, він відвідав Крим (читайте про це на стор. 8-9).
Все життя Костянтина була наповнена частими важкими, тяжкими випробуваннями і напруженою роботою. Це підірвало його сили, і в 42 роки він сильно захворів. Незадовго перед смертю він прийняв чернецтво з ім'ям Кирило і тихо помер в 869 році. Сталося це в Римі, коли брати в черговий раз приїхали шукати у папи Римського підтримки в головному своїй справі - поширення слов'янської писемності. Перед смертю Кирило говорив брату: "Ми з тобою, як два воли, вели одну борозну. Я змучився, але ти не подумай залишити праці учительства і знову піти на свою гору ". Мефодій пережив брата на 16 років. Терплячи нестатки й паплюження, він продовжував велику справу - переклад на слов'янську мову Священних книг, проповідь православної віри, хрещення слов'янського народу. Наступником собі він залишив кращого з своїх учнів, архієпископа Горазда, і близько двохсот навчених їм священиків - слов'ян.
День слов'янської писемності і культури - прекрасний привід повернутися до витоків слов'янської азбуки.
Про початок слов'янської писемності дізнаємося ми з головною російської літописі - "Повісті временних літ". Там говориться про те, як одного разу слов'янські князі Ростислав, Святополк і Коцел відправили до візантійського царя Михайла послів зі словами: "Земля наша хрещена, але немає у нас вчителі, який би наставив, і повчив нас, і пояснив святі книги.
Адже не знаємо ми ні грецької мови, ні латинської; одні вчать нас так, а інші інакше, від цього не знаємо ми ні накреслення букв, ані значення. І пошліть нам вчителів, які б могли нам розповісти про книжкові словах і про сенс їх ". Тоді викликав цар Михайло двох вчених братів - Костянтина і Мефодія, і "умовив їх цар і послав їх у слов'янську землю ... Коли ж брати ці прийшли, почали вони складати слов'янську азбуку і переклали Апостол і Євангеліє".
Звершилося це в 863 році. Звідси і веде свій початок слов'янська писемність. "І раді були слов'яни, що почули про велич Божу своєю мовою". Потім брати перевели Псалтир, Октоїх і інші церковні книги.
З прийняттям християнства на Русь прийшла і слов'янська азбука. І в Києві, і в Новгороді, і в інших містах стали створювати школи для навчання слов'янської грамоти. З'явилися в Руській землі вчителя з Болгарії - продовжувачі справи Кирила і Мефодія.
Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» за чернечим імені Костянтина. Слов'янська азбука була складена на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов'янську звукову систему. Були створені дві абетки - глаголиця і кирилиця. Спочатку існувало тверде переконання, що лише три мови є гідними для богослужіння і написання церковних книг (давньоєврейську, грецьку та латинську). Папа римський після подання братами нового алфавіту затвердив богослужіння слов'янською мовою, а перекладені братами книги наказав покласти в римських церквах і правити літургію на слов'янській мові.
Свято День слов'янської писемності і культури
Ще в старі часи слов'янські народи святкували пам'ять святих братів, проте, пізніше, святкування було забуто, під впливом різних історичних і політичних обставин. На початку дев'ятнадцятого століття відбувалося відродженням слов'янських народностей, і разом з цим оновилася і пам'ять слов'янських першовчителів. І в 1863 році на Русі було прийнято постанову про відзначення пам'яті святих Кирила і Мефодія 11 травня (24 травня по новому стилю).
Ідея відновлення загальнонаціонального, громадського святкування пам'яті святих Кирила і Мефодія та Днів слов'янської писемності і культури в Росії народилася в 1985 році, коли слов'янські народи разом зі світовою громадськістю відзначали 1100-річчя з дня кончини святителя Мефодія, архієпископа Моравського і Паннонського. Праці цих великих просвітителів стали спільним надбанням всіх слов'ян, поклали основу їх моральному і розумовому розвитку. Так велика заслуга братів Кирила і Мефодія в історії освіти і підняття загальної культури слов'янських народів.
Рік за роком наші культури збагачували і доповнювали один одного, до мовної спільності слов'янських народів приєдналися духовна і культурна спільність, що дала світові видатних вчених, діячів літератури і мистецтва. У 1986 році в Мурманську пройшов перше свято, він називався «Свято писемності».
Відповідно до Постанови Президії Верховної Ради Української РСР від 30 січня 1991 N 568-1 про щорічне проведення Днів слов'янської писемності і культури з 1991 року державні та громадські організації, спільно з Російською Православною церквою, стали проводити Дні слов'янської писемності і культури.
У пасхальну ніч 1991 роки від свічки Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія II була запалено свічку Слов'янського ходу, мета якого об'єднання творчого потенціалу слов'янських народів для збереження духовної та культурної спадщини.
У свята День слов'янської писемності і культури немає якогось раз і назавжди затвердженого сценарію. Типовими заходами за 20 років проведення Днів в Росії стали наукові симпозіуми чи конференції, присвячені проблемам культури, цивілізації, слов'янського світу, а так само концерти, зустрічі з письменниками і поетами в парках, садах, бібліотеках, будинках культури та тематичні покази художніх фільмів, і виставки, конкурси та фестивалі.
Дні слов'янської писемності і культури включають в себе так само божественні літургії, Хресні ходи, дитячі паломницькі місії по монастирях Росії.
Ми сердечно вітаємо всіх слов'ян зі святом 24 травня, з Днем слов'янської писемності і культури!
Стаття захищена законом про авторські та суміжні права. При використанні та передруці матеріалу активне посилання на жіночий сайт www.inmoment.ru обов'язкова!
Теги: свято 24 травня , День слов'янської писемності і культури