Держава не хоче ваших грошей!

1. Що це таке
2. Що не так?
3. Дивимося і вчимося

Це виглядає як найбільш недооцінений фінансовий парадокс: уряд з великими труднощами шукає позикові гроші на зовнішніх ринках, але не бере в борг у своїх громадян. З чим пов'язана жорстока дискримінація фізосіб в справі покупки облігацій внутрішньої державної позики?

Що це таке

У більшості обивателів слово «облігації» асоціюється з кольоровими папірцями, які влади СРСР практично примусово змушували купувати населення. І які, звичайно, відразу перетворилися на сміття.

Насправді ж облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) в загальному випадку - це дуже цікавий і привабливий фінансовий інструмент, який має цілий ряд переваг перед, наприклад, банківським депозитом.

Ось тільки деякі з них:

- ОВДП значно надійнішими від депозитів, це взагалі самі надійні цінні папери, в тому числі і в нашій країні. Погашення ОВДП гарантовано державою, і воно практично не допускає затримок або невиплат за цими цінними паперами. Єдина загроза для інвестора - дефолт і майбутня реструктуризація. Але саме для облігацій внутрішньої позики дефолт і реструктуризація по ряду причин - майже неможливий сценарій;

- держава гарантує як своєчасне погашення, так і виплату доходу за облігаціями незалежно від суми вкладень. А ось повернення депозитів з звалився банку можливий лише в рамках стелі, визначеного нормами роботи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - тобто до 200 тис. Грн .;

- прибутковість облігацій у нас зазвичай вище, ніж прибутковість депозитів. Міністерство фінансів, наприклад, в грудні на аукціонах з розміщення облігацій пропонувало прибутковість у гривні в середньому близько 16% річних. Лише одиниці не найнадійніших банків пропонують подібний рівень прибутковості по депозитах, зазвичай він як мінімум на пару відсотків нижче. Прибутковість облігацій в євро наближається до 4% річних - тоді як серед стійких банків депозитна ставка майже в 2 рази нижче. Причому чим надійніше банк, тим менше ставка - для валютних депозитів в ряді фінустанов з іноземним капіталом вона взагалі наближається до нульової;

- ставки по депозитах, що передбачає дострокове розірвання договорів, значно нижчі за ті, в яких гроші до терміну забрати практично неможливо. У той же час ОВДП як цінні папери можна в будь-який момент продати на вторинному ринку практично без дисконту і вивести живі гроші;

- відсотки по облігаціях не обкладаються податками (крім 1,5% військового збору), як і інвестиційний дохід у разі купівлі-продажу цих паперів. Відсотки по депозитах не вільні від податку на доходи фізичних осіб - за ставкою 18%, плюс все той же військовий збір. Таким чином, нетто-ставка банківського депозиту значно нижчою за номінальну - в нинішніх умовах за гривневими вкладами приблизно на 3%;

- одна з проблем депозитів - процентна ставка по ним часто фіксується не більше ніж на рік, після чого банк може в односторонньому порядку знизити її. У той же час облігації можна придбати на більш тривалий термін, зафіксувавши прибутковість;

- держава дуже часто непристойно втручається в роботу комерційних банків - все пам'ятають, як в 2014-2015 рр. громадянам фактично забороняли вільно знімати валюту зі своїх рахунків. Навіть в таких екстремальних умовах держава не вирішувалося вводити обмеження на оборот валютних ОВДП, що було тоді однією з небагатьох легальних схем переведення в готівку валюти. Правда, варто врахувати, що на вторинному ринку валютні ОВДП торгуються в гривні, але ось виплата доходу і погашення здійснюються у валюті.

Що не так?

На початку року загальний борг держави по ОВДП становив близько 750 млрд. Грн. - жахлива сума, понад дві третини річного держбюджету країни. Позикові гроші - це нормально, але от як розподілений портфель цього боргу? Приблизно на 360 млрд. Грн. облігацій належить НБУ і стільки ж - комерційним банкам.

Навіщо так багато держборгів купують банки? Справа в тому, що в країні склався дивний, неприродний перекіс: в здорової фінансової системи прибутковість ОВДП завжди нижче, ніж ставка по депозитах. Це і зрозуміло - надійність їх вище. В Україні ж ряд банків купують облігації внутрішньої позики, фактично щоб забезпечити прибутковість по своїх депозитів! Банки просто паразитують на державному борзі, від чого програють і громадяни - їх дохід від депозитних вкладів навіть нижче, ніж ставка по держпозики, і держава - гроші для нього коштують дорожче, ніж в банківському роздробі!

А можлива ця безглузда схема тому, що громадянам вкрай складно безпосередньо придбати ОВДП. Це, звичайно, свідоцтво закритості і нерозвиненості в країні ринку цінних паперів в цілому. Так, щоб придбати облігації, фізичній особі потрібно відкрити в банку окремий рахунок в цінних паперах, знайти брокера і підписати з ним окремий договір на брокерське обслуговування, той в свою чергу відкриє рахунки на біржі і в розрахунковому центрі і т. Д. А при проведенні операції купівлі-продажу цінних паперів на біржі клієнтові ще потрібно виплатити всім посередникам відповідну винагороду: комісію банку за перерахування коштів та операцію, абонплату за зберігання цінних паперів, комісію при виплаті доходу або погашенні, комісію брокера і бір жи і т. д. Крім складності такої роботи, схема помітно знижує прибутковість: вкладати суми менше 100-200 тис. грн. стає просто безглуздо.

Деякі банки пропонують фізособам свої посередницькі послуги з придбання ОВДП, але нерентабельність роботи з невеликими сумами помітно зменшує привабливість облігацій для громадян. Крім того, при вкладенні значних сум з боку фізособи практично неминуче проводиться фінансовий моніторинг джерел коштів. В результаті на біржах торгують тільки зовсім вже великі гравці, як правило лотами понад 0,5 млн. Дол. А частка фізосіб - власників облігацій невловимо мала: громадянам належить всього 1,467 млрд. Грн. ОВДП. Це набагато менше, ніж було випущено даних паперів для докапіталізації одного лише «Ощадбанку» на початку 2017 року - 3,465 млрд. Грн.

Але, може бути, приватним особам взагалі нічого робити на цьому полі, це місце для великих гравців?

Дивимося і вчимося

У США казначейські облігації можна купувати без участі брокера, безпосередньо через міністерство фінансів - за програмою Treasury Direct. Щоб зареєструватися в системі на сайті treasurydirect.gov, досить п'яти хвилин: потрібен тільки номер соціального страхування, адресу проживання в США, номер водійських прав, банківський рахунок і електронну адресу. Це все. Більш того - весь процес роботи можна автоматизувати: наприклад, виставити опцію покупки нових казначейських векселів за рахунок коштів, отриманих при погашенні придбаних раніше.

Прибутковість казначейських облігацій Сполучених Штатів цілком порівнянна з української ставкою по депозитах в доларах, а надійність - залізобетонна.

Але найцікавіше - серед безлічі казначейських цінних паперів є і такий їх вигляд, як savings bonds, ощадні облігації, доступні для широких верств населення.

Ощадні облігації можна придбати не тільки через Treasury Direct, але і в банках, бюро держборгу, відділеннях державного резерву і навіть поштою. При бажанні можна отримати і паперовий аналог облігації, їх можна купувати в дар іншій особі і т. Д.

Одна з чудових особливостей savings bonds - облігації деяких серій в момент випуску можуть торгуватися по ціні наполовину від номіналу - але погашаються, звичайно, по повній сумі. Правда, мова в такому випадку йде про довгострокові, наприклад 30-річних, папери. Інші види ощадних облігацій припускають виплату відсотків. Звичайно, продати їх можна в будь-який момент, не чекаючи погашення.

Чи може така практика бути цікава Україні? Загальний обсяг депозитів фізичних осіб в країні, за даними НБУ на грудень 2017 р перевищує 455 млрд. Грн. За приблизними оцінками знаходиться в обороті готівки, розмір заощаджень «під подушкою» у приватних осіб як мінімум не менше, а для валюти може досягати ще 100 млрд. Дол.

Вихід держави на «роздрібний» ринок внутрішніх фінансових запозичень з привабливим, простим і зручним продуктом у вигляді облігацій внутрішньої держпозики може послужити хорошу службу обом сторонам: обиватель отримає надійне фінансове засіб для вкладення заощаджень, а держава - дешеві гроші.

Чому цього не відбувається і при нинішньому керівництві Мінфіну і Нацбанку не відбудеться? Тому, що для такого прямого контакту потрібно вміти працювати з роздрібним ринком і орієнтуватися на дрібного клієнта. І найголовніше - проти такого кроку стіною встануть ті банки, які звикли заробляти на різниці між процентними ставками ОВДП і ставками за своїми депозитами.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...