Директор держпідприємства «Зал офіційних делегацій» в «Борисполі» Кирило Поліщук: «Підприємство видавало співробітникам безпроцентні позики, які вони могли ... не повертати»

  1. «Люди нічого не робили, але отримували хороші зарплати»
  2. «Ми викорінили систему кумівства»

У Держуправлінні справами заявили про повернення під контроль держави відомого всім бориспільського залу офіційних делегацій, який за попередньої влади фактично перетворили на приватний кооператив

Зал офіційних делегацій (ЗОД) в «Борисполі» - перше, що бачать прибувають в Україну високі зарубіжні гості, глави держав, міністри, дипломати, великі бізнесмени. Обслуговує зал і все вище керівництво нашої країни: через нього проходять пасажири «літерних» рейсів, якими літають президент, прем'єр-міністр і глава парламенту. У минулому році на держпідприємстві змінилося керівництво, яке з'ясувало, що мільйони неврахованих доходів замість надходження до держбюджету розходилися по приватних кишенях. Як заявив на прес-конференції директор залу Кирило Поліщук, в ЗОДе процвітало кумівство - в порушення закону про корупцію тут працювали цілі сімейні «клани». За його словами, велика частина пасажирів обслуговувалася в якості пільговиків, за ці «ласку» давали нагороди і заохочення від наближених Януковича. Новим керівництвом були перекриті схеми лівого заробітку, який дозволяв працівникам держпідприємства купувати розкішні будинки і машини. Розслідування у справі триває серйозних зловживань і розкрадань при будівництві нового президентського терміналу, в який держава інвестувала близько 300 мільйонів гривень. На жаль, частина колективу не сприйняла реформ: співробітники погрожують чи не страйком.

«Люди нічого не робили, але отримували хороші зарплати»

- Кирило Ананійович, в чому причина конфлікту?

- Насправді це навіть складно назвати конфліктом. Швидше, це конфлікт інтересів, пов'язаний з тим, що частина співробітників хоче працювати по-старому. - Насправді це навіть складно назвати конфліктом Люди вважають, що зал - це приватний кооператив, а не державне підприємство (підпорядковується Державному управлінню справами. - Ред.), І вони мають повне право розпоряджатися його доходами за власним бажанням.

* Кирило Поліщук: «Співробітник повинен бути захищений, але і держава як роботодавець має бути захищене від зловживань з боку найманих працівників» (фото УНІАН)

- Що значить «розпоряджатися»?

- Після Майдану відбулася зміна керівництва Державного управління справами. Нові керівники вирішили навести порядок на всіх держпідприємствах, де при Януковичі процвітали крадіжки, кумівство і корупція. У залі була проведена аудиторська перевірка, результати якої нас шокували. Виявляється, за останні кілька років підприємство видало своїм співробітникам безпроцентні позики на загальну суму понад 17 мільйонів гривень, з них 4 мільйони досі не повернуті. Більш того, згідно з умовами підписаного колективного договору, співробітник міг не повертати непогашену позичку у разі його звільнення. Погодьтеся, розумно придумано: поки працівник повинен підприємству хоча б одну гривню, установа зобов'язана платити йому зарплату, незалежно від ефективності його праці. Позики - це лише частина айсберга: на підприємстві працювала система «відкатів», інші тіньові схеми. Всього за місяць нам вдалося збільшити прибуток підприємства у вісім разів. А тепер скажіть, куди до цього йшли гроші?

- Ваші опоненти вимагають відновити на службі всіх, хто працював в залі до приходу нової влади.

- Оптимізувати штат було необхідно, це визнають і наші опоненти. Судіть самі: в залі значилося 173 співробітника, в середньому кожен обслуговував по 21 пасажиру в місяць, тобто менше однієї людини в день! Фактично люди нічого не робили, але отримували хороші зарплати, штучно роздуті за рахунок різних премій, надбавок, доплат. В середньому співробітники (з урахуванням прибиральниць, офіціанток, водіїв і так далі) отримували близько 8 тисяч гривень, в той час як середня зарплата по аеропорту «Бориспіль» - 5 тисяч гривень на місяць. Природно, ми були змушені піти на скорочення персоналу. Але це лише один з кроків. Ми різко зменшили кількість пільговиків і одночасно підняли пільговий тариф практично до рівня собівартості. Якщо раніше 60 відсотків пасажирів проходили за пільговими тарифами, то сьогодні лише 40 відсотків (повний тариф становить 1,8 тисячі гривень, пільговий збільшився з 350 до 500 гривень). Також ми маємо намір передати на аутсорсинг наш бар. Його працівники запевняли, що бар в принципі може приносити тільки збитки, так як розташований в режимній зоні, і це потрібно прийняти і змиритися. Однак з'ясувалося, що якщо не плутати свою кишеню з державною, то бар цілком здатний працювати з прибутком, даючи додаткові доходи в бюджет.

«Ми викорінили систему кумівства»

- Кажуть, що в Борисполі багато хто незадоволений тим, що в залі такі зміни.

- Раніше у жителів Борисполя фактично не було шансів потрапити в зал на роботу. Влаштуватися можна було тільки по великому блату. Ми викорінили систему кумівства, і тепер співробітником залу може стати будь-який житель Борисполя або прилеглих населених пунктів. І, нарешті, я сподіваюся, що той прибуток, який зуміє акумулювати підприємство, можна буде перенаправити на добудову президентського терміналу. Нагадаю, що його будівництво було розпочато ще при Януковичі. Якщо найближчим часом завершити цей проект, то можна буде не тільки підвищити якість обслуговування пасажирів, а й створити сотні додаткових робочих місць для жителів Борисполя.

Так що говорити про якесь масове незадоволення людей, впевнений, не можна. Можливо, комусь ми і настали «на хвіст». Але скільки ж можна жирувати за рахунок держави! Нехай відкривають власний бізнес - ресторан, бар, готель і кладуть всю прибуток собі в кишеню. Але зал вже не буде приватною лавочкою - ми повернули його державі.

Не сумніваюся, що ситуація в колективі незабаром повністю стабілізується, так як значна частина співробітників на нашому боці. Найближчим часом з усіма працівниками буде перепідписаний колективний договір, нова редакція якого вже розроблена. У ній усунені ті прорахунки, які були в попередній версії. Ми прекрасно розуміємо, що співробітник повинен бути захищений, але і держава як роботодавець має бути захищене від зловживань з боку найманих працівників. Ми, наприклад, не проти позик як таких, але не можна ж потім їх використовувати як інструмент для крадіжки або шантажу роботодавця!

Читайте нас в Telegram-каналі , Facebook і Twitter

А тепер скажіть, куди до цього йшли гроші?