Єгипет-Ефіопія: конфлікт за води Нілу може перерости у війну

Поки провідні держави ламають списи навколо Сирії, трохи південніше, на відстані приблизно тисячі кілометрів, розгорається черговий осередок військово-політичного протистояння. Конфлікт між Єгиптом і Ефіопією може стати першою сутичкою нового типу за природні ресурси, точніше, воду. Футурологи виявляються праві - XXI століття стане століттям воєн за виживання. Поки провідні держави ламають списи навколо Сирії, трохи південніше, на відстані приблизно тисячі кілометрів, розгорається черговий осередок військово-політичного протистояння

Ефіопія, в сімдесятих роках минулого століття завдяки підтримці Радянського Союзу перебувала на піку могутності, будучи регіональним лідером в східній Африці. З тих пір країна пережила кілька економічних криз, безліч цивільних зіткнень і дві війни - з Еритреєю і сомалійськими збройними угрупованнями.

Які перебувають при владі прихильники крайніх лівих ідей на чолі з нещодавно померлим Мелес Зенауї висунули концепцію національного ренесансу. Відповідно до неї було прийнято рішення побудувати найпотужнішу електростанцію з ідеологічним назвою "Великий ефіопський ренесанс" на Блакитному Нілі - основному джерелі великого Нілу. Висота греблі складе 170 метрів, довжина - майже 2 кілометри.

Для Африки - спорудження фантастичне, як і вартість - майже 5 мільярдів доларів. Проектна потужність - 6 тисяч мегават, інших подібних електростанцій на континенті немає. Ефіопія з введенням ГЕС в лад миттєво отримує потужний імпульс для розвитку, не тільки задовольнивши потреби власної економіки в енергії і водопостачанні, а й отримавши надійний канал надходжень доходів від експорту електрики. Класичний приклад, як одним махом можна вирішити економічні і геополітичні проблеми.

Читайте також: У XXI столітті голод атакує планету?

Однак ці наміри Адісс-Абеби вкрай не сподобалися Єгипту, територія якого знаходиться нижче за течією Нілу. У разі зведення ГЕС країна втрачає понад 20 відсотків обсягу водопостачання і не менше 40 відсотків енергії, виробленої гідроелектростанціями (в основному Асуанської). Для економіки і сільського господарства Єгипту це означає катастрофу. Президент Єгипту Мурсі заявив, що готовий на будь-які кроки, так як "Ніл - це багатство Єгипту, якщо воно зменшиться хоч на краплю, альтернативою стане наша кров".

А муфтій єгипетської ісламістського угруповання "Аль-Гамаа аль-Ісламія" в ефірі телеканалу "Аль-Арабія" пригрозив, що оголосить джихад Ефіопії, в разі, якщо країна приступить до зведення ГЕС. Не забувши при цьому звинуватити Ізраїль у тому, що будівництво греблі - "змова з метою чинити тиск на Єгипет". Зауважу принагідно, що тут шановний муфтій не правий: Ізраїль давно навчився тиснути на Єгипет (і на деякі інші країни), вдаючись до менш витратним способам, фінансуючи цікавих їм політиків безпосередньо.

Єгипет терміново направив на початку червня делегацію на територію колишнього Сомалі з метою оцінити перспективи відродження Сомалі армії, колись воювала з Ефіопією, і створення військового союзу з невизнаною державою Сомаліленд. З великою часткою ймовірності на бік Єгипту постане Еритрея, якій Ефіопія завдала поразки в 2000 році. На підтримку Ефіопії висловилися уряду Судану і Південного Судану, ще одна розвинена за африканськими мірками країна - Кенія поки не висловила своєї думки, але вона зацікавлена ​​в отриманні дешевої електроенергії з Ефіопії.

Шість африканських країн, включаючи Бурунді, Кенії, Руанди, Танзанії, Уганди і Ефіопію підписали договір, який замінив ряд документів ще колоніальної епохи: якщо раніше Єгипет споживав до 70 відсотків нільської води і міг накладати вето на рішення про будівництво будь-яких гідротехнічних споруд, то тепер ці обмеження і квоти зняті.

Читайте також: Росія пробачила Африці 20 мільярдів доларів

Положення у Каїра незавидне: якби йшлося тільки про військовому зіткненні, то армія Єгипту, що перевершує збройні сили всіх підписантів і їх союзників в 10-15 разів по живій силі, в 20 разів - по танках і бойовим літакам, розчавила б противника в лічені дні. Однак спільного кордону у Єгипту і Ефіопії немає, тому єгипетські військові і маневрують навколо напівпартизанських сомалійських формувань і малопрофесійних еритрейських збройних сил. До того ж внутрішньополітична обстановка в Єгипті далека від стабільної, і війна може її розжарити ще більше.

Додаткову інтригу вносить ту обставину, що у глави Єгипту Мухаммеда Мурсі різко обмежений набір ходів для розв'язання цієї кризи: по суті, він приречений почати в тій чи іншій формі бойові дії, використовувати політичні методи означає наразитися на звинувачення в торгівлі життєво важливими інтересами країни, що рівносильно переростання заворушень в національну революцію. Успіх же військової компанії проти Ефіопії не тільки збереже збалансованість єгипетської економіки, але і різко знизить політичну вагу опозиції і дозволить Мурсі взяти під повний контроль внутрішньополітичну ситуацію і закінчити реформи.

Все ж ці міркування, прив'язані до миттєвої політичної кон'юнктури, будуть скоро забуті, якщо, не дай бог, на Африканському Розі, звідки бере витоки Білий і Блакитний Ніл, спалахне збройний конфлікт. А ось його причина може увійти в історію: це перша з часів, мабуть, первісно-общинних племен, масштабна війна за життєвий ресурс - воду.

Герберт Маркузе, основоположник теорії перенаселення Землі, передбачав, що до середини XXI століття війни за воду, харчові та енергетичні ресурси повністю витіснять класові війни за геополітичний вплив, яке дозволяє примножити багатство. Воювати будуть за злидні, яка дозволить вижити. Його передбачення справджується?

Читайте найцікавіше в рубриці "Світ"

Його передбачення справджується?