Французька мова на сторінках російської літератури

тези

«Французька мова схожий з жінкою, красивою, гордовитою, скромною і не вибагливій, зухвалої, люблять розкоші, цнотливою, благородної і такий рідний, яку любиш усім своєю душею, яку не залишиш ніколи». (Анатоль Франс).

Історичну, культурну та мовну ситуацію в Росії кінця 18 - початку 19 століть неможливо розглядати у відриві від загальної обстановки в Європі. За Людовіка XIV французька література і французьку мову стали модними в Європі, а Франція стала центром всієї європейської розумового життя ».Большой значення надавав цей король і розвитку придворного побуту, зробивши свій двір самим блискучим і багатолюдним в Європі, що теж в чималому ступені сприяло поширенню французького впливу на великосвітські кола інших держав.

Письменник Костянтин Бальмонт (1867-1942) в «Думки про творчість» зазначив: «... якщо творець російського вірша, Пушкін, був першим поетом, який перетворив російські слова в крила метеликів і крила птахів і змусив розмірні російські рядки виблискувати золотом і дзвеніти сріблом, Тургенєв був першим поетом російської прози, рівного якому дотепер ще не було, він сприйняв все Пушкінське золото і зв'язав срібні дзвони, ще більш співучі. Листи Тургенєва до Віардо були переведені з французької мови і повністю без купюр опубліковані відразу ж після смерті Віардо. Французька мова в романі Л.Н. Толстого «Війна і мир».

Роман - епопея «Війна і мир» Льва Миколайовича Толстого (роки життя: 1828 - 1910) описує події воєн проти Наполеона: 1805 року і Вітчизняної війни 1812 року - це роки панування французької мови в «світському суспільстві» і дворянської середовищі. Сам Толстой завжди писав назву роману по-французьки - «Laguerreetlapaix» .Коли французи починають відступати від Москви, настає час партизанських вилазок. У фільмі «Ескадрон гусар летючих» режисер показує героїчні вчинки російського дворянина Дениса Давидова і його ескадрону. Вони переодягаються у французів, використовують знання мови, проникають у французьку армію і дізнаються необхідну інформацію про російських військовополонених, причому, вони прекрасно усвідомлюють, що з ними буде, якщо вороги дізнаються, що вони росіяни, хто вдає французами.

Французька мова неймовірно красивий і мелодійна. І не дивно, що вже кілька століть він вважається мовою культурних, добре освічених людей. Адже в будь-якому європейському мовою ви знайдете масу запозичень з французької, що відносяться до культури, архітектури, живопису, театру, танцю, кулінарії і моді.

рецензія

Вчителі французької мови

МКОУ 1 - Абрамовськой ЗОШ

Русанової Наталії Леонідівни

На науково - дослідницьку роботу

Учня 9 класу

Авдєєва Олексія Юрійовича

рецензія керівника

Дане дослідження «Французька мова на сторінках російської літератури» присвячено вивченню причин появи і прояву французької мови в кінці 18 - початку 19 століть на сторінках російської літератури.

Керівник навчального дослідження: вчитель французької мови МКОУ 1 - Абрамовськой ЗОШ Русанова Наталія Леонідівна.

Метою даного дослідження є вивчення вживання французької мови на сторінках російської літератури 18 - 19 століть і відображення франко-мовних сюжетів на екранах радянського кінематографа. Автором дослідження проведена велика робота: вивчені матеріали, що мають відношення до даної теми (як прочитані листи французькою мовою А. С. Пушкіна та І. С. Тургенєва), переглянуті фільми: «Війна і мир», «Дворянське гніздо», «Ескадрон гусар летючих ».

Крім того, розкрито значення французької культури і літератури для російської культури в цілому і російської літературної мови, зокрема.

Дослідження показало, що проникнення французької мови здійснювалося внаслідок контактів - політичних, військових, культурних, наукових, торговельних - двох країн. Французькому мовною впливу на російську мову в більшій мірі сприяв внутрішній фактор - двомовність російського дворянського суспільства в 18 - 19 століттях як характерна риса мовної ситуації. В роботі досліджено, описано і використаний цікавий наочний матеріал, складена презентація з використанням кадрів фільмів, які були показані на радянських екранах, які також відносяться до «золотої скарбниці» російського кінематографа, що свідчить про інтерес автора до обраної теми. Автор грамотно структурував своє дослідження. Робота складається з вступу, основної частини, висновків.

У вступі автор дає обгрунтування вибору теми, наводить аргументи, які свідчать про значущості даного дослідження. Автор використовує для розкриття теми матеріали Інтернет - сайтів.

В роботі виконано аналіз:

- мовної ситуації в історичному і культурному аспекті Росії,

- способів застосування французької мови «вищим суспільством» в побуті, в літературі, в приватних листах.

У висновку автор дає власні висновки з досліджуваної проблеми.

Особливість даної роботи полягає в тому, що автор підкреслює значимість вивчення іноземних мов для інтелектуального розвитку людини.

Робота відповідає вимогам що ставляться до навчальних досліджень і заслуговує на високу оцінку.

19.05.2013г. Русанова Наталія Леонідівна.

Список змісту роботи:

1.Тезіси

2.Рецензія керівника

3.Содержанін роботи:

а) Введення «Володіння іноземною мовою - невід'ємна риса вищого світського суспільства»

б). Франція - центр всієї європейської розумової життя 18-19 століття.

4.Основние частина: «Французька мова на сторінках російської літератури».

5. Висновок.

Вступ

La langue francaiseestune femme. Et cette femme estsi belle, sifiere, simodeste, sihardie, touchante, voluptueuse, chaste, noble, familiere, folle, sage, qu'onl'aime de toute son ame, et qu'onn'estjamaistente 'de luietreinfidele. (AnatoleFrance).

Вивчаючи французьку мову в школі, читаючи твори російських поетів і письменників, я не раз зустрічав на літературних сторінках французькі слова, кліше і мовні звороти, які вживалися російським дворянством в 18-19 століттях. Занурюючись в глибину цих рядків, розумієш, що володіння іноземною мовою завжди було невід'ємною рисою вищого світського суспільства.

Вся російська культура на межі 18 - 19 століть несла на собі яскраво виражений відбиток наслідування французької, завдяки чому з другої половини 18 століття французький вплив виявлялося практично у всіх сферах життя вищого суспільства, включаючи його побут, думки і смаки. Франція в зазначений період була центром освіти, культурної, літературного життя, законодавицею мод і володаркою дум всієї Європи.

Як бачимо, вибір французької мови не випадковий, оскільки в зазначений період він був не тільки найбільш лексично багатим і стилістично розвиненим мовою Европи.Гібкій, витончений, різноманітний, французька мова стала мовою міжнаціонального і світського спілкування в дворянських суспільствах Европи.В Росії ж французьку мову не тільки придбав статус мови дворянських салонів, але також використовувався і для внутрісімейного, побутового спілкування в аристократичних колах.

Покоління молоді Росії кінця 18 - початку 19 століття були виховані на творах французьких класиків 17 - 18 століть. Творіння Буало, Корнеля, Расіна, Мольєра, Вольтера, Дідро, Руссо та багатьох інших геніальних французів міцно утвердилися в програмах виховання і навчання в багатьох навчальних закладах і в домашньому освіті російських дворян.

Французс мову на літературних сторінках А. С. Пушина і І.С. Тургенєва. Уже в ліцеї А.С. Пушкін щільно займався поезією, особливо французької, за що і отримав прізвисько «француз». Майже з восьмисот збережених листів Пушкіна по-французьки написані трохи більше ста. Роман «Євгеній Онєгін» займає центральне місце в творчості Пушкіна. Це його найбільше художній твір, найпопулярніше, яка надала найбільш сильний вплив на долю всієї російської літератури. Пушкін працював над романом понад 8 років.

Класичний зразок загальноприйнятого світського виховання - дитинство Онєгіна (Гл.1, строфа III):

СперваMadamе за ним ходила,

Потім Monsieur її змінив ...

Monsieur l'Abbé, француз убогій,

Щоб не змучився дитя,

Вчив його всьому жартома,

Не обтяжив мораллю суворої

Злегка за витівки лаяв

І в Літній сад гулять водив.

Вийшовши у світ, Онєгін добре знає французьку мову, вміє підтримати невимушену бесіду, блиснути епіграмою, знає історію, трохи розуміє по-латині, любить театр.

Тетяна взагалі не вміла говорити по-російськи або говорила як іноземка, з акцентом і помилками. Коли справа стосувалася тонких переживань - ось тут допомагав Тетяні звичний їй, пристрасної читачці романів, французьку мову.

Таким чином, описуючи дворянську життя, побут, світські розмови і розваги, переживання юної дівчини, Пушкін повсюдно використовує іноземні мови, найчастіше - легковажний французький, але, коли справа доходить до найсерйозніших моментів в житті головних героїв - тут вже немає місця «чужинцям словами »! Такі важливі моменти можна довірити тільки рідної мови - російській!

Письменник Костянтин Бальмонт (1867-1942) в «Думки про творчість» зазначив: «... якщо творець російського вірша, Пушкін, був першим поетом, який перетворив російські слова в крила метеликів і крила птахів і змусив розмірні російські рядки виблискувати золотом і дзвеніти сріблом, Тургенєв був першим поетом російської прози, рівного якому дотепер ще не було, він сприйняв все Пушкінське золото і зв'язав срібні дзвони, ще більш співучі. Листи Тургенєва до Віардо були переведені з французької мови і повністю без купюр опубліковані відразу ж після смерті Віардо.Свою величезну любов до співачки Тургенєв описує французькою мовою, знаходячи його самим мелодійним і відповідним для вираження своїх глибоких почуттів.

З батьківщиною Тургенєва пов'язують зобов'язання, з Францією - емоції та почуття, необхідні йому, щоб писати. І з'являються чудові "Весняні води", "Дим", "Новина". Так він і живе весь цей час в роздвоєнні між обов'язком і любов'ю, не відчуваючи себе вдома ні в Росії, ні у Франції, а лише в родині Віардо. Так, йому не вдалося "звити гніздо", але йому була дарована долею ідеальна, фатальна, жагуча, незрозуміла розумом любов.

. Французька мова в романі Л.Н. Толстого «Війна і мир».

Французька мова в романі Льва Миколайовича Толстого «Війна і мир» використовується вкрай широко, це помічають всі, хоча б тому, що твір починається саме з фрази, сказаної Ганною Павлівною Шерер французькою мовою. У романі від початку і до кінця ми постійно зустрічаємо французькі слова і вирази. Хоча це і ускладнює читання, так як відволікає від сюжетної лінії, проте, французьку мову займає в композиції твору далеко не останнє місце, це доводиться хоча б тим, що Толстой протягом свого життя кілька разів прибирав і знову додавав його в роман. Прибирав переважно під впливом критиків, так як багато хто з них в той час були проти французької мови, а знову додавав, бо нього роман втрачав якусь частину, без якої ідея твору була виражена вже далеко не настільки яскраво.
Спробуємо зрозуміти, чому ж Толстой пішов на використання французької мови і що він хотів підкреслити цим.
Перш за все, на мій погляд, необхідно проаналізувати роман і зрозуміти, в яких ситуаціях автор вдавався до французької мови.
По-перше, французька мова зустрічається всюди, де описується світське суспільство, діалоги у вищому світі, наприклад, в гуртках Не1еn і Ганни Павлівни, причому використовується він не тільки під час обговорення тем, пов'язаних з війною, з Наполеоном, політикою, а навпаки, використовується практично завжди.
По-друге, Толстой використовує французьку мову в назвах характерних для того часу страв, наприклад, «santeanmadere з рябчиків» або «суп а'latortue», танцювальних фігур і в аналогічних випадках.
По-третє, французька мова використовується автором в описі сцен, де присутня Наполеон, хтось із його оточення або з його армії, причому, використовується самим непередбачуваним чином. У романі мова Наполеона наполовину складається з французьких слів, наполовину з росіян, так само як і у Неlеnе або Жюлі Курагиной.

Вживання в мові веліколепнозвучащего французької мови Ганною Павлівною Шерер (фрейліною і наближеною імператриці) надає рману незвичайний за красою колоріт.В романі від початку і до кінця ми постійно зустрічаємо французькі слова, кліше, вирази, що підкреслюють освіченість вищого світу Росії.

Толстой вільно об'єднує дві мови, утворюючи те, що його сучасники називали «змішанням французького з великоруським».

Таких прикладів можна навести безліч, вони зустрічаються протягом усього роману, причому не можна сказати, що французька мова використовують тільки ті, хто обертається в світському суспільстві, ті, хто далекий від справжнього російського народу. Яскравий приклад тому - Кутузов - полководець, який завжди був наближений до народу. «All е z voir, mon cher, si la troisieme division a depasse le village ...», - віддає він наказ князя Болконського, єдиному головному герою в романі, який французька мова не використовує, а якщо і використовує, то з явним невдоволенням . А П'єр Безухов, людина, яка провела довгий час в полоні у французів, не відчуває після цього відрази до їхньої мови, а навпаки, подовгу з інтересом розмовляє з французькими полоненими.
Всі ці факти дійсно дозволяють стверджувати, що одна з цілей використання французької мови Толстим - показати схожість двох народів.

Андрій Болконский, Пьер Безухов, Долохов, багато інших - усі вони були з дворян. Але звичка до російсько-французькому способу життя, тим не менш, не завадила їм стати на захист Батьківщини, не шкодуючи своєї жізні.Основной метою використання Толстим в романі «Війна і мир» французької мови є, на мій погляд, не тільки створення історично достовірного суспільства (в якому без французького ну ніяк), а й необхідність показати і підкреслити той факт, що, незважаючи на російсько-французький спосіб життя, на звички і характери російських людей, для них не стояло питання захищати Батьківщину чи ні навіть в той момент, коли їх «вчителя» пішли проти нее.С армією, яка підкорила Європу, билися ополченці, відмовлялися від горілки перед боєм, партизани, що наводили паніку на завойовників. Толстой показує безстрашного партизана Тихона Щербатого, який "був найкориснішим і хороброю людиною" в загоні Денисова, старостиха Василиса, яка знищила сотні французів, дяка, який став командиром партизанського загону. "Партизани знищили велику армію по частинах", - пише Толстой.

Денис Васильович Давидов (16 [27] липня тисячу сімсот вісімдесят чотири , Москва - 22 квітня [ 4 травня ] тисячу вісімсот тридцять дев'ять , село php?title=%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD%D1%8F%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D0%B0_(%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)&action=edit&redlink=1> Верхня Маза , Сизранський повіт , Симбірська губернія ) - генерал-лейтенант , ідеолог і провідник партизанського руху , учасник Вітчизняної війни 1812 року , російський поет php?title=%D0%9F%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D1%8F%D0%B4%D0%B0&action=edit&redlink=1> «Пушкінській плеяди» , Чудово знає французьку мову досконало ..

Коли французи почінають відступаті від Москви, настає час Партизанська вілазок. У фільмі «Ескадрон гусар Летючий» режисер показує героїчні вчінкі російського дворянина Дениса Давидова и его ескадрону. Смороду переодягаються у французів, Використовують знання мови, пронікають у французьку армію и дізнаються необхідну інформацію про российских військовополоненіх, причому, смороду прекрасно усвідомлюють, что з ними буде, если вороги дізнаються, что смороду Росіяни, хто вдає французами. Чи не заміслюючісь про Наслідки російські офіцері спільно з Партизанська загонами стають на боротьбу проти свого ворога. Терплячи холод і голод, вони думають тільки про одне, пліч-о-пліч встати за матінку Русь.

Селянка хутора Горшкова Сичевського повіту Смоленської губернії, старостиха (дружина старости), яка брала участь у важких боях проти загонів французів. Під час Вітчизняної війни 1812 року, допомагаючи чоловікам, кілька разів брала участь в конвоювання захоплених ними полонених французів в місто сичовка і одного разу вбила косою норовливого бранця.

Висновок:

Підводячи підсумок своєї роботи, хочу зробити наступний висновок: французька мова неймовірно красивий і мелодійна. І не дивно, що вже кілька століть він вважається мовою культурних, добре освічених людей. Особливо яскраво це відобразили російські поети і письменники на сторінках своїх творів, які також відносяться до «золотої скарбниці» нашої вітчизняної літератури. Але найголовніше, що було завжди притаманне російському народу - це єднання російської душі, биття в унісон наших сердець, коли приходить на російську землю лиха година.

Біда, що прийшла з настанням війни 1812 року була бідою не однієї людини, а всього народу. Пліч-о-пліч встало не тільки дворянство, але і прості люди, які ні за що не віддадуть свою матінку Русь.

Список використаної літератури та інтернет-сайтів

1. 200 тем французької мови, А.А. Сологуб Ростов н \ Д: ТОВ «Удача», 2008 рік

2. http://volok-1812.narod.ru/21.html

3. htm?id=11068671@cmsArticle> http://encyclopedia.mil.ru/encyclopedia/history/more.htm?id=11068671@cmsArticle

4. php?t=3747> http://www.infrance.su/forum/showthread.php?t=3747

com/doc52095766_161595618?hash=baee78a86f08a35bc0&dl=28aabb49a7217e1962> http://vk.com/doc52095766_161595618?hash=baee78a86f08a35bc0&dl=28aabb49a7217e1962

6. ru/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=3&ved=0CDoQFjAC&url=http%3A%2F%2Fmmc.edu-kolomna.ru%2Fgetfile.php%3Fid%3D856&ei=HhKdUbfjL8zY4QSu2YEI&usg=AFQjCNGZNRovPsTUGZ3nFanvmYyQO0WD2A&sig2=qwR93GQgNTdzSSFMCDBYsQ&bvm=bv.46751780,d.bGE&cad=rjt> https://www.google.ru/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=3&ved=0CDoQFjAC&url=http%3A%2F%2Fmmc.edu-kolomna.ru%2Fgetfile.php%3Fid%3D856&ei= HhKdUbfjL8zY4QSu2YEI & usg = AFQjCNGZNRovPsTUGZ3nFanvmYyQO0WD2A & sig2 = qwR93GQgNTdzSSFMCDBYsQ & bvm = bv.46751780, d.bGE & cad = rjt

7. http://otvet.mail.ru/question/36437858

Htm?
Php?
Com/doc52095766_161595618?
Ru/url?