Фронти Великої Вітчизняної Війни

  1. Фронти Великої Вітчизняної Війни
  2. Склад і особливості фронтів Великої Вітчизняної Війни
  3. Розподіл на фронти з початком Великої Вітчизняної Війни
  4. Фронти брали участь у заключному етапі Великої Вітчизняної Війни
  5. Фронти Великої Вітчизняної Війни **

Дати створення всіх фронтів Великої Вітчизняної війни, з 1941 по 1945 р.р.

«На фронтах Великої Вітчизняної Війни» ... так звично звучить вислів, що ми сприймаємо його як щось само-собою зрозуміле. Однак мало хто назве не тільки кількість тих самих «фронтів Великої Вітчизняної», а й дасть саме визначення цього терміну.

Слово «фронт» існує в декількох значеннях. Статут Збройних трактує це поняття як «... та сторона ладу, до якої військовослужбовці повернені обличчям«. Словники російської мови визначають це ж поняття як лицьова, передня сторона чого-небудь. Але стосовно до військової тематики «фронт» розуміється як значна за протяжністю область дотику армій воюючих між собою держав, тобто зона безпосередніх бойових дій (лист з фронту, він поїхав на фронт, посилки на фронт, фронтова газета і т.п.), або велике військове формування.

В залежності від покладених фронт завдань, місцевості, на якій він діє, і протистоять йому сил противника, чисельність, що входять в нього об'єднань, з'єднань і частин може бути різна. Фронт може займати в залежності від обстановки і вирішуваних завдань смугу шириною від кількох сот кілометрів до декількох кілометрів і глибиною від декількох десятків кілометрів до 200 км.

Фронт може займати в залежності від обстановки і вирішуваних завдань смугу шириною від кількох сот кілометрів до декількох кілометрів і глибиною від декількох десятків кілометрів до 200 км

Вісло-Одеру, 1945 рік. Карта настання фронтів. Добре видно, що їх назви відображають виключно напрямки, із яким ведеться наступ

Фронти Великої Вітчизняної Війни

Фронт в період Великої Вітчизняної війни на відміну від всіх інших об'єднань мав не номер, а назву. Зазвичай назва фронту давалося по регіону його дій (Далекосхідний, Забайкальський, тощо.), Або за назвою великого міста, місцевості, в районі якого він діяв (Ленінградський, Воронезький, Кримський, Кавказький і т.п.).

У початковий період війни фронти іменувалися по їх географічному місцю в загальній лінії оборони (Північний, Північно-Західний, і т.п.). Зрідка фронт отримував найменування за своїм призначенням (Резервний, Фронт резервних армій).

У заключний період війни, коли Червона Армія вела бойові дії на територіях інших держав, найменування фронтів міняти припинили, і фронти закінчували війну з найменуваннями, що були у них до моменту переходу держкордону.

Склад і особливості фронтів Великої Вітчизняної Війни

Фронт не був раз і назавжди створеним військовим об'єднанням подібно армії або корпусу, він створювався на якийсь період для вирішення якихось певних завдань. Термін його існування міг бути від однієї доби (як Орловський фронт, що існував лише добу - 27-28 березня 43г.) До декількох років (Ленінградський фронт 27 серпня 1941 по 24 липня 1945).

Деякі фронти створювалися і ліквідовувалися по два-три рази. Наприклад, Брянський фронт створювався тричі.
Деякі фронти неодноразово ділили на два-три, і навіть чотири фронти, а потім з'єднували знову в один. Наприклад, Білоруський фронт був створений в жовтні 1943, в лютому 1944 його розділили на два (1-й Білоруський і 2 й Білоруський), в квітні 1944 знову об'єднали в сам, а вже через десять днів, знову розділили на три фронти.

Вважається, що фронти були створені з початком нападу Німеччини на СРСР. Однак Далекосхідний фронт був створений 1 липня 1940 роки (наказ НКО СРСР від 21.6.1940), тобто ще до початку війни. Цей момент якось зовсім забутий військовими істориками і ніяк не пояснюється в нашій військовій історії.

Розподіл на фронти з початком Великої Вітчизняної Війни

З нападом Німеччини 22 червня 1941 року, в перший же день війни військові округи в західній частині країни були перетворені у фронти.

  • Прибалтійський особливий округ в Північно-Західний фронт
  • Західний особливий (колишній Білоруський) в Західний фронт
  • Київська особливий в Південно-Західний.
  • Ленінградський округ в Північний фронт (додатково, 24-25 червня)
  • Південний фронт (додатково, 24-25 червня).

Найменування фронтам були дані по їх географічному положенню в загальній лінії боїв, якщо дивитися на карту, маючи точку зору з Москви. Однак швидко з'ясовується, що такий поділ військ занадто крупно.
Командувачі фронтами по-перше, не можуть охопити своєю увагою такі великі простори, по-друге занадто різна обстановка складається на різних ділянках фронту і потрібно занадто різнохарактерна тактика в тих чи інших місцях.

Уже в липні-серпні кількість фронтів починає збільшуватися і найменування їм даються по найменуванню місцевостей і міст, біля яких вони діють (Брянський, Ленінградський, Закавказький, Карельський, Центральний і т.п., пізніше Калінінський, Волховський, Кавказький і т.п. ).
Тут з'являється й новий принцип найменування фронту - по його призначенню. Правда різноманітності тут не було - Московский резервний, Резервний і Фронт резервних армій.

Свідченням відчайдушного становища літа-осені 41 року залишаються назви виникли в цей період. У ряді випадків зникає в назві й саме слово «фронт» - Можайська лінія оборони, Московська зона оборони.

Весь 1942 і частина 1943 року основним принципом найменування фронтів є принцип називати їх по містах, іноді місцевостям (Сталінградський, Степовий, Донськой, Курський, Кримський і т.п.).

Відображенням все зростаючої впевненості в перемозі з'явилася з літа 1943 року нова система давати найменування фронтам - у напрямку наступу - Білоруська, Українська.

Явна перевага Червоної Армії з цього часу над Вермахтом відбилося в тому, що фронти загалом перестають перейменовувати і навіть при поділі одного фронту на два-три за ними зберігається їх колишнє найменування з добавкою тільки порядкового номера (1-й Білоруський, 2-й Білоруський і т.п.). Цим як би підкреслюється, що поділ тимчасове.
Стабілізація обстановки, явний перехоплення бойової ініціативи відбилися і в найменуванні фронтів. Вони не змінюють своїх назв і після перенесення бойових дій на територію інших країн.

Фронти брали участь у заключному етапі Великої Вітчизняної Війни

Війну з Німеччиною закінчували фронти:

  • 1-й Білоруський фронт
  • 2-й Білоруський фронт
  • 3-й Білоруський фронт
  • Закавказький фронт
  • Ленінградський фронт
  • 1-й Прибалтійський фронт
  • 2-й Прибалтійський фронт
  • Приморська група військ
  • 1-й Український фронт
  • 2-й Український фронт
  • 3-й Український фронт
  • 4-й Український фронт.

До червня-серпня 1945 ще зберігалося розподіл військ на фронти і зберігалися їх найменування. Потім почався перехід армії на мирне становище і стала змінюватися структура армії. На Далекому Сході цей процес почався дещо пізніше у жовтні 1945 года.

Фронти Великої Вітчизняної Війни **

№Назва фронтуЧас існуванняКомандувач *

1 Білоруський (I) 20.10.43 - 23.2.44 Костянтин Костянтинович Рокоссовський 2 1-й Білоруський, перше формування (I) 24 2.44-5.4.44 Костянтин Костянтинович Рокоссовський 3 2-й Білоруський, перше формування (I) 24.2.44-5.4.44 Павло Олексійович Курочкін 4 Білоруський (II) 6.4.44-16.4.44 Костянтин Костянтинович Рокоссовський 5 1-й Білоруський, друге формування (II) 16.4.44-10.6.45 Георгій Костянтинович Жуков, Костянтин Костянтинович Рокоссовський 6 2-й Білоруський, друге формування (II) 24.4.44-10.6.45 Георгій Федорович Захаро , Курочкін Павло Олексійович, Іван Юхимович Петров, Костянтин Костянтинович Рокоссовський 7 3-й Белорусский 24.4.44-15.8.45 Олександр Михайлович Василевський, Іван Христофорович Баграмян, Іван Данилович Черняховський 8 Брянський (I) 16.8.41-10.11.41 Андрій Іванович Єременко , Георгій Федорович Захаров 9 Брянський (II) 24.12.41 - 12.3.43 Пилип Іванович Голіков, Макс Андрійович Рейтер, Костянтин Костянтинович Рокоссовський, Яків Тимофійович Черевиченко, Никандр Євлампійович Чібісов 10 Брянський (III) 28.3.43- 10.10.43 Маркіян Михайлович Попов , Макс Андрійович Рейтер 11 Волховський (I) 1 7.12.41-23.4.42 Кирило Опанасович Мерецков 12 Волховський (II) 8.6.42- 15 2.44 Кирило Опанасович Мерецков 13 Воронезький 9.7.42-20.10.43 Микола Федорович Ватутін, Пилип Іванович Голіков 14 Далекосхідний 14.1.41-4.8.45 Йосип Родіонович Апанасенко, Максим Олексійович Пуркаев 15 1-й Далекосхідний 5.8.45-1.10.45 Кирило Опанасович Мерецков 16 2-й Далекосхідний 5.8.45-1.10.45 Максим Алексеевич Пуркаев 17 Донський 30.9.42 - 15.2.43 Костянтин Костянтинович Рокоссовський 18 Забайкальський 19.6.41-1.10.45 Михайло Прокопович Ковальов 19 Закавказький (I) 23.8.41-30.12.41 Козлов Дмитро Тимофійович 20 Закавказький (II) 15.5.42-25.8.45 Іван Володимирович Тюленєв 21 Західний 22.6.41 -15.4.44 Дмитро Григорович Павлов, Андрій Іванович Єременко, Георгій Костянтинович Жуков, Іван Степанович Конєв, Василь Данилович Соколовський, Семен Костянтинович Тимошенко 22 Кавказький 30.12.41 - 28.1.42 Козлов Дмитро Тимофійович 23 Калінінський 19.10.41 -20.10.43 Андрій Іванович Єременко, Іван Степанович Конєв, Максим Олексійович Пуркаев 24 Карельський 1.9.41-15.11.44 Мерецков Кирило Панасович, Валеріан Олександрович Фролов 25 Кримський 28.1.42- 19.5 .42 Козлов Дмитро Тимофійович 26 Курський 23.3.43-27.3.43 Макс Андрійович Рейтер 27 Ленінградський 27.8.41-24.7.45 Климент Єфремович Ворошилов, Маркіян Михайлович Попов, Леонід Олександрович Говоров, Георгій Костянтинович Жуков, Іван Іванович Федюнинский, Хозин Михайло Семенович 28 Можайська лінія обор. 18-30.7.41 Павло Артемович Артема 29 Московск.зона обор. 3.12.41-1.10.43 Павло Артемович Артема 30 Московський резервний фронт 9-12.10.41 Павло Артемович Артема 31 Орловський 27.3.43 - 28. 3.43 Макс Андрійович Рейтер 32 Прибалтійський 15.10.43-20.10.43 Маркіян Михайлович Попов 33 1-й Прибалтійський 20.10.43-24.2.45 Іван Христофорович Баграмян, Андрій Іванович Єременко 34 2-й Прибалтійський 20.10.43-9.2.45 Андрій Іванович Єременко, Маркіян Михайлович Попов 35 3-й Прибалтійський 21.4.44- 16.10.44 Іван Іванович Масленников 36 Приморська група військ 15.4.-4.8.45 Кирило Опанасович Мерецков 37 Резервний (I) 30.7.41-12.10.41 Семен Михайлович Будьонний, Георгій Костянтино ич Жуков 38 Резервний (II) 12.3.43-23.3.43 Макс Андрійович Рейтер 39 Резервний (III) 10.4.43-15.4.43 Маркіян Михайлович Попов 40 Північний 24.6.41-26.8.41 Маркіян Михайлович Попов 41 Северо-Західний 22.6. 41-20.11.43 Іван Степанович Конєв, Федір Сидорович Кузнєцов, Павло Олексійович Курочкін, Петро Петрович Собенніков, Семен Костянтинович Тимошенко 42 Северо-Кавказький (I) 20.5.42-3.9.42 Семен Михайлович Будьонний 43 Північно-Кавказький (II) 24.1. 43-20.11.43 Іван Іванович Масленников, Іван Юхимович Петров 44 Сталінградський (I) 12.7.42-30.9.42 Василь Миколайович Гордов, Андрій Іванович Єременко, Семен конста нтіновіч Тимошенко 45 Сталінградський (II) 30.9.42-31.12.42 Андрій Іванович Єременко 46 Степовий 9.7.43 - 20.10.43 Іван Степанович Конєв 47 1-й Український 20.10.43-10.6.45 Микола Федорович Ватутін Георгій Костянтинович Жуков, Іван Степанович Конєв 48 2-й Український 20.10.43 -10.6.45 Іван Степанович Конєв 49 3-й Український 20.10.43- 15.6.45 Шаляпін Толбухин 50 4-й Український (I) 20.10.43- 15.5.44 Іван Юхимович Петров , Федір Іванович Толбухин 51 4-й Український (II) 5.8.44-31.7.45 Андрій Іванович Єременко 52 Фронт резервних армій 14.7.41-29.7.41 Іван Олександрович Богданов 53 Центральний (I) 26. 7.41 - 25. 8.41 Михайло Г рігорьевіч Єфремов, Федір Сидорович Кузнєцов 54 Центральний (II) 15.2.43-20.10.43 Костянтин Костянтинович Рокоссовський 55 Південно-Східний 7.8.42-30.9.42 Андрій Іванович Єременко 56 Південно-Західний (I) 22.6.41 - 12.7.42 Михайло Петрович Кирпонос, Федір Якович Костенко, Семен Костянтинович Тимошенко 57 Південно-Західний (II) 25.10.42-20.10.43 Микола Федорович Ватутін 58 Південний (I) 25.6.41-28.7.41 Родіон Яковлевич Малиновський, Дмитро Іванович Рябишев, Іван Володимирович Тюленєв , Яків Тимофійович Черевиченко 59 Південний (II) 1.1.43-20.10.43 Андрій Іванович Єременко, Родіон Якович Малиновський, Федір Ів вич Толбухин

* Список командувачів фронтами наведено в порядку зайняття посади.
** Таблиця фронтів Великої Вітчизняної Війни звірена за джерелами, однак помилки не виключені, при використанні в серйозних виданнях, рекомендується звірити список з дійсністю

джерела:

1. Воєнно-історичний журнал №3 за 1995 р
2. Історія Другої Світової війни. Військове видавництво. Москва. 1995 р
3.Г.А. Мурашов. Титули, чини, нагороди. Полігон. Санкт-Петербург. 2000 р
4.Л.В.Беловінскій. З російським воїном через століття. Просвітництво. Москва. 1992 р
5. Оперативне мистецтво. Підручник. Академія Генерального Штабу. Москва. 1972 р
6.Оператівное мистецтво і його розвиток в період Великої Вітчизняної війни. Воениздат. Москва. 1948 р
7. Стривай Статут Збройних Сил СРСР. Військове видавництво. Москва. 1975 р