гімни Росії

Наступне значуще виконання гімну відбулося на Двірцевій площі, де було відкрито монумент на честь перемоги над Наполеоном - Олександрівський стовп. Фото: Олег Луценко / Велика Епоха Символ держави

Кожна держава має свою назву, герб, прапор і гімн. Гімн займає особливе місце - людина, усвідомлюючи свою приналежність до держави, може виконати його в будь-який момент за велінням серця.

Трішки історії

XV-XVI століття в Європі - час Реформації і релігійних воєн. Воїни ворогуючих армій (часто жителі одних і тих же країн, нерідко - члени одних і тих же родин) носили один і той же костюм, користувалися однаковим зброєю і обладунками, однаковими гербами і прапорами, говорили на одному і тому ж мовою, належали до однієї культурі. У цих умовах потрібні були абсолютно нові знаки відмінності, що відображають релігійну, військову і політичну приналежність. Ідеально для цього підходила музика: вона завжди з людиною і він в будь-яку хвилину може виконати музичний твір, оскільки володіє голосом. У цих умовах і сформувалися гімни, як розпізнавальні музичні знаки.

З XVIII століття набувають поширення гімни, як один із символів держави. Першим державним гімном є гімн Великобританії «Боже, бережи короля!», Провідний історію з 1743 року. За ним послідував гімн Франції «Марсельєза» (створений В1792 р). На початку XIX століття гімни входять у вжиток в більшості країн Європи, а в ХХ столітті поширюються на весь світ і стають неодмінним атрибутом державності.

«Народна пісня» - «Боже, Царя храни!»

До 1833 року в Росії не існувало державного гімну. Коли Росія і Англія разом розтрощили Наполеона, англійський державний гімн став об'єктом уваги в Росії. У 1814 році Жуковський зробив віршований переклад англійського гімну, назвавши його «Молитва російських».

На одному з парадів, коли цар Олександр I під'їхав до війська, музиканти зіграли мелодію англійського національного гімну, це сподобалося імператору. З тих пір цю музику почали постійно виконувати під час віддання честі государя. Але, незважаючи на це, «Молитва російських» з англійської мелодією державним російським гімном все ж не зважала.

Микола I усвідомив необхідність створення власне національного гімну. Для написання музики він обрав Олексія Федоровича Львова, як людини, йому близького, відданого особисто (той командував царським конвоєм, супроводжуючи царя у всіх поїздках), і, в той же час, музично обдарованої, прекрасного виконавця - скрипаля, талантом якого захоплювалися Мендельсон, лист, Шуман. Олексій Федорович часто акомпанував співу княжни, беручи участь в домашніх концертах імператорської родини.

А. Ф. Львів писав: «... У 1833 році я супроводжував Государю в Австрію і Пруссію. Після повернення в Росію граф Бенкендорф сказав мені, що Государ, шкодуючи, що ми не маємо свого народного гімну і, нудьгуючи чути музику Англійську, стільки років вживану, доручає мені спробувати написати гімн Русский. Завдання це здалася мені трудною, коли я згадав про величний гімн Англійському: God save the King, про оригінальний гімні Французькому і зворушливому гімні Австрійському. Я відчував потребу написати гімн величний, сильний, чутливий, для будь-якого зрозумілий, що має відбиток національності, придатний для церкви, придатний для війська, придатний для народу - від ученого до невігласи. Всі ці умови мене лякали, і я нічого написати не міг. В один вечір, повернувшись додому пізно, я сів до столу і в кілька хвилин гімн був написаний ».

Після чого Львів звернувся до Жуковському, який надав йому текст, що починається словами: «Боже, Царя храни!»

23 листопада 1833 в співочої капелі відбулося перше виконання складеної Львовим і Жуковським «народної пісні» - саме так подобалося царю називати гімн. За бажанням царя гімн виконували кілька разів, і було вирішено показати його широкій публіці. Показ відбувся в Москві у Великому театрі 11 грудня 1833 року.

«Благословенна країна, де тисячі вуст так дружно відгукуються на ім'я царський! Боже, Царя бережи! Цей клік залишиться назавжди призовних кліком Росії на шлях досконалості і слави! І доти ніяка ворожа сила не доторкнеться до неї, доки з грудей вірних чад її буде вириватися в захваті істинного одухотворення ця урочиста пісня! »- писала московська газета« Поголос ».

25 грудня 1833 року, в день річниці вигнання військ Наполеона з Росії, гімн був виконаний у всіх залах Зимового палацу в присутності найвищих військових чинів і при освяченні прапорів. Наступне суспільно значиме виконання гімну сталося 30 серпня 1834 року на Палацовій площі, де було відкрито монумент на честь перемоги над Наполеоном - Олександрівський стовп. «Народна пісня» асоціювалася відтепер з народним подвигом, здійсненим під керівництвом монарха на славу Російської імперії.

Незадовго перед смертю В. А. Жуковський писав А. Ф. Львову: «Наша спільна подвійна робота переживе нас довго». І дійсно, навіть через 80 років після свого створення, гімн справляв враження незабутнє. Офіцер лейб-гвардії кірасирського полку В. С. Трубецькой згадує про свої відчуття, коли він стояв в строю на параді, який відвідав Микола II: «Секунда - і старий літаврщік енергійним рухом разом опустив руку, торкнувшись шкіри старих кирасирских литавр ... У всі сильнішому людському крику раптом з новою силою і торжеством народилися войовничі звуки наших полкових труб, запевшіх гімн, повний величі. До горла підступив якийсь зайвий, який заважає грудку, посилилося відчуття бігають мурашок по спині. Що надихнуло пана Львова, композитора маловідомого і не дуже обдарованого, не знаю, але в суворі і спокійні гармонії цього невеликого хоралу йому вдалося вкласти величезну ідею сили і величі ».« Інтернаціонал »- партійний гімн більшовиків

Після зречення від престолу Миколи II в 1917 році постало питання про новий народному гімні. Але, жодна з пропозицій Тимчасовим урядом прийнято не було. Однак практично роль гімну в 1917 році виконувала французька «Марсельєза», яка прийшла в Росію ще в кінці XVIII століття. Її співали декабристи, революційне студентство на французькій мові. Але, перекладена на російську мову учасником Паризької комуни народовольців П. Л. Лавровим, в революційні дні 1905-1907 рр. вона стала улюбленою піснею робітників.

Однак В. І. Леніну не подобалася «Марсельєза», він вважав за краще «Інтернаціонал», який більшовики вважали своїм партійним гімном.

З утворенням в 1922 році Радянського Союзу слова «Інтернаціоналу» перевели майже на всі мови народів (навіть раніше безпісьменних) Країни Рад.

Після переїзду уряду до Москви «Інтернаціонал» зазвучав в курантах Спаської башти Кремля.

До 1943 року музикою і співом «Інтернаціоналу» супроводжувалися всі державні заходи.

Гімн СРСР

В кінці 1930-х років в ЦВК СРСР стали приходити листи «з місць», в яких висловлювалося побажання про створення нового гімну, так як «дореволюційний гімн в країні з ростом культурної і щасливого життя є застарілим».

Робота над створенням нового гімну почалася в 1942 році. 18 червня 1943 року на першій нараді з поетами і композиторами з приводу створення нового гімну К. Є. Ворошилов висловив тезу про те, що «Інтернаціонал» «це пройдений етап, нехай його співає той, хто ще не зруйнував старий світ». Був оголошений конкурс на створення тексту і музики нового гімну. 65 поетів надали 123 тексту. 170 композиторів надали 200 з гаком мелодій.

Зрештою був обраний текст, написаний спільно Сергієм Михалковим і Ель-Регистаном. Музикою для гімну стала мелодія «Гімну партії більшовиків», створена А. В. Александровим ще в 1939 році.

Ходили чутки про те, що Сталіну просто набрид написаний французами «Інтернаціонал». Тому він наказав скласти новий гімн на музику гімну партії більшовиків А. В. Александрова ... Але влаштував для виду конкурс.

Що ж стосується слів гімну, то йому потрібен був молодий російський автор, і він вибрав С. В. Михалкова, якого любив.

У ніч з 31 грудня 1943 року на 1 січня 1944 року в 24-00 за радіо пролунав новий національний гімн Радянського Союзу, «Інтернаціонал» в якості гімну перестав існувати.

Після смерті Сталіна постало питання про необхідність зміни тексту, але офіційно старі слова гімну скасовані не були до 1977 року. Тому в період з 1955 по 1977 рр. гімн виконувався без слів.

У 1977 році Сергій Міхалков створює другу редакцію Державного Гімну СРСР. У тексті був прибраний куплет про Червону армію, ім'я Сталіна, а також віддавалося належне КПРС, яка «нас до торжества комунізму веде».

Гімн Росії

5 листопада 1990 року уряд РРФСР прийняв постанову про створення державного герба, державного прапора і гімну РРФСР. Як музики гімну комісія схвалила «Патріотичну пісню» Михайла Глінки. Слова гімну так і не були офіційно затверджені. Може бути, не знайшлися прості патріотичні слова? Були й сумніви в придатності для гімну музики. Наприклад, голова Спілки композиторів Санкт-Петербурга Андрій Петров у 2000 році говорив: «Саме мені довелося 10 років тому оркеструвати« Патріотичну пісня »Глінки, і всі ми тоді були в ейфорії. Але півтора року тому я став говорити в інтерв'ю, що ми, може бути, зробили помилку. Тому що є більш яскраві музичні гімни, і при тому широко відомі. Це «Слався!» Глінки, «Богатирські ворота» Мусоргського ».

В кінці 2000 року С. В. Михалков написав нові слова Державного гімну РФ, пристосувавши їх до мелодії гімну Радянського Союзу Александрова. У такому вигляді 7 березня 2001 він і був прийнятий в якості офіційного гімну Російської Федерації.

Незважаючи на всі суперечки з приводу якості музики гімну, треба пам'ятати, що, перш за все, цей гімн сприймається як символ перемоги у найжорстокішій війні, яка випала на долю покоління, все ще становить значну частину нашого суспільства.

Але є один цікавий факт. Мало хто, крім домашніх, знав, що Александров завжди тяжів до церковної музики, до тонкощів знав набір православних богослужбових співів: стихиру, кондак, тропар, акафіст, ікос, приспів і славослів'я, величання і аллилуариев і, звичайно ж, гімн (А. В. Александров був останнім регентом церковного хору храму Христа Спасителя в Москві).

Одного разу син Александрова показав колишнім товаришам по службі духовний твір свого батька і награв мелодію, в якій вгадувалася «первоткань» гімну Радянського Союзу, написану ще в кінці 1920-х років ...

*****

Виготовлення гербів і прапорів РФ , Тепер ще й з доставкою в офіс або на будинок замовнику. Якісна робота в стислі терміни. Відмінні знаки і символіка будь-якого регіону, краю, округу. Різні способи кріплення дозволяють розмістити герби і прапори практично на будь-якій площині.

Якщо Вам сподобалася стаття, не забудьте поділитися в соціальних мережах