Хто організував Майдан в Інгушетії

Акції протесту в Магасе проти зміни кордону Чечні і Інгушетії з 8 жовтня набули офіційного статусу. бенефіціарам інгушського Майдану не дали можливість "підірвати Кавказ".

У ніч на 6 жовтня число учасників акції, які залишилися ночувати на площі в Магасе, становило від 370 до 1000 чоловік. 8 жовтня це вже була ледь сотня, повідомляє ТАСС. З понеділка, 8 жовтня, мітинг був легалізований.

Розгойдують ситуацію особи, які хотіли б "дорватися до влади", пише телеграм-канал 338. Канал називає серед бенефіціарів протестів колишнього сенатора від Інгушетії Мусу Келігова, екс-президента Інгушетії Мурата Зязікова. Відсутність кордону - це була бомба уповільненої дії з прекрасним приводом для розпалювання міжнаціонального конфлікту не тільки на Кавказі, але і в Росії в цілому, пише автор каналу.

По суті, глави Інгушеніі і Чечні Юнус-Бек Євкуров і Рамзан Кадиров зняли ключову проблему для інгушів - про можливе злиття територій. Тепер "можна знімати блокпости" і "підняти питання перед федералами про будівництво нормальних асфальтованих доріг", укладає канал 338. Додамо, що економічно від розмежування Інгушетія виграє навіть більше, ніж Чечня. У північних територіях обмін рівнозначний - по 1800 гектарів, за згодою жителів сіл обох республік. У південних районах по річці Фортанга Інгушетії відходить 7190 гектарів. Шістнадцять з 19 нафтових свердловин, які зараз заглушені, відійдуть теж до неї.

Канал "Інгушетія-2018" повідомляє, що більшість протестного трафіку в соцмережах йде через "Інстаграм", це всього п'ять-сім акаунтів. Це ресурси ING. NEWS, G1ALG1AYCHE, що належать Мусі Келігова, колишньому сенаторові від Інгушеніі; це інстанграм-канал INline06 казахстанських інгушів; є канали, розраховані на інгушських жінок, московських студентів-інгушів. За всіма цими каналами стоять "люди, які хочуть отримати доступ до федеральним грошей, які виділяються на республіку".

Нагадаємо, що кордон не була чітко встановлена ​​після розпаду чеченських-Інгушської АРСР в 1991 році через вихід з неї "Республіки Ічкерія". за документу "Про затвердження Угоди про встановлення кордону між Інгушетією та Чеченської Республікою", підписаною 26 вересня цього року, республіки справили "рівноцінний обмін нежитловими територіями", населені пункти не були порушені.

Парламент Інгушетії ратифікував договір 17 голосами (з 25), троє були проти, решта утрималися. Однак пізніше ряд парламентаріїв поскаржилися на фальсифікацію при підрахунку результатів голосування, що і послужило сигналом до протестів.

Зауважимо, що питання про кордони - завжди болісний. Добре, що федеральний центр не втручається в проведення адміністративного кордону між республіками, - тоді б "винуватим" був би він.

Як сказав "Правде.Ру" політолог Артур Атаєв, вчора з'явився серйозний стабілізуючий фактор в особі Руслана Аушева, першого глави Інгушетії. Створена погоджувальна комісія між владою і протестуючими, "напруга спадає, хоча спочатку все нагадувало Майдан: намети, організоване харчування, прибирання, люди в пов'язках", зауважив політолог.

"Це внутрішній інгуський конфлікт, але багатонаціональність республіки сприятиме вирішенню конфлікту", - сказав Артур Атаєв в інтерв'ю "Правде.Ру". Опозиція до Евкурову, на думку політолога, має дві складові - громадську та релігійну. Конфлікт з муфтієм не врегульовано , "Але традиція ворожнечі не характерна для цього суспільства, аби не було провокацій ззовні".

"У антиросійський, антіінгушском і антівайнахском ключі приєднався до обговорення теми Ахмед Закаєв і інші чеченські сепаратисти, які знаходяться за кордоном і які пропагують ослаблення державності на Кавказі", - зазначив політолог в бесіді з кореспондентом "Правди.Ру".

Також намагаються розпалювати пристрасті ЗМІ, які фінансуються з-за кордону, такі як "Кавказ.реаліі", BBC, "Теперішній час". Вони делегували в Магас репортерські групи, і це на тлі того, що федеральні ЗМІ не виявляють до ситуації ніякого інтересу.

І третя протестна складова - це місцевий бізнес, який незадоволений владою. Артур Атаєв вважає, що референдум не треба було проводити. Він був би використаний для звинувачень у фальсифікації, що і призвело б до розвитку Майдану. "У демаркації кордону не було негативного посилу, не було злого умислу. Євкуров і Кадиров виходили з інтересів чеченського і інгушського народів", - зробив висновок Артур Атаєв для "Правди.Ру".

Фото: youtube.com/ magish tv

Читайте по темі:

Інгушетія: Фінансуванню тероризму з-за кордону прийшов кінець

Інгушетія представила саудитам свою економіку і російське єдність