Історія Олександро-Невського собору: тут служив Іоанн Кронштадтський, зберігали зброю і скелет мамонта

Олександро-Невський собор був закладений 22 августа (за старим календарем) 1814 року

У 1814 році, більше 200 років тому, був закладений перший камінь в фундамент одного з найбільших соборів Єкатеринбурга - Олександро-Невського. Кам'яний трёхпрестольний храм, спроектований в стилі пізнього класицизму, вважається одним з найкрасивіших церковних споруд Уралу. Згадуємо, з чого починалася історія собору Олександра Невського в Зеленій Гаю.

Олександро-Невський собор був закладений 22 августа (за старим календарем) 1814 року. Його починали будувати на кошти монастиря, однак грошей не вистачало, тому в губернії було організовано збір пожертв на уральських заводах. На будівництво храму жертвували як власники заводів, так і селяни.

- У 1797 році тут на околиці кладовища утворюється жіноча громада. На дерев'яній цвинтарної церкві жінки читають Псалтир і моляться. До 1810 року ця громада зростає, і сам імператор Олександр I приймає рішення про те, щоб на цьому місці заснувати жіночий монастир, - розповідає отець Михайло Северин. - Після цього сестри в подяку імператорові вирішують звести храм і назвати його на честь небесного покровителя імператора - Святого благовірного князя Олександра Невського.

Однак через 20 років будується собор довелося розібрати - по стінах пішли тріщини. Та й на той час число сестер вже зросла, тому потрібний більш просторий храм. Новий собор заклали в 1838 році. Його проектуванням займалися уральський архітектор Малахов і петербурзькі фахівці - Вісконті і Шарлемань. Собор був добудований в 1854 році.

Ново-Тихвинський монастир почав утворюватися ще в кінці XVIII століття, коли на околиці кладовища утворюється жіноча громада Учениці школи при Ново-Тихвінському монастирі. Початок ХХ століття

Одним із значущих подій того часу стало те, що в 1905 році тут служив Святий праведний Іоанн Кронштадтський, який ще за свого життя був відомий чудесами і зціленнями.

- По засвідчення, які збереглися, на літургію прийшло так багато людей, що віруючим доводилося навіть стояти на підвіконнях. Весь простір навколо храму було заповнене, - розповідає отець Михайло.

40 років в будівлі храму стояв скелет мамонта з відділу природи краєзнавчого музею

У радянські роки храм спробували закрити, проте це вдалося лише зробити в 1930 році. Його приміщення було віддано під різні світські установи. У роки війни храм використовувався як склад під боєприпаси. А вже в 1961 році будівлю зайняв Краєзнавчий музей. Перший поверх тоді зайняла експозиція, пов'язана з природою, і планетарій.

У 1961 році собор перетворився на краєзнавчий музей. На фото - будівля монастиря в 1974 році На фотографії видно танк, дуло якого направлено прямо на вхід в храм. Це був один з експонатів музею післявоєнного часу

- У запасниках цього музею зберігалися і мощі Святого праведного Симеона Верхотурського. Побожні працівники музею продовжували перед ними молитися, - зазначає отець Михайло. - У 1989 році мощі були віддані Церкви і урочисто перенесені в верхотуру. Пізніше, вже в 1991 році Церкви був переданий і сам храм. І тільки в 2006 році почалася реставрація собору.

Сам собор в радянські роки був розділений всередині на декілька поверхів залізобетонними перекриттями, що стало проблемою для сучасних фахівців, які займалися реконструкцією храму.

Храм до і після розбору перекриттів

- Реставраторам довелося виконати багато роботи, щоб прибрати ці перекриття. Для цього був виготовлений спеціальний кран, який в'їхав в храм через двері і по сантиметру відрізав балки від стін спеціальним пристроєм із алмазними наконечниками. Ці роботи проводилися протягом декількох місяців, - згадують в Ново-Тихвінському монастирі.

Після реконструкції храм Олександра Невського зовні майже не змінився, проте змінилося його внутрішнє оздоблення. На підлозі з граніту виклали мозаїку, стіни прикрасили різними видами мармуру. Купола храму покрили золотом. Над розписом стін працювали не тільки приїжджі фахівці, але і самі сестри Ново-Тихвинского монастиря. Всього храм прикрашають більше 100 ликів святих. Дзвіницю прикрасили новими 11 дзвонами, на яких зображені 20 литих ікон. Найбільший дзвін важить 9 тонн.

- Храм відновлений в такому давньо-візантійському стилі, де крім для традиційного російського очі ікон і розписів ми бачимо мозаїку і обрамлення стін оніксом, - зазначає отець Михайло.

ФОТОГАЛЕРЕЯ: Невідомий Свердловськ: виповнилося 200 років від дня закладки Олександро-Невського собору в Єкатеринбурзі

1/28 архів Ново-Тихвинского монастиря архів Ново-Тихвинского монастиря архів Ново-Тихвинского монастиря архів Ново-Тихвинского монастиря Е1.RU Е1.RU Артем Устюжаніна / Е1.RU Артем Устюжаніна / Е1.RU Артем Устюжаніна / Е1.RU Артем Устюжаніна / Е1.RU Артем Устюжаніна / Е1.RU Артем Устюжаніна / Е1.RU Артем Устюжаніна / Е1.RU Артем Устюжаніна / Е1.RU Артем Устюжаніна / Е1.RU Артем Устюжаніна / Е1.RU Артем Устюжаніна / Е1.RU Артем Устюжаніна / Е1. RU Артем Устюжаніна / Е1.RU Артем Устюжаніна / Е1.RU Артем Устюжаніна / Е1.RU Артем Устюжаніна / Е1.RU Артем Устюжаніна / Е1.RU Артем Устюжаніна / Е1.RU Артем Устюжаніна / Е1.RU Артем Устюжаніна Артем Устюжаніна Артем Устюжаніна

1 2 3 Тихвинська ікона на дзвоні. Отець Михайло Северин розповідає про історію собору. ... ... ... ... Дзвіниця. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. . ...

Текст: Марія ЧОРНИХ
Фото: Артем Устюжаніна / Е1.RU, архів Ново-Тихвинского монастиря, 1723.ru