Кирило і Мефодій - апостоли алфавіту | радіо Прага
- Кирило і Мефодій - апостоли алфавіту Кирило і Мефодій, фото: Valtameri / GNU FL «Ми пам'ятаємо...
- Філолого-християнська революція
- Від Великої Моравії до України
- Римське Grande munus
- Кирило і Мефодій - апостоли алфавіту
- «Нас більше не сприймали як варварів»
- Філолого-християнська революція
- Від Великої Моравії до України
- Римське Grande munus
- Кирило і Мефодій - апостоли алфавіту
- «Нас більше не сприймали як варварів»
- Філолого-християнська революція
- Від Великої Моравії до України
- Римське Grande munus
Кирило і Мефодій - апостоли алфавіту
Кирило і Мефодій, фото: Valtameri / GNU FL «Ми пам'ятаємо і про те, яке велике значення мала їх місія, яка включала поширення освіти, законів і східного християнства, і про те, що значить сьогодні для Європи, що саме цих двох братів Папа Іоанн Павло II проголосив покровителями Європи. Поряд зі святим Бенедиктом - одним з ключових святих Заходу, була відзначена і роль Сходу. Адже ми перебували на кордоні - тоді це були кордони Римської імперії, кордони цивілізованої Європи. Нас перестали сприймати як варварів, і ми встали в один ряд з самими духовно зрілими країнами », - вважає кардинал і архієпископ Празький Домінік Дука.
«Нас більше не сприймали як варварів»
Пам'ятник Кирилу і Мефодію в Яворжіце в Моравії, фото: Маркета Кахлікова Брати з Солуні - ромеї, з дитинства знали слов'янські прислівники, несли мораване Писання. У Великій Моравії, недавно прийняла християнство, яке існувало пліч-о-пліч з язичництвом, була потрібна зрозуміла народу проповідь, однак говорити з Богом дозволялось лише на латині, грецькому і староєврейською, і поява слов'янської літургії можна без перебільшення назвати революцією в християнстві. Кирило і Мефодій розуміли, що вивчити місцевого священика, який міг би читати книги на своїй мові, буде куди простіше, ніж навчити його латині. Кирило знайшов графічну форму для фонетики мови - геніальний для IX століття філологічний прорив. Звуки слов'янської мови тієї епохи не вміщалися ні в латинський, ні в грецький алфавіти.
У багатьох богословських диспутах Костянтин відстоював свої переконання - всі мови були створені Богом і тому рівні, і кожен народ має право на свій лист.
Філолого-християнська революція
На старослов'янську мову Солунські брати перевели значну частину Біблії і богослужбових текстів, створивши літературну мову, котрий ми сьогодні називаємо старослов'янським. Вони домоглися можливості служити «слов'янську літургію», яка ще багато років буде звучати в Сазавський монастирі. В кінці XIV століття монахи празького Еммаусского монастиря напишуть глаголицею і кирилицею Реймське Євангеліє, на якому будуть присягати французькі королі.
Таблиця глаголиці і кирилиці, фото: Іван Берчіц, відкрите джерело Незабаром до Великої Моравії повернулося німецьке духовенство, і латинська традиція витіснила з цієї землі старослов'янську писемність, що сьогодні чехи вважають, скоріше, благом - це включило народ в загальний потік культурного розвитку Європи, «відгородила від Сходу» і «території абетки», як в Чехії називають кирилицю. Однак це - вже інша сторінка історії, а сьогодні в Чехії пам'ятають, що першу можливість записати слова своєї мови і зберегти їх для майбутніх поколінь дала саме місія Кирила і Мефодія.
Від Великої Моравії до України
«Знаменно, що наша державність зароджувалася в усвідомленні взаємозв'язку зі святими Кирилом і Мефодієм. Одне з перших підрозділів наших легіонерів, що з'явилося в роки Першої світової війни на території України, підкреслювало свою зв'язок саме з традиціями Кирила і Мефодія. І наше ставлення до України, яка страждає від атак внутрішніх і зовнішніх ворогів, має свої історичні обгрунтування - і з урахуванням контактів між Сазавой і Києвом, і більш пізніх зв'язків Подлажицького монастиря з Києво-Печерською лаврою. Нам слід пам'ятати, що, можливо, сьогоднішня Україна, як колись Великоморавська держава, знаходиться на умовній "кордоні". І дай Бог, щоб вона все більше належала до цивілізованої Європи », - таку історичну паралель проводить кардинал Домінік Дука.
День слов'янських апостолів Кирила і Мефодія - так офіційно називається свято 5 липня - Чехія, незважаючи на латинський алфавіт власної мови, відзначає як державний. Свято було введено Папою Пієм IX на прохання кардинала, архієпископа Оломуцкого Фрідріха Егона фон Фюрстенберга, який хотів таким чином увічнити тисячолітню річницю приходу до Моравії візантійських проповідників. Хоча дата 5 липня не пов'язана з подіями життя Кирила та Мефодія, вона прижилася в Чехії, Моравії, Хорватії, Словаччини. У чеському календарі вона символічно предворяется День спалення Яна Гуса 6 липня.
Римське Grande munus
У 1880 Папа Лев XIII випустив енцикліку Grande munus, в якій назвав свв. Кирила і Мефодія з Салонік «апостолами християнства у Східній Європі, які проповідували на слов'янською мовою Євангеліє жителям Моравії, Паннонії, Болгарії, Далмації, Хорватії і Польщі і переклали слов'янською мовою Святе Письмо». З тих пір празник внесений і до календар римсько-католицької церкви. Ще одна дата католицького літургійного року - це 14 лютого, день смерті св. Кирила, похованого в Римі. Його могила збереглася до наших днів в церкві святого Климента, чиї мощі, за переказами, Солунські брати привезли зі свого місіонерського подорожі до Криму. У цій стародавній базиліці, яка була зведена на місці античного храму, і знайшов останній притулок Кирило, який помер у Вічному Місті на 43-му році життя. Небагато знайдеться народів, які можуть бачити могилу творця першого алфавіту своєї мови, і сьогодні це місце - справжній меморіал слов'янської історії та культури.
Пам'ятник Кирилу і Мефодію в Мікулчіце, фото: Мартіна Шнайбергова Звичайно, ставлення до проповіді нема на літургійних мови в різні періоди історії вважалося у католиків і єрессю, і святотатством, але в IX столітті до розколу залишалося ще 200 років, і Мефодій отримав від Папи Адріана II не тільки благословення на свою діяльність в Моравії, але і посох архієпископа Моравії і Паннонії. А Євангеліє, написане глаголицею, було тоді поміщено в римські храми.
У православних церков - свій День святих рівноапостольних Кирила і Мефодія - 24 травня, чи 11 травня за церковним календарем. За легендою, саме в цей весняний день Солунські брати ступили на моравську землю. У деяких слов'янських країнах це свято відзначають як День слов'янської писемності і культури.
У Чехії зведено чимало пам'ятників слов'янським первоучителями; їх скульптурне зображення можна розшукати і серед статуй Карлова моста. Центром Кирило-Мефодіївському традиції став Велеград, де, як вважають, перебувала столиця Великої Моравії і де проповідували Солунські брати. Ще одне пам'ятне місце - Мікульчіце на півдні Чехії, де збереглися сліди городища часів Великої Моравії. Там також проводять літургії в пам'ять про солунських братів, які дали слов'янам їх перший алфавіт.
Далі про це:
Велеград - серце, що зберігає традицію
Старослов'янська в'язь Сазавского монастиря
Кирило і Мефодій - ідея об'єднання
«Велеград вас кличе!» 
Велеград, фото: Міхал Бялек CC BY-SA 3.0
Кирило і Мефодій - апостоли алфавіту
Кирило і Мефодій, фото: Valtameri / GNU FL «Ми пам'ятаємо і про те, яке велике значення мала їх місія, яка включала поширення освіти, законів і східного християнства, і про те, що значить сьогодні для Європи, що саме цих двох братів Папа Іоанн Павло II проголосив покровителями Європи. Поряд зі святим Бенедиктом - одним з ключових святих Заходу, була відзначена і роль Сходу. Адже ми перебували на кордоні - тоді це були кордони Римської імперії, кордони цивілізованої Європи. Нас перестали сприймати як варварів, і ми встали в один ряд з самими духовно зрілими країнами », - вважає кардинал і архієпископ Празький Домінік Дука.
«Нас більше не сприймали як варварів»
Пам'ятник Кирилу і Мефодію в Яворжіце в Моравії, фото: Маркета Кахлікова Брати з Солуні - ромеї, з дитинства знали слов'янські прислівники, несли мораване Писання. У Великій Моравії, недавно прийняла християнство, яке існувало пліч-о-пліч з язичництвом, була потрібна зрозуміла народу проповідь, однак говорити з Богом дозволялось лише на латині, грецькому і староєврейською, і поява слов'янської літургії можна без перебільшення назвати революцією в християнстві. Кирило і Мефодій розуміли, що вивчити місцевого священика, який міг би читати книги на своїй мові, буде куди простіше, ніж навчити його латині. Кирило знайшов графічну форму для фонетики мови - геніальний для IX століття філологічний прорив. Звуки слов'янської мови тієї епохи не вміщалися ні в латинський, ні в грецький алфавіти.
У багатьох богословських диспутах Костянтин відстоював свої переконання - всі мови були створені Богом і тому рівні, і кожен народ має право на свій лист.
Філолого-християнська революція
На старослов'янську мову Солунські брати перевели значну частину Біблії і богослужбових текстів, створивши літературну мову, котрий ми сьогодні називаємо старослов'янським. Вони домоглися можливості служити «слов'янську літургію», яка ще багато років буде звучати в Сазавський монастирі. В кінці XIV століття монахи празького Еммаусского монастиря напишуть глаголицею і кирилицею Реймське Євангеліє, на якому будуть присягати французькі королі.
Таблиця глаголиці і кирилиці, фото: Іван Берчіц, відкрите джерело Незабаром до Великої Моравії повернулося німецьке духовенство, і латинська традиція витіснила з цієї землі старослов'янську писемність, що сьогодні чехи вважають, скоріше, благом - це включило народ в загальний потік культурного розвитку Європи, «відгородила від Сходу» і «території абетки», як в Чехії називають кирилицю. Однак це - вже інша сторінка історії, а сьогодні в Чехії пам'ятають, що першу можливість записати слова своєї мови і зберегти їх для майбутніх поколінь дала саме місія Кирила і Мефодія.
Від Великої Моравії до України
«Знаменно, що наша державність зароджувалася в усвідомленні взаємозв'язку зі святими Кирилом і Мефодієм. Одне з перших підрозділів наших легіонерів, що з'явилося в роки Першої світової війни на території України, підкреслювало свою зв'язок саме з традиціями Кирила і Мефодія. І наше ставлення до України, яка страждає від атак внутрішніх і зовнішніх ворогів, має свої історичні обгрунтування - і з урахуванням контактів між Сазавой і Києвом, і більш пізніх зв'язків Подлажицького монастиря з Києво-Печерською лаврою. Нам слід пам'ятати, що, можливо, сьогоднішня Україна, як колись Великоморавська держава, знаходиться на умовній "кордоні". І дай Бог, щоб вона все більше належала до цивілізованої Європи », - таку історичну паралель проводить кардинал Домінік Дука.
День слов'янських апостолів Кирила і Мефодія - так офіційно називається свято 5 липня - Чехія, незважаючи на латинський алфавіт власної мови, відзначає як державний. Свято було введено Папою Пієм IX на прохання кардинала, архієпископа Оломуцкого Фрідріха Егона фон Фюрстенберга, який хотів таким чином увічнити тисячолітню річницю приходу до Моравії візантійських проповідників. Хоча дата 5 липня не пов'язана з подіями життя Кирила та Мефодія, вона прижилася в Чехії, Моравії, Хорватії, Словаччини. У чеському календарі вона символічно предворяется День спалення Яна Гуса 6 липня.
Римське Grande munus
У 1880 Папа Лев XIII випустив енцикліку Grande munus, в якій назвав свв. Кирила і Мефодія з Салонік «апостолами християнства у Східній Європі, які проповідували на слов'янською мовою Євангеліє жителям Моравії, Паннонії, Болгарії, Далмації, Хорватії і Польщі і переклали слов'янською мовою Святе Письмо». З тих пір празник внесений і до календар римсько-католицької церкви. Ще одна дата католицького літургійного року - це 14 лютого, день смерті св. Кирила, похованого в Римі. Його могила збереглася до наших днів в церкві святого Климента, чиї мощі, за переказами, Солунські брати привезли зі свого місіонерського подорожі до Криму. У цій стародавній базиліці, яка була зведена на місці античного храму, і знайшов останній притулок Кирило, який помер у Вічному Місті на 43-му році життя. Небагато знайдеться народів, які можуть бачити могилу творця першого алфавіту своєї мови, і сьогодні це місце - справжній меморіал слов'янської історії та культури.
Пам'ятник Кирилу і Мефодію в Мікулчіце, фото: Мартіна Шнайбергова Звичайно, ставлення до проповіді нема на літургійних мови в різні періоди історії вважалося у католиків і єрессю, і святотатством, але в IX столітті до розколу залишалося ще 200 років, і Мефодій отримав від Папи Адріана II не тільки благословення на свою діяльність в Моравії, але і посох архієпископа Моравії і Паннонії. А Євангеліє, написане глаголицею, було тоді поміщено в римські храми.
У православних церков - свій День святих рівноапостольних Кирила і Мефодія - 24 травня, чи 11 травня за церковним календарем. За легендою, саме в цей весняний день Солунські брати ступили на моравську землю. У деяких слов'янських країнах це свято відзначають як День слов'янської писемності і культури.
У Чехії зведено чимало пам'ятників слов'янським первоучителями; їх скульптурне зображення можна розшукати і серед статуй Карлова моста. Центром Кирило-Мефодіївському традиції став Велеград, де, як вважають, перебувала столиця Великої Моравії і де проповідували Солунські брати. Ще одне пам'ятне місце - Мікульчіце на півдні Чехії, де збереглися сліди городища часів Великої Моравії. Там також проводять літургії в пам'ять про солунських братів, які дали слов'янам їх перший алфавіт.
Далі про це:
Велеград - серце, що зберігає традицію
Старослов'янська в'язь Сазавского монастиря
Кирило і Мефодій - ідея об'єднання
«Велеград вас кличе!» Велеград, фото: Міхал Бялек CC BY-SA 3.0
Кирило і Мефодій - апостоли алфавіту
Кирило і Мефодій, фото: Valtameri / GNU FL «Ми пам'ятаємо і про те, яке велике значення мала їх місія, яка включала поширення освіти, законів і східного християнства, і про те, що значить сьогодні для Європи, що саме цих двох братів Папа Іоанн Павло II проголосив покровителями Європи. Поряд зі святим Бенедиктом - одним з ключових святих Заходу, була відзначена і роль Сходу. Адже ми перебували на кордоні - тоді це були кордони Римської імперії, кордони цивілізованої Європи. Нас перестали сприймати як варварів, і ми встали в один ряд з самими духовно зрілими країнами », - вважає кардинал і архієпископ Празький Домінік Дука.
«Нас більше не сприймали як варварів»
Пам'ятник Кирилу і Мефодію в Яворжіце в Моравії, фото: Маркета Кахлікова Брати з Солуні - ромеї, з дитинства знали слов'янські прислівники, несли мораване Писання. У Великій Моравії, недавно прийняла християнство, яке існувало пліч-о-пліч з язичництвом, була потрібна зрозуміла народу проповідь, однак говорити з Богом дозволялось лише на латині, грецькому і староєврейською, і поява слов'янської літургії можна без перебільшення назвати революцією в християнстві. Кирило і Мефодій розуміли, що вивчити місцевого священика, який міг би читати книги на своїй мові, буде куди простіше, ніж навчити його латині. Кирило знайшов графічну форму для фонетики мови - геніальний для IX століття філологічний прорив. Звуки слов'янської мови тієї епохи не вміщалися ні в латинський, ні в грецький алфавіти.
У багатьох богословських диспутах Костянтин відстоював свої переконання - всі мови були створені Богом і тому рівні, і кожен народ має право на свій лист.
Філолого-християнська революція
На старослов'янську мову Солунські брати перевели значну частину Біблії і богослужбових текстів, створивши літературну мову, котрий ми сьогодні називаємо старослов'янським. Вони домоглися можливості служити «слов'янську літургію», яка ще багато років буде звучати в Сазавський монастирі. В кінці XIV століття монахи празького Еммаусского монастиря напишуть глаголицею і кирилицею Реймське Євангеліє, на якому будуть присягати французькі королі.
Таблиця глаголиці і кирилиці, фото: Іван Берчіц, відкрите джерело Незабаром до Великої Моравії повернулося німецьке духовенство, і латинська традиція витіснила з цієї землі старослов'янську писемність, що сьогодні чехи вважають, скоріше, благом - це включило народ в загальний потік культурного розвитку Європи, «відгородила від Сходу» і «території абетки», як в Чехії називають кирилицю. Однак це - вже інша сторінка історії, а сьогодні в Чехії пам'ятають, що першу можливість записати слова своєї мови і зберегти їх для майбутніх поколінь дала саме місія Кирила і Мефодія.
Від Великої Моравії до України
«Знаменно, що наша державність зароджувалася в усвідомленні взаємозв'язку зі святими Кирилом і Мефодієм. Одне з перших підрозділів наших легіонерів, що з'явилося в роки Першої світової війни на території України, підкреслювало свою зв'язок саме з традиціями Кирила і Мефодія. І наше ставлення до України, яка страждає від атак внутрішніх і зовнішніх ворогів, має свої історичні обгрунтування - і з урахуванням контактів між Сазавой і Києвом, і більш пізніх зв'язків Подлажицького монастиря з Києво-Печерською лаврою. Нам слід пам'ятати, що, можливо, сьогоднішня Україна, як колись Великоморавська держава, знаходиться на умовній "кордоні". І дай Бог, щоб вона все більше належала до цивілізованої Європи », - таку історичну паралель проводить кардинал Домінік Дука.
День слов'янських апостолів Кирила і Мефодія - так офіційно називається свято 5 липня - Чехія, незважаючи на латинський алфавіт власної мови, відзначає як державний. Свято було введено Папою Пієм IX на прохання кардинала, архієпископа Оломуцкого Фрідріха Егона фон Фюрстенберга, який хотів таким чином увічнити тисячолітню річницю приходу до Моравії візантійських проповідників. Хоча дата 5 липня не пов'язана з подіями життя Кирила та Мефодія, вона прижилася в Чехії, Моравії, Хорватії, Словаччини. У чеському календарі вона символічно предворяется День спалення Яна Гуса 6 липня.
Римське Grande munus
У 1880 Папа Лев XIII випустив енцикліку Grande munus, в якій назвав свв. Кирила і Мефодія з Салонік «апостолами християнства у Східній Європі, які проповідували на слов'янською мовою Євангеліє жителям Моравії, Паннонії, Болгарії, Далмації, Хорватії і Польщі і переклали слов'янською мовою Святе Письмо». З тих пір празник внесений і до календар римсько-католицької церкви. Ще одна дата католицького літургійного року - це 14 лютого, день смерті св. Кирила, похованого в Римі. Його могила збереглася до наших днів в церкві святого Климента, чиї мощі, за переказами, Солунські брати привезли зі свого місіонерського подорожі до Криму. У цій стародавній базиліці, яка була зведена на місці античного храму, і знайшов останній притулок Кирило, який помер у Вічному Місті на 43-му році життя. Небагато знайдеться народів, які можуть бачити могилу творця першого алфавіту своєї мови, і сьогодні це місце - справжній меморіал слов'янської історії та культури.
Пам'ятник Кирилу і Мефодію в Мікулчіце, фото: Мартіна Шнайбергова Звичайно, ставлення до проповіді нема на літургійних мови в різні періоди історії вважалося у католиків і єрессю, і святотатством, але в IX столітті до розколу залишалося ще 200 років, і Мефодій отримав від Папи Адріана II не тільки благословення на свою діяльність в Моравії, але і посох архієпископа Моравії і Паннонії. А Євангеліє, написане глаголицею, було тоді поміщено в римські храми.
У православних церков - свій День святих рівноапостольних Кирила і Мефодія - 24 травня, чи 11 травня за церковним календарем. За легендою, саме в цей весняний день Солунські брати ступили на моравську землю. У деяких слов'янських країнах це свято відзначають як День слов'янської писемності і культури.
У Чехії зведено чимало пам'ятників слов'янським первоучителями; їх скульптурне зображення можна розшукати і серед статуй Карлова моста. Центром Кирило-Мефодіївському традиції став Велеград, де, як вважають, перебувала столиця Великої Моравії і де проповідували Солунські брати. Ще одне пам'ятне місце - Мікульчіце на півдні Чехії, де збереглися сліди городища часів Великої Моравії. Там також проводять літургії в пам'ять про солунських братів, які дали слов'янам їх перший алфавіт.
Далі про це:
Велеград - серце, що зберігає традицію
Старослов'янська в'язь Сазавского монастиря
Кирило і Мефодій - ідея об'єднання
«Велеград вас кличе!» Велеград, фото: Міхал Бялек CC BY-SA 3.0