«Книга - це носій глибокої духовності»

На празької книжковому ярмарку були представлені 100 кращих творів африканської літератури 20-го століття. Ідею створення такого списку з метою популяризації творчості африканських авторів висунув кенійський учений, професор Алі Мазруі на Міжнародному книжковому ярмарку в Зімбабве в 1998 році. До складу відбіркової комісії, головою якої був професор Ньябуло Ндебеле, увійшли Організація африканських книговидавців, Общеафріканскій союз кнігораспределітелей, а також Общеафріканскій союз письменників. З 100 кращих книг комісія відібрала 12 найкращих. Передбачається, що саме по ним жителі інших континентів зможуть створити для себе уявлення про літературу Африки. Серед цих книг - Things Fall Apart нігерійського письменника Чинуа Ачебе або The Years of Childhood - теж нігерійського письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури Шойинка Волі. Деякі автори, твори яких були включені, в свого роду, «золотий фонд» африканської літератури, відвідали «Світ книги» особисто в якості гостей. Про це нам розповіла директор празької книжкового ярмарку Дана Калинова:

Мія Коту (направо) і Нійім Осундар (Фото: ЧТК) - Серед найбільш відомих я хотіла б згадати, перш за все, Ахмада курумов, який живе у Франції, проте, сам - родом з Побережжя Слонової кістки. У нас в гостях побував також Мія Коту з Мозамбіку. У Чехії вийшла його книга «Terra Somnambula».

- Яке Ваше особисте ставлення до африканської літературі?

- Твори африканської літератури створюються зовсім в інших умовах. Багатьом жителям цього континенту доводиться нелегко ... Наприклад, Мія Коту родом з країни, де воюють, де проливається кров ... Тому дуже часто в цих книгах описуються долі дітей, які постраждали від війни. З іншого боку, це - література дуже різноманітна і, з цієї точки зору, становить винятковий інтерес.

- А як сприймають експозицію «100 кращих африканських книг» відвідувачі празької ярмарки?

- Мені дуже подобається, оскільки мене це цікавить. Але особисто я більше люблю літературу Орієнта, наприклад, перську поезію. Навряд чи я її тут знайду сьогодні, але може бути, в майбутньому з'явиться така можливість.

- Ми дуже далекі від цієї теми. Не знаю, у мене не склалося певної думки.

- Це дуже цікаво і ново для нас. Мені також дуже сподобалася виставка іграшок, які власноруч змайстрували африканські діти.

В рамках супровідної програми ярмарку «Світ книги» відбулася 21 виставка. Наприклад, були продемонстровані найкрасивіші чеські книги 2002 року, далі, кращі фотографії конкурсу, проведеного 6-ий рік журналом «Фотографія», новітні словники, найбільш вдалі літературні переклади на чеську мову, виставка, присвячена мові есперанто і так далі. Другий рік організатори ярмарку влаштовують показ кінокартин, створених за мотивами чеської та світової літератури. В цілому, це було близько 50 фільмів, в тому числі, документальних. Відбулися також численні зустрічі читачів з іноземними та чеськими письменниками. Наприклад, військова журналістка Петра Прохазкова представила свою нову книгу, в якій автор знайомить читачів з роздумами 6 чеченських жінок про російсько-чеченську війну.

В цьому році у празькій книжковому ярмарку «Світ книги» взяли участь книговидавництва з різних країн, у тому числі, Франції, Іспанії, Німеччини, Росії.

Ми розмовляємо з начальником виставкового управління підприємства «Інформзахист» Іриною Анатоліївною Дегтярьовій:

- Ми представляємо тут стенд «Москва книжкова». На стенді представлені деякі московські видавництва, але, перш за все, видання, які фінансував уряд Москви. Йдеться, як правило, про некомерційні виданнях, ці книги ніде не продаються.

- Які з цих видань, на Вашу думку, заслуговують на особливу увагу?

- Я думаю, що, безумовно, книги, видані в рамках видавничої програми уряду Москви, заслуговують все великої уваги. Це і серія, яка представляє наших знаменитих співвітчизників - москвичів: Крючков, Шульженко, Нікулін. Це і серія, присвячена Москві, її архітектурі, її життя, москвичам. Це, безумовно, і книга, яку написав Ю.М.Лужков, наш мер «Відновлення історії».

- І як вас приймають пражани?

- Ми відчуваємо, що ми цікаві. Багато хто підходив нас подякувати, тому що в такому форматі, такий великий стенд, стільки книг, мабуть, вперше представлено на празькій виставці. Тому ми дуже раді, що наші труди не пропали даром, принесли задоволення, викликали інтерес у відвідувачів, вчених, бібліотек. Ми їм передали кілька книг безкоштовно.

- В епоху Інтернету чи збережеться, на вашу думку, інтерес до книги?

- Я думаю, що книга - це такий носій глибокої духовності, що ні один із засобів телекомунікації не в змозі його замінити. Це якісь швидкі речі, швидкі способи отримання інформації. А книга, я б сказала, це - істота, з яким можна спілкуватися, яке можна розглядати, яке можна осягати, насолоджуватися тим, як вона виглядає. Я думаю, що вони не можуть замінити один одного.

Свого роду доказом цих слів є стабільний інтерес пражан і гостей столиці до проведення ярмарку «Світ книги». Цього року її відвідало близько 20 тисяч осіб. А якою буде тема головної експозиції цього празького «Салон дю лівр» наступного року?

- Це буде «Кельтська культура, або, скоріше, кельтський регіон - Шотландія, Ірландія і Уеллс. Але не тільки з історичної точки зору, але і в якості регіону динамічного розвитку.