Книжковий "Нобель": в Швеції вручать головну літературну нагороду світу

Фото: ІТАР-ТАСС

У четвер, 10 жовтня, в Стокгольмі оголосять лауреата Нобелівської премії з літератури. Про найцікавіші факти за всю історію існування цієї нагороди читайте в матеріалі M24.ru.

Вік не перешкода

Наймолодшим нобелівським лауреатом з літератури став в 1907 році англійський письменник Редьярд Кіплінг, на момент вручення йому було 42 роки. Рівно через сто років, в 2007 році, його співвітчизниця Доріс Лессінг виявилася найстарішою письменником, коли-небудь отримували цю нагороду. Їй, і нині здорової, було 88 років.

Самий високопоставлений лауреат

Уїнстон Черчілль, який отримав в 1953 році премію "за високу майстерність творів історичного та біографічного характеру, а також за блискуче ораторське мистецтво, за допомогою якого відстоювалися вищі людські цінності", займав пост прем'єр-міністра Великобританії.

кращий дебют

Уїнстон Черчілль, автор книг "Саврола", "Мої ранні роки", "Роздуми і пригоди" і десятка інших. Фотохроніка ТАРС

Німецький прозаїк Томас Манн отримав премію в 1929 за роман "Будденброки", написаний в 1900 році. За цей час він встиг створити не менше видатну "Чарівну гору", а також десяток новел, але шведські академіки вважали за потрібне відзначити саме перший роман автора.

без зволікань

Найбільшу стрімку письменницьку кар'єру, яка увінчалася Нобелівською премією, вдалося зробити Олександру Солженіцину. З моменту його першої публікації (повість "Один день Івана Денисовича" в журналі "Новий світ") до отримання нагороди в 1970 році пройшло всього вісім років. Існує думка, що вибір Шведської академії був обумовлений політичними мотивами, проте слід пам'ятати, що головний антирадянський текст Солженіцина "Архіпелаг ГУЛАГ" був надрукований лише в 1973 році. Нобелівському комітету на момент вручення були доступні вже згаданий "Один день ...", романи "Раковий корпус" і "В колі першому", а також кілька оповідань.

"Відмовники"

Першим, хто відмовився від Нобелівської премії був шведський поет Ерік Аксель Карлфельдт. Він займав посаду постійного секретаря Нобелівського комітету з літератури і вважав, що з цієї причини не може прийняти нагороду. Премію йому все-таки вручили в 1930 році, посмертно.

Борис Пастернак, 1935 рік. Фото: ІТАР-ТАСС

У 1958 році Борис Пастернак відмовився від нагороди під загрозою висилки з СРСР. Звістка про присудження йому Нобелівської премії за опублікований на Заході роман "Доктор Живаго" спровокувало травлю поета з боку Спілки письменників, і відмова від премії не зміг її зупинити. З тих пір в нашу мову увійшла хрестоматійна фраза "Я Пастернака не читав, але засуджую". Кращим коментарем всіх цих подій з боку Пастернака став вірш "Нобелівська премія", в якому є рядки: "Що ж зробив я за капость, / Я вбивця і злодій? / Я весь світ змусив плакати / Над красою землі моєї". У 1989 році Шведська академія, визнавши відмову поета від премії вимушеним, вручила диплом і медаль його синові.

У 1964 році від премії відмовився французький філософ і романіст Жан-Поль Сартр. Таким чином він висловив свій протест проти ігнорування нобелівським комітетом письменників з комуністичних держав. Не виключено, що академіки прислухалися до думки бунтівного екзистенціаліста, тому що лауреатом наступного року став Михайло Шолохов.

Одна на двох

Олександр Солженіцин, 1994 рік. Фото: ІТАР-ТАСС

У ситуації, коли "нобелівка" розділяється між двома або трьома вченими, немає нічого незвичайного - таке трапляється щороку. У той же час письменники завжди отримують премію одноосібно. Існує лише чотири винятки: в 1904 році премію отримали французький поет Фредерік Містраль і іспанський драматург Хосе Ечегарай-і-Ейсагірре. У 1917 році премію розділили між собою данці Карл Гьеллеруп і Хенрік Понтоппидан. У 1966 році премія була вручена ізраїльському письменнику Шмуелю Агнон і шведської поетесі Неллі Закс, яка писала німецькою мовою. Нарешті, в 1974 році шведські академіки також не змогли вибрати єдиного лауреата і вручили премію двом своїм співвітчизникам, прозаїкам Ейвінд Юнсон і Харрі Мартінсон.

прекрасна половина

Першою жінкою, відзначеної Нобелівської премії з літератури в 1909 році стала шведка Сельма Лагерлеф. З тих пір лауреатами стали ще 11 жінок.

Наші лауреати

Нобелівської премії удостоїлися п'ять російськомовних авторів. Однак лише троє з них були громадянами нашої країни.

Першим премію в 1933 році "за строгу майстерність, з якою він розвиває традиції російської класичної прози" отримав Іван Бунін. До того моменту він уже 13 років жив у Франції після еміграції з Радянської Росії.

У 1958 році нагорода була присуджена вже згаданому Борису Пастернаку з формулюванням "За значні досягнення в сучасній ліричній поезії, а також за продовження традицій великого російського епічного роману".

У 1965 році нобеліатом став Михайло Шолохов "за художню силу і цілісність епосу про донське козацтво в переломний для Росії час". Зазначений шведськими академіками роман "Тихий Дон" він написав за чверть століття до цієї події.

У 1970 році в Стокгольм відправився Олександр Солженіцин, який отримав премію "за моральну силу, з якою він слідував непорушним традиціям російської літератури".

Йосип Бродський, 1987 рік. Фото: ІТАР-ТАСС

Нарешті, в 1987 році "Нобеля" отримав Йосип Бродський, за 15 років до цього покинув СРСР і став громадянином США. Він був нагороджений "за всеосяжне творчість, просочене ясністю думки і пристрасністю поезії", таким чином, шведи відзначили не тільки його вірші, а й англомовну есеїстику. Подія, при інших обставинах стало б загальнонаціональним торжеством, пройшло практично непоміченим офіційними радянськими ЗМІ. Друзі з Росії передали Бродському краватку Пастернака, який за легендою той наділ на прийом в шведському посольстві в Москві, де йому оголосили про присудження Нобелівської премії. У момент отримання нагороди краватку автора "Доктора Живаго" лежав у Бродського в кишені, тому що "нобелівський" дрес-код передбачає фрак і метелик.

Великі недождавшісь

Нобелівську премію, як і будь-яку іншу, часто звинувачують в необ'єктивності. Дійсно, серед її лауреатів є і давно забуті письменники, і ті, хто відомий тільки в рамках національних літератур. З іншого боку, існує досить об'ємний список загальновизнаних класиків, які золотої медалі з профілем винахідника динаміту так і не отримали. Серед них Август Стріндберг, Антон Чехов, Лев Толстой, Франц Кафка, Роберт Фрост, Уіст Оден, Володимир Набоков, Джеймс Джойс, Поль Валері, Хорхе Луїс Борхес і багато інших.

Посилання по темі

робимо ставки

Британські букмекери називають найімовірнішим нобелівським лауреатом цього року японського письменника Харукі Муракамі. Ставки на нього приймають в співвідношенні 5 до 2. У трійці фаворитів також білоруська письменниця Світлана Алексієвич і канадка Еліс Мунро.

Григорій Медведєв

сюжет: Нобелівська премія - 2013