Конфлікт навколо будівництва мечеті в Білій Церкві може стати тенденцією в «континентальної» Україні
16 червня в міськраді Білій Церкві було проведено круглий стіл, присвячений питанню доцільності будівництва мечеті, ініційований групою місцевих жителів, які виступають проти появи в місті мусульманського культової споруди, повідомляє в своєму репортажі для «Релігії в Україні» учасник події експерт-ісламознавець Денис Брильов.
Передісторія питання така. У 1993 році в Білій Церкві була зареєстрована мусульманська громада, яка довгий час проводила свої богослужіння спершу на квартирах віруючих, а потім - в орендованому приміщенні. Згодом громада збільшилася, і знімні приміщення вже не давали можливості повноцінно проводити п'ятничні молитви. У 2009 році громада подала документи на виділення землі під будівництво мечеті. Пройшовши всі передбачені законом процедури, 13 квітня цього року на засіданні містобудівної ради білоцерківським архітекторам був представлений ескіз мечеті на 250 чоловік, підготовлений архітектором Джан. Після детального обговорення ескіз відправлений на доопрацювання.
Однак за два тижні до цього, 30 березня 2011 року, на адресу виконкому Білоцерківської міської ради та на ім'я начальника Управління архітектури містобудування м Біла Церква Г.Ф. Кревського надійшов лист за підписом архієпископа Білоцерківського і Богуславського Митрофана такого змісту:
Після цього на 8-й сесії Білоцерківської міськради, що відбулася 21 квітня, депутат Людмила Дригало (фракція «Народна Партія») адресувала міськраді і міському голові депутатське звернення своєї фракції з проханням заслухати на сесії міськради питання про доцільність будівництва мусульманської мечеті в Білій Церкві. Одночасно депутат звернулася до жителів міста з «Зверненням про неприпустимість будівництва мусульманської мечеті в м Біла Церква» з текстом такого змісту:
В результаті 18 травня міський голова В.П. Савчук підписав розпорядження про створення дорадчого комітету з проведення громадських слухань. Перше засідання цього комітету відбулося вже через два дні, 20 травня, в офісі Київської регіональної організації Народної партії. До складу дорадчого комітету увійшли 13 членів: координатор ініціативної групи Г.М. Бойко, депутати Білоцерківської міської ради К.В. Бугайчук, Л.Б. Дригало, С.В. Істомін, В.М. Коверда, В.П. Ямковий, секретар міської ради А.Б. Олійник і представники громадськості та релігійних громад С.І. Мартинюк, П.В. Розгон, В.Ф. Тихоненко, Л.С. Тихоненко, В.В. Філіченко і І.В. Цеков. Головою комітету було обрано Г. Бойко і секретарем Л. Тихоненко.
Ініціативною групою проти будівництва мечеті був підготовлений агітаційний буклет, який відкривається статтею В. Перерва «Чи потрібна Білій Церкві мечеть ?!» , А також містить наступні заголовки: «У Сомалі за перехід в християнство родичі вбили 17-річну дівчину», «В Індонезії християнська село згоріла дотла від рук сусідів-мусульман», «В Судані релігійні фанатики розпинають християн», «В Криму дівчину забили камінням так як вона «не виправдала довіри і порушила закони шаріату», «Німці побоюються експансії ісламу», «Мусульманські поліцейські зґвалтувалі и застрелили християнина за богохульство», «Щорічно в світі вбивають п'ять тисяч людей за відхід від ісламських традицій - доповідь ООН , «Кровопролітні Зіткнення у Нігерії: Кількість жертв перевіщіла 460 осіб», «В Північно-Західної прикордонної провінції Пакистану вбили пастор: це лише один епізод безперервної агресії проти християн» ...
При цьому варто відзначити, що в замітці про Нігерію в дійсності мова йде про вбивство мусульман, а не мусульманами. Що ж до вбивства Катерини Корінь в Криму, про що згадувала в своєму зверненні Людмила Дригало (інформація про це містилася також в буклеті), то, згідно з офіційною інформацією МВС Криму, за попередніми даними вбивство не носить релігійного характеру. Про це ж заявив глава кримсько-татарського меджлісу Мустафа Джемільов, коментуючи повідомлення ряду ЗМІ про вбивство на півострові дівчата, скоєному нібито за законами шаріату.
Зібраний дорадчим комітетом круглий стіл, який передує громадським слуханням, відбувся, як уже було сказано, 16 червня. На ньому були присутні представники як ініціативної групи проти будівництва мечеті, так і мусульманської громади, а також представники наукової спільноти та журналісти. Ініціативною групою були запрошені в якості експертів-релігієзнавців співробітники Київської духовної академії доцент Чернишов В.М. і Борозенец Т.А., а також запрошений мусульманською громадою в якості експерта-ісламознавства Денис Брильов .
Учасники круглого столу в Білій Церкві
Не зупиняючись детально на виступах кожного учасника круглого столу, відзначимо лише найбільш яскраві і характерні моменти виступів.
Г. Бойко своїм виступом відкрила засідання круглого столу, і відразу ж озвучила ряд побоювань, які, за її твердженням, відчувають всі мешканці Білої Церкви. На що присутній на круглому столі мер Білої Церкви В. Савчук порадив не говорити від імені всіх жителів Білої Церкви, а тільки від ініціативної групи. Прийнявши до уваги зауваження, Г. Бойко продовжила свій виступ, звернувши увагу присутніх, що населення Білої Церкви відчуває брак церков і тому будівництво мечеті мусульманами, на її думку, виглядає як знущання над місцевими християнами. Крім того, за словами Г. Бойко, мусульмани, як гості в Білій Церкві, повинні заслужити право щось просити або вимагати, на що присутні на круглому столі представники мусульманської громади помітили, що серед них досить багато корінних місцевих жителів, або ж прожили в Білій Церкві не один десяток років. Також доповідачка неодноразово висловила своє обурення розмірами планованої мечеті, які, за її словами складають 3000 кв. м, що було спростовано місцевими мусульманами: вони уточнили, що 3000 кв. м становить вся сумарна площа ділянки, що виділяється, на якому крім мечеті плануються госпбудівлі і парковка, сама ж площа мечеті значно менше. У своєму виступі Г. Бойко також підняла питання про чисельність мусульман в місті і відповідно - необхідність будівництва мечеті як такої. На це питання відповів імам місцевої мусульманської громади Салман Садаєв, який сказав, що звернення про виділення земельної ділянки підписало близько 270 мусульман, а в цілому проживають в Білій Церкві мусульман близько 2 тисяч.
Д. Брильов в своєму виступі звернув увагу на те, що наявність або відсутність мечеті не є фактором трудової міграції (оскільки одним з основних аргументів проти будівництва мечеті було збільшення числа нелегальних мігрантів і можливе пов'язане з цим погіршення кримінальної обстановки). Причини трудової міграції, в тому числі - нелегальної, лежать в економічній площині. З іншого боку, загальносвітові тенденції свідчать на користь того, що міграція з країн, що відносяться до традиційно сповідують іслам, в тому числі і в Україні, буде тільки збільшуватися. Тому чим швидше держава і громадяни усвідомлюють необхідність осмисленого ставлення до даної проблеми і спільних з українськими мусульманами пошуків шляхів її вирішення, тим більше негативних соціальних наслідків (подібних до тих, що спостерігаються в Європі) вдасться уникнути.
Виступ Т. Борозенця було досить витриманим, без різких випадів в бік мусульман. У своєму виступі він згадав про особливе, сакральне значення Білій Церкві для християн України, яке, на його думку, перевищує навіть значення Києва, оскільки в самій назві міста є вказівка на його «християнськість». Представникам мусульманської громади Т. Борозенец порадив не квапити події, і, уточнивши, де мусульмани до цього робили п'ятничні молитви (в орендованій квартирі) порекомендував і далі орендувати приміщення для відправлення культових потреб.
Виступ доцента В. Чернишова був більш емоційним, з чітко сформульованої позицією. Звернувши увагу присутніх на те, що для мусульман християни є язичниками (що викликало бурю протестів з боку представників мусульманської громади, оскільки в ісламі християни й іудеї названі «людьми Писання» і чітко відокремлені від язичників), доповідач перейшов до цитування тих місць з Корану, які, на його думку, доводять насильницький характер ісламу. При цьому на питання журналіста Андрія Деркача про те, чи можна назвати Ісуса за те, що він вигнав торговців з храму, екстремістом, В. Чернишов зі знанням справи пояснив, що існує 4 види тлумачення Євангелія, і далеко не завжди застосовується буквальне розуміння тексту священного писання. На наступну для цього запитання про те, чи є він фахівцем по тлумаченню Корану, який також є священним текстом і має свої особливості тлумачення (причому далеко не кожен мусульманин, навіть знає досконало арабську мову, може тлумачити Коран) промовець не відповів (зі статтею В. Чернишова, покладеної в основу виступу на круглому столі можна ознайомитися на сайті «Україна православна» журналіста В. Анісімова ).
Учасник ініціативної групи, депутат місцевої ради В.П. Ямковий в своєму виступі підкреслив недоробки мусульман, які, на його думку, багато в чому і зумовили ситуацію, що склалася. Так, він відзначив недостатню присутність білоцерківських мусульман в інформаційному просторі міста, слабке знайомство городян з життям мусульманської громади, а також брак інформації про внесок місцевих мусульман в життя міста (зокрема, у вигляді спонсорування шкіл і лікарень). Представники білоцерківської мусульманської громади погодилися з подібними зауваженнями і визнали, що недостатньо уваги приділяли інформуванню широкого загалу про свій внесок в життя Білій Церкві.
Від мусульман виступали імам білоцерківської мусульманської громади Салман Садаєв і голова громади Роман Сангаре. У своєму виступі вони звернули увагу на те, що з боку ініціативної групи некоректно їх називати сторонніми, оскільки вони є жителями Білої Церкви не один десяток років, і городянами є також чимало мусульман - корінних білоцерківців. На невдоволення розмірами мечеті (розрахованої, нагадаємо, на 250 осіб) представники мусульманської громади відповіли, що готові відмовитися від госпбудівель і ряду приміщень і зменшити місткість мечеті, якщо вся проблема тільки в цьому.
Останнім виступив мер Білої Церкви Василь Савчук, який нагадав учасникам круглого столу, в першу чергу - представникам ініціативної групи проти будівництва мечеті, про відповідальність за розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі. За словами мера, безпосередньо перед проведенням даного заходу він обговорював проблеми, пов'язані з будівництвом мечеті, з представниками прокуратури та СБУ, і йому нагадали про існування статті 161 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі.
В. Савчук зазначив, що неприпустимо проводити історичні аналогії і використовувати інформацію про події за кордоном в процесі обговорення перспектив будівництва мечеті в місті. На закінчення свого виступу мер також висловив надію, що в Білій Церкві не виникне протистояння на релігійному або міжнаціональному грунті.
Як бачимо, круглий стіл розкрив ряд проблем, сьогодні гостро стоять перед українським суспільством. Перш за все - це проблема релігійної нетерпимості, майстерно підігрівається як деякими політичними силами в гонитві за рейтингом, так і деякими біляцерковних колами, які прагнуть використовувати образ «чужого» (в даному випадку - проти мусульман) для мобілізації своєї пастви. Однак це питання скоріше індивідуальної порядності, а не державної політики. Як видається, якщо з боку держави буде слідувати чітка і жорстка реакція на порушення закону, то це повинно сприяти поліпшенню міжконфесійних відносин і, в певній мірі, зменшити число бажаючих заробити політичний або інший капітал на провокуванні міжрелігійної ворожнечі.
Інша проблема, яку можна виділити, - це вкрай низький рівень інформованості українського суспільства про іслам і його ключові особливості, а також про історичний контекст існування ісламу на території України (яке, за даними археологічних розкопок, починає свій відлік з VIII століття). Більш того, як показав круглий стіл, в свідомості багатьох українців побутують активно тиражуються ЗМІ стереотипи про іслам як релігію терористів.
Слід зауважити, що дана проблема не нова, на неї в 2005 році у своїй монографії «Суспільно-Релігійні отношения: Виклики Україні XXI століття» звертав увагу співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Сергій Здіорук. На його думку, інтеграція мусульман в загальноукраїнський контекст утруднена певними упередженнями та стереотипами щодо ісламу, створених ще за часів панування комуністичної ідеології. Серед таких стереотипів:
- іслам відрізняється крайньою нетерпимістю і агресією по відношенню до представників інших релігій;
- іслам виступає ідейною основою релігійного екстремізму, а ісламізація провокує політичну нестабільність і підштовхує до насильницького усунення інститутів державної влади;
- розвиток мусульманської культури засноване на експансії і направлено на асиміляцію немусульманських народів.
Подібні упередження, на думку експерта, створюють суттєві перешкоди поглибленню етноконфесійних діалогу і взаєморозуміння в суспільстві.
Тут також не можна не згадати про що розгорілася нещодавно на порталі «Релігія в Україні» дискусії про стратегічному характері викладання релігієзнавства у вищій і середній школі , Що, як можна бачити, стає актуальним і життєво необхідним в нашій багатоконфесійній країні. Не в останню чергу саме завдяки популяризації академічного релігієзнавчого знання можливий один із шляхів нормалізації міжрелігійних відносин - по крайней мере, суспільство позбудеться від найбільш неосвічених стереотипів. Якщо ж не робити спроб заспокоїти опонують боку, розвіяти найбільш деструктивні помилки один про одного, то ситуація буде загострюватися аж до переходу в некеровану фазу. Приклад Білій Церкві може виявитися свідченням виникнення нової тенденції, коли напруженість в мусульмансько-православних відносинах почне поширюватися за межі традиційного неспокійного в цьому відношенні Криму - на територію «континентальної» України.