Короткий зміст Війна і мир 1 том по частинах і главам для читацького щоденника

1. зміст
2. Про першому томі Війна і мир
3. Короткий зміст Толстой Війна і мир 1 том по частинах і главам
4. глава 2
5. глава 3
6. глава 4
7. глава 5
8. глава 6
9. глава 7
10. глава 8
11. глава 9
12. глава 10
13. глава 11
14. глава 12
15. глава 13
16. глава 14
17. глава 15
18. глава 16
19. глава 17
20. глава 18
21. глава 19
22. глава 20
23. глава 21
24. глава 22
25. глава 23
26. глава 24
27. глава 25
28. глава 26
29. глава 27
30. глава 28
31. Частина 2
32. глава 2
33. глава 3
34. глава 4
35. глава 5
36. Глави 6 - 7
37. глава 8
38. глава 9
39. глава 10
40. глави 11-12
41. глава 13
42. глава 14
43. глави 15-16
44. глави 17-18
45. глава 19
46. глава 20
47. глава 21
48. частина 3
49. глава 2
50. глава 3
51. глави 4-5
52. глава 6
53. глава 7
54. глава 8
55. глава 9
56. глави 10-11
57. глави 12-17
58. глава 18
59. глава 19
60. Підсумки першого тому
61. Лев Толстой. Короткий зміст творів
62. Інші перекази та відгуки для читацького щоденника

1 том, 2 том , 3 том , 4 тому , Епілог

зміст

1. Про першому томі
2. Короткий зміст по частинах і главам
3. Підсумки першого тому

Про першому томі Війна і мир

У першому томі читача знайомлять з головними дійовими особами: П'єром Безухова, Андрія Болконського, сімейством Ростових, княжною Марією. Так само читачеві дається опис перших військових дій з Францією і дається опис історичних особистостей: Кутузова, Багратіона, імператора Олександра Першого, Наполеона.

У першій частині описується петербурзьке суспільство і розповідається про ставлення до війни мирних жителів. Так само виводяться на сцену дії всі головні персонажі і важливі, для подальшого сюжету, трапляються такі події: знайомство П'єра і Наташі, від'їзд князя Андрія на війну, отримання Безуховим спадщини.

У другій частині описуються військові дії, що відбувалися в Австрії: поразка Мака, об'єднання російського і австрійського військ, взяття французами Відня і героїчна поведінка авангарду Багратіона.

У третій частині розповідається одночасно про життя простих людей, у яких теж трапляються важливі для них події та військові дії, а точніше, бій під Аустерліцем. Це робиться для того, щоб читач розумів, що війна і мир можуть бути не тільки у військовому розумінні, але так само мається на увазі і боротьба, яка відбувається в самому суспільстві.

Короткий зміст Толстой Війна і мир 1 том по частинах і главам

Частина 1

Глава 1

Йшов 1805 рік. Дія роману починається в будинку фрейліни Ганни Павлівни Шерер. До неї в гості зайшов князь Василь. Вони розмовляють про війну, обговорюють світські новини і дітей князя - двох синів і дочку. Його дочка і старший син - красиві, виховані і подобаються всім без винятку. А молодший син, Анатоль, крім гарної зовнішності, не володіє більше ніякими позитивними якостями. Князя турбує, що він веде дозвільний спосіб життя і витрачає багато грошей. Анна Павлівна пропонує посватати Анатоля і дочка князя Болконського - княжну Марію. Князь Василь схвалює цю думку.

глава 2

На вечорі у фрейліни зібралося світське суспільство: князь Василь зі своєю дочкою Елен, його старший син Іполит з товаришем, вагітна княгиня Болконская (дружина брата Марії Болконський), абат Моріо і інші. У суспільстві з'являється нове обличчя - П'єр Безухов, позашлюбний син Катерининського вельможі. Господині не подобається ця молода людина тому, що вона побоюється, що він почне висловлювати вголос свої думки, які суперечили поглядам оточуючих. Для П'єра, який приїхав з-за кордону, це був перший званий вечір в Росії, і тому, знаючи, що знаходиться в інтелігентному товаристві, намагався уважно прислухатися до розмов гостей.

глава 3

Всі гості Шерер ділилися на групи за інтересами і обговорювали питання, що цікавлять їх думки. На вечір завітав віконт, якого господиня представила в найвигіднішому світлі. Гість став розважати слухачів кумедними розповідями про політичних діячів. Анна Павлівна намагалася стежити за всіма гостями, щоб їх розмова не ставав занадто серйозним. У самий розпал бесіди віконта, вона зауважує, що Безухов про щось жваво розмовляє з абатом. Поспішаючи до них і змінивши розмову на тему про клімат, фрейліна приєднала їх до спільного кухоль.

глава 4

В цей час в вітальню входить князь Андрій Болконский, чоловік Лізи. Він був красивим юнаком, але по його вигляду можна було здогадатися, що всі присутні на вечорі йому набридли, і, особливо, його дружина. З'ясовується, що він збирається на війну з французами в якості ад'ютанта Кутузова. Для князя Андрія приємною несподіванкою виявляється присутність П'єра. Князь Василь зі своєю красивою дочкою збираються покинути суспільство. На прощання, він просить Ганну Павлівну допомогти освоїтися П'єру в суспільстві.

глава 5

До князю Василю звертається з проханням стара княгиня Анна Михайлівна Друбецкая: вона просить перевести її сина Бориса в гвардійський полк. В цей час розгорається суперечка про Наполеона між Безуховим, Болконским і віконтом. П'єр, заручившись підтримкою князя, вважає Бонапарта героєм. Суперечка закінчує князь Іполит своїм анекдотом, який він не зміг розповісти так, щоб слухачі його зрозуміли.

глава 6

Гості стали розходитися. Анна Павлівна попрощалася з Безуховим, потім з Лізою Болконской, просячи її поговорити про сватання Анатоля і княжни Марії. Іполит допомагав збиратися маленької княгині, яка йому подобалася. Князь Болконський поквапив дружину і запросив П'єра приїхати до них. У будинку Болконских, сидячи в кабінеті князя, Андрій і Безухов стали обговорювати, ніж останній має намір займатися і розмова перейшла на військову тему. З'ясовується, що князю не подобається життя, яку він зараз веде і це одна з причин, по якій він збирається на війну.

глава 7

До кабінету входить дружина князя. Дізнавшись, що вони обговорюють догляд її чоловіка на війну, Ліза починає говорити, що не розуміє причин, по якій він хоче її залишити одну і відправити в село, в якій у неї немає друзів і не буде можливості відвідувати світські вечора. Чоловік просить її заспокоїтися, і княгиня, побажавши їм на добраніч, йде.

глава 8

Після вечері, Андрій зізнається одному, що нещасливий у шлюбі і радить йому одружитися якомога пізніше. Виявляється, молоді люди давно знайомі і є приятелями. Безухов захоплюється силою волі Болконського і відсутністю в ньому мрійливості. Князь просить його перестати бувати в суспільстві Анатоля Курагіна, молодшого сина князя Василя, в будинку якого живе П'єр, тому що він дуже легковажний молодий чоловік. Молода людина дає слово своєму другові.

глава 9

П'єр, виїхавши пізно вночі від Болконских, не дивлячись на обіцянку, дану князю, вирішує поїхати до Анатолю. У того зібралася велика компанія, в якій всі багато випивали і їли. Приїхав Безухова змусили випивати теж. Якийсь Долохов на спір випиває цілу пляшку алкоголю, стоячи на виступі стіни за вікном. Вирішивши продовжити гуляння, вся компанія збирається їхати до когось, узявши з собою ведмедя, який знаходився в кімнаті.

глава 10

Проходить якийсь час. Князь Василь Курагін виконав прохання Друбецкой і її сина Бориса перевели в гвардію Семенівського полку. Княгиня приїжджає до своїх родичів Ростовом. Ростові - велика родина: граф Ілля, його дружина Наталя, їхні діти - Микола, Наташа, Віра, Петя і осиротіла племінниця Соня. У графині і її дочки Наташі іменини. Збирається багато гостей, які сильно набридли княгині. Втомившись від відвідувачів, вона вирішує взяти останню гостю - княгиню Карагину з її дочкою.

Гостя розповідає про останні петербурзьких плітках, а також про п'яну витівку Анатоля Курагіна, Долохова і П'єра Безухова. Ця витівка розвеселила графа Ростова та інших слухачів теж.

глава 11

В цей час до кімнати вбігає молоде покоління: Наташа Ростова, якій було 13 років, її брат Микола, студент, наймолодший, Петя Ростов, Соня, 15 років і Борис Друбецкой, молодий офіцер. Всі вони були жвавими забавною грою з лялькою Наташі, Мімі. Микола і Борис - кращі друзі. Правда, Друбецкой більш товариський, ніж його друг. Борис відправляється подготовалівать карету для його від'їзду з матір'ю.

глава 12

У цьому розділі розповідається про взаємини дітей. Микола Ростов і Соня закохані одне в одного, як і Наташа з Борисом. Соня приревнувала Миколи до Журі Ростової, з якої він мило спілкувався лише з ввічливості. Дається короткий опис старшої дочки Ростових, Віри, яку в родині недолюблювали і не розуміли, хоча вона була не дурна. Посидівши ще трохи, гості їдуть.

глава 13

Микола знаходить скривджену на нього Соню і просить у неї прощення. Дівчина прощає молодої людини і вони цілуються. Бачачи це, Наташа кличе Бориса і теж цілує його. Друбецкой обіцяє через 4 роки просити її руки. Наташа щаслива.

глава 14

Віру недолюблювали все в родині, навіть її брати і сестри. Коли графиня попросила її піти до дітей, дівчина побачила, що вони були по парам. Вона не розуміла їх дитячої закоханості і зверхньо розмовляла з ними. Наташа каже, що вони знають, що вона закохана в офіцера Берга. І образившись на неї парочки, йдуть в дитячу.

Графиня Ростова і княгиня Друбецкая розмовляють. Наталя Ростова хвалить подругу за те, що та піклується про свого сина. Анна Михайлівна хвилюється, що їй не вистачить грошей на обмундирування Бориса, і тому вона вирішує поїхати з ним до його хрещеному - графа Безухова, який перебував при смерті. Вона сподівається, що він заповідає що-небудь молодій людині. Граф Ростов, дізнавшись, куди вони їдуть, попросив передати запрошення на обід незаконнонародженому синові графа, П'єра Безухова.

глава 15

Друбецкая з сином поїхали до графа Безухова. Вона просить Бориса бути уважним до хрещеного. Хоча молодій людині таке вдавання не подобається, заради матері він погоджується. У графа Безухова вони зустрічають князя Василя, який доводиться йому родичем. Анна Михайлівна дякує Курагина за надану допомогу і питає про самопочуття графа. Вона відправляє Бориса до П'єру, щоб той передав запрошення від Ростова.

глава 16

П'єр Безухов не впізнав відразу Бориса. Він вирішив, що це Ілля Ростов, як потім виявилося, він все переплутав: адже сина звали Миколою. Молодий Друбецкой говорить Безухову, що йому не потрібно грошей його батька, і від цієї заяви він сподобався П'єру ще більше. Він пообіцяв, що приїде до Ростова для того, щоб ближче познайомитися з Борисом. Княгині не вдалося поговорити з графом, тому що він нікого не впізнає. Вона сподівається на те, що той упомянёт їх в заповіті і для цього вона збирається приїхати ще раз.

глава 17

Графиня Ростова переживала, що її подрузі молодості доводиться випрошувати гроші. Вона просить свого чоловіка дати їй 500 рублів. Граф Ростов, бачачи, як вона засмучена, доручає своєму слузі Митеньке, який відав усіма його справами, принести 700 рублів. Коли Анна Михайлівна повертається і розповідає, що їй не вдалося поговорити з графом Безухова, Наталя Ростова просить її прийняти ці 700 рублів. Обнявшись, обидві подруги плачуть сльозами радості.

глава 18

Гості починають з'їжджатися на свято. Перед трапезою суспільство поділилося на дві частини: чоловічу, яка розмовляла в кабінеті графа, і жіночу, яка розташувалася в вітальні. У чоловічому товаристві розмова йшла на військову тему, зокрема, про маніфест. Офіцер Берг, в якого була закохана Віра, хвалився своїм підвищенням по службі.

П'єр Безухов приїхав пізніше і з ним спробували завести розмову графиня Ростова і княгиня Друбецкая. Але через свою сором'язливість, він відповідав їм односкладово. Приїжджає хрещена Наташі Ростової, княгиня Марія Дмитрівна Ахросимова, яку всі боялися і поважали за її прямоту і грубуваті манери. Вона подарувала маленької іменинниці сережки і відчитала П'єра за його скандальну витівку.

За столом гості так само розділилися на чоловічу і жіночу частини. Соня ревнувала Миколи Ростова до Жюлі Карагиной. Берг говорив про свою любов Вірі, Борис називав сидять за столом П'єру, і переглядався з Наташею. П'єр ж здебільшого, багато їв і пив.

глава 19

За столом розгорається суперечка про Бонапарта, голосніше за всіх сперечалися Шіншін, родич графині, і полковник. Їх суперечка перериває питання юної Наташі про те, яке буде подаватися тістечко. Але ніхто не за цю витівку не розсердився на дівчинку.

глава 20

Почалися танці. У перерві між ними, Наташа заспокоювала Соню, яка ревнувала Миколи до Жюлі і переживала, що Віра все розповість графині. Юна Ростова заспокоїла дівчину і сказала, що П'єр дуже смішний. Потім дівчинка запросила його танцювати. Після танців молодь стала співати, а після співу, граф став танцювати з княгинею Ахросимовой, чий танець викликав захват у гостей.

глава 21

Графа Безухова стає гірше. За прогнозами доктора, він міг померти з дня на день. Князь Василь починає турбуватися про свою частку спадщини і вирішує порадитися з однією з прямих спадкоємиць графа, княжною Катериною Мамонтової. Стає відомим, що Безухов писав прохання государю про те, щоб П'єра визнали його законним сином. Якщо це виявлялося правдою, то весь спадок діставалося йому. Мамонтова каже князю, де лежать усі документи графа і звинувачує Друбецкого в тому, що вона налаштувала Безухова проти сестер Мамонтових.

глава 22

Анна Михайлівна разом з П'єром приїжджає до його батька. Проходячи повз покоїв княжен, вони бачать, що Василь Курагін і княжна Мамонтова чимось сильно стурбовані. Друбецкая говорить Безухову, щоб він ні про що не хвилювався, що вона буде дотримуватися його інтереси. П'єр нічого не розуміє, але вирішує її послухатися.

глава 23

Почалося соборування графа Безухова. Зібралися всі родичі, слуги графа. Після закінчення обряду, Друбецкая привела П'єра до батька для того, щоб вони змогли попрощатися. Молодий чоловік був в жаху від того стану, в якому знаходився його батько і був дуже засмучений цим. Коли Безухов-старший заснув, Анна Михайлівна і П'єр вийшли з покоїв графа.

глава 24

Розгорається скандал, участь в якому беруть княжна Катерина Мамонтова, княгиня Друбецкая і князь Василь. Анна Михайлівна намагається забрати у княжни портфель, в якому знаходяться всі папери графа. У самий розпал боротьби їм повідомляють, що граф помер. Княжна Катерина злиться на П'єра бо розуміє, що весь спадок дістанеться йому. Князь Василь раптово розуміє, що він уже став старим і плаче. П'єр проводить ніч біля ліжка батька в засмучених почуттях. Княгиня Друбецкая повертається до Ростова і розповідає всі подробиці події.

глава 25

Читача знайомлять з Миколою Андрійовичем Болконским, батьком князя Андрія Болконського. Він, разом з дочкою Марією, проживає в маєтку, яке знаходиться в Лисих Горках. Його всі знають як людину вимогливого і суворого, навіть по відношенню до своєї дочки. У його будинку все живуть за встановленим розпорядком, і старий князь сам вчить Марію.

Князь передає їй лист, написаний її подругою, Жюлі Карагиной. У листі дівчина розповідає про те, що в Москві тільки і розмов, що про майбутню війну. Жюлі так хвилює ця тема ще й тому, що Микола Ростов, в якого вона закохана, відправився добровольцем. Так само вона розповідає, що спадкоємцем усього стану графа Безухова, став його син П'єр, якого визнали законним. Дівчині він не подобається і вона пише, що тепер за нього все намагаються видати своїх дочок. Так само подруга попереджає княжну про те, що її вважають вигідною партією для сина князя Василя, Анатоля. Лист закінчується проханням передати звістки про Андрія Болконського і його дружині.

Княжна Марія пише лист у відповідь, в якому вона співчуває П'єру і не погоджується з думкою про нього Жюлі. Для княжни Болконской найголовніше якість в його характері - це добре серце. Вона каже, що чула про те, що князь Василь збирається до них приїхати, і, якщо батько вирішить, що їй потрібно вийти за Анатоля, то вона підкориться його волі. Про свого брата, Болконская пише, що незабаром очікують його приїзду разом з дружиною, але він сам піде на війну.

Княжна схоплюється, що через лист, вона пізніше звичайного починає свою гру на клавікордах.

глава 26

Несподівано приїжджає Андрій Болконський з Лізою. Мадмуазель Буріен дуже рада бачити їх. Вони застають зненацька княжну Марію, яка дуже рада бачити брата і його дружину. Ліза і Марія обіймаються і плачуть, потім маленька княгиня починає розповідати останні новини зі свого життя. Княжна Марія запитує Андрія, коли він збирається йти на війну і отримує відповідь, що на наступний же день. Брат і сестра дуже раді бачити один одного після розлуки, і, дочекавшись, коли прокинеться батько, князь Андрій поспішив до нього.

Болконский-старший заради приїзду сина зробив виняток у своєму розпорядку дня і дозволив йому бути присутнім при його туалеті. Князь Андрій був дуже радий бачити батька і спілкувався з ним так само як з П'єром. Микола Болконський просить його розповісти про останні військових новинах, але він неуважно слухає свого сина. Все більше надихаючись, Андрій передає всі новини батькові, який їх уже чув. Закінчивши збиратися, він говорить молодому князю йти в їдальню.

глава 27

За обідом зібралися всі домашні і архітектор, Михайла Іванович, якого, з незрозумілих причин, запрошував князь. Андрій, розглядаючи портрет батька, висловив думку, що навіть у самого розумної людини знайдуться свої слабкості. Княжна Марія не підтримала брата - для неї батько завжди все робив правильно.

За обідом Микола Болконській спілкувався з маленькою княгинею, яка боялася его. У розмові зі свекром, вона переказувала много світськіх пліток, что не личить старому князю. Во время розмов между батьком и сином вінікла Суперечка через ОЦІНКИ Дій Наполеона. Князь Андрій вважаю его прекрасним полководцем, Микола Андрійович дотрімувався Іншої думки. Він вважав, що французькому правителю просто пощастило. Болконский-молодший висловив здивування тим, що хоча його батько нікуди не виїжджає зі свого села, прекрасно обізнаний про стан справ держав Європи.

Обід закінчився, а батько і син кожен залишився при своїй думці. Княгиня, яка не брала участі в суперечці, довірливо сказала Марії, що князь дуже розумний і тому вона його боїться. Для юної княжни батько завжди був добрим.

глава 28

На наступний день, Андрій Болконский збирається в дорогу. До нього підходить княжна Мар'я, щоб поговорити перед від'їздом. Вона просить його не бути занадто суворим до Лізи, на що брат чесно їй визнається, що ні він, ні його дружина не щасливі в шлюбі. Княжна була дуже релігійною і попросила князя взяти з собою образок. Андрій, розуміючи, що для його сестри дуже важливо, обіцяє не знімати його. Він запитує, чи не важко їй жити з батьком, на що Марія відповідає, що вона всім задоволена.

По дорозі в кабінет старого князя, він бачить мадмуазель Бурьен, яка йому не подобається. Під час прощання з батьком, Андрій просить подбати про дружину і сина. Старий князь обіцяє виконати його прохання, дає йому рекомендаційного листа, і, щоб Андрій не побачив його переживань, квапить з від'їздом. Під час прощання з чоловіком, княгиня непритомніє. Князь Микола виходить тільки після від'їзду сина і побачивши княгиню без почуттів, йде до свого кабінету.

Частина 2

Глава 1

Йшов жовтень, 1805 р Кутузову запропонували поєднати своє військо з армією ерцгерцога Фердинанда і Мака. Російський полководець не рахував цю ідею вдалою, тому він вирішив провести огляд загону, який прибув до фортеці Браунау, щоб показати, що російське військо ще не готове.

глава 2

На огляд полку приїжджає Кутузов, в свиті якого знаходяться Болконский, Несвицкий, приятель Андрія і корнет Жерков, який виявляється старим знайомим Долохова. У оглядаєте полку служить розжалуваний Долохов, Болконский нагадує про нього Кутузову і тому повертають еполети.

глава 3

Кутузов намагався пояснити австрійському генералу, що австрійські солдати можуть впоратися і без допомоги російських. Він просить князя Болконського скласти папір з описом причин, за якими російська армія не може рухатися вперед. Андрій Болконский змінився, перебуваючи в армії: став жвавим і подавала великі надії на військову кар'єру. В цей час до російського головнокомандувачу приходить знаменитий Мак, який підтверджує чутки про поразку австрійській армії. Стає очевидним, що зіткнення російським і французам не уникнути. Князь Андрій, розуміючи серйозність ситуації, що склалася, знаходиться в радісному хвилюванні від того, що зможе взяти участь у військових діях.

глава 4

Микола Ростов потрапив в Гусарський Павлоградський полк, в якому він служить юнкером. Молода людина живе в квартирі разом з ротмістром Денисовим. У цьому розділі розповідається про те, як вархмістр телятини вкрав гаманець ротмістра, але Ростов викрив його в цьому, але, засудивши його в моральному плані, залишив йому гроші.

глава 5

На квартирі Денисова в розмові між офіцерами, Ростов розповідає про Телянін і полковий командир робить йому зауваження. Микола хоче отримати задоволення за завдану йому образу, але штаб-ротмістр і Денисов переконують молодої людини, що він неправий і Ростов приносить свої вибачення. В цей час до них приходить Жерков і повідомляє новина про поразку австрійській армії і каже, щоб вони готувалися до наступу.

Глави 6 - 7

Кутузов відступив до Відня, наказавши знищити за військом мости. Несвицкий був присланий головнокомандувачем. Після невеликого відпочинку, він відправляється на переправу, щоб поквапити відстаючих, і простежити за знищенням мосту. Починається обстріл переправи. В цей час з'являється Денисов і вимагає, щоб йому дали пройти з його ескадроном.

глава 8

На мосту почалася тиснява. Несвицкий переплутав доручення, але який прибув Жерков передав потрібні доручення полковнику. Ці два офіцера спостерігали далеко від пострілів за тим, що відбувається. Підпалити міст повинен був ескадрон Денисова. Під час картечі з'явилися перші поранені. Микола Ростов намагався триматися мужньо, але потім він опинився серед тих солдатів, які побігли за гусарами. Після цього юнак став вважати себе боягузом. Російські змогли підпалити міст раніше французів.

глава 9

28 жовтня Кутузов зі своєю армією переправився на лівий берег Дунаю, а 30 числа розбив дивізію Мортье. І нехай ця перемога була затьмарена втратами солдатів, пораненими, вона підняла бойовий дух війська. В армії стали ходити чутки про відступ Бонапарта. Князь Андрій брав участь у військових діях і справлявся з усіма справами, які йому доручав Кутузов. Головнокомандувач відправив його зі звісткою про цю перемогу до австрійського двору.

глава 10

Князь Болконський зупинився у свого знайомого російського дипломата Білібіна і розповідає йому про прохолодному прийомі. Білібін відповідає, що немає нічого дивного, тому що це перемога російської армії, а не австрійської. Князю Андрію стає відомо, що Відень взята французами і що більшість вважає, що ця кампанія програна. Болконский заснув, думаючи про що чекав його прийомі в імператора.

глави 11-12

У суспільстві Білібіна князь Андрій зустрів Іполита Курагіна, якого колись він ревнував до своєї дружини. Билибин обіцяє показати Болконскому всю красу Брюнна. Князь розповідає імператору всі подробиці бою і його нагороджують орденом Марії-Терези 3 ступеня. Повернувшись до дипломата, він бачить, що той збирає речі і дізнається, що французи перейшли міст у Відні і скоро будуть на березі Дунаю. Князь Андрій поспішає попередити російську армію.

глава 13

Князь Болконський насилу відшукує армію і Кутузова. Пройшовши до головнокомандувачу, він дізнається, що дані накази до бою. Кутузов відправляє авангард Багратіона стримувати французів і зі сльозами на очах прощається з ним. Болконский проситься в авангард Багратіона, але Кутузов його не пускає.

глава 14

Французи прагнули перервати зв'язок між військами Кутузова і Росії. Щоб цьому запобігти, був посланий авангард на чолі з Багратіоном. Мюрат вирішив, що маленький загін - це і була вся російська армія, запропонував перемир'я на три дні, щоб дочекатися підкріплення з Відня. Для Кутузова це була єдина можливість дати загону Багратіона відпочити. Наполеон розгадав хитрість головнокомандувача і написав про це Мюрату, і сам поїхав зі своїм військом.

глави 15-16

Кутузов все-таки дозволяє їхати Болконскому до Багратіона. Приїхавши туди, Андрій бачить, що все спокійно, тому що Мюрат ще не отримав лист Бонапарта. Князь знайомиться з капітаном Тушиним і переймається до нього симпатією. Пізніше він знову зустрічається з капітаном, проходячи по батареї, який був зайнятий тим, що креслив у себе в блокноті розташування військ французів. В цей час в центр балагану, влаштованого солдатами, падає гарматне ядро.

глави 17-18

Мюрат, дізнавшись, що його обдурили, вирішив реабілітуватися в очах Наполеона і знищити до його приходу маленьку армію і відкриває вогонь. В цей час Багратіон з Болконским об'їжджають весь авангард. Тушин, не чекаючи наказів, вирішив підпалити село. Князь Багратіон віддає наказ Жеркова їхати на лівий фланг і сказати, що їм треба відступати. Через якийсь час, в оточенні пороху і диму, Багратіон з криком «Ура!» Почав атаку, що змогло забезпечити відступ правого флангу.

глава 19

Завдяки діям батареї Тушина, виходить відступ правого флангу - французи відволікаються на пожежу в Шенграбене. Жерков залишають поза передачею наказ Багратіона, тому що йому стало страшно. В цей час, командувачі лівого і правого флангів сперечаються між собою. Ескадрон, в якому був Ростов, оточили французи. Після команди Денисова почалася атака. Під Миколою поранили коня і, впавши на землю, він замість того, щоб стріляти у ворогів, кинув пістолет у француза і побіг. Француз поранив його в руку, але Ростов добігає до кущів, в яких були російські стрілки.

глава 20

Бій був не в нашу користь. Але все змогла змінити рота Тимохіна, яка раптово з-за лісу напала на французів. У цій же роті служив Долохов, який відзначився тим, що взяв у полон двох французьких офіцерів і, не дивлячись на поранення, залишився на фронті. Про тушинського батарею згадали тільки тоді, коли прикриття пішло в самий розпал бою. Однак, завдяки енергійному керівництву Тушина, з його батареї велася активна стрілянина, через яку французи вирішили, що саме там розташовані основні сили противника. Тушин через прокинувся азарту не відразу зрозумів, що йому було кілька разів наказано відступати. Лише коли приїхав Болконский і допоміг відвести Тушину знаряддя, батарея відступила. Потім Андрій поїхав.

глава 21

По дорозі Тушин допомагає молодому контужений офіцеру - це був Ростов. Після прибуття в село, капітана викликає до себе Багратіон. Князь питає Тушина, чому він залишив дві гармати, на що він відповідає, що людей не вистачало, щоб не говорити, що прикриття покинуло батарею в самий розпал бою. Його виручає Болконский, розповідаючи як все було Багратіона. Тушин сердечно дякує Андрія. Тим часом, у Ростова починається марення і жар. На наступний день залишок авангарду Багратіона приєднується до армії Кутузова.

частина 3

Глава 1

Князь Василь зближується з П'єром і заради вигоди хоче його женити на своїй дочці. Після отримання спадщини, все в суспільстві раптом стали до нього дуже добре ставитися. Василь Курагін вирішує перевезти Безухова в Москву. Молодий граф вселяє собі, що він закоханий в Елен, хоча вона і здається йому безглуздою.

глава 2

П'єр Безухов все ніяк не може зважитися зробити пропозицію Елен Курагиной. Після святкування її іменин, коли всі гості роз'їхалися, князь Василь допомагає Безухову зробити пропозицію його дочки. Елен приймає його і через якийсь час вони одружуються.

глава 3

Князь Василь разом з Анатолем збирається до князя Болконського. Ця звістка не радує старого князя, тому що він зневажав князя Курагіна. У день їхнього приїзду, він був не в дусі і під його гарячу руку потрапили всі, навіть маленька княгиня, яка дуже боялася його. Мадмуазель Бурьен і Ліза намагаються привести в порядок княжну, яка була не дуже гарною зовні, але володіла внутрішньою красою. Княжна Марія сумнівалася, чи варто їй погоджуватися на шлюб з нелюбом, але їй було соромно від таких думок.

глави 4-5

Княжна спускається вниз і знайомиться з Курагіним. Вона намагається бути милою з усіма, але батько почав відпускати зауваження з приводу зовнішнього вигляду дочки, ніж засмучує її. Між Анатолем і Бурьен виникає симпатія. На наступний день, князь Болконський говорить дочки, що їй треба буде вирішити самій виходити заміж за Анатоля чи ні. Княжна обіцяє подумати. Виходячи з кабінету батька, вона бачить француженку в обіймах Анатоля. Пізніше вона заспокоює її і каже, що не сердиться. Марія повідомляє батькові і князю Василю, що вона не вийде заміж за Анатоля. Княжна вирішує, що в самопожертву полягає сенс її щастя.

глава 6

У будинку Ростові довго не було новин від Миколи. Приходить лист, в якому повідомляється, що він отримав поранення, але за його життя побоюватися не слід і його призначили офіцери. Незабаром весь будинок знав про Миколу і все стали писати йому листа, яке повинні були передати через Бориса Друбецкого.

глава 7

Лист дійшов до Миколи тоді, коли повинен був відбутися огляд двома імператорами російським і австрійським. Йому потрібно було дійти до Бориса, у якого був лист. Борис служив разом з Бергом і зустріч старих друзів була теплою. Вони обмінювалися військовими розповідями, і в той момент, коли Ростов розповідав про своє поранення, увійшов Болконський, який прихильно ставився до Бориса. Микола і Андрій не сподобалися один одному і Ростов мало не викликав його на дуель. Але князь зміг відвести розмову в інше русло і пішов.

глава 8

На наступний день проходив огляд російського і австрійського військ імператорами. Микола був готовий померти за імператора, він був в такому захопленні, що навіть перебував у свиті Болконский не зіпсував йому настрою. Після огляду всі були впевнені в перемозі.

глава 9

Борис вирішується попросити князя Андрія допомогти в просуванні по службі. Болконский обіцяє влаштувати його до князя Долгорукого, але не встигає, тому просування Друбецкого відкладається. На другий день виступили в похід, і Борис до Аустерлицької бою залишався в Ізмайловському полку.

глави 10-11

Був зайнятий місто виша і взятий в полон французький ескадрон. Ростов бачив государя і ще більше став захоплюватися ним. Імператор Олександр дуже переживав, коли бачив поранених, що ще більше звеличувало його в очах Миколи. До російському імператорові приходить французький Парламентер і пропонує особисту зустріч з Наполеоном. Імператор відмовляє і передає справу Долгорукому. Французькі війська відступали і все знаходилися в очікуванні вирішальної битви. У Болконського був план флангового бою, який він намагався розповісти Долгорукому, але той порадив йому показати його Кутузову. На військовій раді, Кутузов майже нічого не слухає про план, тому що найважливіше виспатися. Андрій починає замислюватися про те, що він може загинути під час битви і думає про своє життя.

глави 12-17

У цих розділах розповідається про битву. Наполеон рушив головні сили на колону Кутузова. Сам Кутузов був дратівливим, тому що йому не подобалося, як виконується план битви. Він наказав відступати і тільки князь Болконский залишався поруч з ним. Бігла батарею стали обстрілювати французи, вони вистрілили в Кутузова. Болконский підхопив випало прапор і з криком «Ура» кинувся до батареї, але впав від удару по голові, і крім неба, він більше нічого не бачив.

глава 18

Ростова посилають до доручення до головнокомандувачу. По дорозі він чує постріли - це російські та австрійці стріляють один в одного. Він шукає Кутузова, але йому кажуть, що його вбили. Ростов бачить государя, але розуміє, що той занадто втомився і не передає йому доручення.

глава 19

Бій програно. До стікав кров'ю Болконскому під'їжджає Наполеон і наказує подбати про нього. Князь виявився в госпіталі, де йому повернули образок княжни Марії. Він мучиться від марення і лихоманки. Він виявляється серед безнадійно хворих, яких залишили на піклування жителів.

Підсумки першого тому

В кінці першого тому розповідається про те, як багатство змінило життя одного з головних героїв П'єра Безухова, що через свою недосвідченість він пов'язав життя з жінкою, яку вважав дурною. Повністю розкривається характер княжни Марії, як не просто дівчини, що виросла далеко від суспільства, але як самовідданої і дуже доброї по відношенню до оточуючих.

Інші дійові особи - князь Болконський, Микола Ростов і Борис Друбецкой змінилися. Опинившись в гущі військових подій, вони починають більше цінувати саме життя і Батьківщину. Опис боїв показує читачеві, як непросто було битися з Наполеоном, але тим не менш, російські солдати самовіддано боролися за свою Вітчизну.

У першому томі автор показує, що, незважаючи на те, що йде війна, життя мирних жителів йде своєю чергою: вони теж приймають важливі для їх життя рішення, як, наприклад, княжна Марія, яка, відмовившись виходити заміж за Анатоля, зрозуміла, що її щастя - це самопожертва. Адже, не дивлячись на те - чи йде війна, або мирне життя - люди продовжують так само любити, переживати, піклуватися і робити вибір в хвилюючих їх питаннях і може відбуватися переосмислення життєвих цінностей і розвиток характерів героїв.

Оцініть твір: Голосів: 328

Читати короткий зміст Війна і мир 1 том. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій

Лев Толстой. Короткий зміст творів

Картинка або малюнок Війна і мир 1 том

Інші перекази та відгуки для читацького щоденника

• Короткий зміст Крапівін Хлопчик зі шпагою

  Історія починається на малій залізничній станції, куди приходить юний герой. Хлопчик Сергійко Каховський зовсім один, але все помічають, який він вихований і ввічливий. Там він знаходить собі друга - бездомного кудлатого пса.

• Короткий зміст Лермонтов Демон

  Високо в небі літав Демон. Він літав споконвіку і його не приваблювало нічого внизу, а тільки викликало бурю ненависті і злоби. Злий дух всюди, де тільки бачив, сіяв ненависть в серцях людей для власного задоволення. Його влада була безмежна.

• Короткий зміст Веселка Носов

  Оповідання про десятирічному Евсейкой і його вірі в чудеса. На початку розповіді один з головних персонажів у пізню годину прибуває на станцію залізниці в пошуках людини, що доставив би його до розташованої неподалік села.

• Короткий зміст Шварц Дракон

  Твір написано у формі п'єси. В основному діалоги і трохи опису сцен. Починається казка з того, що в кімнату, де знаходиться кіт, заходить випадковий перехожий Ланцелот. Розмовляючи з котом Ланцелот

• Короткий Зміст Лєсков Лівша коротко и по главах

  Ця видатна повість Миколи Лєскова, була опублікована в одна тисяча вісімсот вісімдесят першому році життя, і складається вона з двадцяти глав.